Зміни показників загальної фізичної підготовленості важкоатлеток під впливом тренувального процесу за програмою ДЮСШ на різних етапах багаторічної підготовки

UKR: Мета дослідження полягала у визначенні змін показників загальної фізичної підготовленості важкоатлеток віком 12-20 років під впливом систематичних занять важкою атлетикою за класичною програмою, що реалізується в умовах дитячо-юнацьких спортивних шкіл (ДЮСШ). У дослідженні взяли участь 64 спортсменки першої групи вагових категорій (до 53 кг), які протягом чотирьох етапів багаторічної підготовки (від початкового етапу до етапу підготовки до вищих досягнень) проходили навчально-тренувальний процес у комплексних ДЮСШ м. Харкова та м. Ромни. Для оцінки рівня загальної фізичної підготовленості використовували тести: біг на 30 м, човниковий біг 4×9 м, стрибок у довжину з місця, станову динамометрію та нахил тулуба вперед з положення сидячи. Педагогічне тестування проводилось на завершенні кожного етапу підготовки, результати оброблялись методами математичної статистики з використанням критерію Стьюдента. Результати дослідження показали виражену позитивну динаміку розвитку основних рухових якостей. Показники швидкості у бігу на 30 м зменшилися від 5,80 ± 0,05 с на початковому етапі до 4,48 ± 0,03 с на етапі підготовки до вищих досягнень (t1,4=7,44; p<0,05). Аналогічно, у човниковому бігу 4×9 м час виконання вправи покращився з 13,41 ± 0,31 с до 12,03 ± 0,21 с (t1,4=3,90; p<0,001). Вибухова сила, оцінена за стрибком у довжину з місця, зросла з 163,2 ± 2,75 см до 190,4 ± 3,47 см (t1,4=6,14; p<0,001). Найбільш відчутні зміни відзначено у розвитку максимальної сили за показниками станової динамометрії – від 34,6 ± 5,91 кг до 93,5 ± 3,66 кг (t1,4=8,47; p<0,001). Показники гнучкості за тестом нахилу тулуба вперед з положення сидячи підвищилися з 13,5 ± 0,70 см до 19,8 ± 0,75 см (t1,4=6,14; p<0,001). Отримані результати підтверджують ефективність класичної програми тренувань ДЮСШ, яка передбачає поступове збільшення обсягів та інтенсивності навантажень, поєднання розвитку сили, швидкості, координації та гнучкості. Динаміка змін відповідає віковим нормам фізіологічного розвитку та не виходить за межі допустимої варіативності, що свідчить про безпечність програми для юних спортсменок. Встановлені закономірності узгоджуються з результатами сучасних українських та міжнародних досліджень і створюють підґрунтя для подальшої індивідуалізації тренувального процесу з урахуванням віку та морфологічних особливостей спортсменок. Перспективи подальших робіт полягають у вивченні взаємозв’язку між загальною фізичною підготовленістю та ефективністю змагальної техніки.

ENG: The study aimed to determine the dynamics of general physical fitness indicators in female weightlifters aged 12–20 years under the influence of systematic training based on the classical program implemented in Ukrainian Children and Youth Sports Schools (CYSS). Methods. The study involved 64 female athletes in the first weight category (up to 53 kg) who progressed through four stages of long-term training – from initial training to the stage of preparation for higher achievements – within the framework of CYSS programs in Kharkiv and Romny. Assessment of general physical fitness was conducted using standardized pedagogical tests: 30 m sprint, 4×9 m shuttle run, standing long jump, standing dynamometry, and trunk forward flexion from a sitting position. Measurements were performed at the end of each training stage, and results were processed using mathematical statistics methods, including Student’s t-test to determine the significance of differences. Results. A pronounced positive dynamic of physical fitness indicators was recorded throughout the study period. Sprint performance improved from 5,80 ± 0,05 s to 4,48 ± 0,03 s (t1,4=7,44; p<0,05), shuttle run times decreased from 13,41 ± 0,31 s to 12,03 ± 0,21 s (t1,4=3,90; p<0,001), and explosive strength (standing long jump) increased from 163,2 ± 2,75 cm to 190,4 ± 3,47 cm (t1,4=6,14; p<0,001). The most significant changes were observed in maximal strength assessed by standing dynamometry, which improved from 34,6 ± 5,91 kg to 93,5 ± 3,66 kg (t1,4=8,47; p<0,001). Flexibility indicators (trunk forward flexion) also showed positive growth, increasing from 13,5 ± 0,70 cm to 19,8 ± 0,75 cm (t1,4=6,14; p<0,001). Conclusions. The obtained data confirm the effectiveness of the classical CYSS training program, which integrates progressive load increments and the simultaneous development of strength, speed, coordination, and flexibility. The improvement dynamics correspond to physiological norms of adolescent development and do not exceed permissible variability, indicating the safety of the program for young female athletes. These results align with findings of modern Ukrainian and international studies and substantiate the feasibility of further individualizing training loads based on age and morphological characteristics.