Вплив когнітивних функцій на показники змагальної діяльності борців греко-римського стилю різної кваліфікації

UKR: Передумови та мета дослідження. Сучасна греко-римська боротьба характеризується підвищенням вимог до всіх видів підготовленості спортсменів, зокрема не лише до фізичних, функціональних і техніко-тактичних характеристик, а й до рівня розвитку когнітивних функцій. В умовах високої конкуренції, дефіциту часу на прийняття рішень та постійної зміни змагальної ситуації саме когнітивні механізми значною мірою забезпечують швидке сприйняття інформації, її аналіз, вибір оптимальної дії та адаптацію поведінки до дій суперника. Особливого значення набуває вивчення того, як когнітивні функції пов’язані з показниками змагальної діяльності борців різної кваліфікації. Мета дослідження – визначити вплив когнітивних функцій на показники змагальної діяльності борців греко-римського стилю різної кваліфікації. Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь 40 борців греко-римського стилю: кваліфіковані спортсмени (n=20; 16.9±0.80 років) та елітні спортсмени (n=20; 24.6±3.40 років). Для оцінки когнітивних функцій застосовано комплекс спеціалізованих комп’ютерних тестів для планшетних пристроїв під керуванням iPadOS: «Short-Term Memory», «Spatial Perception», «Reaction Go/No-Go», «Size test». Показники змагальної діяльності аналізували за допомогою програми «Martial Arts Video Analysis». Визначали ефективність атаки та захисту, інтервали атаки й успішної атаки, результативність, середній бал за сутичку, середній бал за хвилину, індекс успіху, індекс успішності, середній час сутички та відсоток дострокових перемог. Для статистичної обробки використовували описову статистику, критерій Манна-Уітні для міжгрупових порівнянь та кореляційний аналіз Спірмена для виявлення взаємозв’язків між досліджуваними параметрами. Результати. Установлено, що елітні борці мають статистично вищу ефективність захисту та більш тривалий, тактично контрольований характер ведення поєдинку. Кваліфіковані спортсмени, навпаки, характеризуються більш динамічною моделлю змагальної діяльності, що проявляється у коротших інтервалах між атаками, меншій тривалості сутички, вищих значеннях середнього бала за хвилину та більшій кількості дострокових перемог. За більшістю показників когнітивних функцій між групами статистично значущих відмінностей не виявлено (p>0.05), що свідчить про відносну близькість базового когнітивного профілю в обох групах. Винятком став лише «Size test», у якому кваліфіковані борці показали достовірно гірший результат (p<0.01), ніж елітні спортсмени. Кореляційний аналіз продемонстрував різну структуру зв’язків між когнітивними функціями та показниками змагальної діяльності. У елітних борців найбільш виражені зв’язки встановлено між реакцією інгібіції, короткочасною зоровою пам’яттю та показниками захисної ефективності й загальної результативності. У кваліфікованих борців значущі зв’язки виявлено між реакцією інгібіції, просторовим сприйняттям та показниками результативності, ефективності атаки і часовими характеристиками поєдинку. Додатково встановлено, що зі зростанням спортивної майстерності змінюється не стільки загальний рівень базових когнітивних функцій, скільки характер їх включення у структуру змагальної діяльності. Якщо у кваліфікованих борців когнітивні функції більшою мірою пов’язані з темпом поєдинку, атакувальною активністю та просторово-перцептивним забезпеченням дій, то у елітних спортсменів вони інтегруються у складніші механізми тактичного контролю, стабільності виконання та надійності захисних дій. Висновки. Рівень кваліфікації борців греко-римського стилю визначає насамперед особливості змагальної діяльності та функціональну роль когнітивних процесів у її забезпеченні. Для кваліфікованих спортсменів більш характерним є зв’язок когнітивних функцій із сенсомоторною регуляцією, просторовим сприйняттям та атакувальною активністю. Для елітних борців більш значущими є когнітивні механізми, пов’язані з тактичним контролем, надійністю захисту та стабільністю виконання. Отримані результати свідчать про доцільність диференційованого підходу до розвитку когнітивних функцій у системі підготовки борців різної кваліфікації та можуть бути використані для оптимізації тренувального процесу й удосконалення спортивного відбору.

ENG: Background and Study Aim. Modern Greco-Roman wrestling is characterized by increasing demands on all aspects of athletes’ preparedness, including not only physical, functional, and technical-tactical characteristics, but also the level of development of cognitive functions. Under conditions of high competition, limited time for decision-making, and constantly changing competitive situations, cognitive mechanisms play a crucial role in ensuring the rapid perception of information, its analysis, the selection of the optimal action, and behavioral adaptation to the opponent’s actions. Therefore, particular importance is attached to studying how cognitive functions are associated with competitive performance indicators in wrestlers of different qualification levels. The aim of the study was to determine the influence of cognitive functions on competitive performance indicators in Greco-Roman wrestlers of different qualification levels. Material and methods. The study involved 40 Greco-Roman wrestlers: qualified athletes (n=20; 16.9±0.80 years) and elite athletes (n=20; 24.6±3.40 years). Cognitive functions were assessed using a set of specialized computer-based tests for tablet devices running iPadOS: “Short-Term Memory”, “Spatial Perception”, “Reaction Go/No-Go”, and “Size Test”. Competitive performance indicators were analyzed using the “Martial Arts Video Analysis” software. The following parameters were determined: attack and defense efficiency, attack interval and successful attack interval, scoring performance, average score per bout, average score per minute, success index, performance index, average bout duration, and percentage of early victories. Statistical processing included descriptive statistics, the Mann-Whitney U test for between-group comparisons, and Spearman’s rank correlation analysis to identify relationships between the studied parameters. Results. It was established that elite wrestlers demonstrated statistically higher defensive efficiency and a longer, more tactically controlled pattern of bout performance. By contrast, qualified athletes were characterized by a more dynamic model of competitive activity, reflected in shorter intervals between attacks, shorter bout duration, higher average score per minute, and a greater number of early victories. For most cognitive function indicators, no statistically significant differences were found between the groups (p>0.05), indicating a relative similarity in the basic cognitive profile of both groups. The only exception was the “Size Test”, in which qualified wrestlers showed significantly poorer results (p<0.01) compared with elite athletes. Correlation analysis demonstrated different patterns of relationships between cognitive functions and competitive performance indicators. In elite wrestlers, the most pronounced associations were found between inhibitory control, short-term visual memory, and indicators of defensive efficiency and overall scoring performance. In qualified wrestlers, significant associations were identified between inhibitory control, spatial perception, and indicators of scoring performance, attack efficiency, and temporal characteristics of the bout. Additionally, it was found that with increasing sports mastery, the overall level of basic cognitive functions changes to a lesser extent than the way these functions are integrated into the structure of competitive activity. In qualified wrestlers, cognitive functions were more closely associated with bout tempo, attacking activity, and the spatial-perceptual support of actions. In elite athletes, however, they were integrated into more complex mechanisms of tactical control, performance stability, and the reliability of defensive actions. Conclusions. The qualification level of Greco-Roman wrestlers primarily determines the specific features of competitive activity and the functional role of cognitive processes in supporting it. In qualified athletes, cognitive functions are more closely associated with sensorimotor regulation, spatial perception, and attacking activity. In elite wrestlers, greater importance is attached to cognitive mechanisms related to tactical control, defensive reliability, and performance stability. The obtained results indicate the feasibility of a differentiated approach to the development of cognitive functions within the training system of wrestlers of different qualification levels. They may also be used to optimize the training process and improve sports selection.