Факультет фармації та біотехнології (Ф та БТ)

Permanent URI for this communityhttps://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/20191

ENG: Faculty of Organic Substances and Biotechnology

Browse

Now showing 1 - 22 of 22

Dialkyl-N-Alkoxy-N-(4-Toluenesulfonyl) Phosphoramidates: Synthesis and Structure
(Ukrainian State University of Science and Technologies, Dnipro, 2025) Shtamburg Vasiliy G.; Klots E. A.; Shtamburg V. V.; Anishchenko A. A.; Shishkina S. V.; Kravchenko S. V.; Mazepa A. V.
ENG: This study investigates the reaction between N-alkoxy-N-chloro-4-toluenesulfonamides and N-chloro-N-(methoxy)methanesulfonamide with trialkyl phosphites, resulting in the formation of dialkyl N-alkoxy-N-(4-toluenesulfonyl)phosphoroamidates and dialkyl N-methoxy-N-methanesulfonylphosphoroamidates, respectively. The resulting dialkyl Nalkoxy-N-(4-toluenesulfonyl)phosphoramidates and N-alkoxy-Nmethanesulfonylphosphoramidates are identified as products of nucleophilic substitution at the amide nitrogen atom. The structures of these compounds have been confirmed by H, P and C NMR spectroscopy, mass spectrometry, and an XRD study. The XRD study of dimethyl N-methoxy-N-(4-toluenesulfonyl)phosphoroamidate and dimethyl N-ethoxy-N-(4-toluenesulfonyl)-phosphoroamidate reveals a pyramidal configuration at the amide nitrogen atom, along with the shortening of the N–O(Alk) bond and the elongation of the N–P and N–S bonds. In the asymmetric part of the unit cell, dimethyl N-ethoxy-N-(4-toluenesulfonyl)phosphoramidate exists in the form of two independent molecules that differ in the degree of pyramidality of the nitrogen atom and the lengths of its bonds.
An Efficient Synthetic Route to Substituted Xanthene Analogues
(Ukrainian State University of Science and Technologies, Dnipro, 2025) Varenichenko, S. A.; Kovtun, A.V.; Farat, V. K.; Farat, O. K.
ENG: The reactions of N-[(9-chloro-1,2-dihydrocyclopenta[b]chromen-3-yl)methylene]-Nmethylmethanaminium and N-[(11-chloro-7,8,9,10-tetrahydrocyclohepta[b]chromen-6- yl)methylene]-N-methylmethanaminium perchlorates with (1- phenylethylidene)malononitrile were studied in boiling acetonitrile in the presence of piperidine. These reactions led to the formation of new organic dyes, [(2E)-1-phenyl-3- (9-piperidin-1-yl-1,2-dihydrocyclopenta[b]chromen-3-yl)prop-2-en-1- ylidene]malononitrile and [(2E)-1-phenyl-3-(11-piperidin-1-yl-7,8,9,10- tetrahydrocyclohepta[b]chromen-6-yl)prop-2-en-1-ylidene]malononitrile, obtained in high yields. The structures of the products were confirmed by 1H NMR spectroscopy, mass spectrometry, and elemental analysis. The observed spin-spin coupling constants indicated that the products adopted the E-configurations of the double bonds. The reaction mechanism was determined to proceed via a Knoevenagel condensation followed by nucleophilic substitution of chlorine with a piperidine fragment. Spectroscopic investigations of the dyes were performed in organic solvents, in particular acetonitrile and chloroform. For [(2E)-1-phenyl-3-(9-piperidin-1-yl-1,2-dihydrocyclopenta[b]chromen3-yl)prop-2-en-1-ylidene]malononitrile, the absorption maximum was ~605 nm, and the emission maximum was ~685 nm, with a quantum yield of 34.62% in acetonitrile and 16.84% in chloroform. In contrast, [(2E)-1-phenyl-3-(11-piperidin-1-yl-7,8,9,10- tetrahydrocyclohepta[b]chromen-6-yl)prop-2-en-1-ylidene]malononitrile exhibited an absorption maximum at 607 nm with negligible fluorescence. The synthesized dyes may be of interest to researchers in the field of dye chemistry and related areas.
Elastomeric Compositions With Rice Husk-Based Bio-Ingredients
(Ukrainian State University of Science and Technologies, 2026) Sokolova, Lina О.; Ovcharov, Valery І.; Hrydnieva, Тatyana V.; Тertishniy, O.A.; Тyshchenko, V.O.
ENG: Іn the context of the global growth of green chemistry and the circular economy, the use of crushed rice husk (CRH) as a bio-ingredient in elastomeric compositions offers an environmentally sustainable alternative. It has been found that modification of the husk with surfactants, in particular the cationic quaternary ammonium salt (QAS-4) synthesized from sugar-industry biowaste, significantly improves the interaction between the husk and the rubber matrix, increases the degree of crosslinking, and enhances the physical and mechanical properties of the rubbers, such as tear and heat resistance. Experimental results showed that compositions with CRH modified with QAS-4 demonstrate advantages in processability, including preservation of the rubber compound’s plasticity and acceleration of sulfur vulcanization, as well as improved performance characteristics of industrial rubbers compared with traditional fillers. The use of CRH, especially in a modified form, is a promising direction for creating environmentally friendly and costeffective elastomeric compositions.
Features of Elastomeric Compositions in the Presence of Regenerated Sunflower Oil Production Waste as Filler
(Oles Honchar Dnipro National University, Dnipro, 2015) Sokolova, Lina O.; Ovcharov, Valery I.; Toropin, Mykola V.; Burmistrov, Kostiantyn S.; Tyshchenko, Valeria O.
