Browsing by Author "Бурлакова, Ірина Анатоліївна"

Now showing 1 - 7 of 7

Особливості роботи з психотравмами майбутніх фахівців з туризму в умовах війни
(Університет «КРОК», Київ, 2023) Шевяков, Олексій Володимирович; Бурлакова, Ірина Анатоліївна; Кондес, Тетяна Василівна; Чередніченко, Олексій Миколайович
UKR: Мета дослідження полягла у визначенні особливостей психотерапії та психологічної корекції на поведінковому рівні в роботі з психотравмами в умовах війни. Окремим завданням дослідження стала розробка методичного підходу до гармонізації психологічного стану травмованої людини та отримання критеріїв формування поведінкових компонентів такого стану під час війни в туристичній галузі. У статті з’ясовано процесуальні особливості роботи психологів і психотерапевтів з психотравмами під час війни. Запропоновано апробовані й оригінальні психологічні методики та описано ефективні методи надання оперативної психологічної допомоги при психологічних травмах під час війни. Узагальнено досвід практичної роботи команди фахівців різних вишів України, які за сприяння психотерапевтів з Америки та Європи розробили корисні психологічні техніки та детально описали необхідну психологічну допомогу майбутнім фахівцям в сфері туризму при психотравмах в умовах війни. Представлено систематизований комплекс науково-навчальних циклів психоосвітніх матеріалів, які змінюють рйнівний військовий кадр на ресурсне забезпечення, яке активно впроваджується в навчальний процес та реалізується в прикладній професійній діяльності в різних галузях психологічної науки і практики, у тому числі у туристичній сфері. Представлено комплекс дієвих практичних вправ, методи й технології нейролінгвістичного програмування, індивідуальні практики роботи з власними проблемами. Проаналізовано ключові помилки поведінки людей в умовах війни, шляхи переходу зі стану різкого падіння у стан відновленого піднесення. Дослідження виявило особливості соціального функціонування при роботі з психотравмою в умовах війни. Еріксонівський гіпноз пропонується при лікуванні посттравматичного стресового розладу як складного психічного стану, що виникає в результаті травми. Представлено досвід гіпнотерапії як терапії штучною брехнею заради позитивного результату. Рекомендовано психологічну корекцію поведінки особи під час війни у зв’язку зі зростанням поширеності та збільшенням кількості людей з психотравмами. Підкреслено значущість особистісних характеристик, психологічного потенціалу, важливість впровадження різноманіття форм та методів, що впливають на стан психотравмуючого соціально-психологічного середовища. Проведені розвідки на матеріалі майбутніх фахівців з туризму дозволяють зробити попередні висновки. Дійсно, робота з психотравмою в умовах війни супроводжується критичними моментами, найскладнішими з яких є корекція поведінки. Надання психопрофілактичної допомоги шляхом застосування запропонованого комплексного корекційного методу дозволяє запобігти вкрай негативних наслідків, які можуть психологічно деформувати особистість. Відповідно, необхідний подальший розвиток і апробація корекційного поведінкового методу психопрофілактики на ширшому емпіричному матеріалі, щоб рекомендувати його використання фахівцям з туризму. Отримані дані можуть бути корисними при визначенні напрямків роботи з психотравмами під час війни і в майбутньому повинні розглядатися як об’єкти психологічної підтримки при створенні диференційованих програм психореабілітації майбутніх фахівців в сфері туризму.
