Browsing by Author "Дорошенко, О. Ф."

Now showing 1 - 8 of 8

Адміністративна відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності на різновиди рослин. міф чи реальність?
(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Дорошенко, О. Ф.; Пічкур, О. В.; Данильченко, М. А.; Петренко, Віталій Олександрович; Кравець, Л. В.
UKR: У статті приведений комплексний аналіз впровадження адміністративної відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності на різновиди рослин. Першим законом України у сфері інтелектуальної власності був Закон «Про охорону прав на сорти рослин» від 21.04.1993 року [1], яким запроваджено охорону прав на сорти рослин патентом, тому Кодекс України про адміністративні правопорушення було доповнено ст. 512, якою було визначено, що адміністративним правопорушенням прав інтелектуальної власності на сорт рослин є «використання запатентованого сорту рослин без згоди власника патенту або під назвою, що відрізняється від назви, під якою його занесено до Державного реєстру сортів рослин України та розмір штрафу для громадян та посадових осіб – «до п’яти мінімальних розмірів заробітної плати». Акцентовано увагу на тому, що статтями Регламенту Ради (ЄС) № 2100/94 «Держави-члени вживають усіх необхідних заходів для забезпечення того, щоб положення про покарання за порушення національних прав також застосовувалися до випадків порушення прав на отримані рослини». Тобто розмір штрафних санкцій за порушення прав на отримані рослини в країнах Європейського Союзу є відчутно більшим. Звернута увага на тому, що у Європейському Союзі забезпечується захист прав особи, яка отримала новий різновид рослин. Ці права засвідчується документом на право власності, який називається «Сертифікат сорту рослин (Certificat d’Obtention Végétale)». Він забороняє будь-кому виробляти та продавати насіння різновиду без згоди особи, що його отримала та є володільцем указаного сертифікату. Між європейським, міжнародним та українським законодавством щодо захисту нових різновидів рослин існують суттєві розбіжності, насамперед, українським законодавством чітко не визначено, що є об’єктом права, який потребує захисту, тому неможливо правильно класифікувати порушення прав на новий різновид рослин та притягнути до адміністративної відповідальності винних у їх порушенні. У статті розглянуті проблемні питання, пов’язані з притягненням до адміністративної відповідальності порушників майнових прав на сорти рослин, причини їх виникнення та шляхи вирішення. Зроблено висновок, що Статті 512 та 1041 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до яких вносилися чисельні зміни, які не узгоджуються з нормами Закону України «Про охорону прав на сорти рослин», Міжнародної Конвенції, призначеної для захисту отриманих рослин, Регламенту Ради (ЄС) № 2100/94 від 27 липня 1994 року про створення системи Співтовариства для захисту отриманих рослин, за своєю суттю є законом, що поєднує норми матеріального та процесуального права, містить ряд колізійних норм або норм, які не виконуються через їх недосконалість (нікчемних норм). Зокрема не узгоджуються між собою норми, що стосуються осіб, які мають право складати адміністративні протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені зазначеними статтями, не визначено, хто і з яких питань має право складати протоколи про адміністративні правопорушення з визначених Кодексом уповноважених посадових осіб. Статті 512 та 1041, що стосуються розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також статті, що визначають уповноважених осіб, які мають право складати адміністративні протоколи, потребують системних змін з урахуванням норм, визначених законодавством ЄС у сфері захисту прав осіб, що отримують нові різновиди рослин і є володільцями сертифікатів на них.