ENG: The paper investigates the peculiarities of the properties of elastomeric compositions based on butadiene-α-methylstyrene rubber of the Buna KER 1723 brand in the presence of regenerated sunflower oil production waste in comparison with the equal weight content (20.0 phr) of known mineral fillers. It has been shown that the hydrophobized products under study significantly affect the processibility of rubber compounds, the course of sulfur vulcanization at different temperatures, the level of rheokinetic characteristics, and the density of cross-links of elastomeric compositions. It has been established, that in terms of the rubber reinforcement factor, the spent adsorbent with 37 wt.% of the organic component (diatomite P), regenerated by two-stage washing with dichloroethane and petroleum ether, is superior to a product with 57 wt. % organic component (diatomite D), as well as chalk, but inferior to kaolin. Diatomite P can be recommended for use in industrial rubber formulations.
Interaction of Labile N-Alkoxy-N-Chloro-N’-Arylureas and N-Acetoxy-Nalkoxyureas With Trimethyl Phosphite
(Oles Honchar Dnipro National University, Dnipro, 2025) Shtamburg, Vasiliy G.; Klots, Evgeniy A.; Anishchenko, Andrey A.; Shtamburg, Victor V.; Shishkina, Svitlana V.; Mazepa, Alexander V.; Kravchenko, Svetlana V.
ENG: The freshly synthesized N-alkoxy-N-chloro-N’-4-bromophenylureas undergo reaction with trimethyl phosphite in diethyl ether at room temperature yielding respectively dimethyl N-alkoxy-N-(N’-4- bromophenylcarbamoyl)phosphoroamidates with high yields. The unstable N-alkoxy-N-chloro-N’-phenylureas, freshly synthesized at -30°C, interact with trimethyl phosphite in diethyl ether at this low temperature to produce previously unknown dimethyl N-alkoxy-N-(N’-phenylcarbamoyl)phosphoroamidates. This reaction is the first example of the nucleofilic substitution at the nitrogen atom for unstable N-alkoxy-N-chloro-N’-phenylureas. Careful conditions selection and precise control made it possible to pevent premature destruction of the starting N-alkoxyN-chloro-N’-4-bromophenylureas and N-alkoxy-N-chloro-N’-phenylureas. In contrast, N-acetoxy-N-alkoxyureas do not react with trimethyl phosphite under the same conditions. The structures of the resulting dimethyl N-alkoxy-N- (N’-4-bromophenylcarbamoyl)phosphoroamidates and dimethyl N-alkoxy-N-(N’- phenylcarbamoyl)phosphoroamidates were confirmed by ¹H, ³¹P, and ¹³C NMR spectroscopy, as well as mass spectrometry. A comparative analysis of ¹H, ³¹P and ¹³C NMR spectra of these dimethyl N-alkoxy-N-(N’- arylcarbamoyl)phosphoroamidates with those of dialkyl N-alkoxy-N-(N’-4- nitrophenylcarbamoyl)phosphoroamidates revealed numerous shared features and general structural characteristics of N-alkoxy-N-(N’-arylcarbamoyl)phosphoroamidates
Interaction of N-Alkoxy-N-Chloro-N’-Arylureas With Trialkyl Phosphites AS a Route to Dialkyl N-Alkoxy-N-(N’’- Arylcarbamoyl) Phosphoramidates. Synthesis
(Ukrainian State University of Science and Technologies, Dnipro, 2025) Shtamburg, Vasiliy G.; Klots, Evgeniy A.; Anishchenko, Andrey A.; Shishkina, Svitlana V.; Mazepa, Alexander V.; Kravchenko S. V.
ENG: This article is dedicated to the study of the interaction of some kinds of N-alkoxy-Nchloroureas, such as N-alkoxy-N-chloro-N’-(4-nitrophenyl)ureas, N-ethoxy-N-chloroN’-(2-nitrophenyl)urea, N-methoxy-N-chloro-N’-(4-chlorophenyl)urea, and N-alkoxyN-chloro-N’-alkylureas, with trialkyl phosphites. The stable N-alkoxy-N-chloro-N’-(4- nitrophenyl)ureas interact with trialkyl phosphites in diethyl ether at room temperature with preferential formation of dialkyl N-alkoxy-N-(N’-4- nitrophenylcarbamoyl)phosphoramidates. N-Ethoxy-N-chloro-N’-(2-nitrophenyl)urea reacts with trimethyl phosphite in diethyl ether at room temperature giving dimethyl Nethoxy-N-(N’-2-nitrophenylcarbamoyl)phosphoramidate. The interaction of unstable Nmethoxy-N-chloro-N’-(4-chlorophenyl)urea with trialkyl phosphites in diethyl ether gives dialkyl N-methoxy-N-(N’-4-chlorophenylcarbamoyl)phosphoramidates with good yields. N-Alkoxy-N-chloro-N’-alkylureas react with trimethyl phosphite under the same conditions with selective formation of dimethyl N-alkoxy-N-(N’-alkylcarbamoyl)phosphoramidates with excellent yields. In all these cases, the nucleophilic substitution at the nitrogen atom is accompanied by a further Michaelis-Arbuzov rearrangement. The original method of creating molecules containing a P–N bond is proposed. The structures of dialkyl Nalkoxy-N-(N’-arylcarbamoyl)phosphoramidates and dimethyl N-alkoxy-N-(N’- alkylcarbamoyl)phosphoramidates have been confirmed by 1H, 31P, and 13C NMR spectroscopy, and mass spectrometry. The synthesized dialkyl N-alkoxy-N-(N’- arylcarbamoyl)phosphoramidates and dimethyl N-alkoxy-N-(N’- arylcarbamoyl)phosphoramidates simultaneously possess structural features of both phosphoramidates and ureas, and may be regarded as potential biologically active substances.
