Желѣзо и сталь
Loading...
Date
1890
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Книжный магазинъ Г. Шмицдорфъ (Р. Гаммершмидтъ), Санктъ-Петербургъ
Abstract
RUS: «Сталью» в прежнее время называли всякое углеродистое железо, обладающее ковкостью и способностью принимать «закалку», т. е. делающееся после предварительного нагревания до температуры красного каления, а затем быстрого охлаждения, твердым и хрупким. Свойство ковкости отличает сталь от чугуна, свойство же принимать закалку отличает ее от железа. Но с тех пор промежуток между железом и сталью наполнился целою серией совершенно новых продуктов. Слово "сталь" приобрело некоторое строго определенное значение. Однако автору удобнее сохранить прежнее определение, исходя из которого он рассматривает в двух состояниях:
1) Сталь незакаленную, получаемую при постепенном охлаждении после предварительного нагрева до-красна, ковкую в холодном состоянии и легко поддающуюся обработке резцом или пилой;
2) Сталь закаленную, получаемую при быстром охлаждении после; предварительного нагрева до температуры красного каления, твердую и хрупкую.
К этим двум родам стали следует еще присоединить:
3) Сталь отпущенную, занимающую среднее положение между двумя предыдущими родами и представляющую собою закаленную сталь, вторично нагретую до некоторой определенной температуры, но только ниже температуры самого темного красного каления.
В каждом из этих трех видов стали сначала рассматривается химическое состояние углерода, а затем изучается распределение углерода в массе металла. А, так как ни химическое состояние, ни распределение углерода не могут дать полного представления о всех свойствах стали, то железо рассматривается, как полиморфное тело.
UKR: "Сталлю" за старих часів називали всяке вуглецеве залізо, що має ковкість і здатність приймати "загартування", тобто таке, що після попереднього нагрівання до температури червоного розжарювання, а потім швидкого охолодження, стає твердим і крихким. Властивість ковкості відрізняє сталь від чавуну, властивість же приймати загартування відрізняє її від заліза. Але відтоді проміжок між залізом і сталлю наповнився цілою серією абсолютно нових продуктів. Слово "сталь" набуло деякого строго визначеного значення. Однак автору зручніше зберегти колишнє визначення, виходячи з якого він розглядає у двох станах: 1) Сталь незагартовану, одержувану за поступового охолодження після попереднього нагріву до червоного кольору, ковану в холодному стані і таку, що легко піддається обробці різцем або пилкою; 2) Сталь загартовану, одержувану за швидкого охолодження після попереднього нагріву до температури червоного розжарювання, тверду і крихку. До цих двох родів сталі слід ще приєднати: 3) Сталь відпущену, що займає середнє становище між двома попередніми родами і являє собою загартовану сталь, вдруге нагріту до деякої певної температури, але тільки нижче за температуру найтемнішого червоного розжарювання. У кожному з цих трьох видів сталі спочатку розглядається хімічний стан вуглецю, а потім вивчається розподіл вуглецю в масі металу. А оскільки ні хімічний стан, ні розподіл вуглецю не можуть дати повного уявлення про всі властивості сталі, то залізо розглядається як поліморфне тіло.
UKR: "Сталлю" за старих часів називали всяке вуглецеве залізо, що має ковкість і здатність приймати "загартування", тобто таке, що після попереднього нагрівання до температури червоного розжарювання, а потім швидкого охолодження, стає твердим і крихким. Властивість ковкості відрізняє сталь від чавуну, властивість же приймати загартування відрізняє її від заліза. Але відтоді проміжок між залізом і сталлю наповнився цілою серією абсолютно нових продуктів. Слово "сталь" набуло деякого строго визначеного значення. Однак автору зручніше зберегти колишнє визначення, виходячи з якого він розглядає у двох станах: 1) Сталь незагартовану, одержувану за поступового охолодження після попереднього нагріву до червоного кольору, ковану в холодному стані і таку, що легко піддається обробці різцем або пилкою; 2) Сталь загартовану, одержувану за швидкого охолодження після попереднього нагріву до температури червоного розжарювання, тверду і крихку. До цих двох родів сталі слід ще приєднати: 3) Сталь відпущену, що займає середнє становище між двома попередніми родами і являє собою загартовану сталь, вдруге нагріту до деякої певної температури, але тільки нижче за температуру найтемнішого червоного розжарювання. У кожному з цих трьох видів сталі спочатку розглядається хімічний стан вуглецю, а потім вивчається розподіл вуглецю в масі металу. А оскільки ні хімічний стан, ні розподіл вуглецю не можуть дати повного уявлення про всі властивості сталі, то залізо розглядається як поліморфне тіло.
Description
Перевелъ съ французскаго Инженеръ-Механикъ Г. Пiо-Ульскiй.
Сканировала Ситковская Л. М.
Keywords
металлургия, состояния углерода, строение стали, преобразование углерода, преобразование железа, преобразование строения, холодная ковка, раритет, НБ, металургія, стан вуглецю, будова сталі, перетворення вуглецю, перетворення заліза, перетворення будови, холодне кування
Citation
Osmond, F. Желѣзо и сталь / перевелъ съ французскаго Г. Пiо-Ульскiй. Санктъ-Петербургъ : Книжный магазинъ Г. Шмицдорфъ (Р. Гаммершмидтъ), 1890. 83 с.