Випуск 04 (АВФД)

Permanent URI for this collectionhttp://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/9692

UK:
Зі статтями авторів, що не працюють в ДНУЗТ, можна ознайомитится на сайті Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського або збірника "Антропологічні виміри філософських досліджень"
EN:
Articles of authors who are not employees DNURT, is available online at Vernadsky National Library of Ukraine or at Collection of "Anthropological Measurements Of Philosophical Research"

Browse

Now showing 1 - 5 of 5

Антропологічні виміри філософських досліджень № 4, 2013 р.
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2013)
UK: У збірнику представлені наукові статті, що висвітлюють та осмислюють нові грані людського існування на початку нового тисячоліття. Окрема увага зосереджується на формах їх оприявнення та рефлексії у філософії науки, культури, техніки, мови. Збірник призначено для співробітників науково-дослідних організацій, наукових, науково-педагогічних та інженерних працівників, докторантів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів.
Мужність і страх в контексті опозиції діяльності та бездіяльності людини: екзистенційний аспект
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2013) Снітько, Дмитро Юрійович
UK: Автор ставить мету проаналізувати страх і мужність в контексті опозиції діяльності і бездіяльності, що дозволить наблизитись до розуміння сутності, чинників та екзистенційного смислу як людської дії, так і бездіяльності людини. Досягнення мети передбачає виконання таких завдань: аналіз сутності філософського розуміння феноменів страху та мужності; дослідження зв'язку страху і мужності із активними та пасивними формами людського існування; розкриття екзистенційної діалектики діяльності й бездіяльності людини через опозицію мужності й страху. Методологія. Застосування феноменологічного підходу та інших методів екзистенційної філософії дозволяють виявити неабияку важливість феноменів мужності і страху для людського існування. Особливе значення для осмислення опозиції мужності й страху в зв’язку із діяльністю і бездіяльністю людини мали роботи М. Гайдеґґера, який саме в контексті діалектики пасивності та активності людини вказував на два відповідні способи буття людини – «власний» і «невласний». Крім того, автор використовує герменевтичний метод, що дозволяє реконструювати рефлексію страху й мужності в історії філософії. Наукова новизна. Вперше здійснено ґрунтовний аналіз опозиції мужності й страху на предметі історії філософії, особливо в зв’язку із проблемою людської дії, витлумаченої в екзистенційному смислі як вчинок, що спрямований на своє власне буття в світі. Завдяки цьому було доведено фундаментальний екзистенційний характер опозиції мужності й страху та її сутнісний зв'язок із активними і пасивними формами людського існування.Висновки. В результаті дослідження було виявлено тісний зв'язок страху та пасивних форм людського буття. Якщо для мислителів античної епохи було характерним акцентування на мужності і тлумачення страху як пов’язаного із людським розумінням та свідомим рішенням, то некласична філософія ХІХ століття та екзистенціалізм звернули увагу на онтологічний та екзистенційний характер страху, а отже, його фундаментальне значення. Загалом слід зауважити, що обидва аспекти страху (зв'язок із людським розумом та вкоріненість в самій людській екзистенції) не заперечують один одне, а лише презентують відмінні виміри людського буття – свободу та закинутість. Показано, що опозиція страху та мужності має онтологічний та екзистенційний аспекти й має сутнісно діалектичний характер, тісно пов’язана із співвідношенням людської діяльності і бездіяльності.
Філософія Вольтера: природа людини та тлумачення релігії
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2013) Зімарьова, Юлія Вікторівна
