Суб’єкт і влада в сучасну епоху: проблема автономії

UKR: У статті розглядається проблема суб’єктивації в контексті трансформації автономії індивіда в умовах сучасного цифрового суспільства. Теоретичним підґрунтям дослідження виступають концепції влади, суб’єктивності та урядовості, розроблені в межах постструктуралістської традиції, зокрема у працях М. Фуко, Дж. Батлер, Б.-Ч. Хана, Р. Еспозіто та інших. Особлива увага приділяється аналізу переходу від дисциплінарної моделі влади до психополітичної, в якій механізми контролю набувають імпліцитного, внутрішньо інтеріоризованого характеру. Показано, що у фукіанській перспективі суб’єктивація здійснюється через дисциплінарні практики та водночас передбачає наявність певних зон автономії, пов’язаних із практиками самоуправління. Натомість у концепції Б.-Ч. Хана автономія зазнає радикальної трансформації: сучасна влада не пригнічує суб’єкта зовнішньо, а функціонує через механізми спокушання, самозалучення та добровільної самоексплуатації. У цьому контексті індивід переживає ілюзію свободи, яка, однак, стає умовою посилення контролю та ефективності влади. Окремо проаналізовано роль цифрових технологій і соціальних мереж як середовища формування так званого «цифрового несвідомого», що забезпечує доступ до передсвідомих і несвідомих структур бажання. У цьому вимірі концепція психополітики співвідноситься з теорією суб’єкції Дж. Батлер, де ключовим механізмом є пристрасна прив’язаність суб’єкта до влади, що діє на рівні несвідомого. Влада, таким чином, більше не потребує примусу чи репресії, оскільки функціонує через внутрішню згоду та бажання самого індивіда. У висновках обґрунтовується, що сучасний інформаційний режим призводить до зникнення класичного дуалізму автономії та залежності, формуючи новий тип суб’єктивності, в якому свобода і контроль стають взаємопов’язаними та нерозрізнюваними. Це відкриває перспективи подальших досліджень трансформацій суб’єктивності в умовах цифровізації та глобальних соціокультурних змін.

ENG: The article examines the problem of subjectivation in the context of the transformation of individual autonomy in the conditions of contemporary digital society. The theoretical foundation of the study is constituted by the concepts of power, subjectivity, and governmentality developed within the post-structuralist tradition, in particular in the works of M. Foucault, J. Butler, B.-C. Han, R. Esposito, and others. Particular attention is paid to the analysis of the transition from the disciplinary model of power to the psychopolitical one, in which the mechanisms of control acquire an implicit, internally interiorized character. It is shown that, in the Foucauldian perspective, subjectivation is carried out through disciplinary practices and at the same time presupposes the presence of certain zones of autonomy associated with practices of self-governance. By contrast, in B.-C. Han’s concept, autonomy undergoes a radical transformation: contemporary power does not repress the subject externally, but functions through mechanisms of seduction, self-involvement, and voluntary self-exploitation. In this context, the individual experiences an illusion of freedom which, however, becomes a condition for the intensification of control and the efficiency of power. The role of digital technologies and social networks as an environment for the formation of the so-called “digital unconscious,” which provides access to preconscious and unconscious structures of desire, is analyzed separately. In this dimension, the concept of psychopolitics correlates with J. Butler’s theory of subjection, where the key mechanism is the subject’s passionate attachment to power operating at the level of the unconscious. Power, thus, no longer requires coercion or repression, as it functions through the internal consent and desire of the individual himself or herself. The conclusions substantiate that the contemporary informational regime leads to the disappearance of the classical dualism of autonomy and dependence, forming a new type of subjectivity in which freedom and control become interconnected and indistinguishable. This opens up prospects for further research into the transformations of subjectivity under conditions of digitalization and global socio-cultural changes.