Факультет фармації та біотехнології (Ф та БТ)

Permanent URI for this communityhttps://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/20191

ENG: Faculty of Organic Substances and Biotechnology

Browse

Now showing 1 - 1 of 1

Технологія отримання покращувача ґрунту шляхом аеробного компостування
(Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, 2024) Малиновський, Володимир; Мітіна, Наталія Борисівна
UKR: Теоретично показано, що систематичне застосування інтенсивних технологій землеробства суттєво скорочує родючій шар ґрунту, знищується біорізноманіття, поширюються ґрунтові хвороби та інше. В статі розкрито технологію промислового аеробного компостування відходів тваринництва, а саме підстилкового гною великої рогатої худоби (ВРХ). Наведено тип технологічного устаткування для формування буртів та проведення аеробного компостування в виробничих умовах на відкритому майданчику. Проаналізовано результати біохімічної складової отриманого компосту з двох типів субстратів у різному співвідношенні: гній великої рогатої худоби, підстилкова солома, додавання верхового болотяного торфу. Розроблена блок-схема необхідних технологічних операцій для отримання покращувача ґрунту аеробним компостуванням відходів тваринництва. Визначено експериментально (за 56 діб) кількість фаз процесу аеробного компостування (сушіння, аерація, аерація з внесенням вологи) обраної сировини при постійному контролі параметрів технологічного процесу (склад, температура, вологість, рН). З’ясовано, що сформовані бурти субстратів для отримання зрілого компосту потребували різну кількість основних операцій: компост з субстрату №1 було отримано за виконанням 6 аерацій, тоді як для компосту з субстрату №2 знадобилося 8 аерацій; субстрат №2 із включенням торфу на відміну з субстратами №1 в процесі компостування потребував внесення більшої кількості вологи (4 та 3 внесення відповідно) для підтримання оптимальних умов аеробного компостування. Показано, що кожна додаткова операція в промислових обсягах суттєво впливатиме на собівартість кінцевого продукту. Встановлено, що компост отриманий із субстрату підстилкового гною з додаванням верхового торфу майже в 8,75 разів більше за вмістом K2O від компосту отриманого з підстилкового гною великої рогатої худоби, інші показники (масова частка органічної складової, N, P2O5, K2O) прийнятні і не мають суттєвих відмінностей. Визначені біохімічні показники одержаного компосту показують можливість його використання як покращувача мікробіоти ґрунту в залежності від потреб рослин та ґрунту що втрачає (чи втратив) свою родючість.