Browsing by Author "Гагалюк, О. І."

Now showing 1 - 4 of 4

Гуманітарно-суспільнісний інструментарій протистояння російській агресії, (публіцистичний погляд на вирішення проблеми російської агресії мовними засобами)
(Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2021) Андрушків, Богдан Миколайович; Головкова, Людмила Степанівна; Кирич, Наталія Богданівна; Погайдак, Ольга Богданівна; Шерстюк, Р. П.; Мельник, Л. М.; Кузь, Т. І.; Гагалюк, О. І.
UKR: Мета. Стаття присвячена вивченню механізмів використання психологічних засобів і протистояння агресивним намірам Росії. Методика. У процесі досліджень використано загальнонаукові методи: порівняльний аналіз і логічне узагальнення. Результати. У статті запропоновано організацію попереджувальних заходів на основі використання гуманітарного інструментарію. Виявлено причини безвідповідального вторгнення агресора в суверенне суспільство та мотиви державної агресивності росіян. Визначено у цих процесах місце і роль мовного контенту. Росіяни, у результаті використання фейкового інформування населення, створюють передумови до, нібито, протестних настроїв людей та нагло ідуть «визволяти російськомовних», здійснюють анексію української території і т.д. Названо недосконалості ідеології, що там панує... Наукова новизна полягає у висвітленні окремих розбіжностей у поглядах на російську монолітність. Окремі зарубіжні (здебільшого російські) політологи стверджують, що там народ масово підтримує свого правителя – президента, в силу численних соціальних і політичних, інформаційних чинників. Це відбувається, навіть, при тому, що він та його оточення безоглядно не лише «фейкують», а й безоглядно грабують народні ресурси і безсоромно вивозять награбоване за кордон, нагло лякаючи ним (закордоном) пограбованих…і вони вірять йому…бо у росіян нібито така ментальність. Хто не вірить, йому «пришивають ярлик» запроданця і так триває століттями. Вони, у принципі, патріоти і, навіть, у «ярмі вірності вождеві» завжди почуваються «щасливішими», ніж всі європейці разом узяті…Практична значимість полягає у реалізації певних заходів державою для попередження широкомасштабної агресії росіян, активізації державотворчих процесів в Україні. Виявлено, що багато українців уподобляються росіянам. Колись, комуністичними ідеологами стверджувалося, що ми браття, і суспільство повірило цьому, і теж, як засвідчує громадська думка, громадяни отримали право… першими гинути за… своїх гнобителів. Встановлено, що хто сіє зневіру в душах українців, хто позбавляє їх надії та оптимізму і чому ми це комусь дозволяємо. Висвітлено погляди на ці проблеми людей, які неупереджено оцінюють агресію росіян в Україні.
Соціопсихологічне осмислення війни у суспільстві: психологічні чинники у структурі управління в умовах війни та поствійни
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Андрушків, Богдан Миколайович; Головкова, Людмила Степанівна; Ханнуф, Катерина Євгенівна; Гагалюк, О. І.; Кирич, Наталія Богданівна; Погайдак, Ольга Богданівна
UKR: Мета. Дослідити соціопсихологічні аспекти осмислення війни у суспільстві, зокрема методику оцінки її наслідків у повсякденних умовах із позицій пересічних громадян. Визначити можливості інтеграції психологічних чинників у структуру управління в умовах воєнної та поствоєнної трансформації. Проаналізувати вплив колективу на формування свідомості особистості, а також типологію суспільних реакцій на війну. Сформулювати практичні рекомендації щодо врахування соціопсихологічних чинників у діяльності органів державного управління. Результати. Проведено аналіз мотивів, якими керуються учасники дискусій та суб’єкти взаємодії залежно від рівня їхньої обізнаності з предметом дослідження та доступу до інформаційних ресурсів. Виявлено чинники, що зумовлюють імітацію суспільно корисної діяльності у ключових сферах інформаційного життя. Розкрито руйнівний вплив нехтування розвитком високоморальних та гуманістичних наукових традицій, заснованих на принципах правди, об’єктивності, історизму й наукового обґрунтування. Показано, що у воєнному та повоєнному суспільстві відбувається переорієнтація ціннісних орієнтирів із матеріальних пріоритетів на розвиток духовного потенціалу людини, посилення віри у правду та справедливість. Встановлено, що в українському суспільстві домінують чотири моделі реакцій на війну: негативна пасивна, негативна активна, позитивна проактивна та помірковано довірлива. Виявлено феномен «ритуального патріотизму» як прояв імітаційної активності, що спотворює реальне уявлення про суспільні настрої. Сформовано схему трансформації суспільних емоцій у компоненти управлінських функцій (планування, прогнозування, комунікація, делегування). Наукова новизна. Полягає у концептуалізації соціопсихологічного осмислення війни як складової моделі публічного управління. Уперше розроблено диференціацію соціальних реакцій на війну як інструмент управлінського прогнозування. Обґрунтовано потребу змінити парадигму розвитку, що склалася в посттоталітарний період, і переорієнтувати її на європейські вектори. Практична значущість. Результати можуть бути використані для удосконалення системи публічного управління шляхом інтеграції психологічних чинників у процеси стратегічного планування та прийняття рішень. Практичні рекомендації можуть стати основою для діяльності гуманітарних міністерств, регіональних адміністрацій, освітніх і комунікаційних структур, спрямованих на посилення суспільної єдності та формування ефективних механізмів поствоєнного відновлення.
