Browsing by Author "Айтов, Спартак Шалвович"

Now showing 1 - 40 of 86

Антропологічний горизонт сучасної філософії історії і аналіз феномену архаїчної ментальності в глобальному світі соціально-гуманітарною освітою
(Інститут обдарованої дитини НАПН України, Київ, 2024) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Дана стаття вивчає осмислення історичною антропологією як сучасною філософією історії складного феномену архаїчної ментальності та його впливу на глобальну соціокультурну динаміку. Досліджено значення теоретичних підходів історичної антропології у рефлексивному полі студій зазначеної проблематики для розвитку наукової освіти з соціогуманітаристики.
Г. Флоровский о культурном диалоге восточно-славянских народов и Греции: заметки на полях
(Вид-во Маковецький, м. Дніпропетровськ, 2014) Айтов, Спартак Шалвович
RUS: Данная статья анализирует культурные взаимодействия восточных славян и греков в их исторической динамике.
Генеза концепцій глобалізації: когнітивна динаміка (препринт])
(В-во Маковецький, м. Дніпропетровськ, 2012) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: У статті аналізується проблема особливостей і етапів розвитку теорій о процесах глобалізації.
Герменевтична соцiaльно-гуманiтарна iнтенцiя фiлософського пiзнання В. Дiльтея та сучасна фiлософiя історії
(ПП «Видавництво» «Гілея», 2018) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Дана стаття присвячена аналізу формування герменевтичної соцiально-гуманiтарної інтенції фiлософського пiзнання у працях В. Дiльтея. Дослiджено вплив даної інтенції на розвиток суспiльно-гуманiтарних вимipiв сучасної філософії історії. Проаналізовано вплив суспiльних та людських горизонтiв філософської творчостi нiмецького мислителя на когнітивну динаміку формування герменевтичної інтенції та її пізнавальне значення для розвитку гуманiтарних аспектiв філософських наук. Показано напрями та перспективи методологiчної дії антропологiчних аспектів теоретичних пiдходiв, створених у просторi концепцiй філософії В. Дiльтея, на науки суспiльно-гуманiтарної сфери. Розглядаються напрями інтелектуальної дії людиновимipних аспектiв фiлософських розвідок нiмецького мислителя на розвиток методологiчних пiдходiв у процесах розумiння минулих епох. Виокремлно шляхи застосування теоретичних надбань герменевтичної соцiально-гуманiтарної інтенції фiлософського пiзнання В.Дiльтея на реалізацію когнiтивних можливостей модерної філософії icторiї.
Герменевтична соцiaльно-гуманiтарна iнтенцiя фiлософського пiзнання В. Дiльтея та сучасна фiлософiя історії (препринт)
(ПП «Видавництво» «Гілея», 2018) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Дана стаття присвячена аналізу формування герменевтичної соцiально-гуманiтарної інтенції фiлософського пiзнання у працях В. Дiльтея. Дослiджено вплив даної інтенції на розвиток суспiльно-гуманiтарних вимipiв сучасної філософії історії. Проаналізовано вплив суспiльних та людських горизонтiв філософської творчостi нiмецького мислителя на когнітивну динаміку формування герменевтичної інтенції та її пізнавальне значення для розвитку гуманiтарних аспектiв філософських наук. Показано напрями та перспективи методологiчної дії антропологiчних аспектів теоретичних пiдходiв, створених у просторi концепцiй філософії В. Дiльтея, на науки суспiльно-гуманiтарної сфери. Розглядаються напрями інтелектуальної дії людиновимipних аспектiв фiлософських розвідок нiмецького мислителя на розвиток методологiчних пiдходiв у процесах розумiння минулих епох. Виокремлно шляхи застосування теоретичних надбань герменевтичної соцiально-гуманiтарної інтенції фiлософського пiзнання В.Дiльтея на реалізацію когнiтивних можливостей модерної філософії icторiї.
Глобализация и социально-культурная многополярность
(В-во Маковецький, м. Дніпропетровськ, 2012) Айтов, Спартак Шалвович
RUS: Статья посвящена анализу взаимодействия процессов глобализации и развития социально-культурных полюсов мира.
Дослідження світоглядніх і ментальних протиріч культурних систем українського бароко і необмеженого самодержавства : історично-антропологічний та семіотичний аспекти (препринт)
(Національний гірничий університет, м. Дніпропетрвськ, 2011) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Аналізуються ментальні та семіотичні виміри взаємодії культурних систем українського бароко та концепції абсолютної царської влади.
