Моделювання траєкторій стратегічного виживання підприємств в умовах нелінійного середовища

UKR: Методологія дослідження. У роботі застосовано комплексний підхід, що поєднує методи аналізу та синтезу для переосмислення еволюції управлінських парадигм від VUCA до BANI. Теоретичний базис ґрунтується на системному аналізі, теорії динамічних спроможностей та концепції антикрихкості. Кількісний інструментарій розроблено із застосуванням ентропійного підходу та методів економіко-математичного моделювання. Вагові коефіцієнти визначено методом аналізу ієрархій Сааті. Верифікацію моделі здійснено через імітаційні розрахунки та побудову топологічних карт стратегічної стійкості. Результати. Представлено модель Інтегрального показника рівня адаптивності (ІПРА), яка базується на нелінійній синергії векторів цифрової зрілості, організаційної мобільності, реактивності та глибини трансформації. Доведено, що загальна стійкість системи визначається потужністю найслабшої ланки. Математично обґрунтовано роль зовнішнього демпфера, що залежить від інтенсивності деструкції та рівня інституційного захисту. Побудовано топологічну карту, що ідентифікує три стратегічні стани: зону крихкості (випалювання ресурсів), зону переходу та зону антикрихкості (експансія за рахунок поглинання шоків). Встановлено, що найефективнішим вектором розвитку є діагональний рух – одночасне зниження вразливості та нарощування автономності. Новизна. Наукова новизна полягає у переході від парадигми «управління ризиками» до концепції «управління виживанням». Представлено математичну модель ІПРА, яка моделює ефект насичення стійкості. Запропоновано прикладну модель СТРУМ як операційний антидот до викликів BANI-світу. Дістала подальшого розвитку теорія адаптивного управління в частині інтеграції екзистенційних чинників у кількісні бізнес-метрики та фазові карти стійкості. Практична значущість. Розроблений інструментарій дозволяє проводити стрестестування бізнес-моделей в умовах високої невизначеності. Модель ІПРА у синергії з алгоритмами СТРУМ надає конкретні механізми для оцінки «хмарної автономності» та «енергетичного суверенітету». Практичне використання топологічних карт дозволяє обґрунтувати доцільність релокації, зміни продуктового портфеля або інвестицій у Multi-skilling персоналу, базуючись на об’єктивних даних.

ENG: Methods. The study employs a comprehensive methodological approach, integrating analysis and synthesis to re-evaluate the evolution of management paradigms from VUCA to BANI. The theoretical framework is built upon systems analysis, dynamic capabilities theory, and the concept of antifragility. The quantitative toolkit was developed using an entropic approach and methods of economic-mathematical modeling (Poisson distribution, Euler functions, and logarithmic saturation). Parameter weights were determined using Saaty’s Analytic Hierarchy Process (AHP), while model verification was conducted through simulation modeling and the construction of strategic resilience topological maps. Results. The study presents the Integrated Adaptability Level Index (IALI) model, based on the non-linear synergy of four vectors: digital maturity, organizational mobility, reactivity, and depth of transformation. It is proven that the overall systemic resilience is determined by the «strength of the weakest link». The role of the external damper, which depends on the destruction intensity and the level of institutional protection, is mathematically substantiated. A topological map has been constructed to identify three strategic states: the Fragility Zone (resource depletion), the Transition Zone, and the Antifragility Zone (expansion through shock absorption). It was established that the most effective development vector is «diagonal progression» – the simultaneous reduction of vulnerability and the enhancement of autonomy. Novelty. The scientific novelty lies in the paradigm shift from «risk management» to the concept of «survival management». A mathematical IALI model that characterizes the effect of resilience saturation via a logarithmic function is presented. For the first time, the STRUM model (Swiftness, Transparency, Resilience, Unity, Mobility) is proposed as an operational antidote to the challenges of the BANI world. The theory of adaptive management has been further developed by integrating existential factors of the BANI environment (anxiety, incomprehensibility) into quantitative business metrics and phase maps of stability. Practical value. The developed toolkit enables stress-testing of business models under conditions of high uncertainty. The IALI model, in synergy with STRUM algorithms, provides specific mechanisms for assessing «cloud autonomy» and «energy sovereignty». The practical application of topological maps allows for the justification of relocation, product portfolio changes, or investments in personnel multi-skilling based on objective data rather than managerial intuition.