New Hybrid Xanthene-Pyrylium Dyes: Synthesis and Spectral Properties
(Oles Honchar Dnipro National University, Dnipro, 2025) Varenichenko, Svetlana A.; Smetanin, Nikolay V.; Farat, Oleg K.
ENG: In this work we studied the interaction of N'-(4-formyl-2,3-dihydro-1H-xanthen-9-yl)-N,N-dimethylimidoformamide with 2,6-di-tert-butyl-4-methylpyrylium perchlorate and 2-methyl-4,6-diphenylpyrylium tetrafluoroborate in acetic anhydride under various conditions. Thus, when carrying out the reaction with 2,6-di-tert-butyl-4-methylpyrylium perchlorate at 100 °C for 6 h, the corresponding dye is formed with the amidine group replaced by acetyl. In the case of carrying out the reaction with 2-methyl-4,6-diphenylpyrylium tetrafluoroborate at room temperature for 1 h, the dye is formed with the amidine fragment preserved. The absorption spectra of the obtained dyes were recorded in various solvents and the extinction coefficients were calculated. The absorption maximum of 4-{(E)-2-[9- (acetylamino)-2,3-dihydro-1H-xanthen-4-yl]vinyl}-2,6-di-tert-butylpyrylium perchlorate in toluene and chloroform is approximately 675 nm, whereas in water it is hypsochromically shifted to 605 nm. The absorption coefficient of this dye in chloroform is observed to be the highest, with a value that is 5-7 times higher than that in water or toluene. A modification in the polarity of the solvent exerts minimal influence on the absorption maximum of 2-[(E)-2-(9- {[(1E)-(dimethylamino)methylene]amino}-2,3-dihydro-1H-xanthen-4-yl)vinyl]-4,6-diphenylpyrylium tetrafluoroborate, which is situated at approximately 715 nm.
Synthesis of N,N'-(((Hydrazine-1,2- Dicarbonothioyl)Bis(Azanediyl))Bis(2,2,2-Trichloroethane-1,1- Diyl)) Carboxamides and Their Cyclisation Into N,N'-(((1,3,4-Thiadiazole-2,5- Diyl)Bis(Azanediyl))Bis(2,2,2-Trichloroethane-1,1-Diyl))Carboxamides
(Oles Honchar Dnipro National University, Dnipro, 2025) Pavlova, Valeriia V.; Zadorozhnii, Pavlo V.; Kiselev, Vadym V.; Romanenko, Pavlo V.; Okhtina, Oxana V.; Kharchenko, Aleksandr V.
ENG: 1,3,4-Thiadiazole derivatives are widely used in science and technology as biologically active compounds, components of polymer and rubber compositions, dyes and varnishes, catalysts, as well as materials for microelectronics and nanotechnology. This work presents the synthesis of new bis-amidoalkylated derivatives of 2,5-diamino-1,3,4-thiadiazole. The preparation of these compounds is based on the reaction of oxidative dehydrosulfonation of N,N'-(((hydrazine-1,2-dicarbonothioyl)bis(azanediyl))bis(2,2,2-trichloroethane-1,1- diyl))carboxamides using a mixture of iodine and triethylamine in DMF. The reaction was carried out at room temperature for two hours. This method yields target products in the range of 63–92 %. The advantage of the method is the absence of the need for expensive or hard-to-find reagents. NMR ¹H and ¹³C spectroscopy confirmed the structure of the synthesized compounds. The 1H NMR spectra of synthesized 1,3,4-thiadiazoles are distinguished by the presence of doublet signals corresponding to two NH protons observed in the 9.53–6.69 ppm range, along with a doublet of doublets assigned to the CH proton of the alkylamide fragment appearing at 6.77– 6.69 ppm. The 13C NMR spectra exhibit characteristic resonances of the C=O carbon at 168.8–164.7 ppm and the C=N carbon of the thiadiazole ring at 158.9–158.6 ppm. Furthermore, characteristics signals attributed to the CCl3_ moiety and the CH carbon of the alkylamide fragment are observed at 101.5–101.2 and 70.0–69.4 ppm respectively.
Synthesis of N-Acyloxy-1-(Dimethoxyphosphoryloxy)Benzimidates from N-Acyloxy-N-Chlorobenzamides
(Oles Honchar Dnipro National University, Dnipro, 2025) Shtamburg, Vasiliy G.; Klots, Evgeniy A.; Shtamburg, Victor V.; Anishchenko, Andrey A.; Shishkina, Svitlana V.; Mazepa, Alexander V.; Kravchenko, Svetlana V.
ENG: Aim. The objective of this research was to investigate the potential interaction between N-acyloxy-N-chlorobenzamides and trialkyl phosphites, along with the characterization of the resulting products' structures. Methods. Employing techniques such as 1H, 31P and 13C NMR spectroscopy, mass spectrometry, and single crystal X-ray diffraction, we have proved that the reaction of N-acyloxy-N-chlorobenzamides with trimethyl phosphite in diethyl ether produces N-acyloxy-1-(dimethoxyphosphoryloxy)benzimidates. Our research demonstrates that the reaction between N-acyloxy-N-chlorobenzamides and trialkyl phosphites offers a novel approach to synthesize Z-N-acyloxy-1-(dialkoxyphosphoryloxy)benzimidates. This discovery unveils a significant chemical transformation of N-acyloxy-N-chlorobenzamides. The structure of N-acyloxy-1-(dimethoxyphosphoryloxy)benzimidates has been confirmed by 1H, 31P and 13C NMR spectroscopy, mass spectrometry, and XRD study. The study of the N-(4-nitrobenzoyloxy)-1-(dimethoxyphosphoryloxy)benzimidate structure has revealed that the N-(4-nitrobenzoyloxy)-1-(dimethoxyphosphoryloxy)benzimidate is the Z-isomer, with the dimethoxyphosphoryloxy moiety and the N-4-nitrobenzoyloxy group being cis-oriented to the N=C double bond. The ether moiety and the N=C double bond are coplanar, while the dimethoxyphosphoryl substituent is orthogonal to the plane of the N=C double bond. The interaction of N-acyloxy-N-chlorobenzamides with trimethyl phosphite has led to a new synthesis of Z-N-acyloxy-1-(dialkoxyphosphoryloxy)benzimidates. The new chemical properties of N-acyloxy-N-chlorobenzamides have been established. The X-ray study of Z-N-4-nitrobenzoyoxy-1-benzimidate has demonstrated the peculiarities of its structure. Notably, an intriguing phenomenon of nitrogen-to-oxygen migration of the dimethoxyphosphoryl group has been observed.