Екстерналістські чинники розвитку історичної антропології і формування світогляду у добу глобалізації (препринт)
(2009) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: У статті досліджується кореляція соціально-політичних та соціально-культурних елементів контексту на ґенезу, становлення і науковий розвиток однієї із найбільш складних сфер соціогуманітарного пізнання – історичної антропології, з позицій історії та філософії науки.
Епістемологічний потенціал історичної антропології і дослідження соціально-політичних тенденцій глобалізації (препринт)
(Досягнення соціально-гуманітарних наук в сучасній Україні, 2011) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Аналізуються проблеми впливу історичної антропології на дослідження суспільно-політичних трендів глобалізації.
Епістемологічні підходи історичної антропології та дослідження процесів цивілізаційного і глобалізаційного розвитку
(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2011) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Проаналізовано когнітивні підходи історичної антропології для дослідження цивілізаційної й глобалізаційної динаміки.
Епістемологічні підходи історичної антропології та дослідження процесів цивілізаційного і глобалізаційного розвитку (препринт)
(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2011) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Проаналізовано когнітивні підходи історичної антропології для дослідження цивілізаційної й глобалізаційної динаміки.
Збірник тез доповідей XІV міжнародної наукової конференції з нагоди Всесвітнього Дня Філософії (UNESCO) «Філософія і культура в антропологічних вимірах сучасності», 20-21 листопада 2025 р.
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Шабанова, Юлія Олександрівна; Хміль, Володимир Васильович; Айтов, Спартак Шалвович
UKR: У збірнику опубліковані тези доповідей Всеукраїнської щорічної наукової конференції «Філософія і культура в антропологічних вимірах сучасності» з нагоди Всесвітнього Дня Філософії (UNESCO). Конференція присвячена актуалізації філософської антропології та філософії культури в умовах технологічної акселерації, соціальних змін та воєнних викликів сьогодення. Основний фокус зосереджено на переосмисленні спадщини класичної філософії в ракурсі концептуалізації сучасного розуміння людини в світі невизначеного майбутнього. Доповіді охоплюють широкий спектр тем, включаючи феномен людини з позицій системного підходу, філософії освіти, проблеми моральності та солідарності як основи соціального буття в умовах війни. Окрему увагу приділено впливу цифрової реальності та штучного інтелекту на суспільство і мистецтво, а також дослідженню української модерної нації, мови і культури розуміння як духовних осередків у час випробувань.
Исследования социально политической реальности через призму исторической антропологии
(ДНУ, 2012) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Статтю присвячено аналізу можливостей застосування підходів історико-антропологічного пізнання для дослідження суспільно-політичних процесів.
Историко-антропологические и семиотические аспекты философии культуры Ю. М. Лотмана
(Дніпропетровський національний університет імені О. Гончара, 2012) Айтов, Спартак Шалвович
RUS: В статье анализируется влияние семиотических и исторически-антропологических єлементів философско-культурных концепций Ю. М. Лотмана.
Историко-антропологические и семиотические аспекты философии культуры Ю. М. Лотмана (препринт)
(Дніпропетровський національний університет імені О. Гончара, 2012) Айтов, Спартак Шалвович
RUS: В статье анализируется влияние семиотических и исторически-антропологических єлементів философско-культурных концепций Ю. М. Лотмана.
Историческая антропология и изучение социально-политических процессов
(НГУ, Дніпропетровськ, 2007) Айтов, Спартак Шалвович
RUS: Показано на существование значительного когнитивного потенциала для изучения социально-политических процессов современного мира посредством применения методологий исторической антропологии.
Историческая антропология и классические отечественные концепции философии культуры
(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2012) Айтов, Спартак Шалвович
RUS: Анализируются историко-антропологические подходы отечественных исследований по философии культуры.
Историческая антропология и классические отечественные концепции философии культуры (препринт)
(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2012) Айтов, Спартак Шалвович
RUS: Анализируются историко-антропологические подходы отечественных исследований по философии культуры.
Каузальность формирования древнегреческой цивилизации
(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2021) Айтов, Спартак Шалвович
RUS: Проанализированы факторы зарождения и развития цивилизации Древней Греции. Изучена система междисциплинарных аспектов генезиса социокультурного феномена Эллады.
