Кафедра фізичної культури, спорту та здоров’я (ФКСЗ)

Permanent URI for this communityhttps://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/20493

ENG: Department of Physical Education, Sports, and Health

Browse

Now showing 1 - 3 of 3

Викладання самооборони в межах вивчення дисциплін галузі а7 фізична культура і спорт
(Львівський університет бізнесу та права, 2025) Євстигнєєва, І. В.; Соколова, Ліна О.; Марамуха, Н. П.; Корнілова, Н. Ю.
UKR: У статті висвітлено методичні засади викладання самооборони в межах освітніх компонентів галузі знань А7 «Фізична культура і спорт». Метою дослідження є теоретичне обґрунтування педагогічних умов та методичних підходів до інтеграції самооборони у професійну підготовку фахівців фізичної культури і спорту. Об’єктом є процес формування професійних компетентностей майбутніх педагогів, предметом – методика викладання самооборони як інноваційного компонента змісту освіти. Для досягнення мети використано комплекс теоретичних, емпіричних і аналітичних методів дослідження. Уроботі визначено міждисциплінарні зв’язки між теоретико-методичними, психологічними та біомеханічними аспектами підготовки, обґрунтовано місце дисципліни «Самооборона» у структурі освітніх програм. На основі аналізу наукових джерел, анкетування студентів і педагогічних спостережень розроблено модель навчання самооборони з урахуванням принципів безпеки, варіативності, адаптивності та професійної спрямованості. Запропоновано етапи впровадження: когнітивно-орієнтаційний, техніко-тактичний, ситуативно-рольовий і рефлексивно-аналітичний. Визначено критерії ефективності – рівень засвоєння базових технік, психо фізіологічна готовність до дій у стресових ситуаціях, прояви самоконтролю та соціальної відповідальності. Показано, що системне впровадження самооборони сприяє розвитку професійної компетентності, стресостійкості та соціальної адаптивності майбутніх педагогів.
Обгрунтування потреби у впровадженні міжнародних стандартів оцінювання тренерських компетентностей у системі підготовки фахівців з ігрових видів спорту
(Запорізький національний університет, 2025) Квасниця, І. М.; Квасниця, О. М.; Тищенко В. О.; Соколова, Ліна О.
UKR: У статті проведено аналітико-обґрунтоване дослідження потреби в упровадженні міжнародних стандартів оцінювання тренерських компетентностей у систему підготовки фахівців з ігрових видів спорту. Підкреслено, що в умовах реформування спортивної освіти України постає необхідність переходу від традиційної кваліфікаційної моделі, зорієнтованої на оцінювання результатів змагальної діяльності спортсменів, до компетентнісної парадигми, що розглядає тренера як суб’єкта педагогічної, аналітичної, управлінської та етичної діяльності. Обґрунтовано, що така трансформація відповідає сучасним тенденціям розвитку міжнародного тренерства, де ключову роль відіграють моделі цілісної професійної компетентності. Розкрито зміст і структуру міжнародних нормативно-методичних документів, які визначають домени компетентностей і рівні кваліфікації тренера. Акцентовано, що ці рамки узгоджуються з Європейською рамкою кваліфікацій (EQF) і принципами Болонського процесу, сприяють взаємному визнанню освітніх результатів, професійній мобільності та єдності стандартів сертифікації. Проаналізовано успішні практики країн, які впровадили компетентнісну модель підготовки тренерів. Визначено, що ефективність цих моделей забезпечується поєднанням модульних освітніх програм, безперервного професійного розвитку, цифрових інструментів моніторингу досягнень, менторингу та процедур ресертифікації. Вітчизняна науково-освітня практика нині зберігає орієнтацію на кваліфікаційні вимоги та кількісні показники успішності спортсменів, що обмежує можливості оцінювання комплексних компетентностей тренера. Водночас останні дослідження українських учених демонструють поступове усвідомлення необхідності інтеграції міжнародних підходів, створення єдиної національної рамки тренерських компетентностей і удосконалення механізмів атестації.Результати проведеного аналізу дозволяють стверджувати, що впровадження міжнародних стандартів сприятиме системній модернізації української спортивної освіти та підвищенню кваліфікації тренерів. Це забезпечить підвищення якості підготовки фахівців, прозорість процедур оцінювання і сертифікації, розвиток міжінституційної взаємодії, професійну мобільність та інтеграцію в європейському освітньому просторі.
Сучасні моделі та тренди підготовки елітних плавців у провідних країнах світу
(Запорізький національний університет, 2025) Товстоп’ятко, Ф. Ф.; Харченко-Баранецька, Л. Л.; Соколова, Ліна О.
UKR: Стаття має аналітичний характер, критичний погляд на ситуацію щодо вдосконалення сучасного стану особливостей підготовки спортсменів із плавання в Україні. Підготовка плавців вищої кваліфікації в Україні потребує найшвидшого системного вдосконалення, щоб відповідати сучасним вимогам світового спорту. Конкуренція на міжнародній арені зростає, і для досягнення стабільних результатів необхідно впроваджувати новітні методики тренувань. Українські спортсмени мають значний потенціал, але часто обмежені в доступі до сучасного обладнання та наукових ресурсів, а також фінансової підтримки. Використання бюджетних технологічних рішень, партнерських програм і міжнародного досвіду допоможе створити умови для підготовки, що наближатиметься до світових стандартів. Це дозволить підвищити конкурентоспроможність українських плавців і забезпечити їхні стабільні успіхи на міжнародних змаганнях. Метою дослідження є вивчення та критичний аналіз сучасних світових моделей підготовки плавців елітного рівня, виявлення їхніх сильних і слабких сторін, а також обґрунтування перспектив їхнього розвитку й адаптації до українських умов. Методи дослідження: у роботі використано методи теоретичного аналізу й узагальнення наукових джерел, порівняльний аналіз тренувальних систем, а також елементи контент-аналізу програмно-методичних матеріалів. Результати дослідження: проаналізовано багаторівневі моделі підготовки, що включають довгострокове планування,періодизацію навантажень, поєднання загальної і спеціальної фізичної підготовки, інтеграцію технічних, тактичних і психологічних компонентів. Особливу увагу приділено ролі спортивної науки, використанню цифрових технологій моніторингу та контролю тренувального процесу, застосуванню сучасних засобів відновлення, харчування та психологічної підтримки.