Кафедра фізичної культури та спорту (ДМетІ) (з 2022 р увійшла до складу факультету електромеханіки та електрометалургії ДМетІ)
Permanent URI for this communityhttp://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/15646
UK: Кафедра фізичної культури та спорту (ДМетІ)
EN: Department of physical culture and sports (DMetI)
EN: Department of physical culture and sports (DMetI)
Browse
Now showing 1 - 7 of 7
- Results Per Page
- Sort Options
Item type:Item, Будівництво власного здоров’я у діяльності фізичного терапевта(Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського, Харківський авіаційний Інститут, м. Харків, 2025) Приходько, Володимир Васильович; Солодка, Оксана Василівна; Дзюбенко, Микола ІвановичUKR: Досліджено та розкрито місце будівництва власного здоров’я у спільній діяльності фізичного терапевта разом із клієнтом (пацієнтом). Доведена потреба дієвого впливу на клієнта з боку фізичного терапевта з метою спонукати до започаткування і вдосконалення практики будівництва власного здоров’я.Item type:Item, Вдосконалення змісту освіти майбутніх магістрів за спеціальністю 017 Фізична культура і спорт(Харківська державна академія фізичної культури, Харків, 2023) Приходько, Володимир Васильович; Дзюбенко, Микола ІвановичUKR: Запропоновано і обґрунтовано вдосконалення змісту освіти магістрів 017 – Фізична культура і спорт з урахуванням побажань стейкхолдерів. Показано, зміни пов’язані з впровадженням непрофесійної фізкультурної освіти.Item type:Item, Новостворений науково-освітній спортивний кластер: що про нього відомо(Херсонський державний аграрно-економічний університет, м. Кропивницький, 2025) Приходько, Володимир Васильович; Дзюбенко, Микола Іванович; Соловей, Олександр Михайлович; Нестеренко, Наталія Анатоліївна; Яковенко, Артем ВолодимировичUKR: Наприкінці грудня 2024 р. Кабінет Міністрів України своїм рішенням передав Національний університет фізичного виховання і спорту України, Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського та Харківську державну академію фізичної культури в управління Міністерства молоді та спорту України. На їхній базі Міністерство планує створити сучасний науково-освітній спортивний кластер (НОСК). «Створення науково-освітнього кластеру – це одна з ключових цілей реформи спорту. Він 345 дозволить забезпечити закритий цикл підготовки кваліфікованих кадрів для національних збірних команд, розвитку адаптивного та масового спорту, а також впровадження сучасних наукових методик у тренувальні програми українських спортсменів», – зазначив Міністр М. Бідний. На його думку ця ініціатива має підвищити конкурентоспроможність українського спорту та сприяти інтеграції України у світове спортивне середовище [4]. Мета роботи – узагальнити існуючі відомості, які дозволять окреслити суть новоствореного в Україні науково-освітнього спортивного комплексу. Методи дослідження: вивчення та узагальнення даних літературних джерел ті інформації з Інтернету, а також абстрагування, аналіз і синтез, індукція та дедукція. Результати дослідження та їх обговорення. Зазначимо, що в Законі України «Про вищу освіту» у поданих щодо його змісту термінах відсутнє поняття «кластер» та пов’язані з ним словосполучення. Отже, явище НОСК є таким, яке варто розглядати як таке, що не регламентоване цим базовим для закладів вищої освіти (ЗВО) документом, а отже припускає різні тлумачення.Item type:Item, Обґрунтування потреби освітньої складової «фізичного виховання» здобувачів вищої освіти (історичний аспект)(ГО «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2022) Приходько, Володимир Васильович; Дзюбенко, Микола Іванович; Чернігівська, Світлана АнатоліївнаUKR: Хоча з певним запізненням, визначення змісту і спрямованості «Фізичного виховання» було включено до порядку денного актуальних наукових і практичних проблем, оскільки ця дисципліна здатна розвинути ряд життєво важливих для людини компетентностей. Мета статті – показати перспективи розвитку фізичного виховання у вищій школі за рахунок удосконалення освітньої складової цієї дисципліни на основі наукових досліджень, які проводилися ще до розпаду колишнього СРСР. Методи дослідження: аналіз літератури, реферування, аналіз і синтез, індукція, дедукція, ідеалізація та узагальнення. Результати. У статті на прикладі професій інженерного типу доведено, що у закладах вищої освіти, освітньою метою яких є забезпечення якісної профільної підготовки фахівців широкої кваліфікації, фізичне виховання є цілком обґрунтованим і відповідає цільовим очікуванням суспільства за умови, що ця дисципліна забезпечує не лише розвиток фізичних якостей, але й оволодіння основами фізичної культури. Показано, непрофесійна фізкультурна освіта – це досить глибоке опанування досягненнями у галузі фізичної культури, при якому на основі нових актуалізованих цінностей і мотивів, а також самовизначення до турботи про себе на основі отриманих компетентностей творча особистість набуває здатності до пошуку та застосування різноманітних засобів фізичної культури, необхідних їй в нових умовах. Висновки. Очевидно, що ті підходи професійно-прикладної фізичної підготовки, які по суті спрямовані на виконання компенсаторної функції фізичного виховання, виявилися непрактичними для підготовки фахівців широкого