Рекуперація низькопотенційного тепла технологічних процесів для автономного енергозабезпечення підприємств

Loading...
Thumbnail Image

Date

Journal Title

Journal ISSN

Volume Title

Publisher

Видавничий дім «Гельветика», Херсон

Abstract

UKR: Актуальність дослідження зумовлена необхідністю пошуку нових шляхів підвищення енергоефективності промислових підприємств в умовах зростання цін на енергоносії та посилення вимог до енергетичної безпеки. Значна частка теплових ресурсів у виробничих процесах втрачається у формі низькопотенційного тепла, яке може бути перетворене на корисну енергію за умови застосування сучасних технологій рекуперації. Використання таких потоків автор розглядає як стратегічний інструмент формування автономного енергопостачання, що водночас сприяє скороченню залежності від зовнішніх джерел та зменшенню екологічних навантажень. Метою статті є наукове обґрунтування концептуальних і прикладних засад використання низькопотенційного тепла промислових процесів для створення систем автономного енергозабезпечення, а також визначення найбільш ефективних напрямів його застосування в умовах сучасних викликів енергетичної стійкості. Методологія дослідження ґрунтується на системному підході, що передбачає аналіз фізико-технічних характеристик джерел низькопотенційного тепла, оцінку потенціалу їхньої рекуперації, вивчення принципів інтеграції у виробничу інфраструктуру, а також порівняння економічної доцільності для підприємств різних галузей. Використано методи класифікаційного та порівняльного аналізу, енергетичного моніторингу та узагальнення результатів сучасної виробничої практики. Результати дослідження полягають у встановленні закономірностей утворення низькопотенційних теплових потоків і доведенні їхнього значного енергетичного потенціалу. Виявлено, що ефективна інтеграція систем рекуперації можлива лише за умови поєднання технічної сумісності, гнучкості теплових потоків, модульності та автоматизації управління. Проаналізовано економічні переваги впровадження, що полягають у скороченні витрат на енергоресурси, підвищенні стабільності виробничих циклів і зростанні конкурентоспроможності підприємств. Висновки підтверджують, що системне використання низькопотенційного тепла здатне забезпечити підприємствам високий рівень енергетичної автономності, зменшити залежність від зовнішніх джерел енергії та одночасно оптимізувати виробничі витрати. Виявлено ключові бар’єри впровадження значні капітальні витрати, складність технологічної інтеграції, брак підготовлених кадрів і недосконалість нормативної бази. Перспективи подальших досліджень пов’язані з удосконаленням цифрових систем керування тепловими потоками на основі штучного інтелекту, розвитком технологій акумулювання енергії, створенням єдиних стандартів оцінки ефективності рекупераційних рішень та розробленням механізмів державного стимулювання їхнього впровадження у промисловості.


ENG: The relevance of the study is driven by the urgent need to identify new approaches to improving the energy efficiency of industrial enterprises under conditions of rising energy costs and increasing demands for energy security. A significant proportion of thermal resources in production processes is lost in the form of low-grade heat, which can be converted into useful energy when modern recovery technologies are applied. The author considers the utilization of such heat streams as a strategic tool for establishing autonomous energy supply systems, simultaneously reducing dependence on external sources and mitigating environmental impacts. The purpose of this article is to provide a scientific rationale for the conceptual and applied foundations of utilizing low-grade industrial heat to develop autonomous energy supply systems, as well as to identify the most effective directions for its application under current challenges of energy resilience. The research methodology is based on a systems approach that includes an analysis of the physical and technical characteristics of low-grade heat sources, an assessment of their recovery potential, a study of integration principles into production infrastructure, and a comparison of the economic feasibility across various industrial sectors. Methods of classification and comparative analysis, energy monitoring, and synthesis of contemporary industrial practices were employed. The results demonstrate the patterns of low-grade heat formation and confirm its significant energy potential. The findings show that the effective integration of recovery systems is feasible only when technical compatibility, flexibility of heat streams, modularity, and automation of control are combined. The economic benefits of implementation are substantiated, including reductions in energy costs, improved stability of production cycles, and enhanced competitiveness of enterprises. The conclusions confirm that the systematic use of low-grade heat can provide enterprises with a high degree of energy autonomy, reduce dependence on external energy sources, and simultaneously optimize production costs. However, several key barriers to implementation were identified, including high capital expenditures, complexity of technological integration, shortage of qualified personnel, and deficiencies in regulatory frameworks. Future research perspectives are associated with the advancement of digital heat-flow management systems based on artificial intelligence, the development of energy storage technologies, the establishment of unified standards for assessing the efficiency of recovery solutions, and the creation of state-level mechanisms to incentivize their adoption in industry.

Description

С. Форись: ORCID 0000-0001-7104-640X; А. Усенко: ORCID 0000-0001-7467-6220; В. Перерва: ORCID 0000-0003-0665-6812

Citation

Форись С. М., Усенко А. Ю., Перерва В. Я. Рекуперація низькопотенційного тепла технологічних процесів для автономного енергозабезпечення підприємств. Вісник Херсонського національного технічного університету. 2025. Т. 1, № 3(94). C. 292–300. DOI: https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2025.3.1.35.

Endorsement

Review

Supplemented By

Referenced By

Creative Commons license

Except where otherwised noted, this item's license is described as Creative Commons Attribution 4.0 International License