When the Forest ʻSpeaksʼ a Foreign Language: Ecolinguistic Challenges in Translating Green Discourse (Michael Christie’s "Greenwoodˮ)

ENG: Exploring a work of fiction from an ecolinguistic perspective involves examining how language and narrative techniques depict environmental issues, emphasising the complex relationship between humans and nature and highlighting the interconnections among language, literature and the environment. In Michael Christie’s ecofiction novel "Greenwoodˮ (2019), trees function not only as a natural backdrop but also as a central narrative element, symbolising historical memory, intergenerational connections and an ethical challenge to anthropocentrism. Consequently, the concept of ‘green’ space acquires philosophical, religious and existential dimensions within the novel. Through his chosen narrative strategies, Christie underscores the importance of preserving the natural environment despite the degradation caused by human activity, prompting readers to reflect on the urgent need for new approaches to environmental sustainability. As there is no professional Ukrainian translation of "Greenwoodˮ, the authors of the article have translated selected excerpts from the original text. This translation integrates recent developments in ecolinguistics and ecocritical studies, making it a valuable contribution to the field. Such an approach reveals the artistic and translational potential of environmental literature in general and of ecofiction in particular.

UKR: Дослідження художніх творів у еколінгвістичній площині покликане увиразнити взаємозв’язок між мовою, літературою і довкіллям, аналізуючи, як тексти зображують екологічні проблеми, взаємодію людини та природи, а також формують екологічні цінності. В екофікшн романі Майкла Крісті "Грінвуд" ("Greenwoodˮ, 2019) дерева постають не лише природним тлом, а й повноцінним наративним суб’єктом, репрезентуючи історичну пам’ять, зв’язок поколінь та етичний протест проти антропоцентризму. Саме тому "зелений" простір набуває у романі філософського, релігійного й екзистенційного вимірів. Через вибрані наративні стратегії Крісті підкреслює важливість збереження природного середовища попри деградацію, зумовлену антропогенним впливом, заохочуючи читачів замислитися про нагальну потребу змін щодо підходів до екологічної відповідальності. За відсутності опублікованого професійного українськомовного перекладу роману "Грінвуд" елементом наукової новизни визначається переклад уривків з оригінального тексту, виконаний авторами статті з урахуванням найновіших надбань еколінгвістичних і екокритичних студій. Такий підхід оприявнює художній та перекладознавчий потенціал "зеленої" літератури взагалі й екофікшн зокрема.