Амідоалкіловані тіосечовини в синтезі похідних азотистих гетероциклів
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Ломинога, Єлизавета Романівна
UKR: Дисертаційна робота присвячена синтезу N-амідоалкілованих тіосечовин та пошуку нових гетероциклізацій на їх основі і моделюванню біологічної активності отриманих сполук. Наукова новизна одержаних результатів. Запропоновано препаративний метод синтезу N-(2,2,2-трихлор-1-гідроксиетил)-5H-дибензо[b,f]азепін-5-карбоксаміду і показано його перспективність у якості потенційного протисудомного засобу. Показано, що N-(2,2,2-трихлор-1-(3-арилтіоуреїдо)етил)карбоксаміди, які є продуктами взаємодії N-(2,2,2-трихлор-1-ізотіоціанатоетил)-карбоксамідів з амінами, представляють інтерес для фармації і медицини у якості потенційних інгібіторів холоферментного комплексу GADD34:PP1 та ЦОГ-2. З’ясовано, що в результаті взаємодії N-(1-ізотіоціанато-2,2,2-трихлоретил)карбоксамідів з 1,8-діамінонафталіном утворюються невідомі раніше N-(1-((1H-перимідин-2-їл)аміно)-2,2,2-трихлоретил)карбоксаміди. Встановлено, що при взаємодії N-(1-ізотіоціанато-2,2,2-трихлор-етил)карбоксамідів з водним розчином амоніаку у середовищі хлороформу, відбувається утворення моноамідоалкілованих тіосечовин - N-(2,2,2-трихлор-1-тіоуреїдоетил)карбоксамідів. Показано, що отримані N-(2,2,2-трихлор-1-(3-арилтіоуреїдо)етил)-карбоксаміди і N,N'-((тіокарбонілбіс(азандиїл))біс(2,2,2-трихлоретан-1,1-диїл))дикарбоксаміди вступають в реакцію дегідросульфуризації з йодом ізутворенням 6-R-N-(Ar)-4-(трихлорметил)-4H-1,3,5-оксадіазин-2-амінів. Встановлено, що N-(2,2,2-трихлор-1-тіоуреїдоетил)карбоксаміди вступають в реакцію з α-бромацетофеноном з утворенням N-(2,2,2-трихлор-1-((4-фенілтіазол-2-їл)аміно)етил)карбоксамідів. Практичне значення одержаних результатів полягає в синтезі нових N,N'-((тіокарбонілбіс(азандиїл))біс(2,2,2-трихлоретан-1,1-диїл))дикарбоксамі-дів, N-(2,2,2-трихлор-1-(3-арилтіоуреїдо)етил)- і N-(2,2,2-трихлор-1-тіо-уреїдоетил)карбоксамідів і одержанні невідомих гетероциклічних сполук на їх основі. Отримані сполуки представляють інтерес для фармації і медицини у якості потенційних біологічно активних речовин. Результати дисертації апробовані на міжнародних і всеукраїнських конференціях та відображені у публікаціях, що входять до провідних наукометричних баз.
Біодеструкція полімер-полімерних сумішей на основі полісахаридів бактеріями Pseudomonas
(Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, 2025) Мітіна, Наталія Б.; Мініна, Ю. О.
UKR: Сучасні полімерні матеріали широко застосовуються в різних галузях промисловості, однак їхня низька здатність до природного розкладу спричиняє серйозні екологічні проблеми. Біологічне розкладання розглядається як перспективний спосіб запобігання забрудненню навколишнього середовища полімерними відходами. Розщеплення полімерних матеріалів зумовлюється ферментативною активністю мікроорганізмів, яка призводить до руйнування полімерного ланцюга на олігомери й мономери, що полегшує подальшу біодеструкцію. Теоретично обґрунтовано авторами вибір роду Pseudomonas як одного з найперспективніших для біодеструкції полімерів. У статті розглянуто біодеструкцію зразків полімер-полімерних сумішей: сополімеру етилена з вінілацетатом (EVA) та хлорованого поліетилену (СРЕ) за участю комплексу біологічних агентів (штамів Рseudomonas chlororaphis subsp aureofaciens УКМ В-109, Рseudomonas chlororaphis subsp aurantiaca УКМ-91, культури Eisenia foetida). Експериментально встановлено підвищення електропровідності поживного середовища у дослідних зразках, що свідчить про розщеплення зв’язків полімерних структур, вивільнення іонів та утворення розчинних продуктів біодеструкції. Зміна pH середовища від лужного до кислого підтверджує накопичення кислих метаболітів, синтезованих мікроорганізмами в процесі біодеструкції полімерних матриць CPE та EVA. Встановлено, що за наявності Pseudomonas chlororaphis subsp. aurantiaca УКМ-91 та Eisenia foetida максимальний рівень деструкції EVA досягає 67%, що майже вдвічі перевищує показники контрольного зразка (34,55%). Визначено, що штам Рseudomonas chlororaphis subsp aurantiaca УКМ-91 у складі біокомплексу в шість разів прискорює процес біодеструкції. Результати дослідження підтверджують ефективність біологічних комплексів у біодеструкції полімерних матеріалів і демонструють їх перспективність для створення екологічно безпечних технологій утилізації полімерних відходів.
