Gender Reflection of the Enlightenment Paradigm in the Comparative- Historical Contexts of Britain and Ukraine

ENG: The ambiguity of the definitions and concepts, which is characteristic of the metamodern evolution, has produced a great impact on the inner world of Man and Woman in the matrix where the very human essence becomes a kind of simulacrum. The latter is directly connected with the metamodern gender narratives, which reflect the instability of the pendulum of history in the contexts of feminism including the issue of women`s education. The aim of researching the correlation of the Enlightenment grand narratives and their later versions in the eastern Ukraine and the western Great Britain in the XIXth century is realized in the cultural reconstruction of the woman’s personality in the intersubjective field of the «late Enlightenment» with the stress on women’s education as a focal point for feminist reforms. The methodology of the article is based on the interdisciplinary dialogue with the accent on the comparative-historical approaches. The idea of the complexity of the dialectics, history and literature is considered to provide the most significant material for understanding radical changes in the social and cultural development of the country we live in. The scientific results accentuate the idea that the subjectivation of women in the first half of the XIXth century followed the Enlightenment narratives of rationality and education, which contributed much to creating the image of Femina Nuova in Europe and – to the minor though significant extent – in Ukraine. When the Western European gender conditions are put against the background of the Enlightenment, it is evident that the “feminists before feminism” were not oriented forwards the political equality. The conclusions state that the Enlightenment changed the gender status of subjectivation, representing the shift of the gender paradigm in its late phase in Ukraine. However, the gender narratives were not transformed significantly: the paradigm and the binary opposition of «public-private» represent the stability of gender regimes in Europe in the middle of the XIXth century.

UKR: Неоднозначність визначень і понять, що є характерною для метамодерної еволюції, справила великий вплив на внутрішній світ Чоловіка і Жінки в матриці, де сама людська сутність стає своєрідним симулякром. Останнє безпосередньо пов'язане з метамодерними гендерними наративами, які відображають нестабільність маятника історії в контексті фемінізму, включаючи питання освіти жінок. Мета дослідження кореляції значущих наративів Просвітництва та їх пізніших версій у східній Україні та західній Великій Британії у XIX ст. реалізується в культурній реконструкції особистості жінки в інтерсуб'єктивному полі «пізнього Просвітництва» з акцентом на освіті жінок як фокусній точці феміністичних реформ. Методологія статті базується на міждисциплінарному діалозі з акцентом на порівняльно-історичних підходах. Ідея складності діалектики, історії та літератури розглядається як найважливіший матеріал для розуміння радикальних змін у соціальному та культурному розвитку країни, у якій ми живемо. Наукові результати підкреслюють ідею, що суб’єктивізація жінок у першій половині XIX століття йшла за просвітницькими наративами раціональності та освіти, що значною мірою сприяло створенню образу Femina Nuova в Європі та – меншою, але значною мірою – в Україні. Коли західноєвропейські гендерні умови розглядаються на тлі Просвітництва, стає очевидним, що «феміністки до фемінізму» не були орієнтовані на політичну рівність. У висновках зазначається, що Просвітництво змінило гендерний статус суб'єктивації, що відображає зміну гендерної парадигми на її пізній фазі в Україні. Однак гендерні наративи не зазнали істотних змін: парадигма та бінарна опозиція «публічне-приватне» відображають стабільність гендерних режимів у Європі в середині XIX століття.