Розподіл інтенсивності тренувальних навантажень у річному циклі підготовки спортсменів у пара веслуванні академічному

UKR: У даній статті розкриваються особливості розподілу інтенсивності тренувальних навантажень у річному циклі підготовки спортсменів-паралімпійців у пара веслуванні академічному. Розвиток продуктивності у видах спорту на витривалість спонукає спортсменів постійно долати фізичні, технічні та психологічні межі. Це вимагає складного процесу оптимізації тренувань, специфічних для кожного виду спорту. Також важливими є аспекти оптимізації відновлення, кращої адаптації, мінімізації ризику дезадаптації, вигорання та травм. Довгострокові тренувальні стратегії формуються у результаті взаємодії між науковими знаннями, заснованими на доказах та практичним досвідом, адаптованим до унікальних потреб кожного виду спорту. Важливим критерієм оцінки тренувальних навантажень є загальний обсяг. У контексті тренувальних моделей це – ключовий фактор, адже головним завданням вибору моделі є пошук оптимального балансу між навантаженням та відновленням. Варто зазначити, що деякі методики були добре вивчені, показали свою ефективність і широко застосовуються в олімпійських видах спорту. Останні дослідження демонструють, що в різних циклічних видах спорту оптимальний час навантаження відрізняється, як і середня кількість тренувальних сесій. Це зумовлено не лише різними методами перерозподілу навантажень, а й специфікою основної тренувальної діяльності. Наприклад, велосипедисти статистично проводять на тренуваннях найбільше часу при найменшій кількості занять у порівнянні з бігунами на довгі дистанції. Більшість наявних досліджень, пов’язаних із оцінкою розподілу інтенсивності, стосується команд із шосейного велоспорту, біатлону та лижних перегонів; значно менша кількість – бігу на довгі та середні дистанції, веслування академічного. Питання розподілу інтенсивності тренувальних навантажень у пара веслуванні академічному взагалі не досліджені. У зв’язку з цим планування процесу підготовки паралімпійців потребує більш детального вивчення, аналізу та визначення оптимального часу навантаження залежно від використаного методу. Наукове розуміння процесу тренування на витривалість у пара веслуванні залишається неповним і значною мірою спирається на невеликі вибірки або тематичні дослідження. Мета дослідження – науково обґрунтувати методику розподілу інтенсивності тренувальних навантажень спортсменів-паралімпійців у річному циклі підготовки. Методи дослідження – аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, аналіз щоденників тренувань спортсменів збірної команди України з пара веслування. Висновки – науково обґрунтовано методику розподілу інтенсивності тренувальних навантажень спортсменів-паралімпійців у річному циклі підготовки у пара веслуванні академічному.

ENG:. This article explores the specific features of training intensity distribution within the annual preparation cycle of Paralympic athletes in para-rowing. The development of performance in endurance sports requires athletes to constantly overcome physical, technical, and psychological boundaries. This necessitates a complex process of training optimization tailored to the unique demands of each discipline. Equally important are aspects of recovery optimization, improved adaptation, and minimizing the risks of maladaptation, burnout, and injury. Long-term training strategies emerge from the interaction between evidence-based scientific knowledge and practical experience adapted to the distinctive needs of each sport. A key criterion for evaluating training loads is total volume. Within the context of training models, this factor is crucial, as the primary task of model selection is to achieve an optimal balance between load and recovery. It should be noted that some methods have been thoroughly studied, proven effective, and are widely applied in Olympic sports. Recent studies demonstrate that optimal training time varies across different cyclic sports, as does the average number of training sessions. This variation is influenced not only by methods of load redistribution but also by the specificity of the primary training activity. For example, cyclists statistically spend the greatest amount of time training while performing fewer sessions compared to long-distance runners. Most existing studies on intensity distribution focus on road cycling, biathlon, and cross-country skiing, with considerably fewer addressing middle- and long-distance running or rowing. The issue of training intensity distribution in para-rowing remains entirely unexplored. Consequently, the preparation process of Paralympic athletes requires more detailed investigation, analysis, and determination of optimal training time depending on the applied method. Scientific understanding of endurance training in para-rowing remains incomplete and largely relies on small samples or case studies. Research objective – to provide a scientific rationale for the methodology of training intensity distribution for Paralympic athletes within the annual preparation cycle. Research methods – analysis of training diaries of members of the Ukrainian national para-rowing team, and pedagogical observation. Conclusions – the methodology of training intensity distribution for Paralympic athletes in the annual preparation cycle of academic para-rowing has been scientifically substantiated.