Browsing by Author "Вершина, Вікторія Анатоліївна"

Now showing 1 - 14 of 14

Амбівалентність мислення як спосіб подолання когнітивного дисонансу
(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпро, 2022) Михайлюк, Олександр Володимирович; Вершина, Вікторія Анатоліївна
UKR: Когнітивний дисонанс і амбівалентність мислення розглядаються як такі, що знаходяться одне до одного у відносинах амбівалентності: когнітивний дисонанс постає як реакція на амбівалентність, як засіб подолання амбівалентності, а амбівалентність мислення, в свою чергу, як засіб подолання когнітивного дисонансу.
Відлуння карнавалу в літературі західноєвропейського Середньовіччя та Відродження
(Маріупольський державний університет, Київ, 2025) Михайлюк, Олександр Володимирович; Вершина, Вікторія Анатоліївна
UKR: Розглядається взаємозв’язок і паралелі між карнавалом і літературою як явищами культури західноєвропейського Середньовіччя та Відродження. Робиться акцент не на власне літературознавчому, а на філософському та культурологічному аспекті проблеми. Робиться спроба розглянути вплив карнавалу на формування масової культури.
Книга та бібліотека в реаліях кліп-культури
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2022) Михайлюк, Олександр Володимирович; Вершина, Вікторія Анатоліївна
UKR: Проаналізовано соціокультурні наслідки розвитку інформаційних технологій. Розглянуто проблеми місця книги у «постгутенбергівську епоху», ролі бібліотеки в сучасній культурі.
Концепція «суспільства знань» і соціальні реалії сьогодення (презентація)
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2023) Михайлюк, Олександр Володимирович; Вершина, Вікторія Анатоліївна
UKR: Аналізується концепція «суспільства знань» та розглядаються окремі аспекти проблеми її реалізації. Показано, що сучасний працівник бібліотеки має виступати як knowledge worker – фахівець із роботи зі знаннями.
Концепція «суспільства знань» і соціальні реалії сьогодення (тези)
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2023) Михайлюк, Олександр Володимирович; Вершина, Вікторія Анатоліївна
UKR: Аналізується концепція «суспільства знань» та розглядаються окремі аспекти проблеми її реалізації. Показано, що сучасний працівник бібліотеки має виступати як knowledge worker – фахівець із роботи зі знаннями.
Культура як семіотична система
(Національний університет «Одеська політехніка», Одеса, 2023) Михайлюк, Олександр Володимирович; Вершина, Вікторія Анатоліївна
UKR: Культура розглядається як знаково-символічна система, в якій переплетені між собою численні знакові системи зі своїми кодами. Це своєрідний «інформаційний комплекс», що виробляє, зберігає і передає інформацію. Через знаковий простір культура моделює свідомість людини та її уявлення про світ.
Людина як культурний артефакт
(Маріупольський державний університет, Київ, 2025) Вершина, Вікторія Анатоліївна; Михайлюк, Олександр Володимирович
UKR: Розглядається проблема співвідношення природного і культурного факторів у формуванні людини. Природа виробляє культуру, яка змінює природу. Культура постає як продовження природних можливостей людини. Людина формується культурою і сама є свого роду культурним артефактом. Культурне середовище формує мислення, ідеали і світогляд людини, визначає її ідентичність та є основою для розвитку особистості. Але культура як надприродний спосіб діяльності не виключає її єдності з природою та не знімає необхідності врахування природних факторів у формуванні людини.
Міф як спосіб означування
(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпро, 2022) Михайлюк, Олександр Володимирович; Вершина, Вікторія Анатоліївна
UKR: Міф розглядається як знакова система, як певний спосіб означення. Сутність міфу розуміється в означенні об’єктів навколишнього світу. З особливостей означування витікають всі інші властивостей міфу. Розглядається багатовимірність знаку в міфі. Знак у міфі становить собою своєрідну тріаду: конкретно-чуттєве переживання – образ – ім’я, котрі постають у нерозривній єдності.
Писемність як фактор виникнення та розвитку цивілізації: історико-філософський вимір
(Дніпровська академія неперервної освіти Дніпропетровської обласної ради, Дніпро, 2026) Вершина, Вікторія Анатоліївна; Михайлюк, Олександр Володимирович
UKR: Крізь призму історико-філософського та семіотичного аналізу досліджується роль писемності як фундаментального фактору становлення та розвитку цивілізації. Кардинальні зміни в різних напрямках розвитку суспільства, так чи інакше, пов’язані з інформацією. Історія людського суспільства – це історія інформаційних революцій, в результаті яких не тільки кардинально змінювалися способи обробки інформації, а й спосіб виробництва, стиль життя, системи цінностей. Проаналізовано перехід від дописемних суспільств до писемних, що супроводжувався радикальними змінами в когнітивних структурах, формах інституціоналізації влади та способах конструювання історичної пам’яті. Винайдення писемності називають другою інформаційною революцією (перша пов’язана з виникненням мови). Відбувся справжній прорив в продуктивності і якості фіксації інформації, а також її переміщення, зберігання, доступу, аналітичної обробки. Писемність дає можливість передачі інформації і знань за допомогою тексту, без безпосереднього переказу. Це принципово змінило характер комунікації. Винайдення писемності свідчило про народження нового менталітету. Перехід людства від первинної усної до писемної культури становить не лише історичну віху, але й глибоку філософську і когнітивну трансформацію. Абстрактне мислення, рефлексія та філософія як така стали можливими завдяки здатності людини екстерналізувати свої думки у вигляді фіксованого тексту. Писемність стала першою масштабною технологією екстерналізації (винесення назовні) людського досвіду. Вона розімкнула біологічні межі людської пам’яті, створивши автономне комунікативне середовище, в якому розвивається цивілізація. Винайдення писемності заклало фундамент для всіх наступних технологічних стрибків – аж до сучасної цифрової інфосфери. Сучасне суспільство структурно залишається продуктом тієї фундаментальної трансформації свідомості, яка відбулася з винайденням писемності. Писемність, книгодрукування та масове читання є технологіями, які не лише зберігають інформацію, але й активно форматують людську свідомість і соціальні структури. Розуміння їхніх негативних наслідків – відчуження знання, стандартизації мислення, розмиття епістемічної відповідальності – є критично важливим. Історичний аналіз цих медіа-трансформацій надає необхідний концептуальний апарат для осмислення сучасних викликів.