Викладання самооборони в межах вивчення дисциплін галузі а7 фізична культура і спорт
(Львівський університет бізнесу та права, 2025) Євстигнєєва, І. В.; Соколова, Ліна О.; Марамуха, Н. П.; Корнілова, Н. Ю.
UKR: У статті висвітлено методичні засади викладання самооборони в межах освітніх компонентів галузі знань А7 «Фізична культура і спорт». Метою дослідження є теоретичне обґрунтування педагогічних умов та методичних підходів до інтеграції самооборони у професійну підготовку фахівців фізичної культури і спорту. Об’єктом є процес формування професійних компетентностей майбутніх педагогів, предметом – методика викладання самооборони як інноваційного компонента змісту освіти. Для досягнення мети використано комплекс теоретичних, емпіричних і аналітичних методів дослідження. Уроботі визначено міждисциплінарні зв’язки між теоретико-методичними, психологічними та біомеханічними аспектами підготовки, обґрунтовано місце дисципліни «Самооборона» у структурі освітніх програм. На основі аналізу наукових джерел, анкетування студентів і педагогічних спостережень розроблено модель навчання самооборони з урахуванням принципів безпеки, варіативності, адаптивності та професійної спрямованості. Запропоновано етапи впровадження: когнітивно-орієнтаційний, техніко-тактичний, ситуативно-рольовий і рефлексивно-аналітичний. Визначено критерії ефективності – рівень засвоєння базових технік, психо фізіологічна готовність до дій у стресових ситуаціях, прояви самоконтролю та соціальної відповідальності. Показано, що системне впровадження самооборони сприяє розвитку професійної компетентності, стресостійкості та соціальної адаптивності майбутніх педагогів.
Вплив біопрепаратів на якість компосту при технології аеробного компостування
(Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, 2025) Малиновський, Володимир; Мітіна, Наталія Борисівна
UKR: В роботі описано технологію аеробного компостування підстилкового гною великої рогатої худоби (ВРХ) у промислових умовах. Проведене дослідження показало, що додавання до існуючої мікрофлори субстрату ВРХ штамів бактерій та мікроміцетів (біопрепаратів) суттєво впливає на процес аеробного компостування, хімічні показники готового компосту (покращувача ґрунту або органо-мінерального добрива). Досліджували три сформованих експериментальних бурти субстрату в які додавались два види біопрепаратів поширених виробників України. Технологічний контроль процесу аеробного компостування ґною ВРХ, для отримання стабільного стану компосту, здійснювали протягом 56 діб. Експериментально доведено, що додавання біопрепаратів можуть скорочувати, збільшувати і блокувати основні фази процесу промислового аеробного компостування субстрату на основі підстилкового гною ВРХ. Додавання біопрепарату № 1 заблокувало термофільну фазу, залишивши ризики збереження патогенів та життєздатного насіння бур’янів. Застосований біопрепарат № 2 фактично з першого дня увійшов у термофільну фазу. Масова частка органічної речовини в бурті-2 збільшилась на 18,9%, в бурті-3 (з додаванням біопрепарату № 2) зменшилась на 61% відносно контролю. Загальний вуглець у бурті-2 з додаванням групи біопрепаратів № 1 збільшився на 46,3 г/кг, в бурті-3 (з додаванням біопрепарату № 2) зменшився на 275 г/кг. В бурті-3 (з додаванням біопрепарату № 2): зниження в 1,68 рази N та в 1,33 рази K2O; в бурті-2 (з додаванням біопрепарату № 1): у 1,1 рази підвищився P2O5, в 1,12 рази знизився K2O та в 1,35 N відносно контролю. Проведене дослідження ставить під сумнів можливість здійснення процесу аеробного компостування у промислових обсягах та доцільність використання досліджених біопрепаратів для отримання доброякісного компосту. Зазначено, що для відібраного типу субстрату повинно бути розроблено біопрепарат зі спеціальним складом мікроорганізмів, вплив якого дасть можливість переробнику отримати прогнозовані економічний ефект та кінцевий продукт. Дослідження підтверджує на необхідність експертного контролю та введення чітких вимог, правил, норм та стандартів щодо застосування конкретних штамів мікроорганізмів у біопрепаратах для технології аеробного компостування у промислових об’ємах перероблення, складу субстратів та вимог переробників щодо отримання готового продукту відповідної якості.