Виведені людиною різновиди рослин як об’єкти права інтелектуальної власності
(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Дорошенко, О. Ф.; Петренко, Віталій Олександрович; Пічкур, О. В.; Дорожко, Григорій Костянтинович
UKR: У статті проведений ґрунтовний аналіз відповідності норм Закону України «Про охорону прав на сорти рослин», Порядку сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на сорти рослин нормам Міжнародної конвенції з охорони нових різновидів рослин та Регламенту Ради (ЄС) № 2100/94 від 27 липня 1994 року про права на різновиди рослин Співтовариства. Відзначено, що українське законодавство у сфері охорони прав на сорти рослин є недостатньо гармонізованим з нормами міжнародного, зокрема європейського законодавства. Особливо це стосується питань: визначення таких термінів як автор сорту та селекціонер, особливо в частині виведення або виявлення сорту, права на подання заявки на сорт та права на продаж його матеріалу для розмноження; невідповідність нормам Акту Конвенції 1991 року та Регламенту Ради (ЄС) № 2100/94 термінологічного визначення «майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту рослин, оскільки «поширення» не є об’єктом матеріальним, а тлумачні словники української та англійської мови українське слово «поширення» та англійське «propagation» пов’язують з розповсюдженням інформації, в не рослин різновиду; невідповідність положенням Конвенції щодо різновидів усіх родів і видів рослин таких об’єктів правової охорони, як клон, поауляція, гібрид першого покоління (може йтися тільки про насіння першого покоління); встановлення порядку подання заявок на реєстрацію в Україні різновидів рослин, зареєстрованих в США та ЄС, без дотримання конвенційного пріоритету, що є обмеженням прав українських заявників різновидів рослин; проведення додаткової експертизи заявки на сорт рослин з метою визначення його придатності для «поширення» в Україні, що є додатковим обмеженням прав суб’єктів селекції та насінництва; мотивування визнання майнового права власника сорту недійсним та підстави для анулювання прав власника сорту; суттєвого збільшення плати за реєстрацію прав на сорт рослин під час военного стану, повномаштабного вторгнення війск РФ в Україну, знищення генофонду рослин українського генотипу та матеріально-технічної бази селекційних установ на окупованих територіях; норми щодо захисту прав селекціонерів, «привілею фермера» потребують врегулювання у відповідності з основоположними принципами UPOV та Європейського Співтовариства у цій сфері. Зроблено висновок, що чинні редакції Законів України «Про охорону прав на сорти рослин», «Про насіння і садивний матеріал», нормативно-правових актів у цій сфері потребують ретельного опрацювання у відповідності з рекомендаціями та поясненнями Адміністративної Ради UPOV, а норми щодо захисту прав селекціонерів потребують врегулювання у відповідності з основоположними принципами UPOV та Європейського Співтовариства у цій сфері. Враховуючи, що Україні наданий статус кандидата в члени ЄС, зазначені питання є актуальними і мають бути нагально вирішені з метою виконання зобов’язань держави згідно з договором про асоціацію, укладеним ще у 2014 році з Європейським Союзом.
Додаткова охорона прав інтелектуальної власності на лікарські засоби
(Дніпровський державний медичний університет, 2023) Кодинець, А. О.; Дорошенко, О. Ф.; Волинець, І. П.; Дорожко, Григорій Костянтинович; Петренко, Віталій Олександрович; Білецький, В. В.