Когнітивна парадигма сінергетики та пізнавальні підходи історичної антропології
(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2014) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Методологічні підходи сінергетики та історичної антропології мають сутнісні риси подібностей. Зокрема, це стосується таких концептів, як зворотний зв'язок та ментальність, активне застосування пізнавального принципу міждисциплінарності, велика складність вивчаємих об’єктів, застосування діалогового підходу у наукових дослідженнях, розуміння альтернативності розвитку як природних, так і соціальних систем.
Когнітивна парадигма сінергетики та пізнавальні підходи історичної антропології (препринт)
(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2014) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Методологічні підходи сінергетики та історичної антропології мають сутнісні риси подібностей. Зокрема, це стосується таких концептів, як зворотний зв'язок та ментальність, активне застосування пізнавального принципу міждисциплінарності, велика складність вивчаємих об’єктів, застосування діалогового підходу у наукових дослідженнях, розуміння альтернативності розвитку як природних, так і соціальних систем.
Когнітивний діалог східноєвропейської філософії першої половини ХХ ст. та методологічні підходи історичної антропології
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2015) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Мета. Проблемою даної роботи є вивчення інтелектуальних взаємовпливів філософських концепцій та методологій соціально-гуманітарних наук. Мета цієї статті полягає у дослідженні когнітивного діалогу філософських ідей мислителів Східної Європи першої половини ХХ століття та теоретичних підходів історичної антропології. Методологія даної праці складається із таких інтелектуальних підходів, як системно-структурний, міждисциплінарний, джерелознавчий та порівняльний методи. Наукова новизна. Наукова новизна статті полягає у аналізі когнітивних взаємовпливів різних напрямків філософських пошуків та по-тужного представника історичного пізнання, історичною антропологією. Були реалізовані реконструкції та вивчення когнітивного діалогу цього напрямку історичної науки із концепціями філософії й історії науки, філософськими основами етнічної психології, теоріями філософії культури. Висновок. Когнітивний діалог східноєвропейських філософських студій першої половини ХХ століття з методологічними підходами історичної антропології було реалізовано за інтелектуальною схемою, яка складається із низки елементів. До них входять, зокрема, утворення системи наукових ідей для реалізації зазначеного діалогу, утворення розгорнутої системи дисциплінарного діалогу філософських концепцій та теоретичних методів історичної антропології.
Когнітивні аспекти сучасної філософії історичного пізнання
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2014) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Мета. Метою даної праці є інтелектуальна реконструкція та аналіз різноманітних за методологічними підходами когнітивних напрямків сучасної філософії історії та з’ясування їх пізнавальних, наукових взаємозв’язків із концептуальними положеннями такої гілки історичного пізнання, як історична антропологія. Методологія. Методологічним інструментарієм даної роботи виступають такі наукові підходи, як методи філософії науки, міждисциплінарний підхід, методи джерелознавчого та системного аналізу. Наукова новизна. Відтворено та проаналізовано низку методологічних підходів, властивих природознавчим та суспільно-гуманітарним наукам. Останні, відповідно із принципами міждисциплінарної парадигми, вельми широко застосовує сучасна філософія історичного пізнання, зокрема при аналізі історичного процесу та головних елементів його: ментальності, світогляду та норм суспільно значущої та особистісної поведінки індивідів та соціумів минулого. З’ясовано вплив на дослідження різноманітних історичних та історично-антропологічних проблем концепції таких імплантованих у методологію сучасної філософії історії наукових дисциплін, як теорія хаосу, синергетика, математична біологія, етнологія, соціальна психологія тощо. Акцептовано увагу на інтелектуальні зв’язки, застосованих у філософії історії, історичному пізнанні міждисциплінарної методології, теорії та концептів із природознавчих та соціально-гуманітарних дисциплін. Вони застосовуються для аналізу та розуміння комплексних та багатоаспектних історичних подій та процесів. Висновки. Результатом аналізу когнітивної динаміки застосування у філософії історії концептуальних підходів із вельми широкого спектру наукових дисциплін стало виокремлення низки етапів цього інтелектуального процесу. Кожен із них має особливі логіко-методологічні та соціально-культурні ознаки («характеристики»). Внутрішня, когнітивна єдність даної наукової динаміки полягає у тому, що вона була спрямовання не на руйнацію попередньої інтелектуальної традиції, але на її поглиблення та оновлення на підставі реалізації більш різноманітних та ефективних методологічних підходів.
