2025

Permanent URI for this communityhttps://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/21091

Browse

Now showing 1 - 7 of 7

Аналіз пропонованих моделей соціально-економічного розвитку України з позицій системного підходу
(Український державний університет науки і технологій, 2025) Мямлін, Владислав Віталійович
UKR: Метою дослідження є підвищення соціально-економічного розвитку суспільства через пошук, серед пропонованих моделей розвитку, найбільш ефективних, та власну розробку наукових принципів функціонування макроекономічної системи. Методика полягає у використанні системного підходу та імітаційного моделювання для аналізу різних моделей. Результати. На основі системного підходу проведено критичний аналіз запропонованих моделей соціально-економічного розвитку України, визначено їх позитивні та негативні сторони. З урахуванням проведеного аналізу, запропоновано авторську модель соціально-економічного розвитку. Наукова новизна полягає в тому, що вперше для розробки принципів соціально-економічного розвитку держави прийнята методологія нового наукового світогляду. При цьому використані, зовсім відмінні від існуючих економічних моделей, науково обґрунтовані принципи та правила функціонування макроекономічної системи. Головним принципом для економічної науки повинно стати розуміння розвитку людини як основної мети планетарної еволюції, а не як засобу для виробництва та споживання матеріальних благ. Не «науково-технологічному» прогресу потрібно віддавати пріоритет, а – «морально-етичному» прогресу. Макроекономічна система повинна спиратися на основні закони природи, а не на вигадані штучні категорії. Тому в новій моделі відсутні такі лжеекономічні категорії як «прибуток», «відсоток» та «рента», які не відповідають основним принципам гуманізму та «морально-етичному» прогресу. Ціна товару визначається за іншими правилами, запропонована принципово нова та дуже проста система оподаткування. Набув подальшого розвитку понятійно-термінологічний апарат, що дозволяє сформувати відповідні теоретико-методологічні основи системи високоефективного функціонування національної економіки. Практична значимість. Перехід на запропоновану автором макроекономічну модель дозволить назавжди позбутися таких негативних явищ економіки як криза, інфляція, безробіття, дефіцит бюджету тощо, максимально прискорити розвиток суспільства та збільшити річний економічний ефект на декілька трильйонів гривень.
Випуск 13(29). Review of transport economics and management
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025)
UKR: Збірник висвітлює результати наукових досліджень з актуальних проблем розвитку й трансформації соціально-економічних систем, підвищення їх конкурентоспроможності; представлено теоретико-методологічні засади оптимізації управлінських процесів і виробничо-господарської діяльності підприємств; розкрито сучасні підходи до вдосконалення методів і моделей управління в різних сферах економіки за напрямами: економіка та управління національним господарством; економіка і менеджмент підприємств транспорту; фінанси й облік; поведінкова економіка; цифрова економіка; математичні й інструментальні методи в економіці.
Емоційний інтелект лідера в умовах генеративного ШІ: “Human–AI Leadership” як нова управлінська компетентність
(Український державний університет науки і технологій, 2025) Головкова, Людмила Степанівна; Ханнуф, Катерина Євгенівна
UKR: Мета. Теоретично обґрунтувати “human-AI leadership” (лідерство «людина-ШІ») як інтегральну управлінську компетентність і пояснити, як емоційний інтелект (EI) модерує ефективність рішень, делегування та комунікації за умов використання генеративного ШІ (Copilot/ChatGPT) у корпоративному менеджменті. Методика. Використано концептуальне моделювання на перетині теорії емоційного інтелекту, психологічної безпеки та підходів до калібрування довіри в людино-ШІ взаємодії. Запропоновано “пакет B” швидкого емпіричного дизайну — онлайн-експеримент із рандомізацією доступу до GenAI у типових управлінських задачах (рішення, делегування, повідомлення для команди) та з паралельним вимірюванням EI керівника й показників trust calibration (калібрування довіри (до ШІ). Передбачено процедури зниження common method bias через рознесення вимірювань у часі (2 хвилі) та 180° оцінювання (керівник + підлеглі) як наступний етап валідації моделі. Результати. Сформульовано модель EI-модерованої людино-ШІ взаємодії, де EI підсилює позитивний ефект GenAI на якість управлінських рішень і комунікацій за умови правильної калібровки довіри й збереження психологічної безпеки команди; водночас за низького EI зростають ризики надмірної довіри до GenAI, “відчуженої” комунікації та погіршення делегування. Запропоновано операціоналізацію: інтенсивність використання GenAI; індекси якості делегування (ясність, межі відповідальності, критерії успіху), якості комунікації (емпатійність, тон, прозорість), індикатори психологічної безпеки та trust calibration. Наукова новизна. Уперше для корпоративного контексту запропоновано рамку “EI-driven trust calibration” як механізм, що пояснює, коли саме GenAI підвищує управлінську результативність, а коли створює управлінські помилки. Практична значимість. Результати придатні для корпоративних політик використання Copilot/ChatGPT, програм розвитку лідерства та HR-інструментів оцінювання “готовності керівника” до GenAI-делегування й GenAI-комунікації.
