Статті КДІД (ДМетІ)
Permanent URI for this collectionhttp://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/14607
Browse
Now showing 1 - 1 of 1
- Results Per Page
- Sort Options
Item type:Item, Революція Гутенберга у світлі медіа-філософії та книгознавства(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпро, 2025) Савченко, Сергій Володимирович; Прокоф’єва, Катерина Анатоліївна; Решетiлова, Оксана Михайлівна; Савченко, Ірина ЄвгеніївнаUKR: Стаття присвячена аналізу друкованої книги як технологічного й антропологічного феномена, що спричинив третю інформаційну революцію та кардинально трансформував когнітивні, соціальні та культурні структури людського буття. Дослідження спирається на міждисциплінарний підхід, поєднуючи медіа-археологічний, філософсько-антропологічний та соціально-історичний методи. Ключову роль відіграють теорії Маршалла Маклюена, який у працях «Галактика Гутенберга» та «Розуміння медіа» обґрунтував ідею, що друковане слово сформувало «homo typographicus» – тип суб’єкта з лінійно-логічним мисленням, візуальним упередженням та індивідуалізованою ідентичністю. Бенедикт Андерсон, Елізабет Ейзенштейн, Роже Шартьє, Анрі-Жан Мартен, Вальтер Онг, Джек Гуді та Міхаель Гізеке розкривають механізми впливу друку на формування національних ідентичностей, раціонального мислення, бюрократичних систем і культурного порядку. Юваль Ной Харарі підкреслює амбівалентність друкарства, яке сприяло як просвітництву, так і поширенню ірраціональних ідеологій. В українському контексті праці Ярослава Ісаєвича, Євгена Немировського, Віри Фрис і Юрія Ясиновського висвітлюють специфіку розвитку друкованої культури, підкреслюючи її органічність у європейському просторі. Сучасна цифрова епоха, проаналізована через ідеї Мануеля Кастельса, свідчить про занепад «Галактики Гутенберга» та перехід до мережевої культури із фрагментованим сприйняттям і плинними ідентичностями. Соціологічні дані підтверджують зниження ролі паперової книги, зростання популярності електронних форматів і трансформацію читацьких практик в Україні та світі. Дослідження прогнозує збереження книги як нішевого продукту та підкреслює необхідність осмислення медіа-трансформацій для розуміння майбутніх культурних зрушень.