Концепції філософії історії та геополітики: теоретичний діалог
(Scientific Publishing Center “Sci-conf.com.ua”, 2023) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Дана стаття присвячена аналiзу теоретичних взаємодій концептуальних надбань філософії історії минулого і початку нинішнього століть й інтелектуальних підходів геополітики як наукової дисципліни. Розглядаються сутність і потенціал міждисциплінарних взаємодій зазначених сфер пізнання та особливостей їх пізнавального діалогу.
М. С. Грушевський та «мова» соціології Е. Дюркгейма
(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 1997) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Висвітлюється проблема взаємодії наукових «мов» М.С. Грушевського і Е. Дюркгейма. Досліджується досвід застосування М.С. Грушевським досягнень соціологічних теорій французького вченого до студій історії України.
Методологічні підходи європейських та українських історично-антропологічних досліджень: генеза та розвиток
(Національний гірничий університет, м. Дніпропетровськ, 2011) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Аналізуються когнітивні особливості ґенези та динаміки європейської та української історичної антропології.
Немецкая философская и историческая мысль конца ХVІІІ-первой половины ХІХ ст. и украиноведческие исследования журнала «Основа»: аспект изучения национального характера
(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2000) Айтов, Спартак Шалвович
RUS: Отражена модель научного диалога теоретических достижений журнала «Основа» и концепций немецких философов и историков конца XVIII – первой половины XIX в. Из-за сопоставления данных концептов в области изучения национального характера доказано значительное совпадение их содержательных черт.
Новітні історично-антропологічні студії як сучасна філософія історії
(Дніпровський національний університет ім. О. Гончара, 2020) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Стаття дослiджує складну проблематику впливу новітніх наукових розвідок історичної антропології на утворення парадигми сучасної фiлософії icторії. Методологiя даної праці заснована на реалізації принципів комплементарностi, структурностi, дiалогiчностi. У студії зазначеної проблематики були залучені методи: філософської герменевтики, системно-структурний, мiждисциплiнарний. Новітні студії з історичної антропології проявляють теоретичну сутність сучасної філософії історії. Вона реалізується через такі пізнавальні площини осмислення історично-антропологічними розвідками змісту і значущості багатоаспектної історичної динаміки, як «історія ментальностей», «мікроісторія», «історія жінок», «нова культурна історія», «історія ідентичності», «історія пам’яті», історія ментальних аспектів політичних процесів. Сутність філософсько-історичної основи студій з «історії ментальностей» полягає в осмисленні психологічного і культурного впливу на соціуми минулого магічних уявлень, легенд та вірувань та їх ролі у суспільному розвитку. Вона проявляється також у аналізі сприймання суспільcтвами різних історичних епох феномена дитинства та їх ставлення до дітей. Наукові розвідки з «мікроісторії» розподіляються на дослідження життєвого шляху окремих людей, сімей та історії мешканців локальних громад, які існували й діяли у різні часи минулого. Вони включають і реконструкцію, й осмислення значущості великих сімей у соціокультурному розвиткові минулих епох. Новітні історично-антропологічні студії з «історії жінок» утворюють три теоретичні піднапрями. Відповідно до них належить аналіз соціокультурної специфіки шлюбних стосунків у минулі епохи, вивчення ролі жінок у соціально-економічному розвиткові суспільства, загальні дослідження, які орієнтовані на розуміння різноманітних ментальних аспектів участі жінок у історичній динаміці. Дослідження у царині «нової культурної історії» вивчають психологічно-культурний горизонт історично-культурних процесів та їх вплив на динаміку суспільств минулого. Аналіз кола наукових проблем, пов’язаних з реконструкцією і осмисленням уявлень про власні соціокультурні особливості різноманітних соціальних груп і соціумів минулих епох, складає основу напряму «історії ідентичності» новітніх історично-антропологічних студій. Дослідження у проблемному полі «історії пам’яті» реалізуються за трьома когнітивними рівнями. На мікрорівні відбувається аналіз пам’яті про минуле окремих особистостей та невеликих спільнот. На мезорівні здійснюється вивчення матеріальних об’єктів, котрі виступають символами історичних подій та генерують і підтримують пам’ять про них у певних соціумах. На мегарівні реалізуються студії напрямів функціонування історичної пам’яті та її складових (культурних міфів) і їх вплив на динаміку «локальних цивілізацій». Наукові розвідки з історії ментальних аспектів політичних процесів осмислюють вплив бачення суспільством політичних процесів та їх емоційного сприймання на особливості і розвиток політики минулого. Новітні студії історичної антропології як сучасної філософії історії суттєво сприяють розумінню ментально-культурних причин і чинників динаміки минулого, реконструкції і релевантному аналізу людського виміру складних історичних процесів.
