Випуск 30 (ТСТП)

Permanent URI for this collectionhttps://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/21063

ENG: Issue 30 (TSTT)

Browse

Now showing 1 - 2 of 2

Розробка методики проведення судових експертиз залізнично-транспортних пригод на сортувальних гірках
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Березовий, Микола Іванович; Козаченко, Дмитро Миколайович; Малашкін, Вячеслав Віталійович; Болвановська, Тетяна Валентинівна
UKR: Мета. Метою дослідження є обґрунтування необхідності розробки методики визначення гальмівної потужності уповільнювачів в рамках проведення судових експертиз залізнично-транспортних пригод на сортувальних гірках. Методи. Дослідження виконані на підставі аналізу літературних джерел, присвячених регулюванню швидкості скочування відчепів на гірках з використанням методів теорії безпеки руху поїздів і математичного імітаційного моделювання гіркових процесів. Результати. В реєстрі методик проведення судових експертиз відсутні методики дослідження процесів на сортувальних гірках, тому дослідження спрямоване на обґрунтування розробки методики визначення гальмівної потужності вагонних уповільнювачів та її використання під час проведення судових експертиз залізнично-транспортних пригод на сортувальних гірках є актуальним. Нормативна документація, що регламентує показники технічного стану вагонних уповільнювачів, не встановлює чітких і однозначних критеріїв стосовно їх відключення для ремонту через недостатню гальмівну потужність. Втрата гальмівної потужності через незадовільний технічний стан вагонних уповільнювачів може призводити до реалізації механізму залізнично-транспортної пригоди навіть в умовах, коли фактичні дії операторів гірки відповідають вимогам нормативних документів. Встановлення фактичної гальмівної потужності уповільнювачів можливе шляхом визначення зусиль натискання шин на колеса вагонів. Для визначення зусиль натискання шин уповільнювачів використовується вимірювально-реєстраційна станція на базі тензометричної апаратури ТМА32. Основним засобом вимірювання є тензорезистор КФ5П1-10-200(А12), вмонтований в месдозу, яка кріпиться на металевому вкладиші з імітацією обода колеса вагона. Тиск в пневматичній системі живлення уповільнювача в режимі реального часу фіксується датчиком тиску МД-10ТС, встановленим на місце манометра керуючої станції уповільнювача. Визначення фактичної гальмівної потужності уповільнювачів дозволяє здійснити перевірку достатності гальмівної потужності уповільнювачів на підставі аналізу виконання комплексу умов. Наукова новизна. Обґрунтовано необхідність розробки методики визначення фактичної гальмівної потужності вагонних уповільнювачів в рамках проведення судових експертиз залізнично-транспортних пригод на сортувальних гірках. Практична значимість. Отримані в роботі результати можуть бути використані в якості вихідних даних для розробки та реєстрації методики визначення гальмівної потужності вагонних уповільнювачів, визначення першопричини залізнично-транспортної пригоди та побудови її механізму.
Удосконалення аналітичних методів оцінки техніко-технологічних параметрів кар’єрного залізничного транспорту
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Козаченко, Дмитро Миколайович; Березовий, Микола Іванович; Малашкін, Вячеслав Віталійович; Хилькевич, Дмитро Володимирович
UKR: Мета. Метою цього дослідження є удосконалення аналітичних методів оцінки відповідності технічних параметрів кар’єрного залізничного транспорту плановим обсягам роботи. Методика. Дослідження виконані з використанням методів теорії експлуатації залізниць та методів дослідження операцій. Результати. Для підвищення конкурентоспроможності української продукції гірничодобувної промисловості важливо знижувати собівартість її виробництва. Витрати на роботу кар’єрів значною мірою залежить від ефективності промислового залізничного транспорту, який забезпечує переміщення великих обсягів сировини, готової продукції та відходів. Недоліки сучасних аналітичних моделей, що використовуються для оцінки відповідності технічних параметрів кар’єрного залізничного транспорту плановим обсягам роботи, пов’язані із складністю урахування особливостей технологічних процесів кар’єрів та відносно низькою точністю отриманих оцінок. Зокрема ці моделі не достатньо враховують цілочисельний характер задач експлуатації залізничного транспорту кар’єрів та залежності величини простоїв технічних засобів залізниць від рівня завантаження транспортної системи. В результаті дослідження розроблено методи оцінки наявної та потрібної переробної спроможності вантажних фронтів які, на відміну від існуючих, враховують необхідність виведення рухомого складу в пункти зміни локомотивних бригад. З використанням методів теорії експлуатації залізниць удосконалено аналітичні методи оцінки перевезень між вантажними фронтами за рахунок детального урахування обмежень швидкості руху локомотиво-составів. При жорсткому закріпленні пункту навантаження за пунктом вивантаження величина простою може бути встановлена на основі побудови графіків Ганта. Якщо на вантажний фронт вивантаження надходять завантажені вагони з декількох вантажних фронтів навантаження, або на вантажний фронт навантаження надходять порожні вагони з декількох вантажних фронтів вивантаження, то простій локомотиво-составів в очікуванні вантажних операцій буде мати випадкову величину і може бути встановлений на основі методів теорії систем масового обслуговування. Для скорочення витрат часу на перевезення формалізовано задачу закріплення пунктів вивантаження за пунктами навантаження. На основі виконаних досліджень запропоновано удосконалений метод розрахунку парку локомотиво-составів електровозної та тепловозної тяги для виконання перевезень. Наукова новизна. Наукова новизна полягає в удосконаленні методів аналітичного моделювання роботи залізничного транспорту кар’єрів за рахунок врахування цілочисельного характеру задач, та використання методів теорії систем масового обслуговування для оцінки простоїв в очікуванні вантажних операцій. Практична значимість. Практична значимість результатів полягає в тому, що вони дозволяють проєктувальникам та технологам прискорити пошук роботоспроможних рішень та зменшити кількість етапів графічного або імітаційного моделювання, що вимагають значних витрат часу та ресурсів.