Browsing by Author "Абрамова, Олена Вікторівна"

Now showing 1 - 8 of 8

Жанрово-стильова своєрідність балади А. Ч. Свінберна «Королівська донька»
(Міжнародний гуманітарний університет, Одеса, 2022) Абрамова, Олена Вікторівна; Проніна, Ганна Михайлівна
UKR: У представленій статті аналізуються жанрові, семантичні та стилістичні особливості балади А. Ч. Свінберна «Королівська донька». Жанр балади був одним з улюблених жанрів автора «Поем і балад», до якого він звертався протягом усього свого творчого шляху. У якості тематики твору Свінберном обрана характерна для вікторіанської літератури тема втрати дівчиною невинності через палке кохання та спричинене цим гріховним вчинком її моральне падіння. Проте, на відміну від вікторіанського суспільства, яке робило «винуватицею» подій саме жінку та нещадно її засуджувало, поет не вдається до осуду, що пояснюється особливою філософією Свінберна, який не дотримувався та не визнавав ані християнську мораль, ані мораль вікторіанського суспільства. У баладі «Королівська донька» присутні як ліричні, так і драматичні елементи. Причому в першій частині твору переважає ліричне начало, що виражається в описі дів з мінімальним використанням дієслів для їх характеристики. Більшість дієслів – це дієслова “to be”, “to have” або інфінітиви у функції означення. У другій частині балади «Королівська донька», навпаки, події розвиваються динамічно. Драматизм ситуації та швидкоплинність подій підкреслюються за допомогою збільшення кількості дієслів. Спираючись на традиції народної балади, зокрема в тематиці та проблематиці, Свінберн модифікує жанр, додаючи до нього багаточисельні рефрени, які стають жанроутворювальним фактором. У процесі аналізу було з’ясовано, що рефрени можна поділити на декілька груп, які утворюють певні ланцюжки, що символізують внутрішню зміну дів, зміни у природі у процесі перебігу подій у творі або містять перелік дарів для королівської доньки. У баладі «Королівська донька» наявні біблейські алюзії на притчі про сіяча, про десять дів, що очікують на прихід Спасителя, на плід спокуси та причастя. В якості Спасителя у цьому творі виступає королівський син, а під причастям поет розуміє першу ніч кохання для незайманих дівчат. На відміну від англійської народної балади, в якій зазвичай вказувалися імена головних героїв, а в багатьох випадках вони навіть використовувалися в якості назв творів, Свінберн, як і романтики, намагається уникати конкретики, не згадуючи ні імен, ні точного місця подій.
Компресія та декомпресія як стратегії адаптації художнього англомовного тексту
(Видавничий дім «Гельветика», Одеса, 2025) Піддубна, Людмила Миколаївна; Проніна, Ганна Михайлівна; Абрамова, Олена Вікторівна
UKR: Статтю присвячено актуальній у вітчизняному мовознавстві проблемі лінгвістичної (мовної) компресії автентичних англомовних творів художньої літератури як стратегії їх адаптації. Авторами пропонованої наукової розвідки компресія розглядається як інструмент адаптації роману Агати Крісті A Murder is Announced, що допомагає зберегти художню цінність твору англійської літератури, передати авторську семантику та прагматику при одночасній мовній економії. Встановлено, що компресія аналізованого художнього тексту як стратегія його адаптації відбувалась, перш за все, на композиційному рівні. Редактором було опущено фрагменти твору, які мають важливе значення для розуміння оригінального авторського задуму, але при цьому не завдають суттєвого впливу на розвиток фабули роману. У результаті таких скорочень сюжет твору став більш динамічним і це полегшило його сприйняття читачами, адже епізоди, видалені з оригінального тексту, дещо уповільнювали сюжет та потребували додаткової концентрації уваги, що збільшувало загальне когнітивне навантаження на потенційного реципієнта. У ході дослідження встановлено, що семантична компресія як стратегія адаптації активно відбувалась на рівні лексики шляхом заміни складних лексичних одиниць на більш прості і зрозумілі, або їх опущенням без втрати смислового навантаження. На лексико-граматичному рівні тексту зафіксовано трансформації і спрощення важких для розуміння структур, а на синтаксичному рівні складні речення зазнавали адаптації через компресію (перетворення на прості речення). Допоміжною стратегією адаптації тексту роману А. Крісті розглянуто декомпресію, яка виявляється як лінійне розширення на рівні слів, словосполучень та речень. У результаті дослідження було виявлено, що завдяки складному механізму мовної компресії у адаптованому тексті було збережено авторську семантику та емоційно-експресивне забарвлення з одночасним скороченням текстового обсягу та зниженням когнітивного навантаження на потенційного реципієнта-неносія англійської мови.