Понятійний апарат і методи історичної антропології як сучасної філософії історії
(Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара, Дніпро, 2020) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Дослiджено складну проблематику виникнення i сутності понятійного апарату й сукупності дослідницьких методів історичної антропології як сучасної фiлософії icторії. Методологiя даної праці заснована на реалізації принципів комплементарностi, структурностi, дiалогiчностi. У студії зазначеної проблематики були залучені методи філософської герменевтики, системно-структурний, мiждисциплiнарний. Понятійний апарат історичної антропології як сучасної філософії історії розуміється як інтелектуальний фундамент пізнавальної структури, що створює теоретичну систему координат для аналізу і досліджень людського виміру історичного розвитку і концептуальних досягнень науки про минуле та застосування отриманих у процесі дослідження згаданого проблемного поля когнітивних підходів і знань задля розуміння проблем сучасних соціокультурних процесів і їх потенціальних альтернатив у майбутньому. Визначальні риси методологічного підґрунтя історично-антропологічного горизонту сучасної філософії історії відрізняються переважним застосуванням низки загальнонаукових, окремонаукових та метатеоретичних методів. Так, серед загальнонаукових найбільш впливовими для її розвитку є методи розуміння, ідеалізації і теоретичний. Найбільш ефективними для історичної антропології у складі окремонаукових методів виявляються методи історичний, реконструкції та міждисциплінарний. Високий когнітивний статус наведених вище загальнонаукових і окремонаукових методів зумовлений особливостями актуальних дослідницьких завдань історичної антропології, аналізом ментальної і соціокультурної площини динаміки минулого. Залучення метатеоретичних методів викликано орієнтацією історичної антропології як сучасної філософії історії на осмислення складної проблематики теоретичних студій глибинних психологічно-культурних основ суспільно-гуманітарного горизонту минулого та їх впливу на сучасну соціокультурну динаміку. Серед перспектив продовження студiй у проблемному полi цiєї роботи можна вказати на аналiз понять і дослідницьких методів, важливих для аналізу ментально-культурної площини сучасних теорій динаміки глобалiзацiї. Досить важливим є також вплив на створення теоретичної системи координат подальших студій в інтелектуальному універсумі історично-антропологічного горизонту сучасної фiлософiї icторiї.
Понятійний апарат і методи історичної антропології як сучасної філософії історії (препринт)
(Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара, Дніпро, 2020) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Стаття дослiджує складну проблематику виникнення i сутності понятійного апарату й сукупності дослідницьких методів історичної антропології як сучасної фiлософії icторії. Методологiя даної праці заснована на реалізації принципів комплементарностi, структурностi, дiалогiчностi. У студії зазначеної проблематики були залучені методи: філософської герменевтики, системно-структурний, мiждисциплiнарний. Понятійний апарат історичної антропології як сучасної філософії історії розуміється як інтелектуальний фундамент пізнавальної структури, що створює теоретичну систему координат для аналізу і досліджень людського виміру історичного розвитку і концептуальних досягнень науки про минуле та застосуванні отриманих у процесі дослідження згаданого проблемного поля когнітивних підходів і знань задля розуміння проблем сучасних соціокультурних процесів і їх потенціальних альтернатив у майбутньому. Визначальні риси методологічного підгрунтя історично-антропологічного горизонту сучасної філософії історії відрізняються переважним застосуванням низки загальнонаукових, частно-наукових та метатеоретичних методів. Так, серед загальнонаукових, найбільш впливовими для її розвитку є методи розуміння, ідеалізації і теоретичний. Найбільш ефективними для історичної антропології у складі частнонаукових методів виявляються методи історичний, реконструкції та міждисциплінарний. Високий когнітивний статус наведених вище загальнонаукових і частнонаукових методів зумовлюється особливостями актуальних дослідницьких завдань історичної антропології, аналізом ментальної і соціокультурної площини динаміки минулого. Залучення метатеоретичних методів викликано орієнтацією історичної антропології як сучасної філософії історії на осмислення складної проблематики теоретичних студій глибинних психологічно-культурних основ суспільно-гуманітарного горизонту минулого та їх впливу на сучасну соціокультурну динаміку. Серед перспектив продовження студiй у проблемному полi цiєї роботи можна вказати на аналiз понять і дослідницьких методів, важливих для аналізу ментально-культурної площини сучасних теорій динаміки глобалiзацiї. Досить важливим є також вплив на створення теоретичної системи координат подальших студій в інтелектуальному універсумі історично-антропологічного горизонту сучасної фiлософiї icторiї.