Психолого-педагогічна система формування здоров′язберігаючих компетентностей майбутніх фахівців з менеджменту туризму
(ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК», 2021) Кондес, Тетяна Василівна; Бурлакова, Ірина Анатоліївна; Шевяков, Олексій Володимирович
UKR: У статті представлено аналіз соціально-психологічної сутності феноменів здоров’я, здоров’язбереження та здоров’язберігаючих компетентностей; визначено специфіку професійної діяльності фахівців з туризму, а також значення та структуру здоров’язберігаючих компетентностей майбутніх фахівців з менеджменту туризму. Метою даної роботи є розгляд компетентнісного підхіду до формування здоров’я майбутніх фахівців з менеджменту туризму. На основі результатів анкетування розробити форми роботи студентів щодо формування культури здоров’я та здорового способу життя. Розглянуто етапи формування здоров’язберігаючих компетенцій. Зазначено необхідність використання компетентнісного підходу. Констатовано, що компетентністний підхід визначається як один із важливих концептуальних підходів щодо оновлення змісту освіти та є провідним у модернізації її системи. Виокремлено структурні складові (ціннісно-мотиваційну, когнітивно-креативну, операційно-діяльнісну, комунікативно-поведінкову, емоційно-регулятивну та особистісну) здоров’язберігаючих компетентностей майбутніх фахівців з туризму. Наголошується, що сучасні реалії вимагають виховання здорового, морально зрілого, конкурентоспроможного, мобільного, готового до активної життєдіяльності фахівця, а наявність фізичного та психологічного здоров'я є основним фактором, необхідним для його особистісного зростання і успішної соціалізації. Показано, що формування культури здоров’я, спрямованості мислення на збереження й зміцнення здоров’я – невід’ємний компонент здоров’язберігаючих компетентностей майбутніх фахівців з менеджменту туризму. Запропоновано методику формування здоров’язберігаючих компетентностей майбутніх фахівців з менеджменту туризму. Описано соціально-психологічні умови для формування ціннісного і свідомого ставлення майбутніх фахівців з менеджменту туризму до свого здоров’я, підвищення мотивації до здорового способу життя, активації навчально-пізнавальної діяльності, самопізнання і самоактуалізації, комунікативних здібностей, вдосконалення психофізичних здібностей, підвищення рівня фізичної підготовленості через використання цілеспрямованих активних соціально-психологічних методів навчання і допомоги; участі у підготовці та реалізації оздоровчо-масових і рекреаційних проектів, спортивних заходів.
Психолого-педагогічні технології вдосконалення системи підготовки спортсменів (на прикладі темпоральності досвіду)
(Університет «КРОК», Київ, 2021) Шевяков, Олексій Володимирович; Бурлакова, Ірина Анатоліївна; Кондес, Тетяна Василівна
UKR: Ігнорування предметом вивчення темпоральності досвіду під час підготовки спортсменів зрозуміло, збіднює можливості соціального проектування. Вимога сьогодення у філософському осмисленні непростого вивчення та застосування досвіду, його використання при соціальному проектуванні системи спортивної підготовки. Звертаючись до аналізу досліджень, проведених останніми роками, звернемо увагу на досить вузьке коло публікацій, присвячених проблемі вивчення та застосування досвіду у завданнях його використання під час проектування соціальних систем. Необхідно визначити роль вивчення та використання досвіду провідних фахівців, довівши, що індивідуальний досвід фахівців є важливим елементом у розробці сучасної стратегії реформ та створення системи підготовки спортсменів. Метою статті було проаналізувати філософський та соціокультурний контекст використання досвіду підготовки спортсменів вищого рівня майстерності у завданнях темпоральності досвіду (перенесення його у майбутнє), тобто нової, бажаної системи спорту в Україні, що розвивається. У нашому дослідженні темпоральність використовувалась у контексті виявлення, оцінки та узагальнення індивідуального досвіду її носіїв під час проектування нової системи спорту найвищих досягнень в Україні. Дія конструкту розгортається у часовому просторі. Дослідження показали, що суть психолого – педагогічної компетентності спеціаліста у сфері спорту розкривається через постійне поповнення своїх знань та їх адаптація до фізичної культури та спорту; знання про побудову фізкультурно-педагогічного процесу як об'єкта проектування; систематичний опис та пояснення проблем, що виникають у галузі спорту, з погляду науки (гносеологічна функція); уміння застосовувати у фізкультурно-педагогічному процесі сучасні психолого-педагогічні технології дослідження. При переході спортсмена від етапу до наступного етапу у своїй спортивній картері, його відповідальність і вплив як активного суб'єкта на досягнення змагального результату постійно зростають. Це необхідно враховувати, по-перше, під час професійної підготовки спортивних тренерів. І, по-друге, використовувати тренерами під час подальшого вдосконалення системи підготовки спортсменів.