Механізми стимулювання стартап-активності через регіональні кластери в системі інноваційного розвитку
(Український державний університет науки і технологій, 2025) Стрельченко, Інна Іллівна; Писарькова, Валерія Ростиславівна; Терещенко, Павло
UKR: Анотація. Мета. Визначення ролі регіональних кластерів у стимулюванні стартап-активності в Україні та узагальнення їхнього впливу на формування інноваційного розвитку регіонів з урахуванням просторових трансформацій стартап-екосистеми, інвестиційних зрушень та динаміки ключових міських хабів. Методика. У дослідженні застосовано методи індукції та дедукції, аналізу й синтезу, порівняльного й структурно-динамічного аналізу, групування та спостереження. Результати. Встановлено динаміку розвитку української стартап-екосистеми, просторові особливості функціонування інноваційних хабів та чинники їхньої трансформації у період воєнних викликів. Узагальнено механізми стимулювання стартап-активності в межах кластерів, що охоплюють інституційні, фінансові, інфраструктурні, мережеві, освітні та інвестиційні складові. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному аналітичному узагальненні та структуризації механізмів стимулювання стартап-активності в межах регіональних кластерів з урахуванням просторових і воєнних трансформацій стартап-екосистеми України. Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані для удосконалення державної та регіональної політики у сфері розвитку стартап-екосистем, формування інноваційної інфраструктури та підвищення інвестиційної привабливості регіонів. Запропоновані підходи до зміцнення кластерної взаємодії сприятимуть післявоєнному відновленню економіки, формуванню нових інноваційних хабів та підвищенню конкурентоспроможності українських регіонів на глобальному ринку.
Соціопсихологічне осмислення війни у суспільстві: психологічні чинники у структурі управління в умовах війни та поствійни
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Андрушків, Богдан Миколайович; Головкова, Людмила Степанівна; Ханнуф, Катерина Євгенівна; Гагалюк, О. І.; Кирич, Наталія Богданівна; Погайдак, Ольга Богданівна
UKR: Мета. Дослідити соціопсихологічні аспекти осмислення війни у суспільстві, зокрема методику оцінки її наслідків у повсякденних умовах із позицій пересічних громадян. Визначити можливості інтеграції психологічних чинників у структуру управління в умовах воєнної та поствоєнної трансформації. Проаналізувати вплив колективу на формування свідомості особистості, а також типологію суспільних реакцій на війну. Сформулювати практичні рекомендації щодо врахування соціопсихологічних чинників у діяльності органів державного управління. Результати. Проведено аналіз мотивів, якими керуються учасники дискусій та суб’єкти взаємодії залежно від рівня їхньої обізнаності з предметом дослідження та доступу до інформаційних ресурсів. Виявлено чинники, що зумовлюють імітацію суспільно корисної діяльності у ключових сферах інформаційного життя. Розкрито руйнівний вплив нехтування розвитком високоморальних та гуманістичних наукових традицій, заснованих на принципах правди, об’єктивності, історизму й наукового обґрунтування. Показано, що у воєнному та повоєнному суспільстві відбувається переорієнтація ціннісних орієнтирів із матеріальних пріоритетів на розвиток духовного потенціалу людини, посилення віри у правду та справедливість. Встановлено, що в українському суспільстві домінують чотири моделі реакцій на війну: негативна пасивна, негативна активна, позитивна проактивна та помірковано довірлива. Виявлено феномен «ритуального патріотизму» як прояв імітаційної активності, що спотворює реальне уявлення про суспільні настрої. Сформовано схему трансформації суспільних емоцій у компоненти управлінських функцій (планування, прогнозування, комунікація, делегування). Наукова новизна. Полягає у концептуалізації соціопсихологічного осмислення війни як складової моделі публічного управління. Уперше розроблено диференціацію соціальних реакцій на війну як інструмент управлінського прогнозування. Обґрунтовано потребу змінити парадигму розвитку, що склалася в посттоталітарний період, і переорієнтувати її на європейські вектори. Практична значущість. Результати можуть бути використані для удосконалення системи публічного управління шляхом інтеграції психологічних чинників у процеси стратегічного планування та прийняття рішень. Практичні рекомендації можуть стати основою для діяльності гуманітарних міністерств, регіональних адміністрацій, освітніх і комунікаційних структур, спрямованих на посилення суспільної єдності та формування ефективних механізмів поствоєнного відновлення.
