Browsing by Author "Єланська, Олександра Олександрівна"

Now showing 1 - 6 of 6

Визначення фізичного стану дітей середнього шкільного віку в умовах «Нової української школи»
(Український державний університет імені Михайла Драгоманова, м. Київ, 2025) Єланська, Олександра Олександрівна
UKR: У статті розглядається значущість визначення фізичного стану дітей середнього шкільного віку в умовах реалізації концепції «Нової української школи». Підкреслюється провідна роль здоров’я школярів у забезпеченні їхнього гармонійного фізичного, психічного та соціального розвитку. Подано результати дослідження морфофункціональних показників дітей середнього шкільного віку (12–13 років) у контексті оцінки їхнього фізичного стану. Обґрунтовано необхідність систематичного моніторингу показників фізичного стану, які виступають важливим критерієм ефективності фізичного виховання та профілактики відхилень у розвитку. Доведено, що визначення рівня фізичної підготовленості та стану здоров’я школярів дозволяє своєчасно виявляти проблеми, формувати індивідуальні підходи до фізичного виховання та підвищувати результативність освітнього процесу. Отримані результати можуть бути використані у практиці закладів загальної середньої освіти для вдосконалення системи фізичного виховання в умовах НУШ.
Карате як засіб покращення фізичного стану дітей
(Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київ, Україна, 2021) Єланська, Олександра Олександрівна; Степанова, І. В.
UKR: Статтю присвячено теоретичному обґрунтуванню використання засобів карате в системі фізичного виховання дітей шкільного віку. Вивчено наукові дослідження провідних фахівців щодо впливу засобів карате на фізичний стан дітей та визначені напрямки, які потребують нових досліджень і необхідності розробки варіативного модуля «карате» для дітей середнього шкільного віку закладів загальної середньої освіти. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати використання засобів карате в системі фізичного виховання дітей та їх впливу на фізичний стан. Методи дослідження: аналіз даних науково-методичної та наукової літератури, офіційних документів, ідеалізація, абстрагування, індукція та дедукція; методи теоретичного дослідження (узагальнення літературних джерел, синтез, порівняння і систематизація наукових джерел, матеріалів з інтернет ресурсів). Результати дослідження: більшість науковців вважають засоби карате одним із сучасних та ефективних для покращення фізичного стану дітей шкільного віку. Дослідження, проведені науковціями акцентують увагу на тому, що карате сприяє не тільки розвитку фізичних якостей, але і формує морально-етичні принципи поведінки гуманності, духовного саморозвитку та мотивації до занять фізичними вправами. Висновки: виникла необхідність розширення застосування засобів карате в процесі розвитку здоров'я дітей шкільного віку для досягнення достатнього рівня рухової активності дітей шкільного віку та значного підвищення рівня їх рухової підготовленості, оптимального розвитку фізичних якостей, формування рухових умінь і навичок для використання їх в різних життєвих ситуаціях. Достатній рівень розвитку фізичних якостей як локально, так і в комплексі позитивно вплине на самопочуття, рівень стресостійкості, розумову роботоздатність та швидку адаптацію до навчання. Впровадження в процес фізичного виховання школярів засобів карате буде гармонійно впливати на рухову і психомоторну сфери розвитку дитини.
Карате як засіб підвищення рівня фізичної підготовленості учнів середнього шкільного віку
(Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту, УДУНТ, Дніпро, 2025) Єланська, Олександра Олександрівна; Демідова, Оксана Миколаївна
UKR : У статті представлено обґрунтування варіативного модуля «Карате» для підвищення рівня фізичної підготовленості учнів 7-х класів. Варіативний модуль «Карате» реалізовано в системі 30 уроків фізичної культури протягом третьої чверті з використанням спеціальних вправ, елементів карате та рухливих ігор з елементами єдиноборств. Ефективність застосування засобів карате у фізичному вихованні дітей середнього шкільного віку визначалась приростом показників: сили, гнучкості, координації, витривалості та швидкості. Мета дослідження – визначити вплив засобів карате на підвищення рівня фізичної підготовленості учнів середнього шкільного віку. Матеріали і методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення даних наукової та методичної літератури і мережі «Інтернет» (вивчали джерела відповідно до проблеми дослідження); педагогічне тестування (проводили визначення рівня розвитку фізичних якостей з використанням тестів з фізичної підготовленості); методи математичної статистики (спрямовані на підрахунок загальних та середніх значень показників та їх ефективність). Результати дослідження. В процесі експерименту: відбулось впровадження у фізичне виховання учнів 7-х класі варіативного модуля «Карате», адаптованого до занять з дітьми різного рівня підготовленості Модуль передбачав освітню спрямованість, містив базові елементи техніки карате, що подані у вигляді оздоровчих формальних комплексів (ката), теоретичні відомості, а також вправи з елементами карате для розвитку фізичних якостей; визначено вплив засобів карате в процесі проведення уроків фізичної культури на рівень фізичної підготовленості учнів віком 12-13 років. Висновки. Встановлено, що використання модулю «Карате» у фізичному виховані дітей середнього шкільного віку сприяє покращенню показників фізичної підготовленості учнів: у дівчат і хлопців експериментальних груп було визначено значний достовірний приріст за показниками сили (р≤0,05), гнучкості (р≤0,01), витривалості (р≤0,01) та спритності (р≤0,05) у порівнянні з учнями контрольних груп.
