Поетапні зміни психофізіологічних індикаторів важкоатлеток у системі ДЮСШ

UKR: Мета дослідження полягала у визначенні змін психофізіологічних показників юних важкоатлеток 12–20 років під впливом систематичних занять за класичною програмою ДЮСШ. У дослідженні взяли участь 64 спортсменки першої групи вагових категорій (до 53 кг), які протягом чотирьох етапів багаторічної підготовки (від початкового етапу до етапу підготовки до вищих досягнень) проходили навчально-тренувальний процес у ДЮСШ м. Харкова та м. Ромни. Для оцінки психофізіологічних можливостей застосовано маркери: ефективність роботи за таблицями Шульте (у т. ч. ступінь впрацьованості та психічна стійкість), час простої реакції на світло, самооцінку сили волі за тестом М. М. Обозова. Тестування проводили наприкінці кожного етапу; результати опрацьовано методами математичної статистики із застосуванням критерію Стьюдента. Результати засвідчили виражену позитивну динаміку. Ступінь впрацьованості зменшилась з 0,143±0,01 до 0,055±0,01 ум. од. (t1,4=6,22; p<0,001). Психічна стійкість покращилася: 1,10±0,03 – 0,98±0,02 ум. од. (t1,4=3,33; p<0,01). Час простої реакції скоротився з 0,25±0,009 до 0,19±0,011 с (t1,4=4,22; p<0,001). Самооцінка сили волі підвищилась з 16,6±1,5 до 23,1±1,3 ум. од. (t1,4=3,27; p<0,01). Сукупність змін відображає вдосконалення когнітивно-сенсомоторних механізмів, підвищення стійкості до стресових чинників і розширення нервово-психічних резервів у динаміці багаторічної підготовки. Найбільші відмінності зафіксовано між 12- та 20-річними групами, між суміжними етапами зрушення були помірними або вибірковими. Отримані дані підтверджують ефективність класичної програми тренувань ДЮСШ, що передбачає поступове збільшення обсягів та інтенсивності навантажень і цілеспрямоване вдосконалення когнітивних, сенсомоторних і вольових якостей. Динаміка показників не виходила за межі прийнятних варіацій, що свідчить про безпечність програми для юних спортсменок й її відповідність завданням підготовки. Виявлені закономірності узгоджуються з сучасними даними та створюють підґрунтя для індивідуалізації тренувального процесу на основі регулярного моніторингу психофізіологічних маркерів з урахуванням віку, стажу й морфологічних особливостей. Перспективи подальших робіт: вивчення зв’язку між психофізіологічними маркерами та ефективністю змагальної техніки, інтеграція фаз ОМЦ і соматотипу в моделі планування навантаження.

ENG: The study aimed to determine changes in psychophysiological indicators in female youth weightlifters aged 12-20 years under the influence of systematic training within the classical programme implemented in Children and Youth Sports Schools (DUSSh). The sample comprised 64 athletes in the first body-mass group (<53 kg) who completed four stages of long-term preparation (from the initial stage to the stage of preparation for higher achievements) while training at DUSSh in Kharkiv and Romny. Psychophysiological capacity was assessed using the Schulte table test (including the work-in index and mental stability), simple visual reaction time, and self-assessment of willpower according to M. M. Obozov’s test. Testing was conducted at the end of each stage; results were processed using mathematical statistics with Student’s t-test. The findings demonstrated a pronounced positive trend. The work-in index decreased from 0,143±0,01 to 0,055±0,01 a.u. (t₁,₄ = 6,22; p <0,001). Mental stability improved: 1,10±0.03 – 0,98 ± 0,02 a.u. (t₁,₄ =3,33; p < 0,01). Simple reaction time shortened from 0,25 ± 0,009 to 0,19 ± 0,011 s (t₁,₄ = 4,22; p < 0,001). Self-assessed willpower increased from 16,6±1,5 to 23,1±1,3 a.u. (t₁,₄ = 3,27; p < 0,01). Taken together, these changes indicate improvements in cognitive–sensorimotor mechanisms, greater resistance to stressors, and expanded neuro-psychic reserves over the course of long-term preparation. The largest differences were recorded between the 12- and 20-year groups, whereas shifts between adjacent stages were moderate or selective. The results confirm the effectiveness of the classical DUSSh training programme, which provides a gradual increase in training volume and intensity and targeted development of cognitive, sensorimotor, and volitional qualities. The dynamics remained within acceptable physiological variation, indicating the programme’s safety for youth athletes and its alignment with staged preparation goals. The identified patterns are consistent with current evidence and provide a basis for individualising training through regular monitoring of psychophysiological markers, taking into account age, training experience, and morphological characteristics. Future research should examine relationships between psychophysiological markers and competitive technique efficiency and integrate ovarian-menstrual cycle (OMC) phases and somatotype into load-planning model.