Постнекласичні міждисциплінарні підходи історичної антропології і розуміння людиномірного горизонту минулого
(Інститут обдарованої дитини НАПН України, Київ, 2025) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Дана стаття аналізує формування міждисциплінарних підходів історичної антропології на постнекласичному етапі її розвитку. Досліджено значення інтелектуальних взаємодій історичної антропології для розуміння каузальності, сутності і наслідків розвитку нелінійних соціокультурних процесів, котрі проходили у минулому. Увагу сфокусовано на осмисленні наукового діалогу історичної антропології з філософською думкою, «теорією хаосу» і природознавством та його впливу на релевантне розуміння гуманітарної площини минулого.
Пізнавальна динаміка історично-антропологічних досліджень у ХХ-на початку ХХІ ст.
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В.Лазаряна, Дніпропетровськ, 2012) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Вивчаються логіко-методологічні аспекти розвитку історично-антропологічних студій у ХХ-на початку ХХІ ст.
Розвиток Наддніпрянської Україні в контексті Центрально-Східної Європи та епістемологічні піходи історичної антропології
(НГУ, Дніпропетровськ, 2007) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Аналізується вплив історико-антропологічних чинників на розвиток наукових і культурних ідей і досягнень Наддніпрянської Україні в контексті Центрально-Східної Європи. Вивчаються ментальні і соціокультурні чинники історичного розвитку зазначеного цивілізаційного регіону.
Розвиток української та західноєвропейської історичних наук та генеза історично-антропологічної парадигми
(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2013) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Аналізується ґенеза історичної антропології у розвитку української та західноєвропейської історичних наук. Розглядається значення концепції М. С. Грушевського та М. Блока у цих процесах.
Розуміння минулого як Іншого антропологічною сферою сучасної філософії історії та діагностика і розвиток обдарованості
(Інститут обдарованої дитини НАПН України, Київ, 2025) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Дана стаття присвячена з’ясуванню впливу антропологічного аспекту сучасної філософії історії у розумінні нею феноменів Іншого у минулому на діагностику і розвій обдарованості. Проаналізовано сутність і аспекти значущості концепцій історичної антропології для формування творчих навичок і обдарованості особистості у процесі осягнення широкого історичного і соціокультурного контексту.
Система історично-антропологічних дисциплін у гуманітарному горизонті сучасної філософії історії
(Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара, Дніпро, 2025) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Мета цієї статті полягає в реконструкції і встановленні теоретичних особливостей і значущості системи історично-антропологічних дисциплін, які утворилися у людино- вимірному горизонті сучасної філософії історії, та їх впливу на розвиток філософсько-історичних студій. Методологія цієї роботи включає принципи комплементарностi, структурності, діалогічності. У річищі аналізу проблемного поля праці були застосовані методи: філософської герменевтики, системно-структурний, мiждисциплiнарний. Результати дослідження. Науковий розвиток історичної антропології як сфери сучасної філософії історії призвів до генерування в її теоретичному просторі системи дисциплін, які вивчають окремі питання ментально-культурної площини минулого. Ця пізнавальна трансформація значною мірою мотивується філософськими і соціокультурними реаліями постмодернізму. Суттєвими факторами впливу на утворення історично-антропологічних дисциплін виступають постмодерністські теоретичні підходи, які спростовують логічне мислення як основний елемент пізнання світу та наявність і визначальне значення великих філософських і наукових концепцій і політичних ідеологічних систем, метанаративів. Відповідно вплив постмодерністської