Ставлення дітей середнього шкільного віку до занять карате в умовах сучасного закладу загальної середньої освіти
(Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту, Дніпро, 2025) Єланська, Олександра Олександрівна; Демідова, Оксана
UKR: Вступ. Дослідження інтересу і мотивації дітей до різних видів рухової активності є актуальним питанням сьогодення. В сучасних закладах загальної середньої освіти, на жаль, спостерігається тенденція небажання учнів відвідувати уроки фізичної культури, це пов’язано з тим, що на уроках дітям не пропонують ті види спорту, якими б вони хотіли займатись. Попри те, що програма з фізичної культури містить велику кількість модулів, більшість закладів освіти не мають можливості впровадити більшу частину видів спорту в зв’язку з недостатнім матеріально-технічним і кадровим забезпеченням. У пошуках доступних і цікавих видів рухової активності фахівці пропонують звернутись до використання в процесі фізичного виховання видів бойових мистецтв і єдиноборств, зокрема карате. Застосування карате у фізичному вихованні дітей і молоді може сприяти формуванню у них позитивного ставлення до уроку фізичної культури, що, в свою чергу, стане потужною мотивацією до їх систематичних занять. Важливим в даній ситуації є те, що будь-який процес упровадження того чи іншого виду рухової активності у фізичне виховання дітей повинен супроводжуватись визначенням ставлення учнів до нього, що включає не лише їх інтерес до цього виду рухової активності, а і розуміння того, в чому вона полягає. Мета дослідження. Дослідити ставлення дітей середнього шкільного віку до занять карате, з метою визначення видів рухової активності, які можна запроваджувати в сучасних закладах освіти. Матеріал і методи. Дослідження проводилось на базі ліцеїв та гімназій міст Дніпра, Миколаєва, Коростеня та Краматорська. В опитуванні взяли участь 59 учнів 9 класів (з них 36 дівчат і 23 хлопця) віком від 14 до 16 років. В ході дослідження використовувались такі методи: теоретичний аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури, анкетування, методи математичної статистики. Результати. Проаналізовано ставлення учнів до занять єдиноборствами, зокрема карате. Визначено, що більше половини дітей, які брали участь в опитуванні хотіли б займатись єдиноборствами, але вони не мають достатньої інформації щодо можливості долучитись до таких занять і не розуміють, в чому полягає особливості цих занять. Висновок. Результати анкетування дітей середнього шкільного віку свідчать, що більше половини опитаних школярів виявляють зацікавленість до занять єдиноборствами, і хотіли б оволодіти прийомами самозахисту. Але в закладах загальної середньої освіти школяри не мають достатньої інформації щодо можливості займатись єдиноборствами як в процесі уроку фізично культури, так і в процесі секційних занять. Тому інтерес у дітей середнього шкільного віку до занять єдиноборствами, зокрема карате, сформовано на низькому рівні. Існує достатня кількість досліджень в яких визначається, що заняття карате сприяють гармонійному розвитку дитини, покращують фізичну підготовленість, мають оздоровчу спрямованість. Крім того, карате є доступним видом єдиноборств для дітей шкільного віку і має свої переваги. Карате забезпечує інтерактивний та динамічний підхід до фізичного виховання, що може зацікавити дітей середнього шкільного віку і допомогти їм побачити фізичну культуру як важливу і захопливу частину їхнього щоденного життя, сформувати корисні життєві навички та задовольнити інтереси учнів до самозахисту та єдиноборств, що зумовлює доцільність використання цього виду спорту у фізичному вихованні в сучасних закладах загальної середньої освіти.
