2025

Permanent URI for this communityhttps://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/20118

Browse

Now showing 1 - 3 of 3

Аналіз конструкції обхідних колій в сортувальних парках та їх автоматизоване проектування
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Березовий, Микола Іванович; Божко, Микола Павлович; Малашкін, Вячеслав Віталійович; Болвановська, Тетяна Валентинівна; Мазуренко, Олександр Олександрович
UKR: Мета. Сортувальні станції на залізницях України побудовані у 30-х роках та у середині минулого сторіччя. Розвиток гіркових горловин сортувальних парків відбувався під впливом появи нової техніки, впровадження якої висунуло нові вимоги до елементів плану та призвело до розвитку напрямків комплексного підходу до проектування плану і профілю з урахуванням динаміки скочування вагонів. Не дивлячись на існуючі здобутки вчених, які досліджували ці питання, проблеми оптимізації конструкції плану залишаються актуальними і в даний час, тому метою дослідження є пошук способів скорочення довжини гіркових горловин сортувальних парків. Методи. В процесі дослідження використані методи імітаційного моделювання для отримання ліній габаритних відстаней проходження рухомого складу. Для визначення довжин розрахункових елементів використані методи аналітичної геометрії. Результати. Розглянуто принципові схеми примикання обхідних колій у гіркових горловинах та виконано розрахунок їх геометричних параметрів за умови влаштування прямолінійних з'їздів. Встановлено діапазон скорочення довжини стрілочної горловини за рахунок зменшення міжколійної відстані у випадку примикання обхідної колії до частини колій пучка. Розглянуто можливість укладання суміжних стрілочних переводів хрестовинами назустріч без улаштування вставки між ними без можливості паралельного руху обхідної та спускною коліями. Виконано порівняння схем примикання обхідної колії з укладанням перехресного з'їзду та без нього і встановлено, що скорочення довжини горловини досягається саме при укладанні перехресного з'їзду та необхідності укладання двох додаткових стрілочних переводів. Виконано аналіз принципових схем укладання криволінійних з'їздів примикання обхідних колій. Визначити положення стрілочних переводів у таких з'їздах та розрахувати параметри з’єднань аналітичним способом неможливо, тому розрахунки виконано з використанням програмного комплексу, розглянутого в роботі [14]. Наукова новизна. Вперше виконано аналіз конструкції схем примикання обхідних колій до сортувальних колій. Практична значимість. Отримані в роботі результати можуть бути використані у якості вихідних даних для подальшого дослідження взаємодії окремих елементів сортувальних гірок, у пошуку способів зменшення їх довжини та при вирішенні задачі розробки автоматизованої системи оптимального проектування плану гіркових горловин.
Використання інформаційних технологій для оптимізації автомобільних перевезень в межах транспортної системи міста
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Болвановська, Тетяна Валентинівна; Демченко, Євген. Борисович; Сковрон, Ігор Ярославович; Малашкін, Вячеслав Віталійович; Дорош, Андрій Сергійович
UKR: Мета. Сталий розвиток міст нерозривно пов’язаний з вирішенням комплексу логістичних задач з організації міських перевезень вантажів. Одною з таких задач є побудова маршрутів перевезення за критерієм мінімізації як логістичних витрат, так і негативного впливу вантажного транспорту. У зв’язку з цим метою даного дослідження є аналіз математичних методів маршрутизації вантажного транспорту та інформаційних систем, необхідних для ефективної реалізації вказаних методів при організації міських перевезень. Методи. Під час дослідження використані евристичні методи для пошуку оптимальних маршрутів перевезення за критерієм мінімальної відстані, методи аналізу та експертної оцінки для вивчення основного функціоналу та сфер застосування інформаційних систем в сфері міських вантажних автомобільних перевезень. Результати. В роботі виконано аналіз основних математичних методів маршрутизації вантажного автотранспорту та особливостей їх застосування для організації перевезення товарів по транспортній мережі міста. Зокрема, розглянуті розширення класичної