UKR: У статті розкрито питання продовження правової охорони прав інтелектуальної власності на лікарські засоби (ЛЗ). Мета дослідження – проведення узагальнення проблематики запровадження сертифікату додаткової охорони (СДО) в національному законодавстві та шляхів її вирішення, а також формування висновків та пропозицій щодо покращення нормативного регулювання СДО ЛЗ. У роботі застосовано загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання: діалектичний, формально-логічний, системно-структурний, порівняльно-правовий, а також метод моделювання, аналізу та синтезу, які в сукупності сприяли організації, плануванню та проведенню наукового дослідження. В основу праці покладено наукові публікації з баз даних та пошукових систем (PubMed, JAMA, Scopus, Springer, BMC, Oxford Academic), міжнародні та вітчизняні нормативно-правові акти, статистичні дослідження міжнародних організацій (Precedence Research), патенти на винаходи, об’єктами яких є ЛЗ, рекомендаційні роз’яснення на рішення національних державних органів, приписи та настанови міжнародних та вітчизняних експертів. Зважаючи на аналіз статистичних даних розробки та впровадження ЛЗ, визначено, що оригінальні біологічні ЛЗ є основним фактором зростання цін на лікування цукрового діабету, онкологічних захворювань тощо. Розглянуто приклади патентів на ЛЗ, власниками яких є світові фармацевтичні компанії (Gilead, Bayer Intellectual Property Gmbh тощо), які забезпечили їм комерційний успіх та конкурентні переваги. Установлено, що патентна охорона надає правовласнику можливість здійснювати монополію на ринку, тим самим, за рахунок отриманого прибутку, компенсувати час, витрачений на розробку та дослідження оригінальних ЛЗ. Визначено законодавчі підходи регулювання відносин щодо додаткової охорони винаходів, об’єктом яких є ЛЗ у формі СДО в Україні та ЄС. Окреслено строки ексклюзивності даних (захист регуляторних даних) для нового ЛЗ в ЄС. На підставі проведеного дослідження резюмується, що застосування механізму СДО є інструментом у досягненні дотримання балансу між захистом прав інтелектуальної власності та доступом до оригінальних ЛЗ, оскільки своєчасне виведення на ринок генериків і біосимілярів впливає на зниження ринкової ціни, але при цьому негативно позначається на прибутковості виробників оригінальних ЛЗ. Звернено увагу на проблемні аспекти законодавчого впровадження механізму СДО в Україні, що спричиняє неправильне тлумачення та реалізацію відповідних положень та потребує оновлення. У зв’язку із наведеним, нагальною потребою сучасності є впровадження в Україні, оновлення та удосконалення законодавчого механізму регулювання СДО.
Захист від недобросовісної реклами на ринку лікарських засобів в умовах пандемії COVID-19
(ДЗ "Дніпропетровська медична академія МОЗ України", 2022) Кодинець, А. О.; Дорошенко, О. Ф.; Волинець, І. П.; Дорожко, Григорій Костянтинович; Петренко, Віталій Олександрович; Білецький, В. В.
UKR: У статті розкрито проблеми й перспективи протидії недобросовісній рекламі лікарських засобів в умовах пандемії COVID-19. На прикладі країн США та України проаналізовано критерії заборони рекламування лікарських засобів шляхом дослідження наукових джерел, міжнародних та вітчизняних нормативно-правових актів, приписів, настанов державних органів тощо. Визначено відмінності та специфіку нормативних вимог до реклами лікарських засобів в Україні та США. Встановлено, що в США дозволено рекламувати рецептурні лікарські засоби, а в Україні введено заборону до рекламування «противірусних препаратів прямої дії». Звернено увагу на кваліфікації розподілу рекламних гасел у США, який надав змогу провести аналогію з українською рекламою лікарських засобів. Доведено, що окремі фармацевтичні виробники, надаючи рекламодавцям неповну інформацію про лікарський засіб, можуть вводити споживачів в оману щодо ефективності його дії. Продемонстровано випадки протидії поширенню неправдивих відомостей про властивості лікарських засобів Антимонопольним комітетом України, які почастішали у зв’язку з появою штаму SARS-CoV-2 у 2019 році. Вказано на переваги та недоліки повної заборони лікарських засобів на телебаченні та радіо, а також інших засобах масової інформації у зв’язку з набранням чинності рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про стан національної системи охорони здоров’я та невідкладні заходи щодо забезпечення громадян України медичною допомогою» від 30 липня 2021 року. Запропоновано в якості альтернативи повної відмови від реклами лікарських засобів запровадження механізму «корегуючої реклами», яка активно застосовується в США та полягає у виправленні або внесенні поправок до вже оприлюдненої реклами лікарських засобів та усуває твердження, які вводять в оману споживачів, містять неповну, неточну, неправдиву інформацію про лікарський засіб.
Зловживання патентними правами на лікарські засоби в умовах воєнного стану
(Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, 2024) Кодинець, А. О.; Дорошенко, О. Ф.; Волинець, І. П.; Дорожко, Григорій Костянтинович; Петренко, Віталій Олександрович; Білецький, В. В.