Психологічні засади професійного здоров’я фахівців
(Center of Modern Pedagogy "Learning Without Borders", Canada, 2020) Бурлакова, Ірина Анатоліївна; Шевяков, Олексій Володимирович; Шрамко, Ігор Анатолійович
UKR: У статті розроблено теоретико-методологічний підхід до дослідження процесу професійного здоров’я фахівців, який дозволив виділити професійно важливі якості фахівця, що впливають на його професійне здоров’я, а також прогнозувати їх трансформацію при зміні соціальних умов. Виявлено особливості динаміки процесу професійного здоров’я фахівців, визначено типи ціннісного ставлення до професійної діяльності та особливості їх проявів у фахівців, що мають різний досвід такої діяльності. Показано, що динаміка професійного становлення фахівців пов’язана з активізацією змін внутрішнього і зовнішнього середовища суб’єкта діяльності. Запропоновано концептуальну модель формування та збереження професійного здоров’я фахівців, що реалізується як теоретико-методологічна стратегія системного і цілісного процесу
Психологічні чинники професійного здоров'я фахівців економічної сфери
(Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля, Сєвєродонецьк, 2019) Бурлакова, Ірина Анатоліївна; Шевяков, Олексій Володимирович; Шрамко, Ігор Анатолійович
UKR: Виявлено, що успіх людини в професійній діяльності пов'язаний з її здоров'ям тісним чином, а вплив здоров'я на кар'єру і кар'єри на здоров'я є обопільним. Психологічні чинники професійного здоров'я фахівців економічної сфери ми розглянули як трьохкомпонентну структуру, що об'єднує когнітивний, емоційний і поведінковий модулі. Когнітивний модуль передбачає адекватне уявлення фахівця про рівень свого здоров'я. Емоційний модуль включає в себе весь спектр переживань стану «здоров'я / хвороби», що виникають у включеного в ту чи іншу професійну ситуацію фахівця. У поведінковому модулі відображаються особливості поведінки фахівця, що сприяють адаптації до мінливих умов навколишнього середовища і професійної діяльності. До психологічних чинників професійного здоров'я фахівців економічної сфери ми також відносимо стрес-чинники професійної діяльності та індивідуально-психологічні особливості особистості професіонала. Основними стресори, які впливають на діяльність фахівців економічної сфери є наступні: зміст професійної діяльності, її організація; професійна кар'єра; корпоративні взаємовідносини; позаорганізаційні джерела стресу. Доведено, що здорова поведінка являє собою конкретний прояв психологічного потенціалу здоров'я, вона є і процесом, і результатом взаємодії чотирьох чинників: мотивації до здоров'я; накопиченого досвіду щодо збереження здоров'я; здатності підтримувати своє здоров'я; відповідного рівня досягнутого здоров'я. Вплив різних стресогенних чинників на професійне здоров'я фахівця економічної сфери велике. Основними ознаками цього негативного впливу є: негативна самооцінка; почуття провини; зростання агресивності, ворожості; відчуття емоційного виснаження; наявність психосоматичного захворювання. Щодо відчуття задоволеності життям і відчуття щастя, то воно залежить від чотирьох чинників: емоційної врівноваженості; життєвих пріоритетів; співвідношення роботи і відпочинку; власної ваги. Більшість описаних чинників можна віднести до об'єктивних впливів і суб'єктивного переживання ситуації, що склалася в професійній діяльності та базується на рівні розвитку психологічних ресурсів фахівців економічної сфери.
Психофізіологічні складові діяльності операторів атомних електростанцій як чинник аварійності в умовах загрози соціальної катастрофи
(Дніпропетровська медична академія МОЗ України, Дніпро, 2023) Шевченко, Олександр А.; Шевяков, Олексій Володимирович; Корнієнко, Вікторія В.; Бурлакова, Ірина Анатоліївна; Славська, Яніна Анатоліївна; Жигайло, Наталія І.; Вакулик, Вячеслав В.; Остапенко, Ігор Сергійович; Герасимчук, Олександр А.; Дорошенко, Е. Ю.; Приходько, Володимир Васильович; Чернігівська, Світлана Анатоліївна; Івченко, Оксана М.; Тихонович, Вікторія М.; Дорогань, Сергій Б.