Ставлення учнів середнього шкільного віку до занять фізичною культурою і спортом із застосуванням засобів карате
(Видавничий дім "Гельветика", м. Запоріжжя, 2025) Єланська, Олександра Олександрівна
UKR: У статті (на матеріалі проведеного опитування) досліджується ставлення учнів середнього шкільного віку до занять фізичною культурою та спортом із застосуванням засобів карате в умовах Нової української школи. Проведений ґрунтовний аналіз дав змогу виявити рівень зацікавленості, активності та участі в уроках з фізичної культури, а також виявити чинники, які підвищують або, навпаки, знижують мотивацію до фізичних навантажень, до занять єдиноборствами, зокрема карате. Особливу увагу приділено аналізу мотиваційних факторів, що впливають на вибір школярами виду фізичної активності, а також вивченню бар’єрів, які стримують їх від участі в таких заняттях. На матеріалі статистичних даних обґрунтовано важливість упровадження елементів карате в систему фізичного виховання як ефективного засобу формування позитивного ставлення до активного способу життя, розвитку внутрішньої мотивації та зміцнення здоров’я. Зазначено, що регулярні тренування з карате сприяють не лише покращенню фізичних показників (сили, витривалості, координації), а й розвитку дисципліни, самоконтролю, відповідальності, витримки, що є надзвичайно актуальним у вихованні сучасного школяра. Актуалізовано потребу в оновленні змісту навчальної програми з фізичної культури, зокрема через упровадження нових і сучасних модулів, які відповідають інтересам молоді. Обґрунтовано, що карате в цьому контексті може стати ефективним інструментом підвищення залученості школярів, оскільки це активний, динамічний і водночас дисциплінувальний вид фізичної діяльності, що сприяє гармонійному фізичному та психологічному розвитку. Зроблено висновок про доцільність ширшого використання засобів карате в освітньому процесі, що сприятиме не лише фізичному удосконаленню школярів, а і їхньому всебічному розвитку, що відповідає сучасним вимогам до системи освіти.
Факторний та кореляційний аналіз взаємозв’язків фізичної і функціональної підготовленості учнів середнього шкільного віку
(Український державний університет імені Михайла Драгоманова, Київ, 2026) Єланська, Олександра Олександрівна; Демідова, Оксана Миколаївна
UKR: Мета дослідження – здійснити факторний та кореляційний аналіз взаємозв’язків показників фізичної і функціональної підготовленості учнів 12-13 років для виявлення провідних факторів, що формують структуру їх фізичного стану. Матеріали і методи. Обстежено чотири підгрупи: хлопці 12 р. (n=9), хлопці 13 р. (n=23), дівчата 12 р. (n=16), дівчата 13 р. (n=27). Вимірювали антропометричні показники (довжина, маса тіла, індекс Кетле/ІМТ), функціональні індикатори (ЖЄЛ, життєвий індекс, проби Штанге й Генчі, ЧСС, АТ, індекси Робінсона та Руф’є) і результати тестів фізичної підготовленості (підтягування, згинання-розгинання рук в упорі лежачи, піднімання тулуба за 30″, стрибок у довжину з місця, човниковий біг 4×9 м, нахил тулуба вперед сидячи, стрибки через скакалку, темпінг-тест). Застосовано описову статистику, парні кореляції Пірсона та факторний аналіз методом головних компонент з ортогональною ротацією Varimax. Результати. Зафіксовано стабільні, високі зв’язки в дихальній підсистемі в усіх групах: ЖЄЛ-життєвий індекс (r=0.80-0.86; p<0.01) та Штанге–Генчі (до r=0.90; p<0.01). У хлопців 13 р. силові та швидкісно-силові показники тісно інтегровані (напр., динамометрія – силовий індекс r=0.804; p<0.01; стрибок у довжину – динамо r=0.706; p<0.01), тоді як човниковий біг негативно пов’язаний із силовою витривалістю (r≈–0.58; p<0.01). У дівчат 12 р. вища маса/ІМТ асоціювалася зі зниженням відносної сили (маса – силовий індекс r=–0.716; p<0.01), а в 13 р. простежувалася інтеграція силових і координаційних якостей (стрибок у довжину – скакалка r=0.76; p<0.01; темпінг права-ліва r=0.86; p<0.01). Факторний аналіз узгоджено виділив три латентні компоненти: 1) силово-руховий (динамометрія, віджимання, піднімання тулуба, стрибок у довжину, скакалка); 2) дихально-функціональний (ЖЄЛ, життєвий індекс, Штанге, Генчі); 3) кардіореспіраторний (ЧСС, АТ, індекси Робінсона й Руф’є). У 13-річних (особливо хлопців) структура більш впорядкована; у дівчат 13 р. посилюється інтеграція силових і координаційних показників. Наукова новизна і практичне значення. Показано повторюваність ключових кореляційних контурів та їх віково-статеву специфіку у 12-13 років. Виділені латентні фактори можна використовувати як критерії диференційованої оцінки фізичної та функціональної підготовленості і як орієнтири для нормування навантажень у шкільному фізичному вихованні. Висновки. Отримані результати є методичною основою для створення диференційованих шкал оцінювання з урахуванням віку і статі.