UKR: У статті розкрито питання зловживання патентними правами на лікарські засоби в умовах воєнного стану. Метою роботи є узагальнення проблем зловживання патентними правами на лікарські засоби в національному законодавстві, визначення шляхів їх вирішення та формулювання висновків щодо зменшення таких зловживань. У роботі застосовано загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання: діалектичний, формально-логічний, системно-структурний, порівняльно-правовий, а також метод аналізу та синтезу, які в сукупності сприяли організації, плануванню та проведенню наукового дослідження. У процесі дослідження пошук інформації був проведений за період з 2001 до 2024 року. В основу праці покладено наукові публікації з баз даних та пошукових систем (PubMed, JAMA, Scopus, Springer, BMC, Oxford Academic, Cairn.info), міжнародні та вітчизняні нормативно-правові акти, статистичні дослідження міжнародних організацій (Precedence Research, Statista, Proxima Research), патенти на винаходи, об’єктами яких є лікарські засоби, судові рішення, приписи та настанови міжнародних та вітчизняних експертів. Для відбору матеріалів було застосовано такі критерії включення: наукові статті, нормативно-правові акти, судові рішення та аналітичні огляди, що стосуються патентних прав на лікарські засоби, зловживань патентною монополією, «вічнозелених» патентів, а також недобросовісної конкуренції у фармацевтичній галузі. Були використані наступні пошукові запити: «зловживання патентними правами на лікарські засоби», “патентна монополія у фармацевтиці”, “вічнозелені патенти”, “недобросовісна конкуренція на фармацевтичному ринку”, “інтелектуальна власність в умовах воєнного стану”. Критеріями виключення з дослідження стали джерела, які не стосувалися правового регулювання патентів на лікарські засоби, матеріали, що не мали прямого зв’язку з патентними правами, а також публікації, що не відповідали вимогам науковості та достовірності. Визначено, що патентна монополія може призвести до підвищення цін на лікарські засоби, унеможливлення випуску генериків, залежності від імпорту, низької конкурентоспроможності та інших наслідків. Крім цього, створення «вічнозеленого» патенту впливає на конкурентні відносини, що є однією з форм прояву недобросовісної конкуренції. Розглянуто приклади патентної монополії на лікарські засоби, власниками яких є світові фармацевтичні компанії (Gilead, Merck Sharp & Dohme Corp. та ін.). Звернено увагу на проблемні аспекти законодавчого впровадження посилення захисту інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності в період дії воєнного стану, що спричиняє неправильне тлумачення та реалізацію відповідних положень та потребує оновлення. Проаналізовано судові справи фармацевтичних компаній щодо можливості штучного підтримання патентної монополії та блокування виходу генеричних лікарських засобів на ринок України. Наголошено на необхідності оновлення та вдосконалення законодавчого механізму регулювання строків чинності патентів на винаходи.
