Випуск 03 (АВФД)

Permanent URI for this collectionhttp://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/9690

UK:
Зі статтями авторів, що не працюють в ДНУЗТ, можна ознайомитится на сайті Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського або збірника "Антропологічні виміри філософських досліджень"
EN:
Articles of authors who are not employees DNURT, is available online at Vernadsky National Library of Ukraine or at Collection of "Anthropological Measurements Of Philosophical Research"

Browse

Now showing 1 - 4 of 4

Антропологічні виміри філософських досліджень № 3, 2013 р.
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2013)
UK: У збірнику представлені наукові статті, що висвітлюють та осмислюють нові грані людського існування на початку нового тисячоліття. Окрема увага зосереджується на формах їх оприявнення та рефлексії у філософії науки, культури, техніки, мови. Збірник призначено для співробітників науково-дослідних організацій, наукових, науково-педагогічних та інженерних працівників, докторантів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів.
Бездіяльність людини в контексті проблеми ідентичності суб’єкта
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені акдеміка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2013) Снітько, Дмитро Юрійович
UK: Мета. Аналіз сутності постмодерністського розуміння суб’єкта; виявлення зв'язку ідентичності суб’єкта із феноменом людської бездіяльності; акцентування екзистенційних аспектів взаємозв’язку ідентичності суб’єкта і його бездіяльності; дослідження альтернативи класичним (жорстким) та постмодерним (плюралістичним) концепціям ідентичності суб’єкта. Методологія. В основу наукового дослідження покладені контент-аналіз літератури та системний аналіз. Серед сучасних вітчизняних дослідників проблеми суб’єктивності можна відзначити роботи тих авторів, що досліджують соціокультурні аспекти проблеми ідентичності суб’єкта, ставлячи в центр уваги екзистенційні аспекти проблеми ідентичності суб’єкта. Наукова новизна. Досліджено зв'язок феномену бездіяльності із ідентичністю суб’єкта. Висновки. Показано, що уявлення про суб’єкта і його ідентичність сьогодні є вкрай розмитим і невизначеним. Зокрема, можна простежити певну суперечність між тлумаченням суб’єкта в якості суми ідентичностей та ствердженням самості суб’єкта як первинної щодо будь-яких ідентичностей. В контексті такої суперечності автор демонструє зв'язок ідентичності суб’єкта із його бездіяльністю. Остання розуміється в екзистенційному смислі як відчуження суб’єкта від власної самості та його самоідентифікація із ситуативними суспільними ролями, що призводить до викривлення дії в її істинному смислі як вчинку, спрямованого на своє власне буття. В якості вагомого чинника згаданої бездіяльності постає саме ідентичність суб’єкта, що виступає ерешкодою для дії в комунікативній, ментальній та практичні й сферах. Саме тому, в якості альтернативи як жорстким, так і плинним ідентичностям, постає така форма ідентичності суб’єкта, що базуєтьcя не на різноманітних ідентифікаціях суб’єкта із зовнішніми об’єктами, а ґрунтується на самості суб’єкта, витлумаченій як «присутність в світі».
Філософія культури М. М. Бахтіна: історично-антропологічні виміри
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені акдеміка В.Лазаряна, Дніпропетровськ, 2013) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Мета. Зв’язування впливу теоретичних підходів концепцій філософії культури М. М. Бахтіна на ґенезу та реалізацію історично-антропологічних концептів та реконструкцій ментальності, а також соціально-культурних особливостей й поведінки людей і суспільств минулого. Методологія. Методологічним інструментарієм є методи системного та джерелознавчого аналізів. Наукова новизна. Проаналізовані такі концепти філософії культури М. М. Бахтіна як карнавал, народна культура, сміхова культура, поняття соціально-культурної проекції матеріально-тілесного низу та її впливу на сміхову культуру Європейського Середньовіччя та Ренесансу. Відтворено методологічні підходи Бахтіна для історично-антропологічної реконструкції ментальності та соціокультурних реалій високого Середньовіччя та доби Відродження. Досліджено сприймання філософсько-культурних концепцій М. М. Бахтіна наукового співтовариства та їх вплив на історично-антропологічні студії. Також був проаналізований вплив відповідних ідей М. М. Бахтіна на історично-антропологічні дослідження останньої чверті ХХ – початку ХХІ ст., зокрема на роботи Д. Лихачова, А. Гуревіча, Е. Томпсона та низки дослідників. Висновки. Концепція філософії культури М. М. Бахтіна, зокрема сміхова культура, народне світосприйняття, карнавал, соціально-культурна двосвітність культури сміху Європи доби високого Середньовіччя та Ренесансу виступають одним із найважливіших концептуальних елементів при дослідженні ментальності, соціально-значущіх поведінки і повсякденного життя як вказаних епох, так і будь-яких інших, від раннього Середньовіччя до сучасності.
Хайдеггер об антропологических интенциях философствования Декарта
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2013) Маливский, Анатолий Николаевич
RUS: Цель. Вычленить и осмыслить основные моменты хайдеггеровского видения ключевых идей философии Декарта в ходе поисков «другого начала» философствования как антропологии. Реализация поставленной цели предполагает решение следующих задач: обоснование идеи критического отношения Хайдеггера к устоявшимся техноморфным стереотипам о базовой интенции философии Декарта; реконструкцию контекста обращения Хайдеггера к осмыслению базовой интенции и основных мотивов философствования Декарта; анализ аутентичности оценок учения Декарта Хайдеггером в современной литературе. Методология. Существенный потенциал ходе конструктивного осмысления и теоретической реконструкции антропологической интенции философствования имеют достижения антропологически ориентированной мысли ХХ века, а именно – экзистенциализм, философская антропология, персонализм, коммуникативная философия. Особое значение приобретает наследие Хайдеггера, особенно его размышления о путях поиска и обретения содержательной альтернативы техницизму в виде «другого начала» философствования. Научная новизна. Анализ научной литературы, посвященной отношению Хайдеггер – Декарт, свидетельствует о доминировании усеченного понимания философии Декарта, лишенного антропологической составляющей, и, как следствие, игнорирование содержательной преемственности идей Декарта Хайдеггером. Обращаясь к соответствующим текстам Хайдеггера, посвященным осмыслению глубинных трансформаций Нового времени, мы обнаруживаем – именно антропология выступает в качестве краеугольного камня науки и техники. Осознание базисной роли антропологии в культуре Нового времени побуждает Хайдеггера посвящать многие страницы своих текстов деструкции устоявшихся представлений о самодостаточности науки, техники, мышления и обнаружению скрытых от поверхностного взгляда личностного характера философского знания. Выводы. Хайдеггер считает целесообразным уделить много внимания наследию Декарта как одного из тех фундаментальных мыслителей, чье творчество особенно важно в ходе одновременного осмысления как истоков европейской антропологии, так и становления основ техногенной цивилизации Нового времени. Наследие Хайдеггера в значительной мере способствует более аутентичному истолкованию базовой интенции и основных мотивов философствования Декарта. Открытие им новых перспектив в значительной степени обусловлено его собственной антропологической ориентацией, критическим отношением к линейной концепции истории философии, неприятием поверхностности техноморфного истолкования философии.