Діагностика стану грунтів, що зазнали впливу бойових дій
(Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, 2025) Мітіна, Наталія Б.; Мініна, Ю. О.; Овчаренко, Сергій Володимирович
UKR: У статті проаналізовано наукові праці останніх років де відзначено порушення ґрунтового профілю, зниження біологічної активності та мікробного різноманіття. Опрацювання літературних джерел свідчить, що воєнні дії мають комплексний негативний вплив на ґрунти: руйнування структури ґрунту, ущільнення орного шару, деградація гумусового горизонту та забруднення важкими металами і залишками вибухових речовин. В роботі авторами досліджено ґрунти з території бойових дій (північного степу Східної України м. Костянтинівка); вплив біологічного препарату (біогумусу), одержаного шляхом вермікультивуванням на відновлення родючості ґрунтів, що зазнали впливу бойових дій. Вивчений мікроскопічно тип дослідних зразків ґрунтів показав їх розвинену структуру за гранулометричним складом, що забезпечуватиме добру водоутримуючу здатність, помірну аерацію і стійкість до пересихання. Визначено підвищений радіаційний фон у зразках із зони бойових дій (БД-1, БД-2), що є локальним радіонуклідним навантаженням внаслідок воєнних дій, техногенних викидів. Вміст важких металів у зразках з бойових дій перевищує гранично допустиму концентрацію за свинцем у 3,75 рази БД-1, у 2,5 рази БД-2. У зразках БД-1, БД-2 зменшення електропровідності майже в 7,8 разів показує на зміну хімічного складу ґрунту внаслідок бойових дій. Визначено, що зразки з міста бойових дій мають зруйновану структуру, зниження мікробіологічної активності, втрату органічної речовини, включаючи гумус. Результати діагностики зразків ґрунтів БД-1, БД-2 вказують на локальний характер забруднення, що корелює з інтенсивністю військових дій. Досліджено біогумус, як відновлювальний біопрепарат для пошкоджених ґрунтів бойовими діями. Оптимальна концентрація біогумусу становила 10% за масою для стимуляції росту пагонів та кореневої системи тест-культури вівса. Результати досліду показали, що біогумус, отриманий шляхом вермікультивування, є цінним органічним добривом, який не лише покращить агрохімічні властивості ґрунту, але й створюватиме сприятливі умови для розвитку корисної мікрофлори
Обгрунтування потреби у впровадженні міжнародних стандартів оцінювання тренерських компетентностей у системі підготовки фахівців з ігрових видів спорту
(Запорізький національний університет, 2025) Квасниця, І. М.; Квасниця, О. М.; Тищенко В. О.; Соколова, Ліна О.
UKR: У статті проведено аналітико-обґрунтоване дослідження потреби в упровадженні міжнародних стандартів оцінювання тренерських компетентностей у систему підготовки фахівців з ігрових видів спорту. Підкреслено, що в умовах реформування спортивної освіти України постає необхідність переходу від традиційної кваліфікаційної моделі, зорієнтованої на оцінювання результатів змагальної діяльності спортсменів, до компетентнісної парадигми, що розглядає тренера як суб’єкта педагогічної, аналітичної, управлінської та етичної діяльності. Обґрунтовано, що така трансформація відповідає сучасним тенденціям розвитку міжнародного тренерства, де ключову роль відіграють моделі цілісної професійної компетентності. Розкрито зміст і структуру міжнародних нормативно-методичних документів, які визначають домени компетентностей і рівні кваліфікації тренера. Акцентовано, що ці рамки узгоджуються з Європейською рамкою кваліфікацій (EQF) і принципами Болонського процесу, сприяють взаємному визнанню освітніх результатів, професійній мобільності та єдності стандартів сертифікації. Проаналізовано успішні практики країн, які впровадили компетентнісну модель підготовки тренерів. Визначено, що ефективність цих моделей забезпечується поєднанням модульних освітніх програм, безперервного професійного розвитку, цифрових інструментів моніторингу досягнень, менторингу та процедур ресертифікації. Вітчизняна науково-освітня практика нині зберігає орієнтацію на кваліфікаційні вимоги та кількісні показники успішності спортсменів, що обмежує можливості оцінювання комплексних компетентностей тренера. Водночас останні дослідження українських учених демонструють поступове усвідомлення необхідності інтеграції міжнародних підходів, створення єдиної національної рамки тренерських компетентностей і удосконалення механізмів атестації.Результати проведеного аналізу дозволяють стверджувати, що впровадження міжнародних стандартів сприятиме системній модернізації української спортивної освіти та підвищенню кваліфікації тренерів. Це забезпечить підвищення якості підготовки фахівців, прозорість процедур оцінювання і сертифікації, розвиток міжінституційної взаємодії, професійну мобільність та інтеграцію в європейському освітньому просторі.
Переробка полімерних відходів вермикультивування
(Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, 2025) Мітіна, Наталія Б.; Мініна, Ю. О.
UKR: Сучасний світ стикається з глобальною проблемою накопичення полімерних відходів, що мають тривалий період розкладу та негативно впливають на екосистеми. У зв’язку з цим виникає необхідність пошуку інноваційних методів утилізації відходів полімерних матеріалів. Проаналізовано переваги вермикультивування порівняно з традиційними методами утилізації, такими як спалювання або захоронення, які супроводжуються значними екологічними ризиками. Вермикультивування є одним із перспективних способів переробки відходів, що поєднує екологічну безпеку та економічну ефективність. У статті досліджено можливість переробки полімерного нетканого матеріалу (спанбонд) методом вермикультивування, розглянуто вплив цього матеріалу на життєдіяльність червоних каліфорнійських черв’яків виду Eisenia foetida. Проведено аналіз динаміки біорозкладання спанбонду та визначено оптимальні умови для цього процесу, такі як склад субстрату, рівень вологості та температури. Встановлено, що процес біодеструкції спанбонду відбувається швидше під впливом біологічних об’єктів виду Eisenia foetida. Черв'яки можуть впливати на мікробіологічну активність у субстраті, що прискорює біодеструкцію спанбонду. В зразках без додавання у копмост черв'яків розкладання було менш вираженим. Спанбонд характеризується високою стійкістю до розкладання, але за наявністю органічного субстрату, збагаченого мікроорганізмами та під впливом ферментів, які виділяють черв’яки відбувається поступова зміна фізико-хімічних властивостей матеріалу, зокрема зміна структури волокон і зниження міцності матеріалу, що вказує на процес біодеструкції. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на вдосконалення нових екологічно безпечних технологій утилізації медичних полімерних відходів шляхом поєднання вермикультивування з іншими біотехнологічними підходами.
Питання щодо розробки полімерних композиційних матеріалів
(Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, 2025) Поліщук, Б.В.; Мітіна, Наталія Б.
