Browsing by Author "Кондес, Тетяна Василівна"

Now showing 1 - 3 of 3

Особливості роботи з психотравмами майбутніх фахівців з туризму в умовах війни
(Університет «КРОК», Київ, 2023) Шевяков, Олексій Володимирович; Бурлакова, Ірина Анатоліївна; Кондес, Тетяна Василівна; Чередніченко, Олексій Миколайович
UKR: Мета дослідження полягла у визначенні особливостей психотерапії та психологічної корекції на поведінковому рівні в роботі з психотравмами в умовах війни. Окремим завданням дослідження стала розробка методичного підходу до гармонізації психологічного стану травмованої людини та отримання критеріїв формування поведінкових компонентів такого стану під час війни в туристичній галузі. У статті з’ясовано процесуальні особливості роботи психологів і психотерапевтів з психотравмами під час війни. Запропоновано апробовані й оригінальні психологічні методики та описано ефективні методи надання оперативної психологічної допомоги при психологічних травмах під час війни. Узагальнено досвід практичної роботи команди фахівців різних вишів України, які за сприяння психотерапевтів з Америки та Європи розробили корисні психологічні техніки та детально описали необхідну психологічну допомогу майбутнім фахівцям в сфері туризму при психотравмах в умовах війни. Представлено систематизований комплекс науково-навчальних циклів психоосвітніх матеріалів, які змінюють рйнівний військовий кадр на ресурсне забезпечення, яке активно впроваджується в навчальний процес та реалізується в прикладній професійній діяльності в різних галузях психологічної науки і практики, у тому числі у туристичній сфері. Представлено комплекс дієвих практичних вправ, методи й технології нейролінгвістичного програмування, індивідуальні практики роботи з власними проблемами. Проаналізовано ключові помилки поведінки людей в умовах війни, шляхи переходу зі стану різкого падіння у стан відновленого піднесення. Дослідження виявило особливості соціального функціонування при роботі з психотравмою в умовах війни. Еріксонівський гіпноз пропонується при лікуванні посттравматичного стресового розладу як складного психічного стану, що виникає в результаті травми. Представлено досвід гіпнотерапії як терапії штучною брехнею заради позитивного результату. Рекомендовано психологічну корекцію поведінки особи під час війни у зв’язку зі зростанням поширеності та збільшенням кількості людей з психотравмами. Підкреслено значущість особистісних характеристик, психологічного потенціалу, важливість впровадження різноманіття форм та методів, що впливають на стан психотравмуючого соціально-психологічного середовища. Проведені розвідки на матеріалі майбутніх фахівців з туризму дозволяють зробити попередні висновки. Дійсно, робота з психотравмою в умовах війни супроводжується критичними моментами, найскладнішими з яких є корекція поведінки. Надання психопрофілактичної допомоги шляхом застосування запропонованого комплексного корекційного методу дозволяє запобігти вкрай негативних наслідків, які можуть психологічно деформувати особистість. Відповідно, необхідний подальший розвиток і апробація корекційного поведінкового методу психопрофілактики на ширшому емпіричному матеріалі, щоб рекомендувати його використання фахівцям з туризму. Отримані дані можуть бути корисними при визначенні напрямків роботи з психотравмами під час війни і в майбутньому повинні розглядатися як об’єкти психологічної підтримки при створенні диференційованих програм психореабілітації майбутніх фахівців в сфері туризму.
