Семантичні та стилістичні особливості інавгураційної промови Дональда Трампа

UKR: У запропонованій статті аналізуються семантичні та стилістичні особливості інавгураційної промови Дональда Трампа. Інавгураційна промова належить до політичного дискурсу та є частиною певного ритуалу при вступі новообраного Президента на посаду. Актуальність статті зумовлена необхідністю детального лінгвостилістичного аналізу першої офіційної промови 47-го Президента США Дональда Трампа та з’ясування особливостей вживання фонетичних, лексичних та синтаксичних стилістичних прийомів, які сприяють досягненню продуктивної комунікації з масштабною аудиторією співвітчизників, їхньої консолідації та залучення до проведення запланованих змін у політичній та економічній політиці США. У процесі дослідження було з’ясовано, що інавгураційна промова Трампа побудована за традиційними для подібного жанру канонами з обов’язковими рамочними елементами, такими як привітання та прощання. Основною ідеєю промови є політичне кредо Трампа, яке полягає у відновленні країни та перетворенні її на наймогутнішу державу світу. Для підкреслення цієї тези у промові використане концептуальне протиставлення Америки та решти світу. Гіперболізація характеристик США та її ролі в історії здійснюється за допомогою вживання прикметників у найвищому ступені порівняння, відсутністю темпоральної та просторової конкретики, використанні антитези «могутність Америки в минулому та майбутньому – слабкість Америки у сьогоденні». Поодинокі конкретні дати та числа створюють історичне підґрунтя для аргументації реформ, на кшталт депортації нелегальних мігрантів, повернення під юрисдикцію США Панамського каналу тощо. Постать новообраного Президента представлена в інавгураційній промові у гіперболізованому вигляді, він уособлює собою міфічного героя, який здатен побороти одразу всі негаразди своєї країни. Екзистенціальність вибору підкреслюється за допомогою створення образу божого обранця, який має, наприклад, священну обітницю (sacred pledge) щодо відбудови автомобільної індустрії, а його життя під час нападу зберегли Бог та Провидіння. Виявлено, що на лексичному рівні рішучість Трампа до змін показана за допомогою прислівників immediately, soon, today, this week, a short time from now та іменника emergency, який надає окремим ситуаціям найвищого ступеню невідкладності й важливості та привертає особливу увагу слухачів. У результаті аналізу з’ясовано, що в інавгураційній промові Трампа наявні більшість стилістичних прийомів публіцистичного стилю, таких як переважне використання займенника першої особи множини we, періодичні звертання до адресата промови зі словами вдячності, використання традиційних метафор та алюзій, вживання синтаксичних конструкцій з паралелізмами та алітераціями, використання градації зі створенням певних семантичних ланцюжків. Особливе місце займає трикратне повторення певної тези або ідеї з метою навіювання їх слухачеві та переконання у правильності наведених аргументів. Проведене дослідження показало, що Трамп уникає використання характерних для публіцистичного стилю риторичних питань.

ENG: The presented article deals with the semantic and stylistic peculiarities of Donald Trump’s inaugural address. The latter belongs to the political discourse and is considered a part of a specific ritual in the process of the inauguration of the newly elected President. The relevance of this article is determined by the necessity of a detailed linguistic and stylistic analysis of the first official speech of the 47th President of the United States. It also aims at examining the use of phonetic, lexical, and syntactic stylistic devices that contribute to effective communication with a large national audience, fostering its unity and engagement in future political and economic reforms. The study has shown that Trump’s inaugural address is composed according to the traditional structure of this genre, including obligatory framing elements such as greetings and farewells. The main idea of the speech is Trump's political credo, which emphasizes the renovation of the country and its transformation into the most powerful state in the world. To reinforce this idea a conceptual contrast between America and the rest of the world is used. The hyperbolization of the United States characteristics and its historical role is achieved through the use of adjectives in the superlative degree, the absence of temporal and spatial details and the use of antithesis – “America’s past and future strength vs its present weakness". Few dates and figures presented in the speech provide the historical background for such reforms as the deportation of illegal immigrants and the return of the Panama Canal under U.S. jurisdiction etc. The detailed analysis of inaugural address has shown that the newly elected President is presented in a hyperbolized manner, as a mythical hero capable of resolving all national difficulties at once. The existential significance of his election is emphasized by the portrayal of Trump as a divine chosen one, with the sacred pledges such as the restoration of the automotive industry etc. His survival during the attack is also attributed to God and Providence. It has been found out that at the lexical level Trump’s strong determination for change is demonstrated through the usage of adverbs like immediately, soon, today, this week, a short time from now and the noun emergency, which means the highest level of urgency and importance of certain issues and that is why it especially captures the audience’s attention. The analysis has revealed that Trump’s inaugural address contains the most of the stylistic devices of publicistic style, such as the predominant use of the first person plural pronoun we, the expressions of gratitude to the audience, the use of traditional metaphors and allusions, syntactic constructions with parallelisms and alliterations, the usage of gradation to create semantic chains. The studied inaugural address contains many threefold repetitions which help to inspire the key ideas to the audience and persuade it to believe in them. The study has also shown that Trump avoids rhetorical questions, which are typical for the publicistic style.