Problems of Application of a Commercial Concession Agreement in the Process of Implementation of Rights to Intellectual Property Objects in Business Activities

ENG: The article analyzes the actual problems of applying the commercial concession contract in the process of realizing rights to intellectual property objects in entrepreneurial activity. The theoretical principles regarding the determination of the legal nature of the commercial concession contract and the features of its application in the process of realizing rights to intellectual property objects in entrepreneurial activity are analyzed. An analysis of the current domestic legislation was carried out to determine the legal nature, purpose, essential features, subject matter and parties of the commercial concession agreement. It has been established that the purpose of concluding a commercial concession contract in the process of realizing rights to intellectual property objects in entrepreneurial activity is to assist in the promotion of goods (works, services) on the market by manufacturing and (or) selling a certain type of goods and (or) providing services. It is proved that the subject of the commercial concession contract is two level at the primary level, the element of the subject of the commercial concession contract is the actions of the right holder, aimed at providing the user with the opportunity to use the intellectual property rights belonging to the right holder in his entrepreneurial activity, and at the second level, the subject commercial concession agreement includes the right to use the object of intellectual property, which the right holder grants to the user. Attention is focused on the fact that an object of intellectual property becomes the subject of a commercial concession contract due to its own marketability, and its marketability is manifested in the consumer and exchange value of the object of intellectual property (private component), as well as in the presence of a legal regime defined by legislation of intellectual property objects, which establishes the rules for alienation of these objects, their circulation in the commodity turnover, which ensures a balance of private and public interests (public component). It is emphasized that under a commercial concession contract, the right holder does not lose his own intellectual property rights, but only transfers one of his own property rights – the right to use the object of intellectual property rights to another person the user. It was concluded that the establishment of legal relations resulting from the conclusion of a commercial concession agreement creates favorable conditions for the development of small and medium-sized enterprises and the attraction of investments in the national economy.

UKR: У статті аналізуються актуальні проблеми застосування договору комерційної концесії в процесі реалізації прав на об’єкти інтелектуальної власності в підприємницькій діяльності. Проаналізовані теоретичні засади стосовно визначення юридичної природи договору комерційної концесії та особливостей його застосування в процесі реалізації прав на об’єкти інтелектуальної власності в підприємницькій діяльності. Виконаний аналіз чинного вітчизняного законодавства щодо визначення юридичної природи, мети, суттєвих ознак, предмету та сторін договору комерційної концесії. Встановлено, що метою укладання договору комерційної концесії в процесі реалізації прав на об’єкти інтелектуальної власності в підприємницькій діяльності є сприяння в просуванні на ринку товарів (робіт, послуг) шляхом виготовлення та (або) продажу певного виду товарів та (або) надання послуг. Доведено, що предмет договору комерційної концесії є дворівневим на первинному рівні елементом предмета договору комерційної концесії є дії правоволодільця, спрямовані на надання користувачеві можливості використання в його підприємницькій діяльності прав інтелектуальної власності,які належать правоволодільцеві, а на другому рівні предмет договору комерційної концесії включає в себе право на використання об’єкта інтелектуальної власності, яким правоволоділець наділяє користувача. Акцентовано увагу на тому,що об’єкт інтелектуальної власності стає предметом договору комерційної концесії завдяки власній оборотоздатності, а його товароздатність виявляється у споживчій та міновій вартості об’єкта інтелектуальної власності (приватна складова), а також у наявності визначеного законодавством правового режиму об’єктів інтелектуальної власності, який встановлює правила відчуження даних об’єктів, їх обігу в товарному обороті, що забезпечує баланс приватних і публічних інтересів (публічна складова). Наголошено, що за договором комерційної концесії правоволоділець не втрачає власних май-нових прав інтелектуальної власності, а лише передає одне із власних майнових прав – право на використання об’єкта права інтелектуальної власності іншій особі – користувачеві. Зроблено висновок про те, що встановленням правових відносин, що виникають внаслідок укладання договору комерційної концесії, створюються сприятливі умови для розвитку малого і середнього підприємництва та залучення інвестицій в національну економіку.