Латинська мова
(ІПБТ УДУНТ, 2022) Проніна, Ганна Михайлівна; Абрамова, Олена Вікторівна
UKR: Містить основні відомості з фонетичного та лексико-граматичного устрою латинської мови, а також вправи, крилаті вислови та автентичні тексти для опрацювання. Призначений для студентів спеціальності 035 – Філологія, спеціалізації 035.041 Германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська (бакалаврський рівень).
Латинська мова : навчально-методичні рекомендації до практичних занять
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2024) Проніна, Ганна Михайлівна; Абрамова, Олена Вікторівна
UKR: Навчально-методичні рекомендації призначені для використання студентами денної форми навчання спеціальності 035 Філологія (бакалаврський рівень) на практичних заняттях з дисципліни «Латинська мова». Наведено перелік тем практичних занять, що супроводжуються навчальними матеріалами та засобами для самоконтролю у вигляді тренувальних вправ та завдань, а також перелік посилань.
Прагматична адаптація англомовного художнього тексту при перекладі українською мовою
(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Проніна, Ганна Михайлівна; Піддубна, Людмила Миколаївна; Абрамова, Олена Вікторівна
UKR: У статті розглянуто поняття прагматики як міждисциплінарної мовознавчої галузі, простежено зв’язок лінгвістичної прагматики та перекладацьких практик. Враховуючи не лише різноструктурний характер англійської та української мов, а й значні лінгвокультурні відмінності, особливого значення набуває проблема якісної прагматичної адаптації текстів англомовних художніх творів при перекладі українською мовою з максимальним збереженням закладеної автором семантики та стилістичного забарвлення. Досліджено засоби досягнення прагматичної адаптації при перекладі з англійської на українську мову роману «Звіяні вітром» Маргарет Мітчелл. Проаналізовано типові прагматичні трансформації як вияв прагматичної адаптації художнього тексту при перекладі. Встановлено, що відмінності у культурному коді та мовних картинах світу англофонів та потенційних україномовних реципієнтів перекладу зумовлюють потребу прагматичної адаптації певних історичних та культурних концептів. Водночас прагматична адаптація досліджуваного художнього тексту є важливим засобом досягнення адекватності перекладу через розбіжність між фоновими знаннями носіїв англійської та української мов. Значну увагу у статті приділено аналізу прикладів прагматичної адаптації перекладачем окремих моментів роману, зокрема детально розглянуто вживані при перекладі художнього тексту прагматичні трансформації; охарактеризовано випадки адаптації архаїчної лексики, випадки збереження чи зміни регістру при перекладі, акцентовано способи передачі стилістичних нюансів для відтворення відповідної експресії роману та створення емоційного впливу на потенційного читача. У результаті дослідження виявлено, що типовими засобами досягнення прагматичної адаптації англомовного роману «Звіяні вітром» при перекладі на українську мову постають прагматичні трансформації, серед яких найчастотнішими є прийоми додавання (ампліфікація), опущення (вилучення), експлікація імпліцитної інформації, заміна культурних концептів. При цьому встановлено, що зміна регістру спілкування та заміна мовленнєвих актів є менш типовими засобами досягнення прагматичної адаптації роману «Звіяні вітром».
Практичний курс англійської граматики
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2024) Абрамова, Олена Вікторівна; Проніна, Ганна Михайлівна
UKR: Навчально-методичні рекомендації призначені для використання студентами денної форми навчання спеціальності 035 Філологія (бакалаврський рівень) під час практичних занять з дисципліни «Практичний курс англійської граматики». Наведено перелік тем практичних занять, що супроводжуються теоретичним матеріалом, практичними завданнями (підстановчі, трансформаційні, вправи на переклад тощо) та тестами для самоконтролю.