Психолого-педагогічна система формування здоров′язберігаючих компетентностей майбутніх фахівців з менеджменту туризму
(ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК», 2021) Кондес, Тетяна Василівна; Бурлакова, Ірина Анатоліївна; Шевяков, Олексій Володимирович
UKR: У статті представлено аналіз соціально-психологічної сутності феноменів здоров’я, здоров’язбереження та здоров’язберігаючих компетентностей; визначено специфіку професійної діяльності фахівців з туризму, а також значення та структуру здоров’язберігаючих компетентностей майбутніх фахівців з менеджменту туризму. Метою даної роботи є розгляд компетентнісного підхіду до формування здоров’я майбутніх фахівців з менеджменту туризму. На основі результатів анкетування розробити форми роботи студентів щодо формування культури здоров’я та здорового способу життя. Розглянуто етапи формування здоров’язберігаючих компетенцій. Зазначено необхідність використання компетентнісного підходу. Констатовано, що компетентністний підхід визначається як один із важливих концептуальних підходів щодо оновлення змісту освіти та є провідним у модернізації її системи. Виокремлено структурні складові (ціннісно-мотиваційну, когнітивно-креативну, операційно-діяльнісну, комунікативно-поведінкову, емоційно-регулятивну та особистісну) здоров’язберігаючих компетентностей майбутніх фахівців з туризму. Наголошується, що сучасні реалії вимагають виховання здорового, морально зрілого, конкурентоспроможного, мобільного, готового до активної життєдіяльності фахівця, а наявність фізичного та психологічного здоров'я є основним фактором, необхідним для його особистісного зростання і успішної соціалізації. Показано, що формування культури здоров’я, спрямованості мислення на збереження й зміцнення здоров’я – невід’ємний компонент здоров’язберігаючих компетентностей майбутніх фахівців з менеджменту туризму. Запропоновано методику формування здоров’язберігаючих компетентностей майбутніх фахівців з менеджменту туризму. Описано соціально-психологічні умови для формування ціннісного і свідомого ставлення майбутніх фахівців з менеджменту туризму до свого здоров’я, підвищення мотивації до здорового способу життя, активації навчально-пізнавальної діяльності, самопізнання і самоактуалізації, комунікативних здібностей, вдосконалення психофізичних здібностей, підвищення рівня фізичної підготовленості через використання цілеспрямованих активних соціально-психологічних методів навчання і допомоги; участі у підготовці та реалізації оздоровчо-масових і рекреаційних проектів, спортивних заходів.
Психолого-педагогічні технології вдосконалення системи підготовки спортсменів (на прикладі темпоральності досвіду)
(Університет «КРОК», Київ, 2021) Шевяков, Олексій Володимирович; Бурлакова, Ірина Анатоліївна; Кондес, Тетяна Василівна
UKR: Ігнорування предметом вивчення темпоральності досвіду під час підготовки спортсменів зрозуміло, збіднює можливості соціального проектування. Вимога сьогодення у філософському осмисленні непростого вивчення та застосування досвіду, його використання при соціальному проектуванні системи спортивної підготовки. Звертаючись до аналізу досліджень, проведених останніми роками, звернемо увагу на досить вузьке коло публікацій, присвячених проблемі вивчення та застосування досвіду у завданнях його використання під час проектування соціальних систем. Необхідно визначити роль вивчення та використання досвіду провідних фахівців, довівши, що індивідуальний досвід фахівців є важливим елементом у розробці сучасної стратегії реформ та створення системи підготовки спортсменів. Метою статті було проаналізувати філософський та соціокультурний контекст використання досвіду підготовки спортсменів вищого рівня майстерності у завданнях темпоральності досвіду (перенесення його у майбутнє), тобто нової, бажаної системи спорту в Україні, що розвивається. У нашому дослідженні темпоральність використовувалась у контексті виявлення, оцінки та узагальнення індивідуального досвіду її носіїв під час проектування нової системи спорту найвищих досягнень в Україні. Дія конструкту розгортається у часовому просторі. Дослідження показали, що суть психолого – педагогічної компетентності спеціаліста у сфері спорту розкривається через постійне поповнення своїх знань та їх адаптація до фізичної культури та спорту; знання про побудову фізкультурно-педагогічного процесу як об'єкта проектування; систематичний опис та пояснення проблем, що виникають у галузі спорту, з погляду науки (гносеологічна функція); уміння застосовувати у фізкультурно-педагогічному процесі сучасні психолого-педагогічні технології дослідження. При переході спортсмена від етапу до наступного етапу у своїй спортивній картері, його відповідальність і вплив як активного суб'єкта на досягнення змагального результату постійно зростають. Це необхідно враховувати, по-перше, під час професійної підготовки спортивних тренерів. І, по-друге, використовувати тренерами під час подальшого вдосконалення системи підготовки спортсменів.