Том 4 № 165 (СТ ДМетІ)

Permanent URI for this collectionhttps://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/22169

Volume 4 No. 165 (ST DMetI)

Browse

Now showing 1 - 5 of 5

Текстовий стандарт опису API як інструмент підвищення якості тестування програмного забезпечення
(Український державний університет науки і технологій, ННІ ≪ Дніпровський металургійний інститут ≫, ІВК ≪Системні технології≫, Дніпро, 2026) Москаленко Максим Л.
UKR: У сучасній розробці програмного забезпечення якість тестування API-інтерфейсів суттєво залежить від повноти їх документування. Актуальність дослідження зумовлена відсутністю єдиного стандарту для текстового опису API у корпоративній документації - Confluence, Google Docs та аналогічних системах. Встановлено, що бізнес-аналітики наприклад, описують ендпоінти довільно, так в одних документах зазначається лише URL, в інших - лише назва операції, тоді як інформація про параметри, коди помилок та авторизацію відсутня. Це призводить до неповного тестового покриття та збільшення кількості дефектів, що виявляються на пізніх стадіях розробки. Метою дослідження є розробка мінімального стандарту текстового опису API - MADS (Minimal API Description Standard) - та обґрунтування його структури на основі аналізу академічних джерел і реальної практики тестування. Запропонований стандарт містить десять полів, згрупованих у чотири блоки: ідентифікація ендпоінту, вхідні дані, вихідні дані та контекст безпеки. В статті проведено дослідження яке демонструє, що застосування MADS дозволяє тестувальнику безпосередньо формувати повний набір тест-кейсів, що охоплюють позитивні сценарії, граничні значення та обробку помилок, без додаткових уточнень вимог. Як результат це впливає на якість вихідного продукта.
Конструювання запитів для класифікації земного покриву без навчальних прикладів за допомогою мультимодальних мовних моделей на знимках Sentinel-2
(Український державний університет науки і технологій, ННІ ≪ Дніпровський металургійний інститут ≫, ІВК ≪Системні технології≫, Дніпро, 2026) Гончаров, Олександр Геннадійович; Удовик, Ірина Михайлівна; Гнатушенко, Вікторія Володимирівна
UKR: Класифікація земного покриву за супутниковими знімками є важливим завданням екологічного моніторингу, містобудівного планування та агрономії. Мультимодальні мовні моделі (VLM) дозволяють виконувати цю задачу без розмічених тренувальних даних, проте під час їх застосування виявлено системну проблему - хибну класифікацію за кольором сегментаційної маски (color leakage), коли модель ухвалює рішення не за вмістом зображення, а за довільним кольором маски. Метою роботи є розробка протоколу конструювання запитів для усунення цього явища та порівняння двох стратегій обробки супутникових знімків (багатокластерної та однокластерної). Запропоновано протокол із чотирьох інваріантів (TCI першим, сіра маска, заборона кольорових описів, фіксований JSON-формат) та зіставлено Варіант A (багатокластерний) і Варіант Б (однокластерний) на зображеннях Sentinel-2, що дозволило усунути хибну класифікацію за кольором маски та призвело до підвищення частки відповідей у коректному JSON-форматі (FCR) з ≈ 60 % до 97 %. Варіант Б досягає mIoU ≈ 13,2 %, що на 6,1 відсоткового пункту перевищує Варіант A; найкраща комбінація (UNet-encoder + GPT-4.1, Варіант Б) досягає 46,2 % mIoU.
Сучасні інформаційні технології опрацювання та пошуку оцифрованих документів у навчанні студентів спеціальності В 13 «Бібліотечна, інформаційна та архівна справа»
(Український державний університет науки і технологій, ННІ ≪ Дніпровський металургійний інститут ≫, ІВК ≪Системні технології≫, Дніпро, 2026) Прокоф’єва, Катерина Анатоліївна; Решетілова, Оксана Михайлівна; Савченко, Сергій Володимирович