Теоретико-методологічні основи формування принципів функціонування безінфляційної високоефективної макроекономічної системи на базі концепції нового космічного світогляду
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Мямлін, Владислав Віталійович
UKR: Метою дослідження є підвищення соціально-економічного розвитку суспільства через розробку наукових принципів функціонування макроекономічної системи. Методика полягає у використанні філософсько-гуманістичного підходу та інтуїтивно-чуттєвого сприйняття дійсності, які ґрунтуються на новому науковому світогляді - "філософія космічної реальності", без урахування якої не може існувати жодна система пізнання. Результати. Показано, як направлятимуться товарно-грошові потоки в умовах функціонування моделі високоефективної національної економіки. Доводиться, що внутрішній валовий продукт має відповідати купівельній спроможності населення. Між країнами має бути лише взаємопостачання або торгівля за золото. Жодні іноземні інвестиції у грошовій формі в країну надходити не повинні. Наукова новизна полягає в тому, що вперше для розробки принципів соціально-економічного розвитку держави прийнята методологія нового наукового світогляду. При цьому використані, зовсім відмінні від існуючої економічної моделі, науково обґрунтовані принципи та правила функціонування макроекономічної системи. Головним принципом для економічної науки повинно стати розуміння розвитку людини як основної мети планетарної еволюції, а не як засобу для виробництва та споживання матеріальних благ. Не науково-технологічному прогресу потрібно віддавати пріоритет, а - морально-етичному прогресу. В моделі відсутні такі лжеекономічні категорії як «прибуток», «відсоток», «рента», ціна товару визначається за іншими принципами, запропонована нова і дуже проста система оподаткування, кількість грошей у системі постійна і не збільшується. Набув подальшого розвитку понятійно-термінологічний апарат, що дозволяє сформувати відповідні теоретико-методологічні основи системи високоефективного функціонування національної економіки. Практична значимість. Перехід на запропоновану макроекономічну модель дозволить назавжди забути про існування кризових явищ в економіці, максимально прискорити її розвиток та збільшити річний економічний ефект як мінімум на декілька трильйонів гривень.
Штучний інтелект як інструмент оцінки кредитоспроможності підприємств: нові горизонти фінансових стратегій
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Добрик, Лілія Олександрівна; Руденко, Марина Вадимівна; Кучеренко, Влад Сергійович; Шелест, Ярослав
UKR: Мета. Метою цієї статті є теоретичне обґрунтування та практичний аналіз можливостей використання інструментів штучного інтелекту для модернізації методів оцінки кредитоспроможності підприємств. Також досліджується вплив цих технологій на формування ефективних фінансових стратегій у діяльності фінансово-кредитних установ. Методика. Методологічна основа дослідження включає комплекс загальнонаукових та спеціальних методів, що забезпечують всебічний аналіз застосування штучного інтелекту для оцінки кредитоспроможності підприємств. Використання цих методів дозволяє науково обґрунтувати отримані результати та розробити для фінансово-кредитних установ практичні рекомендації щодо оптимізації кредитного аналізу. Результати. Дослідження показало, що застосування штучного інтелекту значно збільшує вірогідність точної оцінки кредитоспроможності підприємств та нівелює вплив людської помилки. Традиційні методи кредитного аналізу мають суттєві обмеження, тоді як штучний інтелект забезпечує швидку обробку великих обсягів даних та автоматизоване ухвалення рішень. Найперспективнішими технологіями у цій сфері є машинне навчання, нейронні мережі та Big Data, які сприяють покращенню оцінки фінансових ризиків. Водночас наголошено на викликах, серед яких висока вартість впровадження, потреба у підготовці спеціалістів та ризики кібербезпеки. Аналіз нормативної бази показав, що законодавство потребує адаптації до цифрових технологій, особливо у сфері відповідальності за автоматизовані рішення. Штучний інтелект вже активно застосовується у банківському секторі, страхуванні та фінансових технологіях, допомагаючи знижувати витрати та покращувати управління ризиками. Використання штучного інтелекту забезпечує значне скорочення числа дефолтів і дозволяє створювати більш персоналізовані фінансові продукти. Таким чином, застосування штучного інтелекту відкриває нові горизонти для фінансових стратегій, що відповідають сучасним економічним викликам. Наукова новизна. Дане дослідження є комплексним аналізом можливостей та наслідків застосування штучного інтелекту в оцінці кредитоспроможності підприємств з урахуванням сучасних тенденцій цифровізації фінансового сектору. Систематизовано основні виклики та переваги впровадження штучного інтелекту у фінансово-кредитних установах, а також проведено порівняльний аналіз традиційних і новітніх методів кредитного аналізу. Дослідження розширює наукові уявлення про застосування алгоритмів машинного навчання та нейронних мереж у кредитному скорингу, що дозволяє вдосконалити фінансові стратегії та управління ризиками. Практична значимість. Дослідження може стати у пригоді фінансово-кредитним установам у вдосконаленні методів оцінки кредитоспроможності та управління ризиками. Отримані висновки сприятимуть розробці ефективних алгоритмів машинного навчання, що підвищать точність кредитного аналізу та автоматизують ухвалення рішень. Використання штучного інтелекту дозволяє оптимізувати фінансові процеси, зменшити кредитні ризики та покращити якість банківських і страхових послуг.