The Role of University Repositories in the Formation of Open Science Infrastructure and Strategy at the Institutional Level: Domestic and Foreign Experience (Using the Example of Lithuania)

ENG: Objective. The article is devoted to determining the place of university repositories in the open science ecosystem, which form the research infrastructure at the institutional level. Methods. The article uses research methods such as: analysis, synthesis, comparison and generalization. Results. The landscape of open research services, the authors of which are leading European developers, is considered. The European experience of implementing innovative systems that meet the FAIR principles is presented. The infrastructure of open science in Lithuania is rapidly improving in accordance with EU requirements and adopted regulatory provisions at the institutional level. An extensive network of electronic resources of open access to scientific metadata at Mykolas Romeris University is presented, and at the institutional level the repository occupies an important place. One of the important links in promoting open access at the institutional level is the academic library. Liaison librarians carry out advisory, informational and explanatory work, in particular on the issues of archiving scientific works to the university repository among scientists and researchers, and who are empowered with such powers in accordance with the adopted open science policy at Mykolas Romeris University. In Ukraine, which is a candidate for membership in the European Union, the active implementation of open access systems in accordance with UNESCO requirements and EU Directives is becoming an urgent requirement. Conclusions. University repositories in Ukraine need: updating software and hardware, modernizing technical facilities, and improving experience with the modern systems. These steps towards open science at the institutional level require funding.

UKR: Мета. Стаття присвячена визначенню в екосистемі відкритої науки місця університетських репозитаріїв, що формують дослідницьку інфраструктуру на інституційному рівні. Методика. У статті використані такі методи дослідження, як аналіз, синтез, порівняння та узагальнення. Результати. Розглянуто ландшафт відкритих дослідницьких сервісів, авторами яких є провідні європейські розробники. Було представлено європейський досвід впровадження інноваційних систем, що відповідають принципам FAIR. Інфраструктура відкритої науки Литви швидко вдосконалюється відповідно до вимог ЄС та прийнятих на інституційному рівні нормативних положень. Представлена розгалужена мережа електронних ресурсів відкритого доступу до наукових метаданих в Університеті Міколаса Ромеріса, а на інституційному рівні важливе місце займає репозитарій. Однією з важливих ланок у просуванні відкритого доступу на інституційному рівні є академічна бібліотека. Бібліотекарі-контактори виконують консультативну, інформаційну та роз'яснювальну роботу серед науковців і дослідників, зокрема з питань архівування наукових робіт в університетському репозитарії. Такими повноваженнями співробітники бібліотеки наділені згідно з прийнятою політикою відкритої науки в Університеті Міколаса Ромеріса. В Україні, що є кандидатом на членство в Європейському Союзі, активне впровадження систем відкритого доступу відповідно до вимог UNESCO та Директив ЄС стає нагальною вимогою. Висновки. Університетським репозитаріям України потрібне оновлення програмного та апаратного забезпечення, модернізація технічних засобів та вдосконалення досвіду роботи з новітніми системами. Ці кроки до відкритої науки на інституційному рівні вимагають фінансування.