Browsing by Author "Ляшенко (Накашидзе), Ірина Сергіївна"

Now showing 1 - 5 of 5

Доброчесність у гуманітарних студіях з огляду на християнську мораль
(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпро, 2022) Кривчик, Геннадій Георгійович; Ляшенко (Накашидзе), Ірина Сергіївна
UKR: Мета роботи – визначити якості гуманітарних наук, що забезпечують їх продуктивність і корисність для суспільства, сприяють покращенню життя людей, їх вдосконаленню. Теоретичний базис. Філософська проблема співвідношення науки і моралі у статті розглянута в нових ракурсах: по-перше, виділена царина гуманітарних наук, які мають певні сутнісні відмінності від фізико-математичних, технічних, природознавчих та інших «точних» наук; по-друге, продуктивність гуманітарних досліджень пов'язується з моральними аспектами, передусім з дотриманням норм Закону Божого. Для цього здійснено аналіз не тільки наукової літератури, але введено в науковий обіг (у даному контексті) низку біблейських оповідань зі Старого й Нового завітів. Наукова новизна. Здійснено спробу розпочати наукову дискусію щодо ролі гуманітарних наук в житті суспільства, ієрархії основних чеснот, яких зобов'язані дотримуватися вчені гуманітарного профілю й всі науковці загалом. Побіжно автори висловлюють власну думку щодо боротьби з академічним плагіатом, розмова про який останніми роками стала мейнстримом у науковому співтоваристві. Для обґрунтування предмету наукової розвідки подані у авторському трактуванні такі поняття, як мораль, християнська мораль, гуманітарні науки тощо. Висновки. Головне призначення гуманітарних наук – це формування чеснот, сумлінне служіння країні, працелюбність, дотримання конституції та законів держави, поважання прав і інтересів кожної людини, віра у верховенство права, в перемогу справедливості й добра над злом. З моральної точки зору в гуманітарній науці насамперед важливі чесність ученого, вміння протистояти спокусі підлаштовуватися проти своєї совісті під загальноприйнятий тренд або під волю влади заради вигоди і комфорту.
Особливості пейзажної лірики Яра Славутича (на матеріалі циклу «Херсонські сонети»)
(Уманський державний педагогічний інститут імені Павла Тичини, 2024) Ляшенко (Накашидзе), Ірина Сергіївна
UKR: У статті досліджуються особливості пейзажної лірики Яра Славутича у циклі «Херсонські сонети». Виявлено, що основним образом циклу є степ як ознака малої батьківщини ліричного героя. Вимальовується опозиція чужина – батьківщина, що є одним із провідних мотивів лірики Яра Славутича. У сонетному циклі чітко виокреслюються всі пори року, на що вказують рослинні та тваринні образи. Серед найбільш уживаних тропів поета при змалюванні пейзажу – метафора, епітети, персоніфікація, літота.
Своєрідність лірики Б. Олександріва
(Міжрегіональна Академія управління персоналом, Київ, 2021) Ляшенко (Накашидзе), Ірина Сергіївна
UKR: У 2021 р. виповнюється 100 років з дня народження Б. Олександріва – відомого україномовного поета з Канади. Його творчість є багатогранною, але в силу багатьох причин вона досі залишається малодослідженою в Україні. Метою статті є дослідження своєрідності поетичної творчості Б. Олександріва. Реалізація поставленої мети передбачає вирішення низки завдань, як-от: 1) визначення тематичної своєрідності ліричних творів поета; 2) дослідження наскрізних образів та мотивів; 3) визначення художніх засобів, що створюють авторський стиль поета. Наукова новизна. У статті виокремлюються як домінантні такі основні мотиви лірики Б. Олександріва, як туга за батьківщиною, самотність на чужині (у їх зв’язку яскраво простежується опозиція чужина-батьківщина). Національна тематика у віршах насамперед виражається через традиційні образи (степ, сонце, крила тощо), згадки про минуле народу. Поезії Б. Олександріва є емоційно і психологічно насиченими. Багато поезій Б. Олександріва належать до філософської лірики, де центральними мотивами є плин часу, приреченість людини, смерть. Як висновок у статті наголошується, що поетична спадщина Б. Олександріва тяжіє до неокласичного напрямку. Тематично вона цілком вписується у контекст української еміграційної поезії ХХ ст., має багато перегуків із творчістю митців-класиків материкової України (де центральною темою є саме тема батьківщини). Інтимній ліриці Б. Олександріва притаманні щирість, ніжність, витонченість, музичність і пісенність. Ознаками філософської лірики Б. Олександріва також є самозаглиблення, медитація, споглядання. Екзистенційності творам поета надає звернення і розкриття теми смерті. На жаль, через раптову смерть, поет так і не встиг повністю розкрити свій потенціал. Із проголошенням незалежності України ім’я Б. Олександріва повернулось на батьківщину. Його творчість є перспективною для подальших літературознавчих досліджень.
Штрихи до літературного портрета Леоніда Коровника
(ПП «ЛІРА ЛТД», Дніпро, 2024) Ляшенко (Накашидзе), Ірина Сергіївна
UKR: Стаття присвячена розгляду творчої спадщини україномовного поета Канади, вихідця з Дніпропетровщини, Леоніда Коровника. Подано короткі біографічні відомості про поета, акцентовано увагу на двох сторонах його діяльності – перекладацької та поетичної. Обидві пов’язані із релігією, оскільки сам Л. Коровник тривалий час був пастором баптистської церкви. Його поезія переважно релігійного змісту, проте він звертається до багатьох тем, пов’язаних з Україною – історія, філософія, природа, мова тощо. Виокремлюється також образ другої батьківщини – Канади. Окремою сторінкою діяльності Л. Коровника є висвітлення теми Голодомору, свідком якого він був у дитинстві.
Історико-культурологічні аспекти формування української поезії в Канаді
(Вежа-Друк, Луцьк, 2023) Ляшенко (Накашидзе), Ірина Сергіївна
UKR: У п'ятому випуску серії "Канадознавство", яка започаткована Центром канадознавства Волинського національного університету імені Лесі Українки, авторка роботи фокусує увагу на розкритті історико-культурологічних аспектів формування україномовної поезії в Канаді. Дослідження може бути цікавим для науковців, викладачів, докторантів, аспірантів, студентів факультетів міжнародних відносин, іноземної філології, історії, політології та національної безпеки, філології та журналістики, педагогічної освіти та соціальної роботи, для працівників центрів канадознавства в Україні, авторів українських студій у Канаді, а також усіх, хто цікавиться канадознавством, україно-канадською співпрацею в різних сферах.