моделі на утворення й інтелектуальні властивості системи історично-антропологічних дисциплін полягає в їх пізнавальному фокусуванні на аналізі емоційно-психологічних факторів історичних процесів і підвищенні впливовості осмислення окремих явищ і чинників, які розгортаються в ментально-культурному горизонті минулого. Система історично-антропологічних дисциплін, яка сформувалася у теоретичному просторі гуманітарної сфери сучасної філософії історії, утворює комплексний інтелектуальний простір, який включає три когнітивні рівні: психологічно-культурний, світоглядно-культурний і ментально-демографічний. Психологічно-культурний рівень містить наукові студії з таких історично-антропологічних дисциплін, як «історія уявлень» і «нова культурна історія». «Історія уявлень» осмислює зміст і значущість площини імагінарного, психічної сфери мрій, фантазій і сновидінь у ментально-культурному просторі історичного буття. «Нова культурна історія» аналізує багатоаспектні культурні явища та їх взаємодії з уявленнями про світ суспільства і його окремих страт. Світоглядно-ідеологічний рівень системи історично-антропологічних дисциплін містить студії з «історії читань» та «історії пам’яті». Ці науки аналізують проблеми утворення світогляду і формування смислів індивідуального і суспільного буття минулого. Ментально-демографічний рівень включає, зокрема, досліди з «історії жінок». Ця історично-антропологічна дисципліна є суттєво важливою для розуміння специфіки уявлень про світ, соціально-значущої поведінки і соціокультурних практик жіноцтва в різні історичні часи. Формування когнітивно-евристичної системи історично-антропологічних дисциплін призвело до теоретичного діалогу гуманітарної сфери сучасної філософії історії з соціально-гуманітарними науками, які раніше не вступали у наукові взаємодії з історично-антропологічними концепція- ми. Серед наведених наук можна зазначити «історію ідей», «історію політичних ідей» і політологію. Утворення системи історично-антропологічних дисциплін у розумовому просторі сучасної філософії історії обумовлює більш релевантне розуміння ментально-культурної причинності історичних процесів завдяки інтеграції до проблемного поля філософсько-історичних розвідок аналізу бачення світу і культурних явищ нових для історично-антропологічних студій вимірів світобачення й ідейної сфери функціонування соціально-демографічних груп і суспільств минулого.
Соціально-гуманітарні виміри когнітивної динамiки сучасної філософії історії
(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2017) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Когнітивний потенціал соціально-гуманітарних аспектів сучасної філософії історії проявляється також у формуванні нових пізнавальних, евристичних напрямків, які прагнуть осмислити історичні динаміку та пізнання. До них належать, зокрема, застосування теорій з точних та природничих наук («теорія хаосу»); адаптація наукових підходів соціальної біології та соціальної психології до розуміння історичних процесів; дослідження ментальних та соціокультурних основ наукової творчості вчених, які працювали у різних сферах пізнання. Таким чином, реалізація когнітивного потенціалу соціально-гуманітарних вимірів філософії історії може дозволити вирішити наступні дослідницькі завдання: суттєво поглибити аналіз людиновимірних та соціально-культурних засад історичної динаміки; більш адекватно і вірогідно осмислювати концептуальні особливості історичного пізнання та реконструювати їх методологічні основи; створити «інтелектуальний інструментарій» для ефективного вивчення суспільно-культурних та ментальних аспектів розвитку філософських дисциплін, зокрема філософії науки, соціальної філософії, філософії культури; сформувати інтелектуальні умови для трансляції філософсько – історичних концепцій у пізнавальний універсуум соціогуманітаристики; застосувати теоретичні надбання філософії історії для дослідження сучасних соціально-політичних процесів, зокрема феномену глобалізації.