UKR: Розглядаються процеси оцифрування документної спадщини та створення електронних колекцій у бібліотечних і архівних установах. Особливу увагу приділено класифікації документів, що підлягають оцифруванню, зокрема унікальним матеріалам, архівним і бібліотечним фондам, рукописам, документам підвищеного попиту та матеріалам, представленим в обмеженій кількості. Оцифрування таких документів вважається ефективним підходом до збереження оригіналів із одночасним забезпеченням ширшого доступу до інформаційних ресурсів. Описано технологічні етапи створення цифрових копій, зокрема сканування, технічне опрацювання зображень, контроль якості та зберігання цифрових файлів. Окремий акцент зроблено на створенні страхових копій, призначених для довготривалого зберігання, а також користувацьких електронних версій, орієнтованих на публічний доступ. Також проаналізовано роль інформаційних систем в управлінні оцифрованими матеріалами. Цифрові ресурси описуються та обліковуються за допомогою спеціалізованих баз даних і стандартів метаданих, що забезпечують упорядкування, ідентифікацію та пошук електронних документів. Використання інтегрованих платформ дає змогу фахівцям координувати процеси оцифрування, опису, зберігання та поширення цифрових матеріалів у межах єдиного технологічного середовища. Особливу увагу приділено організації цифрових колекцій та впровадженню пошукових інструментів, які забезпечують швидке знаходження релевантних документів в електронних бібліотеках і архівах. Крім того, підкреслено важливість інтеграції технологій оцифрування в освітній процес підготовки здобувачів спеціальності В 13 «Бібліотечна, інформаційна та архівна справа». Вивчення принципів створення та управління цифровими колекціями формує у майбутніх фахівців компетентності, необхідні для роботи з електронними ресурсами, організації цифрових архівів і забезпечення довготривалого збереження документної спадщини. Реалізація таких підходів сприяє розширенню доступу до культурної та наукової інформації, а також посиленню ролі цифрових технологій у розвитку сучасної інформаційної інфраструктури.
Методологічні підходи та інформаційні технології супутникового моніторингу екологічних ризиків у гірничодобувній промисловості
(Український державний університет науки і технологій, ННІ ≪ Дніпровський металургійний інститут ≫, ІВК ≪Системні технології≫, Дніпро, 2026) Кавац, Олена Олександрівна
UKR: У статті розглянуто можливості застосування сучасних методів дистанційного зондування Землі для моніторингу гірничодобувних територій та оцінки екологічних ризиків в умовах обмеженого доступу. Особливу увагу приділено комплексному використанню оптичних і радарних супутникових даних та аналізу часових рядів спостережень. На прикладі Щербаківського хвостосховища проаналізовано особливості його структурної організації та виявлено ознаки фільтраційних процесів і можливих витоків на прилеглі території. Показано, що застосування індексу вологості SMI на основі температурних даних Landsat-8 дозволяє ідентифікувати зони підвищеного зволоження. Обґрунтовано, що використання супутникових підходів забезпечує підвищення оперативності та достовірності екологічного моніторингу.
Принципи та рішення створення обладнання живлення та вимірювання для дослідження плазмових актуаторів
(Український державний університет науки і технологій, ННІ ≪ Дніпровський металургійний інститут ≫, ІВК ≪Системні технології≫, Дніпро, 2026) Зимогляд, Андрій Юрійович; Гуда, Антон Ігорович; Редчиць, Дмитро Олександрович
UKR: Для забезпечення контрольованого та стабільного діелектричного бар’єрного розряду при роботі плазмового актуатору потрібен як відповідний пристрій генерації високої різниці потенціалів з можливістю керування значенням потенціалу та частоти, так і спеціальна вимірювальна техніка, здатна працювати в цих умовах. В статті розглянуто конструкцію регульованого джерела високої змінної напруги з регулюванням частоти та можливістю вимірювати вихідний струм та напругу. Проведено серію лабораторних досліджень на працездатність всіх її елементів та модулів. Конструкція показала свою працездатність і може бути використана в серії лабораторних досліджень з керування плазмових актуаторів.