UKR: Мета дослідження – встановити особливості операторської праці та провідних факторів формування її психофізіологічної напруженості на атомних електростанціях в умовах загрози соціальної катастрофи у зв’язку з воєнними діями. Дослідження проводились на базі Запорізької та Хмельницької атомних електростанцій (АЕС) впродовж 2020- 2021 років. Для вивчення динаміки психофізіологічного стану операторів АЕС використано вербальнокомунікативний метод діагностики для збору відомостей про досліджуваних операторів з використанням «Google Form» та традиційні фізіологічні, психологічні та психофізіологічні методики. Проаналізовано соціально-демографічні особливості досліджуваних операторів блочного щита керування. Установлено, що серед обстежених були лише чоловіки (100%) віком 24-49 років та досвідом роботи від 4 до 20 років. Усі обстежені оператори (41 особа) – мешканці міста, із закінченою вищою освітою і сімейні. Використано методики психологічних (реактивна тривожність, cамопочуття, активність, настрій, увага), фізіологічних (кардіографія, артеріальний тиск) та психофізіологічних (простих сенсомоторних та психофізичних) досліджень для емпіричної оцінки напруженості діяльності операторів блочного щита управління АЕС. Обстежено операторів, під час чергування яких фіксувалися помилки управління та передаварійні ситуації. Установлено, що психологічні, фізіологічні та психофізіологічні реакції цих операторів супроводжуються підвищеною реактивною тривожністю, погіршенням самопочуття, зниженням активності, настрою, скороченням функціональних резервів кардіореспіраторної системи, розумової та фізичної працездатності. Ці показники розглянуто як критерії розробки режимних заходів. Запропоновано при розробці заходів щодо оптимального відбору та розстановки операторських кадрів ураховувати не тільки технологічні фактори, а й психофізіологічні особливості операторів у динаміці їхнього прояву. Функціональний стан операторів АЕС може бути оцінений за допомогою комплексу методів професійного відбору та професійної підготовки, що може привести до зменшення аварійності та зайвих витрат на перепідготовку. Очікуваними ефектами є також підвищення ефективності та якості операторської діяльності, продуктивності та надійності виконання виробничих завдань, збільшення професійного довголіття, зниження травматизму та професійно зумовленої захворюваності цих фахівців.
Соціальна підтримка особистості жінок в умовах динамічної соціотехнічної системи
(Прикарпатський університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківськ, 2022) Шевяков, Олексій Володимирович; Бурлакова, Ірина Анатоліївна
UKR: Мета дослідження полягає у з’ясуванні особливостей соціальної підтримки життєдіяльності жінок в умовах динамічної соціотехнічної системи управління природокористуванням. Методи. За допомогою методів електрокардіографії та електроокулографії виявлено зміну наростаючого стомлення при роботі досліджуваних з дисплейними відеорядами автоматизованої соціотехнічної системи «Моніторинг природоохоронної діяльності». Обстежено 350 досліджуваних (оператори, фахівці, студенти, що мають навички роботи з комп’ютером) у віці від 18 до 36 років (всі жінки) до, під час і після роботи з дисплейними відеорядами динамічної автоматизованої системи управління. Загальна тривалість діяльності за дисплеєм не перевищувала чотирьох годин безперервної роботи. Результати. Схарактеризовано форми, зміст і характер взаємодії і взаємовпливу компонентів динамічної соціотехнічної системи «людина–природа». Здійснено соціально-психологічний аналіз тенденцій розвитку такої соціотехнічної системи. В емпіричному дослідженні визначено особливості психологічної взаємодії жінок з дисплейними відеорядами. Розроблено концепцію соціальної підтримки їх життєдіяльності при роботі з дисплейними відеорядами динамічної неперервної інформації. Встановлено залежність рівня комп’ютерної готовності жінок і якості сприйняття ними інформації з різних форм подання. З’ясовано, що на якість сприйняття інформації впливає не тільки рівень комп’ютерної готовності, але й загальний час знайомства з комп’ютером, а також час, що проводиться за роботою на комп’ютері. З точки зору підсистеми відображально-моделюючої інформаційної активності проектувальника підвищенню уваги до інформаційного повідомлення сприяє його техніко-естетична привабливість, що безпосередньо вливає на сприйняття користувача. Виявлено в тенденції позитивний взаємозв’язок між техніко-естетичною привабливістю і запам’ятовуваністю інформаційного повідомлення. Привабливіші в естетичному відношенні інформаційні повідомлення здатні викликати інтерес у користувача, найкращим чином виконуючи інформативну та інформаційну функції.