Різноманіття мандрів (культурно-семантичний аналіз феномену)
(Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, Одеса, 2022) Михайлюк, Олександр Володимирович; Вершина, Вікторія Анатоліївна
UKR: Виходячи з багатовимірної реальності культурного простору робиться спроба показати різноманіття проявів та інтерпретацій феномену мандрів в культурі, розглянути фактори, що ініціюють подорожі. Розглядається різноманіття форм феномену мандрів, що виникають в історії культури, робиться спроба приведення до спільного знаменника різноманітність практик «переміщення в просторі». Мандри розглядаються як переміщення (реальне або віртуальне) за межі повсякденного буття, за межі свого культурного простору, як окультурення, освоєння і присвоєння чужої культури чи неокультуреного простору. Мандри постають як джерело змін та новизни в історії.
Сміхова ситуація та особливості її реалізації
(Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, Одеса, 2023) Михайлюк, Олександр Володимирович; Вершина, Вікторія Анатоліївна
UKR: Сміх завжди обумовлений, викликається зовнішнім впливом, постає як емоційна реакція на щось. Сміх передбачає об'єкт для сміху – смішне. Для виникнення сміху потрібна сміхова ситуація, коли це «щось» може стати смішним. Існує багато умов, які визначають, де, коли і як може виникнути сміхова ситуація. Як правило, вона виникає в результаті порушення усталених правил сигніфікації, розбіжності смислів, зіткненні сенсу з нісенітницею тощо. Без сміхової ситуації сміх стає, скоріше, ознакою (симптомом). Сміхова ситуація сама по собі ще не викликає сміх, а є лише передумовою, умовою, можливістю сміху. Не кожна ситуація може перерости в сміх. Для того, щоб сміхова ситуація реалізувалася, вона має бути осмислена, відповідним чином інтерпретована. Сміхова ситуація реалізується лише при наявності розуміння – те, що не зрозуміле, те й не смішне. Смішне стає таким в результаті інтерпретації, якщо воно трактується як смішне. Це залежить від того, який сенс буде йому приписаний. Сміхова ситуація – це суб'єктивно-об'єктивна ситуація. Одне й теж саме повідомлення може генерувати різні значення для різних адресатів. Будь-яка ситуація припускає різні, абсолютно відмінні інтерпретації. Реалізація сміхової ситуації, сміх як такий залежить від інтерпретатора і результату інтерпретації.
Формування «суспільства знань»: проблеми і суперечності
(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпро, Україна, 2023) Михайлюк, Олександр Володимирович; Вершина, Вікторія Анатоліївна
UKR: «Суспільство знань» розглядається як суспільство з новою якістю проблем. Розглядаються антропологічні та соціально-політичні аспекти проблеми реалізації концепції «суспільства знань». «Суспільство знань» на сьогоднішній день постає як умоглядна концепція чи ідеологема, котру визначають, наголошуючи на зростанні ролі знання у життєдіяльності сучасної людини в найрізноманітніших його вимірах та формах. Втім, єдиної моделі суспільства знань не існує. В процесі практичного втілення стратегії «суспільства знань» проявилися численні проблеми та суперечності самої концепції. Так, в сполученні з поняттями «інформаційне суспільство», «суспільство знань» і як похідні від них в ужиток входять поняття «кліпова-культура», кліпове мислення», «кліпова свідомість», «функціональна неграмотність», «постправда» тощо. Це позначається не лише на якості знань, освіти, наукових досліджень, а й на самих когнітивних здібностях людини. Відбувається, якщо можна сказати, «інтелектуальне спрощення» людини.
Інформація і реальність (проблеми семантики і прагматики)
(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпро, 2024) Михайлюк, Олександр Володимирович; Вершина, Вікторія Анатоліївна
UKR: Дана стаття презентує результи дослідження, першу частину якого опубліковано у попередньому номері журналу [Михайлюк, Вершина 2024]. Акцентується увага на аналізі функцій інформації в суспільстві у її відношенні до реальності. Дослідження опирається на семіотичний підхід, співвідношення інформації і реальності розглядається виходячи з семантичних і прагматичних аспектів цієї проблеми. Інформація розглядається як засіб впливу на свідомість людини, як засіб управління суспільством.
Інформація і реальність: проблеми відображення, сприйняття та інтерпретації
(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпро, 2024) Михайлюк, Олександр Володимирович; Вершина, Вікторія Анатоліївна
UKR: Поняття інформації пов’язане з фундаментальними філософськими питаннями: співвідношення буття і мислення, істини і омани, проблеми комунікації в суспільстві, проблеми віртуальної реальності, їх зв’язок з мовою тощо. На основі семантичного підходу в теорії інформації з використанням семіотичної методології розглянуто проблему співвідношення та взаємозв’язку інформації та реальності; аналізується знакова природа інформації, досліджується проблема сприйняття та інтерпретації інформації її отримувачами, аналізуються причини та механізми викривлення інформації.