Кафедра боксу, боротьби та важкої атлетики (ББВА)

Permanent URI for this communityhttps://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/20565

ENG: Department of Boxing, Wrestling and Weightlifting

Browse

Now showing 1 - 1 of 1

Рівень прояву функціональних можливостей важкоатлеток на етапах багаторічної підготовки під впливом занять важкою атлетикою за програмою ДЮСШ
(Видавничий дім "Гельветика", м. Запоріжжя, 2025) Півень, Олександр Борисович; Орлов, Анатолій Анатолійович; Солодка, Оксана Василівна; Слободянюк, Олег В’ячеславович
UKR: Мета дослідження полягає у визначенні змін показників функціонального стану серцево-судинної та дихальної систем важкоатлеток віком 12–20 років під впливом систематичних занять за класичною програмою дитячо-юнацької спортивної школи. У дослідженні взяли участь 64 спортсменки першої групи вагових категорій (до 53 кг), які протягом чотирьох етапів багаторічної підготовки (від початкового етапу до етапу підготовки до вищих досягнень) проходили навчально-тренувальний процес у дитячо-юнацьких спортивних школах Харкова та Ромен. Для оцінювання функціональних можливостей застосовано такі маркери, як: частота серцевих скорочень у спокої, артеріальний тиск (систолічний і діастолічний), життєва ємність легень (ЖЄЛ), проби Штанге й Генчі. Тестування проводили наприкінці кожного етапу; результати опрацьовано методами математичної статистики із застосуванням критерію Стьюдента. Результати засвідчили виражену позитивну динаміку. Частота серцевих скорочень у спокої знизилась від 85,1 ± 3,2 уд.·хв⁻¹ до 68,5 ± 3,1 уд.·хв⁻¹ (t1, 4 = 3,73; p < 0,001). Артеріальний тиск підвищився в межах тренувальної норми: САТ – 110,0 ± 2,4 – 124,1 ± 2,9 мм рт. ст.; ДАТ – 67,4 ± 2,6 – 80,8 ± 2,4 мм рт. ст. (t1, 4 = 3,75 та 3,79; p < 0,001). Гіпоксична стійкість зросла: Штанге – 35,4 ± 2,6 – 55,9 ± 2,3 с (t1, 4 = 5,91; p < 0,001), Генчі – 37,5 ± 3,1 – 56,1 ± 2,7 с (t1, 4 = 4,52; p < 0,001). Життєва ємність легень збільшилась із 2,13 ± 0,08 до 3,30 ± 0,10 л (t1, 4 = 9,06; p < 0,001). Сукупність змін відображає «економізацію» серцевої діяльності, посилення дихальної витривалості та розширення функціональних резервів. Найбільші відмінності зафіксовано між 12- та 20-річними групами, між суміжними етапами зрушення були помірними або вибірковими. Отримані дані підтверджують ефективність класичної програми тренувань дитячо-юнацької спортивної школи, що передбачає поступове збільшення обсягів та інтенсивності навантажень і поєднання розвитку сили, швидкості, координації та спеціальної витривалості. Динаміка змін не виходила за межі допустимих фізіологічних варіацій, що свідчить про безпечність програми для юних спортсменок та її відповідність завданням етапної підготовки. Виявлені закономірності узгоджуються із сучасними даними та створюють підґрунтя для індивідуалізації тренувального процесу на основі регулярного моніторингу частоти серцевих скорочень, артеріального тиску, життєвої ємності легень і показників гіпоксичної стійкості з урахуванням віку, стажу й морфологічних особливостей. Перспективи подальших робіт: вивчення зв’язку між функціональними маркерами й ефективністю змагальної техніки, інтеграція фаз ОМЦ і соматотипу в моделі планування навантаження.