Статті КВВС (ПДАФКіС)

Permanent URI for this collectionhttps://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/20569

ENG: Articles

Browse

Now showing 1 - 2 of 2

Залученість населення м. Дніпра до оздоровчо-рекреаційної рухової активності під час воєнного стану
(ФОП Кошовий Богдан-Петро Олегович, 79495, Україна, Львівська обл., м. Винники, вул. Руська, 3, 2025) Микитчик, Ольга Сергіївна; Кошелева, Олена Олександрівна; Сидорчук, Тетяна Валеріївна; Демідова, Оксана Миколаївна; Ковтун, Алла Олександрівна
UKR: У статті розглядаються питання залученості населення м. Дніпра різними видами оздоровчо-рекреаційної рухової активності в умовах воєнного стану. За останні роки перед суспільством з’явились нові виклики, що значно вплинули на рухову активність не тільки дітей та молоді, а й осіб зрілого віку. Повномасштабне ж вторгнення Російської Федерації у лютому 2022 року та запровадження воєнного стану в Україні стало величезним викликом для кожного мешканця нашої держави. В умовах воєнного стану здебільшого увага науковців була прикута до вивчення питань залученості дітей та підлітків, жінок, внутрішньо переміщених осіб, а також студентської молоді до занять різними видами рухової активності. Проте у доступних нам наукових дослідження виявлено обмаль напрацювань, які б торкалось особливостей залучення та мотивації населення різного віку до занять різним видами оздоровчо-рекреаційної рухової активності під час воєнного стану на прикладі певного регіону. Метою нашого дослідження було проаналізувати залученість населення м. Дніпра до занять різними видами оздоровчо-рекреаційної рухової активності в умовах воєнного стану. Для досягнення вказаної мети використано комплекс взаємопов’язаних методів, а саме: аналіз, синтез та узагальнення наукової інформації з проблеми дослідження, анкетування та методи математичної статистики. З'ясовано, що до початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України систематично оздоровчо-рекреаційною руховою активністю займалось 76% опитаних респондентів; після запровадження воєнного стану – 56,52%. Встановлено причини, які сприяли припиненню систематичних занять після початку повномасштабного вторгнення. Виявлено мотиви до регулярних занять різними видами оздоровчо-рекреаційної рухової активності під час воєнного стану у осіб у віці до 22 років та понад 22 роки.
Сприяння розвитку фізичної рекреації в Європейському Союзі
(Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту, УДУНТ, Дніпро, 2025) Приходько, Володимир Васильович; Микитчик, Ольга Сергіївна; Ковтун, Алла Олександрівна; Решетилова, Валерія Миколаївна; Пісарькова, Олександра Романівна
UKR : Вступ. У сучасному європейському суспільстві, що стикається з численними викликами – від демографічних змін до зростання хронічних захворювань – питання підтримки здоров’я населення набуває особливої ваги. Одним із ключових напрямів збереження та зміцнення фізичного і психічного добробуту громадян є розвиток фізичної рекреації та регулярної фізичної активності. У країнах Європейського Союзу дедалі більше усвідомлюють, що здоров’я людини – це не лише індивідуальна справа, а й стратегічний ресурс держави. Тому формування культури активного способу життя, створення сприятливих умов для занять спортом і дозвіллям на відкритому повітрі стає пріоритетним завданням як на державному, так і на муніципальному рівнях. Мета дослідження – аналіз досвіду країн Європейського Союзу щодо політики сприяння розвитку фізичної активності та рекреації та його запровадження в Україні. Матеріали і методи дослідження. Дослідження проводилось у Навчально-науковому інституті «Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту» Українського державного університету науки і технологій. Використані загальнонаукові принципи та методи: аналітичний, аналізу, синтезу, узагальнення та індукції, порівняльний, статистичний та ін. Результати. Фізична активність є одним із найдієвіших способів профілактики хронічних неінфекційних захворювань. Вона знижує ризик серцево-судинних патологій, діабету, ожиріння, остеопорозу та навіть деяких форм онкології. У багатьох країнах ЄС витрати на лікування таких захворювань щороку зростають. Тому акцент на попередження, а не лікування, стає не лише медичною, а й економічною необхідністю. Дані про залучення до спорту та фізичної активності країнами-членами ЄС показали, що 45% європейців (≥15 років) повідомили, що вони ніколи не займалися спортом – це зростання з 39% у 2009 році. Ще 31% повідомили, що вони ніколи не займалися іншою фізичною активністю (тобто, рекреаційною або не пов’язаною зі спортом фізичною активністю). Дані, однак, неоднорідні між країнами; 12 країн ЄС, схоже, знаходяться на шляху (з високою впевненістю) до скорочення недостатнього рівня фізичної активності до 2030 року, що вказує на те, що інвестиції в політику заохочення фізичної активності можуть бути ефективними. Висновки. ЄС демонструє системний, мультисекторальний підхід до стимулювання фізичної активності: не лише підіймаючи обізнаність, а й спрощуючи доступ до неї в середовищі людини. У той же час, важкість конвертації політик у реальну зміну поведінки залишається викликом. Україні доцільно перейняти найкращий досвід, адаптувати до місцевих умов і налаштувати механізми моніторингу та фінансування. Розвиток фізичної рекреації та фізичної активності – це не просто питання дозвілля, а стратегічно важлива складова політики охорони здоров’я, соціальної згуртованості та сталого розвитку країн Європейського Союзу. Створення умов для активного способу життя має стати пріоритетом на рівні освіти, урбаністики, транспорту, медицини й культури. Такий підхід не лише зміцнить здоров’я націй, а й сформує нову європейську свідомість – свідомість активного, відповідального та гармонійного громадянина.