Libraries’ Preparedness for Emergencies and the Protection of Cultural Heritage: International Experience and Ukrainian Realities (the Case of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine)

ENG: Objective. This scholarly publication aims to analyze international experience in preparing libraries for emergencies and to highlight the efforts of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine (NLU) in this area. Methods. To achieve the stated objective, the study employed methods of comparative analysis, systematization, generalization, and case study. Results. The main outcome of the research is the identification of the current level of library preparedness for emergencies. The majority of institutions lack formalized emergency response and cultural heritage preservation plans, or their plans are outdated. This finding is supported by international surveys and the analysis of practices in Southeast Asia and the United States. The case of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine revealed the implementation of a multi-level system of measures aimed at minimizing risks and ensuring the preservation of cultural heritage under emergency conditions, particularly during wartime. This system has proven effective in countering contemporary threats and has positioned the NLU as a leader in emergency response in times of war. Conclusions. International practice demonstrates that effective emergency planning is a critical factor in minimizing risks for libraries, ensuring the preservation of cultural heritage even in the context of armed conflicts and other disasters. The experience of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine serves as an example of an integrated approach to emergency preparedness. Such a comprehensive strategy enables not only the minimization of cultural heritage loss but also enhances the resilience of the library system in the face of multidimensional crises. To enhance the effectiveness of libraries' responses to emergencies, particularly in safeguarding cultural heritage, it is essential to implement flexible plans adapted to local realities, ensure continuous staff training, and undertake digital modernization, which should become a standard in contemporary library practice.

UKR: Мета. Наукова публікація спрямована на аналіз міжнародного досвіду з підготовки бібліотек до надзвичайних ситуацій, а також демонстрацію напрацювань Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського у цьому напрямі. Методи. Для досягнення поставленої мети було застосовано методи порівняльного аналізу, систематизації та узагальнення, а також кейс-стаді. Результати. Основним результатом дослідження є виявлення наявного рівня готовності бібліотек до надзвичайних ситуацій: більшість установ не мають формалізованих планів реагування та забезпечення збереження культурної спадщини в умовах надзвичайних ситуацій або ці плани є застарілими, що підтверджується як міжнародними опитуваннями, так і аналізом практик у Південно-Східній Азії та США. Результати дослідження даної проблематики в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського засвідчили, що тут було впроваджено багаторівневу систему заходів для мінімізації ризиків та забезпечення збереження культурної спадщини в умовах надзвичайних ситуацій, зокрема під час війни, що дозволяє ефективно протидіяти сучасним загрозам і забезпечує лідерство НБУВ у сфері реагування на виклики воєнного часу. Висновки. Міжнародна практика показує, що ефективне планування дій у надзвичайних ситуаціях є критично важливим чинником мінімізації ризиків для бібліотек, забезпечуючи збереження культурної спадщини навіть за умов воєнних конфліктів та інших катастроф. Досвід Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського є прикладом інтегрованого підходу до забезпечення готовності у контексті даного питання. Такий комплексний підхід дозволяє не лише мінімізувати ризики втрат культурної спадщини, а й забезпечити стійкість бібліотечної системи в умовах багатовимірних криз. Відповідно, для підвищення ефективності реагування бібліотек на надзвичайні ситуації, зокрема в захисті культурної спадщини, необхідне впровадження гнучких, адаптованих до локальних реалій планів, постійне навчання персоналу та цифрова модернізація, що має стати стандартом у сучасній бібліотечній практиці.