UK: Мета. Виявити та переосмислити ключові ідеї Вольтера стосовно релігії й природи людини. Для цього потрібно виконати такі завдання: проаналізувати дослідницьку літературу стосовно своєрідності тлумачення Вольтером феномену релігії; розкрити базові ідеї Вольтера стосовно природи людини; обґрунтувати значимість антропологічного підходу до феномену релігії. Методологія. Основу дослідження складає антропологічний підхід, який розглядає феномени буття як співвідносні з людиною. В дослідженні використовується герменевтичний метод для інтерпретації текстів Вольтера.Наукова новизна. Виявлено та проаналізовано антропологічний зміст філософії Вольтера, переосмислено феномен релігії у філософії Вольтера з позиції її вкоріненості у природі людини. Висновки. У науковій літературі тлумачення феномену релігії в спадщині Вольтера є суперечливим, а саме – критика забобонів та фанатизму поєднується з визнанням факту існування Бога. Доцільним є тлумачення феномену релігії в контексті природи людини та пов’язаних із нею проблем душі та свободи волі, тобто власне антропологічний підхід до феномену релігії.
Філософія Декарта: базова інтенція та статус антропології
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені акдеміка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2013) Малівський, Анатолій Миколайович
UKR: Мета. Мета даної статті – наголосити на недостатності редукціоністських тлумачень спадщини Декарта та акцентувати конститутивну значимість антропології у власному проекті мислителя. Методологія. Звертання до феноменології та герменевтики надає можливість осягнення ключових ідей мислителя як прояву його особистості. Недоліком усталених редукціоністських методологій є зосередженість на тлумаченні ідей Декарта як прояву детермінуючого впливу зовнішніх чинників. Новизна. Актуалізація істотності антропології в структурі філософського вчення Декарта базується на визнанні ключової значимості як антропологічної інтенції в попередній філософії, так і антропологічного проекту у власних текстах мислителя. На основі окреслених ідей оприявнюється недостатність усталених деантропологізованих тлумачень базової інтенції вчення Декарта.Висновки. Доведено, що антропологія, якою мала завершитися філософія Декарта, в умовах домінування редукціоністської настанови була витіснена деантропологізованим образом реальності. Осягнення автентичного образу філософії Декарта передбачає посилену увагу до антропологічної компоненти його онтології.
Цивилизационные и историко-антропологические аспекты «греческого чуда»
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2013) Айтов, Спартак Шалвович
RUS: Цель. Проблемой данной работы является изучение воздействия географического и социокультурного контекста, особенностей ментальности исторического процесса социума на зарождение и характерные черты развития интеллектуальных достижений, в частности, философии и науки. Цель статьи заключается в осмыслении совокупности природных, исторических, культурных, социально-психологических факторов, которые обусловили генезис особенности когнитивного развития древнегреческой философии научного познания. Методология. Методология данной работы содержит познавательные подходы: системно-структурный, источниковедческий и постпозитивистский концепты, теория локальных цивилизаций. Научная новизна. Новизна данной работы заключается в исследовании разнородных факторов, предопределивших возникновение и динамику древнегреческих философской мысли и науки как целостной системы взаимосвязанных элементов. Проанализировано влияние на генезис философии и науки древней Эллады ее географических условий, геополитического положения, культурного диалога с окружающими цивилизациями, рецепции исторического и культурного опыта предыдущей эллинской цивилизации, исторического процесса и ментальности древних эллинов. Выводы. Весь кластер указанных выше факторов оказал глубокое и разнонаправленное влияние на становление и развитие древнегреческих философии и науки. При этом каждый из факторов проявил оригинальное воздействие на интеллектуальные достижения эллинов. В частности, влияние природных факторов реализовалось в формировании в ментальности древних греков навыков, ставших предпосылкой философствования и научного познания. Геополитический и социокультурный факторы способствовали географической экспансии древних греков и получение ими разнообразной информации об окружающем мире. Благодаря диалогу с другими культурами Средиземноморья и Востока эллины освоили интеллектуально богатый и содержательный опыт целого ряда великих цивилизаций. Значительную роль в генезисе древнегреческой философии и науки сыграли предшествующие им формы интеллектуальной деятельности. Синергия взаимодействия данных факторов обусловила возникновение и интенсивное развитие философия и науки деревней Эллады.