Протиріччя інструментального та суб'єктного підходів в осмисленні загального штучного інтелекту
Loading...
Date
2023
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Видавництво «Грані»
Abstract
UKR: Мета : розкрити одне з протиріч у розумінні «загального штучного інтелекту» (ЗШІ), а саме уявлення про ЗШІ одночасно як про інструмент і як про суб'єкт, та виявити шлях його усунення. Актуальність: виявлення перспективних напрямів розвитку ШІ, а також уточнення потенційних загроз, які він може нести. Усунення деяких фобій, що супроводжують процес становлення ЗШІ. Результати: інструментальний підхід у розумінні ШІ має основу в інструментальному розумінні техніки взагалі, а також у класичних уявленнях про штучний інтелект, що були сформовані у працях А. Тьюринга. Такий підхід редукує роль ШІ до ролі «автономного помічника», спрямованого на вирішення обмеженого кола завдань, що викликає перманентну етичну дискусію про відповідальність людини-керівника. Опоненти суто інструментального розуміння ШІ розглядають його узагальнено, у межах концепції глобального еволюціонізму, або фокусуються на прогнозуванні соціальних та біологічних наслідків створення ЗШІ. Щоб усунути ці протиріччя, ШІ необхідно розглядати як суб'єкт, який повинен взаємодіяти з реальними об'єктами, для чого потрібне тіло. Саме власне тіло може верифікувати для ШІ процеси абстрагування для дослідження навколишнього середовища. Отже, роботехніку необхідно розглядати не як прикладну дисципліну, а як одну із фундаментальних складових створення ЗШІ. Для оцінки можливості створення ЗШІ при існуючому рівні розвитку техніки, використано діалектичний метод, історичний підхід, критерії автономності та цілепокладання. Висновки: створення ЗШІ без надання йому якостей суб'єктності неможливе. Які б утилітарні можливості не отримали ШІ, самі собою вони залишаються інструментами, а такі не можуть становити загрозу соціуму. ЗШІ повинен мати можливість формулювати власні цілі розвитку. Значною загрозою може бути звуження соціальної ролі людини, коли цілі діяльності індивіду в соціумі задаватимуться вже ЗШІ.
ENG: Purpose. To reveal one of the contradictions in the understanding of "artificial general intelligence" (AGI), namely the idea of AGI as both a tool and a subject, and to identify a way to eliminate it. Relevance. Identifying promising areas for the development of AI, as well as clarifying the potential threats that it can carry. Elimination of some phobias that accompany the process of becoming an AGI. The results: the instrumental approach to understanding AI is based on the instrumental understanding of technology in general, as well as in the classical ideas about artificial intelligence, formed in the works of A. Turing. This approach reduces the role of AI to the role of an "autonomous assistant" aimed at solving a limited range of tasks. Opponents of a purely instrumental understanding of AI consider it in general, within the concept of global evolutionism, or focus on predicting the social and biological consequences of the creation of AI. To resolve these contradictions, AI must be seen as a subject that must interact with real objects, which requires a body. It is the body that can verify for AI the processes of abstraction in the study of the environment. Therefore, robotics should be considered not as an applied discipline, but as one of the fundamental components of the creation of general AI. To assess the possibility of creating AGI at the current level of technology development, the dialectical method, historical approach, criteria of autonomy were used. Conclusions. The creation of an AGI without giving it the qualities of subjectivity is impossible. Whatever utilitarian opportunities AI has received, they themselves remain tools, such cannot pose a threat to society. AGI should be able to formulate its own development goals. A significant threat may be the narrowing of the social role of a person when the goals of an individual's activity in society will be set by AGI.
ENG: Purpose. To reveal one of the contradictions in the understanding of "artificial general intelligence" (AGI), namely the idea of AGI as both a tool and a subject, and to identify a way to eliminate it. Relevance. Identifying promising areas for the development of AI, as well as clarifying the potential threats that it can carry. Elimination of some phobias that accompany the process of becoming an AGI. The results: the instrumental approach to understanding AI is based on the instrumental understanding of technology in general, as well as in the classical ideas about artificial intelligence, formed in the works of A. Turing. This approach reduces the role of AI to the role of an "autonomous assistant" aimed at solving a limited range of tasks. Opponents of a purely instrumental understanding of AI consider it in general, within the concept of global evolutionism, or focus on predicting the social and biological consequences of the creation of AI. To resolve these contradictions, AI must be seen as a subject that must interact with real objects, which requires a body. It is the body that can verify for AI the processes of abstraction in the study of the environment. Therefore, robotics should be considered not as an applied discipline, but as one of the fundamental components of the creation of general AI. To assess the possibility of creating AGI at the current level of technology development, the dialectical method, historical approach, criteria of autonomy were used. Conclusions. The creation of an AGI without giving it the qualities of subjectivity is impossible. Whatever utilitarian opportunities AI has received, they themselves remain tools, such cannot pose a threat to society. AGI should be able to formulate its own development goals. A significant threat may be the narrowing of the social role of a person when the goals of an individual's activity in society will be set by AGI.
Description
С. Бескаравайний: ORCID 0000-0003-1707-1369
Keywords
автономність, робот, суб'єкт, цілепокладання, етика, надрозум, сінглтон, autonomy, robot, subject, purpose, ethics, overmind, singleton, КМЕіСГД
Citation
Бескаравайний С. Протиріччя інструментального та суб'єктного підходів в осмисленні загального штучного інтелекту. Грані. 2023. Т. 26, № 3. С. 20–25. DOI: https://doi.org/10.15421/172343.