профілю. Орієнтуючись лише на загальну фізичну підготовку та прикладну фізичну підготовку, фізичне виховання студентів не справляє глибокого впливу на свідомість сучасних спеціалістів. Звичні підходи не здатні вплинути на формування способу життя та розвиток особистості щодо її самодостатності у застосуванні засобів фізичної культури.Item type:Item, Особливості підходів ХІХ – початку ХХ століття, які визначили спрямованість і зміст освітніх систем у фізичному вихованні(Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київ, Україна, 2022) Приходько, Володимир Васильович; Дзюбенко, Микола ІвановичUKR: У ХІХ столітті все більш помітним було відособлення двох підходів, які з часом перетворились на тілесно-орієнтоване фізичне виховання, а також непрофесійну (неспеціальну) фізкультурну освіту. Мета статті – розкрити витоки формування суттєво відмінних підходів до спрямованості і змісту систем фізичного виховання дітей та молоді, які з часом отримали теперішнє освітнє оформлення. Методи дослідження: вивчення літератури, абстрагування, аналіз, синтез, ідеалізація та узагальнення. Результат. Потреба у освітній складовій фізичного виховання, спрямованій на становлення свідомого і діяльного діяча фізичної культури і породила явище, яке отримало назву «фізкультурна освіта людини». Заслуга П. Ф. Лесгафта полягає в тому, що він звернув увагу на важливу роль освіти у процесі залучення до занять фізичними вправами. Тема освіти у процесі долучення до надбань фізичної культури стає очевидною, якщо мова йде про формування компетентностей, необхідних для самостійних і результативних занять фізичною культурою.Item type:Item, Покращення стану фізичної культури і спорту в громадах під час війни і повоєнного відновлення(Український державний університет ім. Михайла Драгоманова, Київ, 2024) Приходько, Володимир Васильович; Дзюбенко, Микола Іванович; Чекмарьова, Наталя Григорівна; Чернявська, Олена Анатоліївна; Чернігівська, Світлана АнатоліївнаUKR: Статтю присвячено актуальній темі покращення сфери фізичної культури і спорту на місцевому рівні під час війни Росії проти України і у ході повоєнного відновлення. Опитано 57 фахівців (інструкторів фізкультури сільських об’єднаних територіальних громад і директорів ДЮСШ). Отримані відповіді, які визначають їхні переваги щодо ряду можливих дій. Виконане порівняння переваг щодо двох груп вказаних фахівців. Встановлена закономірність, що фахівці ВФСТ «Колос» оцінюють запропоновані ініціативи у довготривалій перспективі, тоді як директори ДЮСШ мають більше досвіду і краще розуміють місцеві реалії, що змушує їх діяти більш обережно і критично щодо нових підходів. Обидві групи загалом підтримують ідеї розвитку фізичної культури в умовах війни, але підходять до їх оцінки з різних точок зору.Item type:Item, Проблеми спорту в регіонах України без назрілих реформ(Видавничий дім «Гельветика», м. Одеса, 2026) Приходько, Володимир Васильович; Томенко, Олександр Анатолійович; Солодка, Оксана Василівна; Дзюбенко, Микола ІвановичUKR: Сучасний розвиток спорту неможливий без аналізу його стану, перед за все регіонального рівня. Виконання такого аналізу суттєво обмежене складністю устрою системи спорту, значною кількістю пов’язаних між собою елементів, для вивчення яких мала б відбутись велика кількість досліджень з наступною верифікацією даних на основі попередньої польової роботи. Очевидно, що обсяг такої роботи перевищує можливості вченого і не може бути виконаний без підтримки Міністерства молоді та спорту України. Але для формування топіки масштабних досліджень і розробок актуальною є експертна аналітика, чому й присвячена стаття. Мета дослідження – виконати експертний аналіз стану спорту в регіонах і підготувати системні пропозиції щодо реформи спорту в Україні. Методи дослідження: вивчення та узагальнення даних літературних джерел та інформації з Інтернету, а також абстрагування, аналіз і синтез, індукція і дедукція, системний підхід, а також експертиза науковця. Базуючись на виконаних дослідженнях є підстави стверджувати, що без реформ спорт у регіонах України чекає повільний, але невідворотній занепад. Натомість реформа спорту це інвестиція в майбутнє нації: здоров’я мільйонів дітей, соціальні ліфти для талановитих, єдність громад, національна гордість через спортивні перемоги. Досвід інших країн доводить: навіть з обмеженими ресурсами можна побудувати ефективну спортивну систему, якщо є стратегія, воля та правильне виконання. Україна має всі можливості стати регіональною спортивною державою: таланти є, традиції є, потенціал величезний. Потрібна реформа, спрямована на регіони, де народжуються майбутні чемпіони. Ключ до успіху реформи – системність, довгострокова перспектива, професійне управління, прозорість і залучення всіх зацікавлених сторін. Не можна реформувати спорт одним Законом України або однією програмою. Це роки послідовної роботи на всіх рівнях: від держави до місцевої громади, від міністерства до конкретного тренера в селі. Подані результати є експертною аналітикою/стратегічним баченням, базованим на загальних знаннях і логікі, а не строгим науковим дослідженням. Вони можуть бути корисним відправним пунктом для дискусій та подальших досліджень, хоча потребують верифікації даними та польової роботи.