UKR: В статті теоретично розглянуто важливе значення термостійких полімерів у різних галузях промисловості, включаючи авіацію, автомобілебудування, електроніку, металургію та нафтохімічну сферу. Унікальна стійкість до високих температур та хімічного впливу робить термостійкі полімери незамінними для багатьох критично важливих застосувань. А саме, використання термостійких полімерів дозволить суттєво знизити коефіцієнт тертя, підвищити зносостійкість та збільшити термін експлуатації вузлів тертя. У статті опрацьовано основні методи розроблення термостійких полімерів, їх властивості, модифікацію та переваги використання в умовах високих температур та інтенсивного тертя. Розглянуто значні переваги термостійких полімерів перед традиційними матеріалами завдяки їх високій термостійкості, хімічній інертності та легкості. Проаналізовано підвищення ефективності та надійності технологічних процесів при використанні термостійких полімерів в різних галузях промисловості, включаючи металургію. Порівняльні дослідження антифрикційних властивостей поліаміда та полікапраміда показали, що перший при меншому значенні коефіцієнта тертя може працювати при значно великих швидкостях та загрузках. З проведеного огляду авторами підтверджено, що в області вивчення та використання термостійких полімерів в якості антифрикційних матеріалів досягнуті значні успіхи, в першу чергу це відноситься до поліамідів, однак мала сировинна база обмежує широке використання цих полімерів. При великих навантаженнях ароматичні поліаміди мають менше коефіцієнт тертя та знос, чим аліфатичні поліаміди, поліформальдегіди, полікарбонати та армовані фенол формальдегідні та епоксидні смоли. Зазначено, що подальші дослідження в розробці полімерних композицій можуть забезпечити розробку ще більш стійких і функціональних матеріалів для промислових потреб, зменшити витрати на обслуговування обладнання, сприятиме підвищенню ефективності та надійності технологічних процесів. Ключові слова: термостійкі полімери, полімерна композиція, вузли тертя, зносостійкість деталей, антифрикційні властивості.
Порівняння реабілітаційних підходів для різних видів спорту: на прикладі баскетболу, боксу та кікбоксингу
(Український державний університет імені Михайла Драгоманова, 2025) Івченко, Оксана Миколаївна; Мельник, О. В.; Кириченко, Алла Миколаївна; Яровий, В. Є.
UKR: У статті розглянуто важливість такого напрямку, як реабілітація спортсменів після травм, яка є важливою складовою частиною їх повернення до нормальної спортивної діяльності. Одними з найбільш травмонебезпечних видів спорту є баскетбол, бокс та кікбоксинг, де високий рівень інтенсивності навантажень і ризик фізичних ушкоджень потребує особливих методик реабілітації. Мета – порівняння ефективності реабілітаційних підходів для спортсменів, що займаються баскетболом, боксом і кікбоксингом, з огляду на специфіку їхніх травм та вимог до відновлення. Оптимальні методи реабілітації для спортсменів обраних видів спорту повинні бути індивідуалізованими та адаптованими до конкретних травм і специфіки спорту. Включення фізіотерапевтичних процедур, вправ на стабільність, мобільність, психологічну підтримку та поступове збільшення фізичного навантаження дозволяє повернутися до тренувань, знизити ризик повторних травм. Порівняння реабілітаційних підходів у трьох видах спорту показує, що, хоча всі вони мають спільні принципи реабілітації, кожна дисципліна має свою специфіку травм та вимог до відновлення, базується на індивідуальному підході до кожного спортсмена та врахуванні особливостей травм і фізичних навантажень.
Синтез та гетероциклізації амідоалкілованих 1,2-біс(тіокарбомоїл)гідразинів
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Павлова, Валерія Вячеславівна
UKR: Науково-практичну частину дисертації виконано на кафедрі фармації та технології органічних речовин Українського державного університету науки і технологій Навчально-науковий інститут «Український державний хіміко-технологічний університет» Міністерства освіти і науки України. Об’єкт дослідження. N-Амідоалкіловані похідні 1,2-біс(тіокарбамоїл)–гідразину і гетероциклічні сполуки на їх основі. Предмет дослідження. Синтез нових функціоналізованих похідних N,S-вмісних гетероциклів на основі N-амідоалкілованих 1,2-біс(тіо–карбамоїл)гідразинів. Методи дослідження. Органічний синтез, тонкошарова хроматографія, ІЧ, ЯМР 1Н і 13С спектроскопія, мас-спектрометрію та рентгеноструктурний аналіз. Гетероциклічні системи з атом сульфуру та нітрогену є важливими структурними фрагментами у багатьох природних сполуках і лікарських засобах. На сьогоднішній час перед дослідниками стоїть задача по пошуку доступних реагентів здатних до багатоступеневих реакцій гетероциклізації з утворенням перспективних біологічно активних речовин. До таких реагентів відносяться 1,2-біс(тіокарбамоїл)гідразини і амідоалкілуючі агенти. Комбінація 1,2-біс(тіокарбамоїл)гідразинового і алкіламідного фрагментів в одній молекулі дасть змогу розробити низку нових підходів для одержання невідомих гетероциклічних сполук, що має величезний потенціал для подальшого розвитку теоретичних і прикладних досліджень в хімії та фармації. Дисертаційна робота присвячена синтезу нових амідоалкілованих похідних 1,2-біс(тіокарбамоїл)гідразинів і гетероциклізаціям на їх основі. Вона складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списка літературних джерел. Результати дисертації апробовані на міжнародних і всеукраїнських конференціях та відображені у публікаціях, що входять до провідних наукометричних баз.
Синтез інгібіторів нітрифікації на основі координаційних сполук Mn(ІІ)
(Oles Honchar Dnipro National University, Dnipro, 2025) Малоок, Максим В.; Матросов, Олександр С.; Мітіна, Наталія Б.; Кашевський, Дмитро І.; Груздєва, Олена В.