Соціально-культурні аспекти футурологічних моделей глобалізації та когнітивний потенціал історичної антропології (препринт)
(Вид-во Маковецький, Дніпропетровськ, 2011) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Аналізуються соціальні та культурні виміри уявлень про майбутнє глобалізації
Соціально-культурні чинники виникнення і становлення історичної антропології як сучасної філософії історії
(Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара, Дніпро, 2021) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Досліджено складну проблематику впливу соціально-культурних чинників на виникнення історичної антропології як сучасної фiлософії icторії. Методологiя даної праці заснована на реалізації принципів комплементарностi, структурностi, дiалогiчностi. У студії зазначеної проблематики були залучені методи: філософської герменевтики, системно-структурний, мiждисциплiнарний. Виникнення і становлення історичної антропології як сучасної філософії історії втілилися у етапах ґенези і «тотальної історії», початкових у розвитку цієї науки. В їх межах сформувалися онтологічні, гносеологічні і аксіологічні засади, значущі для подальшого розвитку історично-антропологічних концепцій. Так, в онтологічній сфері було генеровано рефлексивне поле наукових пошуків: масова психологія суспільств Західної Європи доби Середньовіччя і Раннього Нового Часу, їх свідомі і підсвідомі уявлення про світ, установки суспільнозначущої поведінки, різноманітні форми життєдіяльності й повсякденного життя, релігійні і парарелігійні вірування. У гносеологічній сфері було утворено «методологічний інструментарій» історично-антропологічних студій, який засновувався на теоретичних підходах до подій і процесів минулого як до наукової проблеми і широкого міждисциплінарного діалогу; концепції довгого часу історії як такого, протягом якого змінюється ментальність суспільств. Аксіологічна сфера сформувалася у розумінні людини як головного об’єкта історично-антропологічних студій і важливого чинника історичної динаміки, який здійснює на останню вельми значний вплив. Формування зазначених змістовних площин історичної антропології відбулося під суттєвим впливом соціально-культурних процесів першої половини минулого століття. Серед них слід виокремити процеси «масовизації» суспільств; значну ідеологізацію суспільної свідомості багатьох країн світу, передусім європейських; широке розповсюдження ідеологічних систем як правого (нацизм, фашизм), так і лівого (комунізм, соціал-демократизм) спрямування, котре супроводжувалося всеохоплюючою вірою великих мас населення в істинність їх постулатів; поразка нацистських соціально-політичних моделі й ідеології у Другій світовій війні; початкова фаза утворення соціально-психологічних основ «суспільства споживання». Дані соціокультурні тренди стимулювали в історичній антропології орієнтацію на вивчення і осягнення масової психології суспільств минулого в її підсвідомому й свідомому елементах як сутнісно важливих чинників причинності й змісту їх історичної динаміки. Дослідження і аналіз ментально-культурного горизонту каузальності, особливостей і перспектив розвитку процесів минулого усіх рівнів виявилися основним завданням історично-антропологічних концепцій.
Соціально-історичні передумови утворення історичної антропології як сучасної філософії історії
(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпро, 2021) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Утворення і розвиток теоретичних підходів історичної антропології як сучасної філософії історії реалізувалися в етапах ґенези і «тотальної історії», початкових у розвитку даної дисципліни. В їх просторі постали онтологічні, гносеологічні і аксіологічні засади подальшої динаміки історично-антропологічних розвідок. Так, у онтологічній площині було утворено проблемне поле наукових студій: суспільна психологія соціумів Західної Європи Середньовіччя і Раннього Нового Часу, їх усвідомлені і підсвідомі складові світобачення, норми і цінності суспільнозначущої поведінки, багатоаспектні феномени життєдіяльності й повсякденного життя, масові релігійні і квазірелігійні уявлення. Утворення цих смислових площин історичної антропології здійснилося під впливом соціально-історичних процесів першої половини минулого століття. Серед них слід виокремити величезні і грандіозні процеси І і ІІ світових війн та процеси міжвоєнних соціально-політичних і геополітичних трансформацій, поразка нацистських і фашистських соціально-історичних моделей, реалізованих у розвитку країн Західної і Центрально-Східної Європи, досвід участі у глобальних історичних процесах великих мас людей і формування масових уявлень про них. Дані соціально-історичні процеси виявилися основою формування в історично-антропологічних студіях спрямованості на дослідження і розуміння ментально-культурного горизонту суспільств минулого у підсвідомому й свідомому аспектах як сутнісно важливих факторів каузальності й особливостей їх історичного розвитку. Дослідження і аналіз соціально-психологічної і культурної сфери причинності, змісту і потенціалу історичної динаміки усіх її зрізів стали головним завданням історичної антропології як сучасної філософії історії. Соціально-історичні процеси першої половини минулого століття сформували об’єктивну суспільну й наукову потребу у ґенезі і становленні історично-антропологічних концепцій для науково адекватного осмислення багатоаспектного ментально-культурного горизонту минулого й певною мірою сучасності. Вивчення і розуміння історичною антропологією психологічно-культурного виміру розвитку суспільств, макрорегіонів й світ-системи минулих епох акцентує її самобутність стосовно до сучасних першим етапам динаміки цієї науки значущих філософічно-історичних концепцій: марксистської, культурно-історичної О. Шпенглера, осьового часу К. Ясперса. На відміну від аналізу даними теоріями таких сфер історичних процесів, як економічна, геокультурна, георелігійна, історична антропологія як сучасна філософія історії, фокусує студії на осмисленні ментальних, соціально-поведінкових і культурних основ багатоманіття явищ динаміки минулого. Це надає їй змогу релевантно розуміти каузальність і зміст історичних процесів, розуміти альтернативи їх потенціального розвитку.