Вплив занять важкою атлетикою за програмою ДЮСШ на показники спеціальної фізичної підготовленості важкоатлеток на різних етапах багаторічної підготовки

UKR: Мета дослідження полягала у визначенні змін показників спеціальної фізичної підготовленості важкоатлеток віком 10–21 років під впливом систематичних занять важкою атлетикою за класичною програмою, що реалізується в умовах дитячо-юнацьких спортивних шкіл (ДЮСШ). У дослідженні взяли участь 79 спортсменок другої групи вагових категорій (53–69 кг), розподілених на чотири групи відповідно до етапів багаторічної підготовки: початкової, попередньої базової, спеціалізованої базової та підготовки до вищих досягнень. Тестування проводили у завершенні кожного етапу підготовки із використанням вправ: ривок класичний, поштовх класичний, присідання зі штангою на плечах, ривкова та поштовхова тяги. Показники оцінювали методами педагогічного тестування та статистичної обробки даних з використанням критерію Стьюдента. Результати дослідження засвідчили достовірне зростання силових і техніко-силових показників на всіх етапах багаторічної підготовки. Показники ривка зросли з 32,2 ± 5,7 кг до 69,7 ± 4,7 кг (t1,4=5,08; p<0,001), поштовху – з 42,6 ± 5,9 кг до 82,8 ± 4,9 кг (t1,4=5,24; p<0,001), ривкової тяги – з 42,9 ± 6,2 кг до 91,3 ± 5,4 кг (t1,4=5,89; p<0,001), поштовхової тяги – з 63,5 ± 5,4 кг до 107,5 ± 5,0 кг (t1,4=5,98; p<0,001), присідання зі штангою на плечах – з 75,7 ± 6,4 кг до 125,1 ± 6,4 кг (t1,4=5,46; p<0,001). Динаміка показників свідчить про ефективність класичної програми ДЮСШ, що передбачає поступове збільшення навантажень, поєднання змагальних вправ (ривок, поштовх) із підвідними елементами (тяги, присідання) та системний розвиток вибухової сили і стабільності корпусу. Отримані результати узгоджуються з висновками сучасних українських та міжнародних досліджень, які підкреслюють роль комплексної силової підготовки у формуванні технічної ефективності та профілактиці перевантажень опорно-рухового апарату. Позитивна динаміка показників відбувалася без виходу за межі фізіологічних норм, що свідчить про безпечність та доцільність класичної програми для юних спортсменок. Перспективи подальших досліджень передбачають поглиблений аналіз зв’язку між спеціальною фізичною підготовленістю та результативністю змагальної техніки у вагових категоріях та створення індивідуалізованих методик багаторічної підготовки.

ENG The study aimed to examine changes in special physical fitness indicators of female weightlifters aged 10–21 years under the influence of systematic training according to the classical program implemented in Ukrainian Children and Youth Sports Schools (CYSS). Seventy-nine athletes of the second weight group (53–69 kg) were divided into four cohorts corresponding to the stages of long-term training: initial, preliminary basic, specialized basic, and preparation for higher achievements. Pedagogical testing was conducted at the end of each stage using competitive and auxiliary exercises: classical snatch, classical clean and jerk, back squat, snatch pull, and clean pull. Statistical analysis included Student’s t-test to determine the significance of intergroup differences. A pronounced positive trend was observed across all indicators of special strength and technique-strength preparedness. Snatch performance improved from 32,2 ± 5,7 kg to 69,7 ± 4,7 kg (t1,4=5,08; p<0,001), clean and jerk from 42,6 ± 5,9 kg to 82,8 ± 4,9 kg (t1,4=5,24; p<0,001), snatch pull from 42,9 ± 6,2 kg to 91,3 ± 5,4 kg (t1,4=5,89; p<0,001), clean pull from 63,5 ± 5,4 kg to 107,5 ± 5,0 kg (t1,4=5,98; p<0,001), and back squat from 75,7 ± 6,4 kg to 125,1 ± 6,4 kg (t1,4=5,46; p<0,001). The observed dynamics confirm the effectiveness of the CYSS program, which combines progressive load increases, competitive lifts, and auxiliary exercises to develop explosive power and trunk stability. The results align with contemporary Ukrainian and international studies, emphasizing the role of integrated strength training in enhancing technical efficiency and reducing musculoskeletal injury risks. The positive changes remained within physiological norms, demonstrating the safety and feasibility of the classical program for young female athletes. Future studies should focus on exploring correlations between special physical preparedness and competitive performance across weight categories and designing individualized long-term training programs.