Явні та скриті ознаки посилення кризових явищ в державі: управлінські та кадрові проблеми адміністративно-територіальної реформи
(Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2020) Андрушків, Богдан Миколайович; Головкова, Людмила Степанівна; Кирич, Наталія Богданівна; Погайдак, Ольга Богданівна; Гагалюк, О. І.
UK: Мета.Робота присвяченавиявленнюі вироблення рекомендацій з їх попередження явнихта скритихознак посилення кризових явищ в Україні. Результати. Внаслідок аналізусоціально-економічної ситуації у державі, виявленоявні та скриті ознаки посилення кризових явищ в Україні, як результат недосконалості управління та ігнорування кадровою політикою. Визначилимісце та роль громадських наукових академічних формувань в управлінні державою та органах місцевого самоврядування в процесі децентралізації державно-управлінських функцій в умовах адміністративно-територіальної реформи. Визначено комплексневирішених проблем, що впливають на завершення формування дієвої інституційної територіальної системи, здатної забезпечувати ефективну взаємодію держави, органів місцевого самоврядування та бізнесу, в основі якої знаходяться чітко встановлені правила та норми їх саморегуляції. Виявлено найважливіші чинники для налагодження партнерськихвідносин між державою, органів місцевого самоврядуваннята бізнесом у сфері ефективного використання ресурсів. Наукова новизнаполягає у висвітленнідіяльності та ролі наукових академічних громадських і державних управлінських структур у формуванні державної кадрової політики та розвитку ідеології місцевого демократичного самоврядування. Встановлено, що основою відносин держави, органів місцевого самоврядуваннята суб’єктів господарюванняє визнання рівноправності та незалежності кожного з учасників. На основі дослідженого сучасного стану визначено роль кадрової політики в справі стабілізації економіки. Запропоновано створення механізмів взаємодії та ділового партнерства в умовах формування добровільних об’єднань територіальних громад. Виділено основну мету реформ, а саме: посилення співпраці між державою, органами місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання, що однозначно призведе до підвищення добробуту для населення і зростання доходів та прибутку у суспільстві.Практична значимістьполягає в широких можливостях використання результатів дослідження управлінні та господарській діяльності. Відомо,що головним завданням сьогодення є підбір та розстановка кадрів, визначення основних напрямків її удосконалення, що дозволяє управлінцям відкривати нові можливості у найбільш затребуваних та перспективних сегментних економічних нішах, які зможуть стимулювати розвиток економіки та залучити до цих процесів громадськість та наукову сферу.
Інтелект як чинник попередження агресивних проявів суспільства або гуманітарні кроки до Третьої світової…
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2024) Андрушків, Богдан Миколайович; Головкова, Людмила Степанівна; Кирич, Наталія Богданівна; Погайдак, Ольга Богданівна; Бойко, О. Б.; Гагалюк, О. І.; Боярчук, Н. А.; Ханнуф, Катерина Євгенівна
UKR: Мета. У статті розкрито процес трансформації міжсуссідських взаємовідносин в умовах організації воєнного і повоєнного українського суспільства, періодичних змін наукових парадигм їх розвитку. Визначено роль і місце у цих перетвореннях різних форм суспільної діяльності в т.ч. і наукової. Вивчено вплив науки на формування суспільної свідомості з врахуванням як дії об’єктивних так і агресивних чинників. Розглянуто процеси і методи управління обумовлені пост радянськими традиціями волюнтаристичного лобіювання інтересів тих чи інших політичних груп, галузевиків, регіональщиків, одне слово,- зацікавлених сторін. Здійснений аналіз агресивних мотивів, якими керуються суб’єкти наукової взаємодії залежно від рівня їх володіння предметом дослідження, важливими ресурсами ін. Результати. За результатами вивчення громадської думки та наявними публікаціями виявлено вектори розвитку інтелектуального потенціалу сучасної парадигми розвитку української науки, та як похідної штучного інтелекту (ШІ), імітацію корисної для суспільства діяльності, стимулювання штучних потреб, що супроводжується, у воєнних умовах, експонентним наростанням, кризових явищ у низці важливих для суспільства сфер його життєдіяльності. Вироблено пропозиції з визначення напрямів удосконалення управління цими процесами. Наукова новизна. Обґрунтовано доцільність формування організаційної моделі абсурдності виникнення війн у людському суспільстві. Розкрито руйнівний, для сучасної цивілізації, контент нехтування розвитку високоморальних, гуманістичних наукових традицій на принципах правди, об’єктивності, історизму, наукового обґрунтування та переорієнтування не тільки на матеріальні блага, а на розвиток національної памяті та культурного потенціалу людей. Встановлено необхідність зміни парадигми розвитку, національних і наукових традицій сформованих ще у посттоталітарний період і переорієнтування їх на випереджаючий розвиток запобіжних агресії заходів, використання для цього не лише ШІ, а і продуктивного культурно-гуманітарного потенціалу. Практична значимість творчої ідеї полягає у практичних можливостях використання запропонованих розробок і пропозиції у сфері державного управління в воєнний та повоєнний період. Надмірні нагромадження багатств, які мають тенденцію до їх концентрації у вузькому колі олігархів, - суб’єктів економічної діяльності, породжуючи монополістичні тенденції в умовах глобалізованої економіки спрямувавши на задоволення потреб народу можна забезпечити мир і стабільність як у суспільствах та у світі в цілому.