задачі маршрутизації для умов двоешелонної системи розподілення, а також обмежень часових параметрів доставки. Застосування вказаних методів можливе за умови використання сучасних інформаційних систем збору даних про параметри дорожнього руху та моніторингу роботи автотранспорту, що дозволить в оперативних умовах коригувати маршрути руху та розподіляти замовлення між транспортними засобами. В роботі виконано аналіз можливості застосування Google Maps with API з метою побудови матриці відстаней для задачі TSP, а також використання бібліотек SciPy та NetworkX мови програмування Python та надбудови «Пошук рішення» пакету MS Excel для пошуку оптимального маршруту перевезення. Крім того, проведено аналіз функціоналу комплексних систем управління транспортом (TMS), представлених на ринку України. Наукова новизна. Отримані результати аналізу функціоналу та сфер використання сучасних інформаційних систем з організації міських автомобільних перевезень вантажів дозволяють виконати наукове та економічне обґрунтування вибору програмних продуктів для вирішення оперативних логістичних задач та підвищення ефективності міської логістики. Практична значимість. Представлені результати досліджень можуть бути використані для організації та оптимізації процесу перевезень вантажів автомобільним транспортом в межах транспортної системи міст
Розробка методики проведення судових експертиз залізнично-транспортних пригод на сортувальних гірках
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Березовий, Микола Іванович; Козаченко, Дмитро Миколайович; Малашкін, Вячеслав Віталійович; Болвановська, Тетяна Валентинівна
UKR: Мета. Метою дослідження є обґрунтування необхідності розробки методики визначення гальмівної потужності уповільнювачів в рамках проведення судових експертиз залізнично-транспортних пригод на сортувальних гірках. Методи. Дослідження виконані на підставі аналізу літературних джерел, присвячених регулюванню швидкості скочування відчепів на гірках з використанням методів теорії безпеки руху поїздів і математичного імітаційного моделювання гіркових процесів. Результати. В реєстрі методик проведення судових експертиз відсутні методики дослідження процесів на сортувальних гірках, тому дослідження спрямоване на обґрунтування розробки методики визначення гальмівної потужності вагонних уповільнювачів та її використання під час проведення судових експертиз залізнично-транспортних пригод на сортувальних гірках є актуальним. Нормативна документація, що регламентує показники технічного стану вагонних уповільнювачів, не встановлює чітких і однозначних критеріїв стосовно їх відключення для ремонту через недостатню гальмівну потужність. Втрата гальмівної потужності через незадовільний технічний стан вагонних уповільнювачів може призводити до реалізації механізму залізнично-транспортної пригоди навіть в умовах, коли фактичні дії операторів гірки відповідають вимогам нормативних документів. Встановлення фактичної гальмівної потужності уповільнювачів можливе шляхом визначення зусиль натискання шин на колеса вагонів. Для визначення зусиль натискання шин уповільнювачів використовується вимірювально-реєстраційна станція на базі тензометричної апаратури ТМА32. Основним засобом вимірювання є тензорезистор КФ5П1-10-200(А12), вмонтований в месдозу, яка кріпиться на металевому вкладиші з імітацією обода колеса вагона. Тиск в пневматичній системі живлення уповільнювача в режимі реального часу фіксується датчиком тиску МД-10ТС, встановленим на місце манометра керуючої станції уповільнювача. Визначення фактичної гальмівної потужності уповільнювачів дозволяє здійснити перевірку достатності гальмівної потужності уповільнювачів на підставі аналізу виконання комплексу умов. Наукова новизна. Обґрунтовано необхідність розробки методики визначення фактичної гальмівної потужності вагонних уповільнювачів в рамках проведення судових експертиз залізнично-транспортних пригод на сортувальних гірках. Практична значимість. Отримані в роботі результати можуть бути використані в якості вихідних даних для розробки та реєстрації методики визначення гальмівної потужності вагонних уповільнювачів, визначення першопричини залізнично-транспортної пригоди та побудови її механізму.