Антирелігійна політика більшовицької влади на початку 1920 х рр. (на прикладі римо-католиків Катеринослава)

Loading...
Thumbnail Image
Date
2021
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Abstract
UKR: Мета статті: аналіз умов існування римо-католицької спільноти Катеринослава в перші роки встановлення більшовицької влади. Методи дослідження: історико-генетичний, історико-системний. Основні результати: висвітлено ставлення більшовиків до Церкви і методи, які вони застосовували у своїй антирелігійній діяльності на початку 20-х рр. ХХ ст.; виявлено чинники, що впливали на ставлення влади до римо-католиків Катеринослава; досліджено заходи, які проводили більшовики з метою тиску на поляків та литовців, що мешкали на той час у губернському місті, а також результати означеної діяльності. Висновки: знищення релігії було складовою частиною стратегічних планів більшовиків і після встановлення своєї влади вони почали наступ на Церкву. На початку 20-х рр. ХХ ст. серед заходів були репресії, грабунок церков, моральний тиск на вірян. Ініціатором цькування була партія більшовиків, активну участь у цьому процесі брала Надзвичайна комісія, вона «підкидала» дієві методи реалізації поставлених завдань, а також здійснювала репресії. На становище поляків впливали стосунки радянської держави з Польщею. У 1920 р. вони суттєво ускладнювалися війною між цими країнами. В листівках, які випускали більшовики, лунали заклики до повалення державного ладу та проведення терористичної діяльності на території Польщі. Політика Радянської влади, репресивна діяльність по відношенню до Церкви (в тому числі і РКЦ), агресивна риторика щодо Польщі підштовхували місцевих поляків до виїзду на історичну батьківщину. Спроба радянізувати біженців вагомих успіхів не мала і у 1921–1922 рр. з Катеринослава ешелонами виїжджали представники народів, які формували римо-католицьке середовище губернського центру. Влада намагалася також експортувати революційні ідеї в сусідні країни. До Польщі виїжджали не тільки біженці, а і поляки, що мешкали в місті до війни. Значна частина представників цієї національної меншини Катеринослава у середині 1920-х рр. до парафіян костьолу не належала, а це означає, що вони перебували під впливом антирелігійної пропаганди або боялися відкрито сповідувати свою віру. Практичне значення: результати дослідження можуть бути складовою частиною курсу історії та релігії національних меншин України. Наукова новизна: автором вперше проведено дослідження особливостей умов існування римо-католиків Катеринослава на початку 1920-х рр. Тип статті: дослідницька.
ENG: The aim of the article: to analyze the conditions of existence of the Roman Catholic community of Katerynoslav in the first years of the establishment of Bolshevik power. Methods: historical-genetic, historical-systemic. The main results: the attitude of the Bolsheviks to the Church and the methods they used in their anti-religious activities in the early 20s of the twentieth century is highlighted; the factors influencing the attitude of the authorities to the Roman Catholics of Katerynoslav are revealed; the measures taken by the Bolsheviks to influence the Poles and Lithuanians living in the provincial city at that time are studied, as well as the results of this activity. Concise conclusions: The destruction of religion was part of the strategic plans of the Bolsheviks, and after the establishment of their power, they launched an attack on the Church. In the early 1920s, the measures included repression, looting of churches, and moral pressure on the faithful. The initiation of the persecution was the Bolshevik Party. The Extraordinary Commission took an active part in this process; it gave effective methods of realization of the tasks, and also carried out repressions. The position of the Poles was influenced by the relations of the Soviet state with Poland. In 1920, they were significantly complicated by the war between these countries. The leaflets issued by the Bolsheviks called for the overthrow of the state system and terrorist activities in Poland. The policy of the Soviet government, repressive activities against the Church (including the RCC), and aggressive rhetoric towards Poland pushed local Poles to leave for their historical homeland. The attempt to Sovietize the refugees was not very successful, and in 1921–1922 representatives of the nations that formed the Roman Catholic environment of the provincial center left Katerynoslav in echelons. The authorities also tried to export revolutionary ideas to neighboring countries. Not only refugees but also the Poles who lived in the city before the war went to Poland. Many members of this national minority in Katerynoslav did not belong to the parishioners of the church in the mid-1920s, which means that they were under the influence of anti-religious propaganda or were afraid to openly profess their faith. Practical meaning: the results of the research can be an integral part of the study of the history and religion of national minorities at the national level. The scientific novelty of the article is that the author conducts a study of the peculiarities of living conditions of the Roman Catholics in Ekaterynoslav in the early 20s of the twentieth century for the first time. Type of article: research article.
Description
Н. Мосюкова: ORCID 0000-0002-9568-4681
Keywords
римо-католицька церква, поляки в Україні, Радянська влада, Катеринослав, Roman Catholic Church, Poles in Ukraine, Soviet government, Katerynoslav, КПФ
Citation
Мосюкова Н. Г. Антирелігійна політика більшовицької влади на початку 1920 х рр. (на прикладі римо-католиків Катеринослава). Universum Historiae et Archeologiae. 2021. Т. 4(29). № 1. С. 32–42. DOI: 10.15421/26210407.