Невідповідність норм законодавства України у сфері охорони прав на сорти рослин нормам Конвенції UPOV та законодавства ЄС щодо права фермера
(Видавничий дім «Гельветика», Запоріжжя, 2025) Дорошенко, О. Ф.; Пічкур, О. В.; Петренко, Віталій Олександрович
UKR: Викладено суттєву невідповідність прав селян (фермерів), зокрема привілею фермера, визначених Актом 1991 року Конвенції UPOV, іншими міжнародними актами законодавства, європейським законодавством, визначенню таких прав законодавством України у сфері охорони прав на сорти рослин, що може створити перешкоди для визнання України членом Європейського Союзу. Акцентовано увагу на тому, що однією з основних умов прийняття України до ЄС є приведення її законодавчих систем у відповідність з обов'язковим мінімумом законодавства ЄС (acquis communautaire ЄС). Відбувається так звана процедура скринінгу актів законодавства України, тобто їх послідовна методична перевірка на відповідність актам законодавства ЄС. На підставі зазначеного встановлюється можливість інтеграції України у внутрішній європейський ринок, та насамкінець її вступ до ЄС. З моменту завердження Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу Законом України від 18.03.2004 р. № 1629-IV минуло більше 20 років, а оцінка відповідності європейському законодавству норм Закону України «Про охорону прав на сорти рослин» у редакції Закону від 17.01.2002 р. № 2986-III, зокрема ст. 47 щодо обмеження майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, до цього часу не здійснена. Звернута увага на тому, що протягом незалежності України малі українські фермери залишились осторонь аграрної політики держави. Підтримка сільського господарства у формі значних податкових пільг та субсидій була спрямована тільки на великі агрогосподарства, що поставило малих виробників сільсьгосппродукції у невигідне положення в частині розвитку та зростання. Відзначено, що прийняття Конвенції UPOV (Міжнародної конвенції про охорону нових різновидів рослин) нанесло непоправну шкоду фермерам, насамперед власникам малих сімейних ферм, оскільки їх позбавлено права вільно відтворювати та продавати насіння та інший розмножувальний матеріал місцевих різновидів рослин (ландрасів), різновидів, які є суспільним надбанням, а також насіння рослин, зазначених в офіційному каталозі. Це є досить дорогим шляхом комерційного використання матеріалу для розмноження рослин, який потребує ресурсів, недоступних для малих фермерів. Зроблено висновок про те, шо з аналізу положень Конвенції, європейського законодавства з питань правової охорони різновидів рослин, захисту прав фермерських господарств та положень відповідних законодавчих актів законодавства України випливає, що субєкти законодавчої ініціати не достатньо володіють нормами міжнародних договорів, європейського законодавства у зазначеній сфері, не приділяють належної уваги аналізу міжнародної, зокрема європейської політики щодо підтримання прав та економічних інтересів сімейних ферм, що у світі є основними випробниками сільськогосподарської продукції. З’ясовано, що надання переваг у виробництві та продажу сільськогосподарської продукції агрохолдингам призводить до конфлікту інтересів, про що чітко свідчить блокування фермерами низки європейських країн реалізації аграрної продукції в країнах ЄС.
Правове регулювання використання штучного інтелекту в освіті
(Видавничий дім «Гельветика», Запоріжжя, 2025) Дорошенко, О. Ф.; Ромашко, Алла Сазонівна; Тарасенко, Л. Л.; Петренко, Віталій Олександрович
UKR: Стаття присвячена концептуальним питанням правового регулювання використання засобів штучного інтелекту в освітньому процесі, зокрема при підготовці фахівців технічних спеціальностей. У статті показано, що сьогодні штучний інтелект активно впливає на всі сфери нашого життя. Певною мірою він автоматизує більшість професій, надаючи людині потужний інструмент впливу на процеси створення товарів і послуг, особливо враховуючи розвиток глибокого машинного навчання, яке пов’язане з розробкою нових нейронних мереж. Автори аналізують європейські та національні правові документи у цій сфері, які регулюють широкі загальні питання, приділяють увагу якості системи освіти та навчальних програм у сфері штучного інтелекту, а також розробці нових підходів і моделей навчання. Встановлено, що водночас менше уваги приділяється різним аспектам взаємодії людини зі штучним інтелектом, включаючи психологічні аспекти та ризики. З огляду на це, автори статті звернули увагу на проблеми підготовки фахівців у галузі дизайну з урахуванням можливостей штучного інтелекту в майбутньому. Оскільки одним із пріоритетних напрямків є впровадження штучного інтелекту в сферу освіти, на основі патентної інформації було досліджено динаміку розвитку штучного інтелекту в галузі освіти та в галузі автоматизованого проєктування. Проаналізовано вплив штучного інтелекту на підготовку фахівців у галузі проєктування. Рекомендовано на початковому етапі навчального процесу додати до навчальної програми таку дисципліну, як «Інженерна психологія», адаптувавши її до сучасної системи «оператор – штучний інтелект». Визначено, що для підготовки фахівців у галузі проєктної діяльності на першому етапі навчального процесу слід використовувати навчання людини-викладача як найбільш адаптивний та зрозумілий процес. Це дозволить майбутнім фахівцям сформувати стратегію проєктної діяльності в процесі навчання, без якої ефективна творча робота в умовах системи «оператор – штучний інтелект» неможлива. Визначена роль та місце інженерної психології в рамках цього процесу. Проаналізована патентна активність у світі щодо розробок штучного інтелекту у сфері освіти та конструкторської діяльності. Обґрунтована система творчої взаємодії людини зі штучним інтелектом, як система «оператор – машина». Запропоновані підходи до організації підготовки фахівців у сфері конструкторської діяльності з використанням штучного інтелекту.
