Статті КБТтаБЖ УДХТУ

Permanent URI for this collectionhttps://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/20491

ENG: Articles

Browse

Now showing 1 - 2 of 2

Вплив біопрепаратів на якість компосту при технології аеробного компостування
(Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, 2025) Малиновський, Володимир; Мітіна, Наталія Борисівна
UKR: В роботі описано технологію аеробного компостування підстилкового гною великої рогатої худоби (ВРХ) у промислових умовах. Проведене дослідження показало, що додавання до існуючої мікрофлори субстрату ВРХ штамів бактерій та мікроміцетів (біопрепаратів) суттєво впливає на процес аеробного компостування, хімічні показники готового компосту (покращувача ґрунту або органо-мінерального добрива). Досліджували три сформованих експериментальних бурти субстрату в які додавались два види біопрепаратів поширених виробників України. Технологічний контроль процесу аеробного компостування ґною ВРХ, для отримання стабільного стану компосту, здійснювали протягом 56 діб. Експериментально доведено, що додавання біопрепаратів можуть скорочувати, збільшувати і блокувати основні фази процесу промислового аеробного компостування субстрату на основі підстилкового гною ВРХ. Додавання біопрепарату № 1 заблокувало термофільну фазу, залишивши ризики збереження патогенів та життєздатного насіння бур’янів. Застосований біопрепарат № 2 фактично з першого дня увійшов у термофільну фазу. Масова частка органічної речовини в бурті-2 збільшилась на 18,9%, в бурті-3 (з додаванням біопрепарату № 2) зменшилась на 61% відносно контролю. Загальний вуглець у бурті-2 з додаванням групи біопрепаратів № 1 збільшився на 46,3 г/кг, в бурті-3 (з додаванням біопрепарату № 2) зменшився на 275 г/кг. В бурті-3 (з додаванням біопрепарату № 2): зниження в 1,68 рази N та в 1,33 рази K2O; в бурті-2 (з додаванням біопрепарату № 1): у 1,1 рази підвищився P2O5, в 1,12 рази знизився K2O та в 1,35 N відносно контролю. Проведене дослідження ставить під сумнів можливість здійснення процесу аеробного компостування у промислових обсягах та доцільність використання досліджених біопрепаратів для отримання доброякісного компосту. Зазначено, що для відібраного типу субстрату повинно бути розроблено біопрепарат зі спеціальним складом мікроорганізмів, вплив якого дасть можливість переробнику отримати прогнозовані економічний ефект та кінцевий продукт. Дослідження підтверджує на необхідність експертного контролю та введення чітких вимог, правил, норм та стандартів щодо застосування конкретних штамів мікроорганізмів у біопрепаратах для технології аеробного компостування у промислових об’ємах перероблення, складу субстратів та вимог переробників щодо отримання готового продукту відповідної якості.
Технологія отримання покращувача ґрунту шляхом аеробного компостування
(Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, 2024) Малиновський, Володимир; Мітіна, Наталія Борисівна
UKR: Теоретично показано, що систематичне застосування інтенсивних технологій землеробства суттєво скорочує родючій шар ґрунту, знищується біорізноманіття, поширюються ґрунтові хвороби та інше. В статі розкрито технологію промислового аеробного компостування відходів тваринництва, а саме підстилкового гною великої рогатої худоби (ВРХ). Наведено тип технологічного устаткування для формування буртів та проведення аеробного компостування в виробничих умовах на відкритому майданчику. Проаналізовано результати біохімічної складової отриманого компосту з двох типів субстратів у різному співвідношенні: гній великої рогатої худоби, підстилкова солома, додавання верхового болотяного торфу. Розроблена блок-схема необхідних технологічних операцій для отримання покращувача ґрунту аеробним компостуванням відходів тваринництва. Визначено експериментально (за 56 діб) кількість фаз процесу аеробного компостування (сушіння, аерація, аерація з внесенням вологи) обраної сировини при постійному контролі параметрів технологічного процесу (склад, температура, вологість, рН). З’ясовано, що сформовані бурти субстратів для отримання зрілого компосту потребували різну кількість основних операцій: компост з субстрату №1 було отримано за виконанням 6 аерацій, тоді як для компосту з субстрату №2 знадобилося 8 аерацій; субстрат №2 із включенням торфу на відміну з субстратами №1 в процесі компостування потребував внесення більшої кількості вологи (4 та 3 внесення відповідно) для підтримання оптимальних умов аеробного компостування. Показано, що кожна додаткова операція в промислових обсягах суттєво впливатиме на собівартість кінцевого продукту. Встановлено, що компост отриманий із субстрату підстилкового гною з додаванням верхового торфу майже в 8,75 разів більше за вмістом K2O від компосту отриманого з підстилкового гною великої рогатої худоби, інші показники (масова частка органічної складової, N, P2O5, K2O) прийнятні і не мають суттєвих відмінностей. Визначені біохімічні показники одержаного компосту показують можливість його використання як покращувача мікробіоти ґрунту в залежності від потреб рослин та ґрунту що втрачає (чи втратив) свою родючість.