Теоретичні особливості історично-антропологічної версії сучасної філософії історії

UKR: Метою роботи є виокремлення й розкриття змісту теоретичних особливостей історично-антропологічної версії сучасної філософії історії в горизонті осмислення нею ментально-культурної площини минулого, каузальності, сутності й альтернатив розвитку історичної динаміки. Методологія цієї праці засновується на принципах комплементарності, структурності, діалогічності і методах філософської герменевтики, системно-структурному й міждисциплінарному. Результати дослідження. Історична антропологія як версія сучасної філософії історії почала утворюватися в першій третині ХХ ст. у контексті низки важливих соціально-історичних, соціально-культурних і теоретико-методологічних причин. Теоретичні особливості історично-антропологічних розвідок формувалися на розумовій надбань низки розгалужень філософської й соціально-гуманітарної думки, філософської антропології, філософії історії, філософії структуралізму і постструктуралізму, теорій соціології й етнології. У ході інтелектуально-пізнавального розвитку історичної антропології як версії сучасної філософії історії утворилася засаднича для неї система понять і категорій, онтологічних (елементи проблемного поля та їх зміст), методологічних (пізнавальні методи) й аксіологічних (система цінностей і ідеалів). Сукупність властивих історично-антропологічному горизонту сучасної філософії історії теоретичних основ, понять і категорій, методів дослідження, проблемного поля, ментально-культурної площини історичних процесів, визначають його оригінальність стосовно інших парадигм філософії історії ХХ – початку ХХІ ст., лінеарних, циклічних, теорії «осьового часу» К. Ясперса. Оригінальність історично-антропологічної версії сучасної філософії історії знаходить в її інноваційно-пізнавальній діяльності, яка має істотне значення для розвитку філософських і соціально-гуманітарних концепцій. Вона реалізується за такими напрямами, як проведення інтенсивного міждисциплінарного діалогу, застосування підходів логіки й синергетики для гуманітарної площини різнорівневих історичних процесів. Розгалужена структура історичної антропології, яка містить загальнотеоретичний, гуманітарно-психологічний і спеціально теоретичний рівні розумового ядра та інтелектуально-пізнавальну периферію, дає змогу цій версії сучасної філософії історії розуміти ментально-культурні, етико-світоглядні, естетичні аспекти історичних процесі через осмислення широкого спектра елементів психологічно-культурної каузальності й відповідних явищ минулого. Розуміння гуманітарного горизонту історії здійснюється історично-антропологічними концепціями на різних за складністю горизонтах історичного буття, індивідуальному, соціальних груп, «локальних цивілізацій», глобальному. Наявність теоретичних особливостей історичної антропології, концептуальні основи, поняття і категорії, інтелектуально-когнітивна оригінальність, інноваційна діяльність, структура визначають її зміст як версії сучасної філософсько-історичної думки та її значущість у розумовому універсуму філософського й соціально-гуманітарного пізнання.

ENG The purpose of this article is to identify and reveal the content of the theoretical features of the historical-anthropological version of the modern philosophy of history in the horizon of its comprehension of the mental-cultural plane of the past, causality, essence and alternatives of the development of historical dynamics. The methodology of this work is based on the principles, complementarity, structurality, dialogicity and methods of philosophical hermeneutics, system-structural, and interdisciplinary. Research results. Historical anthropology as a version of the modern philosophy of history began to form in the first third of the twentieth century. in the context of a number of important socio-historical, socio-cultural and theoretical-methodological reasons. The theoretical features of historical-anthropological explorations were formed on the intellectual basis of the achievements of a number of branches of philosophical and social-humanitarian thought, philosophical anthropology, philosophy of history, philosophy of structuralism and post-structuralism, theoretical sociology and ethnology. In the course of the intellectual and cognitive development of historical anthropology as a version of modern philosophy of history, a fundamental system of concepts and categories was formed for it, ontological (elements of the problem field and their content), methodological (cognitive methods) and axiological (system of values and ideals). The set of theoretical foundations, concepts and categories, research methods, problem field, mental and cultural plane of historical processes inherent in the historical-anthropological horizon of modern philosophy of history, determine its originality in relation to other paradigms of the philosophy of history of the 20th – early 21st centuries, linear, cyclical, the theory of «axial time» by K. Jaspers. The originality of the historical-anthropological version of the modern philosophy of history is manifested in its innovative cognitive activity, which is of significant importance for the development of philosophical and socio-humanitarian concepts. It is implemented in such areas as conducting an intensive interdisciplinary dialogue, applying the approaches of multi-valued logic and synergetics for the humanitarian plane of different-level historical processes. The extensive structure of historical anthropology, which includes the general-theoretical, particular-theoretical and special-theoretical levels of the mental core and the intellectual-cognitive periphery, allows this version of the modern philosophy of history to understand the mental-cultural, ethical-worldview aesthetic aspects of historical processes through the comprehension of a wide range of psychological-cultural causalities and phenomena of the past. Understanding the humanitarian horizon of history is carried out by historical-anthropological concepts on different horizons of historical existence in terms of complexity, individual, social groups, «local civilizations», global. The presence of theoretical features of historical anthropology, conceptual foundations, concepts and categories, intellectual and cognitive originality, innovative activity, structure determine its content as a version of modern philosophical-historical thought and its significance in the mental universe of philosophical and social-humanitarian cognition.