Тенденції зловживання патентними правами на лікарські засоби на прикладі США (огляд літератури)
(ДЗ "Дніпропетровська медична академія МОЗ України", Дніпро, 2026) Кодинець, А. О.; Дорошенко, О. Ф.; Волинець, І. П.; Дорожко, Григорій Костянтинович; Петренко, Віталій Олександрович; Федорова, Н. В.
UKR: У статті здійснено систематизований аналіз наукових публікацій, присвячених сучасним тенденціям зловживання патентними правами у фармацевтичній галузі США, зокрема механізмам реалізації стратегій «вічнозелених» патентів та їх економіко-правовим наслідкам. Метою роботи було проведення систематизованого огляду наукової літератури щодо тенденцій зловживання патентними правами у фармацевтичному секторі США, з акцентом на механізмах реалізації стратегій «вічнозелених» патентів, їх економіко-правових наслідках та можливих напрямах удосконалення регуляторної політики. Для досягнення поставленої мети було застосовано методологію систематичного огляду літератури відповідно до рекомендацій PRISMA, у поєднанні із загальнонауковими та спеціальними методами наукового пізнання: системно-структурний, діалектичний, формально-логічний, порівняльно-правовий, методи аналізу та синтезу. Використання цих методів дозволило оцінити сучасний стан патентного регулювання в США, ідентифікувати правові інструменти продовження патентної монополії та проаналізувати їх вплив на доступність генеричних та/або біосимілярних препаратів. Матеріальною базою дослідження стали наукові публікації, аналітичні та статистичні звіти (PubMed, JAMA, Scopus, Springer, BMC, Oxford Academic), звіти та прогнози міжнародних організацій (DrugPatentWatch, ProClinical, PhRMA, Statista), а також офіційні документи Управління з патентів і торговельних марок США (USPTO), Угоди TRIPS та законодавство США у сфері патентного права (U.S. Patent Act, Hatch–Waxman Act). Із 286 ідентифікованих публікацій до якісного аналізу було включено 40 джерел, за період 2008–2025 років. Критеріями включення були джерела, що містять дані про патентний захист лікарських засобів, стратегії «вічнозелених» патентів, економічні наслідки та доступність медичних технологій. Джерела без прямого відношення до теми дослідження або з недостатньою науковою достовірністю виключалися. За результатами дослідження засвідчено, що фармацевтичні компанії США системно застосовують багаторівневі патентні стратегії, спрямовані на пролонгацію ринкової ексклюзивності після завершення базового патентного строку, підвищення цін на лікарські засоби та обмеження доступності терапії для споживачів. Водночас емпіричними даними підтверджено, що завершення строку дії патентів створює умови для активізації ринкової конкуренції та зниження цін на генерики на 30-50% протягом перших років. Підкреслено необхідність удосконалення регуляторних механізмів патентного законодавства США, включаючи обмеження практик «вічнозелених» патентів та забезпечення прозорості ринкових процесів. Надано прогноз щодо структурних змін у фармацевтичному ринку США в період 2025-2029 років, пов’язаних із завершенням строків дії ключових патентів на оригінальні лікарські засоби, а також запропоновано шляхи досягнення балансу між інтересами інноваційного розвитку та суспільними потребами в доступних лікарських засобах.