UKR: Комбінація двох ефективних інгібіторів нітрифікації, таких як диціандиамід (DCD) та 4-аміно-1,2,4-триазол (АТС) у координаційних сполуках манґану може проявити ефект синергізму по відношенню до процесу нітрифікації амонійного азоту в ґрунті. В результаті цього ефекту прогнозовано підвищиться ефективність використання азотних добрив. Манґан, як біометал, після закінчення дії інгібітору може бути залученим в біохімічних реакціях розвитку сільгоспкультур. Тому метою роботи був синтез інгібіторів нітрифікації (NIs) на основі координаційних сполук Mn(ІІ). Проведений ряд досліджень структури, складу та біологічної активності синтезованих сполук. У результаті отримані чотири речовини із співвідношенням лігандів 4- аміно-1,2,4-триазолу та диціандиаміду (1 : 1, 2 : 1, 1 : 2, 2 : 2). Встановлена їх розчинність у воді, водному розчині добрива КАС-28 та чистому КАС-28. Проведені дослідження термічної деструкції досліджуваних речовин. Методом інфрачервоної спектроскопії доведена 1,2-координація 4-аміно-1,2,4-триазолу через атоми нітроґену. Приєднання диціандиаміду здійснюється через функціональну групу C≡N. Встановлений вміст манґану в комплексних сполуках. У лабораторних умовах досліджено ступінь пригнічення нітрифікації та динаміку зміни швидкості нітрифікації.
Сучасні моделі та тренди підготовки елітних плавців у провідних країнах світу
(Запорізький національний університет, 2025) Товстоп’ятко, Ф. Ф.; Харченко-Баранецька, Л. Л.; Соколова, Ліна О.
UKR: Стаття має аналітичний характер, критичний погляд на ситуацію щодо вдосконалення сучасного стану особливостей підготовки спортсменів із плавання в Україні. Підготовка плавців вищої кваліфікації в Україні потребує найшвидшого системного вдосконалення, щоб відповідати сучасним вимогам світового спорту. Конкуренція на міжнародній арені зростає, і для досягнення стабільних результатів необхідно впроваджувати новітні методики тренувань. Українські спортсмени мають значний потенціал, але часто обмежені в доступі до сучасного обладнання та наукових ресурсів, а також фінансової підтримки. Використання бюджетних технологічних рішень, партнерських програм і міжнародного досвіду допоможе створити умови для підготовки, що наближатиметься до світових стандартів. Це дозволить підвищити конкурентоспроможність українських плавців і забезпечити їхні стабільні успіхи на міжнародних змаганнях. Метою дослідження є вивчення та критичний аналіз сучасних світових моделей підготовки плавців елітного рівня, виявлення їхніх сильних і слабких сторін, а також обґрунтування перспектив їхнього розвитку й адаптації до українських умов. Методи дослідження: у роботі використано методи теоретичного аналізу й узагальнення наукових джерел, порівняльний аналіз тренувальних систем, а також елементи контент-аналізу програмно-методичних матеріалів. Результати дослідження: проаналізовано багаторівневі моделі підготовки, що включають довгострокове планування,періодизацію навантажень, поєднання загальної і спеціальної фізичної підготовки, інтеграцію технічних, тактичних і психологічних компонентів. Особливу увагу приділено ролі спортивної науки, використанню цифрових технологій моніторингу та контролю тренувального процесу, застосуванню сучасних засобів відновлення, харчування та психологічної підтримки.
Технологія отримання покращувача ґрунту шляхом аеробного компостування
(Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, 2024) Малиновський, Володимир; Мітіна, Наталія Борисівна
UKR: Теоретично показано, що систематичне застосування інтенсивних технологій землеробства суттєво скорочує родючій шар ґрунту, знищується біорізноманіття, поширюються ґрунтові хвороби та інше. В статі розкрито технологію промислового аеробного компостування відходів тваринництва, а саме підстилкового гною великої рогатої худоби (ВРХ). Наведено тип технологічного устаткування для формування буртів та проведення аеробного компостування в виробничих умовах на відкритому майданчику. Проаналізовано результати біохімічної складової отриманого компосту з двох типів субстратів у різному співвідношенні: гній великої рогатої худоби, підстилкова солома, додавання верхового болотяного торфу. Розроблена блок-схема необхідних технологічних операцій для отримання покращувача ґрунту аеробним компостуванням відходів тваринництва. Визначено експериментально (за 56 діб) кількість фаз процесу аеробного компостування (сушіння, аерація, аерація з внесенням вологи) обраної сировини при постійному контролі параметрів технологічного процесу (склад, температура, вологість, рН). З’ясовано, що сформовані бурти субстратів для отримання зрілого компосту потребували різну кількість основних операцій: компост з субстрату №1 було отримано за виконанням 6 аерацій, тоді як для компосту з субстрату №2 знадобилося 8 аерацій; субстрат №2 із включенням торфу на відміну з субстратами №1 в процесі компостування потребував внесення більшої кількості вологи (4 та 3 внесення відповідно) для підтримання оптимальних умов аеробного компостування. Показано, що кожна додаткова операція в промислових обсягах суттєво впливатиме на собівартість кінцевого продукту. Встановлено, що компост отриманий із субстрату підстилкового гною з додаванням верхового торфу майже в 8,75 разів більше за вмістом K2O від компосту отриманого з підстилкового гною великої рогатої худоби, інші показники (масова частка органічної складової, N, P2O5, K2O) прийнятні і не мають суттєвих відмінностей. Визначені біохімічні показники одержаного компосту показують можливість його використання як покращувача мікробіоти ґрунту в залежності від потреб рослин та ґрунту що втрачає (чи втратив) свою родючість.