Історико-філософський та богословський вимір православ’я у творчій спадщині П. Євдокимова
Loading...
Date
2023
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
КЗВО «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради», Дніпро
Abstract
UKR: У статті здійснено загальну оглядову філософськогносеологічну візію поглядів П. Єфремова на православну картину світу. Було окреслене предметне поле онтогносеологічних, методологічних та антропологічних складових світоглядної позиції П. Євдокимова. Визначена позиція мислителя відносно філософських та богословських складових генези православного вчення. Підкреслюється намагання П. Євдокимова визначити особливості епістемологічних традицій пізнання людиною тваринного світу та нетоварного Бога в східній гілці християнства. Проаналізовано роздуми мислителя щодо звʼязку між конфесіями в християнстві на основі давньогрецької філософії та богословської традиції перших п’яти століть. Виокремлена особлива роль у цьому процесі іудейської, та візантійської культур, а також вчень Платона та Аристотеля. Була розглянута есхатологічна характеристика християнства в поглядах П. Євдокимова як підґрунтя до розуміння містичної та сакральної природи діалогу Творця з людиною та світом. Висвітлені питання методологічного виміру пізнавальних можливостей людини на прикладі апофатичного та катафатичного способів осмислення образу Бога. Здійснено їх описовопорівняльний аналіз, виділені слабкі та сильні сторони, а також вплив цих методів в цілому на православну культуру мислення. Підкреслено бажання П. Євдокимова вказати на містичний та сакральний характер діалогу людини з Творцем в християнській картині світу. Простежені творчі спроби французького мислителя включити до свого аналізу низку нових понять, авторського їх наповнення, що формують наше уявлення про семантичний образ його філософії. Наголошується на особливому філософському статусі людини (як суб’єкта пізнання) у пізнавальній стихії людського духу, як свідка, коментатора, учасника та інтерпретатора. Проблема любові розкривається через епістемологічний компонент, важливими елементами якого виступають поняття «серця» та «аскези». Чим підкреслюється роль чернечого досвіду християнства у формуванні православної традиції мислення. Досліджується погляд П. Євдокимова на особливий спосіб тлумачення Святого Письма та Святоотчого спадку – через почуття, як форму екзегези, яку мислитель називає «інстинктами східного православ’я».
ENG: The article provides a general overview of the philosophical and epistemological vision of P. Yefremov’s views on the Orthodox worldview. The subject field of ontognoseological, methodological and anthropological components of P. Yevdokimov’s worldview position is outlined. The position of the thinker regarding the philosophical and theological components of the genesis of Orthodox doctrine is determined. P. Yevdokimov’s attempts to define the peculiarities of epistemological traditions of human cognition of the animal world and noncommodity God in the Eastern branch of Christianity are emphasized. The author analyzes the thinker’s reflections on the relationship between denominations in Christianity on the basis of ancient Greek philosophy and the theological tradition of the first five centuries. The author emphasizes the special role of Jewish and Byzantine cultures, as well as the teachings of Plato and Aristotle in this process. The eschatological characterization of Christianity in the views of P. Yevdokimov as a basis for understanding the mystical and sacred nature of the Creator’s dialogue with man and the world was considered. The issues of the methodological dimension of human cognitive capabilities are highlighted on the example of apophatic and cataphatic ways of comprehending the image of God. A descriptive and comparative analysis of these methods is carried out, their weaknesses and strengths are highlighted, as well as the impact of these methods on the Orthodox culture of thinking in general. P. Yvdokimov’s desire to point out the mystical and sacred nature of the dialogue between man and the Creator in the Christian worldview is emphasized. The author traces the creative attempts of the French thinker to include in his analysis a number of new concepts and their author’s content, which form our understanding of the semantic image of his philosophy. The author emphasizes the special philosophical status of man (as a subject of cognition) in the cognitive element of the human spirit, as a witness, commentator, participant and interpreter. The problem of love is revealed through an epistemological component, the important elements of which are the concepts of «heart» and «asceticism». This emphasizes the role of the monastic experience of Christianity in the formation of the Orthodox tradition of thinking. P. Yevdokimov’s view on a special way of interpreting the Holy Scriptures and the patristic heritage – through feelings, as a form of exegesis, which the thinker calls «the instincts of Eastern Orthodoxy» is studied.
ENG: The article provides a general overview of the philosophical and epistemological vision of P. Yefremov’s views on the Orthodox worldview. The subject field of ontognoseological, methodological and anthropological components of P. Yevdokimov’s worldview position is outlined. The position of the thinker regarding the philosophical and theological components of the genesis of Orthodox doctrine is determined. P. Yevdokimov’s attempts to define the peculiarities of epistemological traditions of human cognition of the animal world and noncommodity God in the Eastern branch of Christianity are emphasized. The author analyzes the thinker’s reflections on the relationship between denominations in Christianity on the basis of ancient Greek philosophy and the theological tradition of the first five centuries. The author emphasizes the special role of Jewish and Byzantine cultures, as well as the teachings of Plato and Aristotle in this process. The eschatological characterization of Christianity in the views of P. Yevdokimov as a basis for understanding the mystical and sacred nature of the Creator’s dialogue with man and the world was considered. The issues of the methodological dimension of human cognitive capabilities are highlighted on the example of apophatic and cataphatic ways of comprehending the image of God. A descriptive and comparative analysis of these methods is carried out, their weaknesses and strengths are highlighted, as well as the impact of these methods on the Orthodox culture of thinking in general. P. Yvdokimov’s desire to point out the mystical and sacred nature of the dialogue between man and the Creator in the Christian worldview is emphasized. The author traces the creative attempts of the French thinker to include in his analysis a number of new concepts and their author’s content, which form our understanding of the semantic image of his philosophy. The author emphasizes the special philosophical status of man (as a subject of cognition) in the cognitive element of the human spirit, as a witness, commentator, participant and interpreter. The problem of love is revealed through an epistemological component, the important elements of which are the concepts of «heart» and «asceticism». This emphasizes the role of the monastic experience of Christianity in the formation of the Orthodox tradition of thinking. P. Yevdokimov’s view on a special way of interpreting the Holy Scriptures and the patristic heritage – through feelings, as a form of exegesis, which the thinker calls «the instincts of Eastern Orthodoxy» is studied.
Description
Т. Борисова: ORCID 0000-0002-0122-743Х
Keywords
віра, аскеза, людина і культура, пізнання, Бог, серце, любов, традиція, faith, asceticism, man, culture, worldview, cognition, God, heart, love, tradition, КМЕіСГД, картина світу
Citation
Борисова Т. В. Історико-філософський та богословський вимір православ’я у творчій спадщині П. Євдокимова. Вісник Дніпровської академії неперервної освіти. Серія: Філософія. Педагогіка. 2023. Т. 1, № 1 (4). С. 49–53. DOI: https://doi.org/10.54891/2786-7005-2023-1-8.