Семантичні та стилістичні особливості інавгураційної промови Дональда Трампа
(Видавничий дім «Гельветика», Одеса, 2025) Абрамова, Олена Вікторівна; Проніна, Ганна Михайлівна
UKR: У запропонованій статті аналізуються семантичні та стилістичні особливості інавгураційної промови Дональда Трампа. Інавгураційна промова належить до політичного дискурсу та є частиною певного ритуалу при вступі новообраного Президента на посаду. Актуальність статті зумовлена необхідністю детального лінгвостилістичного аналізу першої офіційної промови 47-го Президента США Дональда Трампа та з’ясування особливостей вживання фонетичних, лексичних та синтаксичних стилістичних прийомів, які сприяють досягненню продуктивної комунікації з масштабною аудиторією співвітчизників, їхньої консолідації та залучення до проведення запланованих змін у політичній та економічній політиці США. У процесі дослідження було з’ясовано, що інавгураційна промова Трампа побудована за традиційними для подібного жанру канонами з обов’язковими рамочними елементами, такими як привітання та прощання. Основною ідеєю промови є політичне кредо Трампа, яке полягає у відновленні країни та перетворенні її на наймогутнішу державу світу. Для підкреслення цієї тези у промові використане концептуальне протиставлення Америки та решти світу. Гіперболізація характеристик США та її ролі в історії здійснюється за допомогою вживання прикметників у найвищому ступені порівняння, відсутністю темпоральної та просторової конкретики, використанні антитези «могутність Америки в минулому та майбутньому – слабкість Америки у сьогоденні». Поодинокі конкретні дати та числа створюють історичне підґрунтя для аргументації реформ, на кшталт депортації нелегальних мігрантів, повернення під юрисдикцію США Панамського каналу тощо. Постать новообраного Президента представлена в інавгураційній промові у гіперболізованому вигляді, він уособлює собою міфічного героя, який здатен побороти одразу всі негаразди своєї країни. Екзистенціальність вибору підкреслюється за допомогою створення образу божого обранця, який має, наприклад, священну обітницю (sacred pledge) щодо відбудови автомобільної індустрії, а його життя під час нападу зберегли Бог та Провидіння. Виявлено, що на лексичному рівні рішучість Трампа до змін показана за допомогою прислівників immediately, soon, today, this week, a short time from now та іменника emergency, який надає окремим ситуаціям найвищого ступеню невідкладності й важливості та привертає особливу увагу слухачів. У результаті аналізу з’ясовано, що в інавгураційній промові Трампа наявні більшість стилістичних прийомів публіцистичного стилю, таких як переважне використання займенника першої особи множини we, періодичні звертання до адресата промови зі словами вдячності, використання традиційних метафор та алюзій, вживання синтаксичних конструкцій з паралелізмами та алітераціями, використання градації зі створенням певних семантичних ланцюжків. Особливе місце займає трикратне повторення певної тези або ідеї з метою навіювання їх слухачеві та переконання у правильності наведених аргументів. Проведене дослідження показало, що Трамп уникає використання характерних для публіцистичного стилю риторичних питань.
Типові способи перекладу назв сучасних англомовних книг
(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Проніна, Ганна Михайлівна; Абрамова, Олена Вікторівна
UKR: Мета. Мета статті – визначити типові способи перекладу англомовних назв книг українською мовою, простежити вплив екстралінгвістичних чинників на переклад. Для досягнення поставленої мети необхідним постає виконання таких завдань: 1) дефінувати поняття «онім» у сучасній мовознавчій науці, виокремити характерні ознаки назв книг як категорії власних назв; 2) проаналізувати типові способи передачі англомовних назв книг у перекладі на українську мову; 3) простежити вплив екстралінгвістичних чинників на спосіб перекладу назв англомовних книг. Аналіз заявленої проблематики виконано в межах інтердисциплінарного підходу, тобто розгляд проблеми перекладу назв книг з англійської мови на українську відбувався на межі філологічної та перекладацької наук, адже спосіб перекладу зумовлюється насамперед лексико-граматичними, семантичними та прагматичними особливостями вихідної мовної одиниці. Методика. Методами дослідження постають дескриптивний метод для опису досліджуваного фактичного матеріалу, порівняльний метод для зіставлення структурно-граматичних особливостей вираження онімів (назв книг) в українській та англійській мовах, метод аналізу для виявлення способів передачі назв автентичних книг у перекладі українською мовою. Матеріалом аналізу постають назви автентичних англомовних книг та їх перекладів на українську мову, що побачили світ у 2021–2023роках. Результати. За результатами дослідження встановлено, що назви книг належать до категорії онімів (власних імен) за структурними особливостями (вираження назви окремою лексемою, простою номінативною фразою, словосполученням чи різнотипними реченнями) і функціональними ознаками (номінація та ідентифікація певного твору художньої літератури з метою відрізнити його від будь-якого іншого зразка аналогічного літературного жанру). Виявлено, що залежно від плану вираження оригінальної назви книги перекладачі вдаються до дослівного перекладу або калькування, антонімічного перекладу, підбирають словникові відповідники (за наявності полісемії), застосовують прийом опущення для уникнення надлишковості тощо. Встановлено, що фонові знання про зміст і сюжет твору впливають на вибір перекладачем тих чи інших граматичних конструкцій або граматичних категорій, наприклад категорії роду іменника (вона не властива англійській мові, адже була втрачена в певний період її історичного розвитку), що зумовлено насамперед різноструктурною природою слов’янських і германських мов. Наукова новизна. Під час дослідження застосовано міждисциплінарний підхід до комплексного розгляду проблеми перекладу назв книг на межі філологічної та перекладацької наук, оскільки спосіб перекладу онімів часто обумовлений лексико-граматичними, семантичними та прагматичними особливостями вихідної мовної одиниці, що ставить перед перекладачем складне завдання реалізувати в перекладі назви книги не лише номінативну, а й інформативну, культурну, емотивну, експресивну функції, передати прагматичне навантаження (у межах реалізації маркетингової стратегії). Практична значимість. Отримані висновки допоможуть обрати стратегію під час перекладу назв творів художної літератури з англійської мови на українську.