Випуск 14 (30) (RTEM)

Permanent URI for this collectionhttps://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/21899

UKR: Цей випуск був опублікований 2026-03-03
ENG: Issue 14 (30) (RTEM) was published on 3 March, 2026

Browse

Now showing 1 - 3 of 3

Механізми стимулювання стартап-активності через регіональні кластери в системі інноваційного розвитку
(Український державний університет науки і технологій, 2025) Стрельченко, Інна Іллівна; Писарькова, Валерія Ростиславівна; Терещенко, Павло
UKR: Анотація. Мета. Визначення ролі регіональних кластерів у стимулюванні стартап-активності в Україні та узагальнення їхнього впливу на формування інноваційного розвитку регіонів з урахуванням просторових трансформацій стартап-екосистеми, інвестиційних зрушень та динаміки ключових міських хабів. Методика. У дослідженні застосовано методи індукції та дедукції, аналізу й синтезу, порівняльного й структурно-динамічного аналізу, групування та спостереження. Результати. Встановлено динаміку розвитку української стартап-екосистеми, просторові особливості функціонування інноваційних хабів та чинники їхньої трансформації у період воєнних викликів. Узагальнено механізми стимулювання стартап-активності в межах кластерів, що охоплюють інституційні, фінансові, інфраструктурні, мережеві, освітні та інвестиційні складові. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному аналітичному узагальненні та структуризації механізмів стимулювання стартап-активності в межах регіональних кластерів з урахуванням просторових і воєнних трансформацій стартап-екосистеми України. Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані для удосконалення державної та регіональної політики у сфері розвитку стартап-екосистем, формування інноваційної інфраструктури та підвищення інвестиційної привабливості регіонів. Запропоновані підходи до зміцнення кластерної взаємодії сприятимуть післявоєнному відновленню економіки, формуванню нових інноваційних хабів та підвищенню конкурентоспроможності українських регіонів на глобальному ринку.
Емоційний інтелект лідера в умовах генеративного ШІ: “Human–AI Leadership” як нова управлінська компетентність
(Український державний університет науки і технологій, 2025) Головкова, Людмила Степанівна; Ханнуф, Катерина Євгенівна
UKR: Мета. Теоретично обґрунтувати “human-AI leadership” (лідерство «людина-ШІ») як інтегральну управлінську компетентність і пояснити, як емоційний інтелект (EI) модерує ефективність рішень, делегування та комунікації за умов використання генеративного ШІ (Copilot/ChatGPT) у корпоративному менеджменті. Методика. Використано концептуальне моделювання на перетині теорії емоційного інтелекту, психологічної безпеки та підходів до калібрування довіри в людино-ШІ взаємодії. Запропоновано “пакет B” швидкого емпіричного дизайну — онлайн-експеримент із рандомізацією доступу до GenAI у типових управлінських задачах (рішення, делегування, повідомлення для команди) та з паралельним вимірюванням EI керівника й показників trust calibration (калібрування довіри (до ШІ). Передбачено процедури зниження common method bias через рознесення вимірювань у часі (2 хвилі) та 180° оцінювання (керівник + підлеглі) як наступний етап валідації моделі. Результати. Сформульовано модель EI-модерованої людино-ШІ взаємодії, де EI підсилює позитивний ефект GenAI на якість управлінських рішень і комунікацій за умови правильної калібровки довіри й збереження психологічної безпеки команди; водночас за низького EI зростають ризики надмірної довіри до GenAI, “відчуженої” комунікації та погіршення делегування. Запропоновано операціоналізацію: інтенсивність використання GenAI; індекси якості делегування (ясність, межі відповідальності, критерії успіху), якості комунікації (емпатійність, тон, прозорість), індикатори психологічної безпеки та trust calibration. Наукова новизна. Уперше для корпоративного контексту запропоновано рамку “EI-driven trust calibration” як механізм, що пояснює, коли саме GenAI підвищує управлінську результативність, а коли створює управлінські помилки. Практична значимість. Результати придатні для корпоративних політик використання Copilot/ChatGPT, програм розвитку лідерства та HR-інструментів оцінювання “готовності керівника” до GenAI-делегування й GenAI-комунікації.
Аналіз пропонованих моделей соціально-економічного розвитку України з позицій системного підходу
(Український державний університет науки і технологій, 2025) Мямлін, Владислав Віталійович
UKR: Метою дослідження є підвищення соціально-економічного розвитку суспільства через пошук, серед пропонованих моделей розвитку, найбільш ефективних, та власну розробку наукових принципів функціонування макроекономічної системи. Методика полягає у використанні системного підходу та імітаційного моделювання для аналізу різних моделей. Результати. На основі системного підходу проведено критичний аналіз запропонованих моделей соціально-економічного розвитку України, визначено їх позитивні та негативні сторони. З урахуванням проведеного аналізу, запропоновано авторську модель соціально-економічного розвитку. Наукова новизна полягає в тому, що вперше для розробки принципів соціально-економічного розвитку держави прийнята методологія нового наукового світогляду. При цьому використані, зовсім відмінні від існуючих економічних моделей, науково обґрунтовані принципи та правила функціонування макроекономічної системи. Головним принципом для економічної науки повинно стати розуміння розвитку людини як основної мети планетарної еволюції, а не як засобу для виробництва та споживання матеріальних благ. Не «науково-технологічному» прогресу потрібно віддавати пріоритет, а – «морально-етичному» прогресу. Макроекономічна система повинна спиратися на основні закони природи, а не на вигадані штучні категорії. Тому в новій моделі відсутні такі лжеекономічні категорії як «прибуток», «відсоток» та «рента», які не відповідають основним принципам гуманізму та «морально-етичному» прогресу. Ціна товару визначається за іншими правилами, запропонована принципово нова та дуже проста система оподаткування. Набув подальшого розвитку понятійно-термінологічний апарат, що дозволяє сформувати відповідні теоретико-методологічні основи системи високоефективного функціонування національної економіки. Практична значимість. Перехід на запропоновану автором макроекономічну модель дозволить назавжди позбутися таких негативних явищ економіки як криза, інфляція, безробіття, дефіцит бюджету тощо, максимально прискорити розвиток суспільства та збільшити річний економічний ефект на декілька трильйонів гривень.