Визначення раціонального температурно-швидкісного режиму розливання легованих хромистих сталей

UKR: У статті розглянуто проблематику зниження кількості поверхневих дефектів зливків легованих хромистих сталей марок 15Х і 20Х під час їх розливання. Установлено, що одним із найбільш поширених дефектів є гарячі тріщини, які виникають переважно через нерівномірне охолодження металу та утворення ослаблених зон у зливку. Особливо уразливими є круглі зливки, що формуються за традиційних способів розливання та мають низький ступінь тепловідведення. Проаналізовано вплив хімічного складу сталі, забрудненості металу неметалевими включеннями, а також температури й швидкості розливання на утворення дефектів. На основі математичного моделювання та відомих фізичних залежностей проведено розрахунки затвердіння кірки металу у виливниці. Установлено, що товщина затверділого шару залежить від часу розливання та теплових властивостей сталі, причому для марок 15Х і 20Х найбільш раціональний час розливання становить 8–10 хв. Сформульовано критерії для визначення температурно-швидкісного режиму, за якого кількість теплоти, що підводиться до 1 м² кірки, не перевищує меж, які сприяють утворенню тріщин або заворотів. Результати розрахунків апробовано під час дослідно-промислових випробувань, у ході яких розроблені режими було впроваджено в процес розливання сталі. Експериментальні дані підтвердили ефективність розрахованих параметрів: зафіксовано суттєве зниження браку зливків за рахунок зменшення кількості тріщин, плівок та інших дефектів. Запропонована методика може бути використана для оптимізації режимів розливання інших марок сталі з підвищеним умістом хрому. Отримані результати мають практичну цінність для вдосконалення технології розливання сталі та підвищення виходу придатного металу.

ENG: The article explores the issue of minimizing surface defects in ingots of 15X and 20X alloy chromium steels during the casting process. Research has identified the prevalence of hot cracks as a significant defect, primarily attributable to the uneven cooling of the metal and the subsequent formation of weakened zones within the ingot. It is particularly vulnerable to such issues in the case of round ingots that have been formed using traditional casting methods and which have a low degree of heat dissipation. The influence of steel chemical composition, metal contamination with non-metallic inclusions, as well as temperature and casting speed on defect formation is analysed. Utilising mathematical modelling and established physical dependencies, the solidification of the metal crust within the mould was calculated. Research findings indicate that the thickness of the hardened layer is contingent on the casting time and thermal properties of steel. The most rational casting time for 15X and 20X grades was determined to be 8–10 minutes. The article sets out a series of criteria for determining the temperature-velocity regime at which the amount of heat supplied to 1 m2 of crust does not exceed the limits that contribute to the formation of cracks or pitting. The validity of the calculations was established during a series of pilot tests, in which the developed modes were integrated into the steel casting process. The experimental data confirmed the effectiveness of the calculated parameters, with a significant reduction in ingot rejects recorded due to a decrease in the number of cracks, films, and other defects. The proposed methodology has the potential to be utilised in the optimisation of the casting modes of other steel grades that contain elevated levels of chromium. The results obtained are of practical value for improving steel casting technology and increasing the yield of usable metal.