Social Media as a Tool for Academic Library Interaction with Users

ENG: Objective. The article aims to analyse the possibilities and practices of using social media as a tool for effective communication between academic libraries and participants in the educational process, and to identify the ways to increase student engagement with library resources and services through social networks. Methods. The authors used a comprehensive approach, combining theoretical and empirical research methods, in particular, analysis of professional literature, content analysis of library pages on social networks, questionnaires and informal surveys of students. This made it possible to identify trends in the information preferences of young people and the characteristics of their interaction with the library. Results. The analysis showed that students are open to communicating with the library through social media, provided that the content is relevant and adapted to their information needs and the format of modern digital communication. Conclusions. Analysis of the data obtained indicates that successful library practice should be based on a combination of informational, educational and visual components, as well as a flexible communication strategy that takes into account analytical data and feedback from users.

UKR: Мета – проаналізувати можливості та практики використання соціальних медіа як інструменту ефективної комунікації академічної бібліотеки з учасниками освітнього процесу, а також окреслити шляхи підвищення залученості студентів до бібліотечних ресурсів і сервісів через соціальні мережі. Методика. Використано комплексний підхід, що поєднує теоретичні та емпіричні методи дослідження, зокрема аналіз фахової літератури, контент-аналіз сторінок бібліотек у соцмережах, анкетування та неформальне опитування студентів. Це дало змогу виявити тенденції в інформаційних уподобаннях молоді та особливості її взаємодії з бібліотекою. Результати показали, що студенти відкриті до комунікації з бібліотекою через соціальні медіа за умови, що контент буде актуальним і адаптованим до їхніх інформаційних потреб та формату сучасного цифрового спілкування. Висновки. Аналіз отриманих даних свідчить про те, що успішна бібліотечна практика має ґрунтуватися на поєднанні інформаційної, освітньої та візуальної складових, а також на гнучкій комунікативній стратегії, що враховує аналітичні дані та зворотний зв’язок від користувачів.