Browsing by Author "Мосюкова, Наталія Геннадіївна"

Now showing 1 - 8 of 8

Антирелігійна політика більшовицької влади на початку 1920 х рр. (на прикладі римо-католиків Катеринослава)
(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2021) Мосюкова, Наталія Геннадіївна
UKR: Мета статті: аналіз умов існування римо-католицької спільноти Катеринослава в перші роки встановлення більшовицької влади. Методи дослідження: історико-генетичний, історико-системний. Основні результати: висвітлено ставлення більшовиків до Церкви і методи, які вони застосовували у своїй антирелігійній діяльності на початку 20-х рр. ХХ ст.; виявлено чинники, що впливали на ставлення влади до римо-католиків Катеринослава; досліджено заходи, які проводили більшовики з метою тиску на поляків та литовців, що мешкали на той час у губернському місті, а також результати означеної діяльності. Висновки: знищення релігії було складовою частиною стратегічних планів більшовиків і після встановлення своєї влади вони почали наступ на Церкву. На початку 20-х рр. ХХ ст. серед заходів були репресії, грабунок церков, моральний тиск на вірян. Ініціатором цькування була партія більшовиків, активну участь у цьому процесі брала Надзвичайна комісія, вона «підкидала» дієві методи реалізації поставлених завдань, а також здійснювала репресії. На становище поляків впливали стосунки радянської держави з Польщею. У 1920 р. вони суттєво ускладнювалися війною між цими країнами. В листівках, які випускали більшовики, лунали заклики до повалення державного ладу та проведення терористичної діяльності на території Польщі. Політика Радянської влади, репресивна діяльність по відношенню до Церкви (в тому числі і РКЦ), агресивна риторика щодо Польщі підштовхували місцевих поляків до виїзду на історичну батьківщину. Спроба радянізувати біженців вагомих успіхів не мала і у 1921–1922 рр. з Катеринослава ешелонами виїжджали представники народів, які формували римо-католицьке середовище губернського центру. Влада намагалася також експортувати революційні ідеї в сусідні країни. До Польщі виїжджали не тільки біженці, а і поляки, що мешкали в місті до війни. Значна частина представників цієї національної меншини Катеринослава у середині 1920-х рр. до парафіян костьолу не належала, а це означає, що вони перебували під впливом антирелігійної пропаганди або боялися відкрито сповідувати свою віру. Практичне значення: результати дослідження можуть бути складовою частиною курсу історії та релігії національних меншин України. Наукова новизна: автором вперше проведено дослідження особливостей умов існування римо-католиків Катеринослава на початку 1920-х рр. Тип статті: дослідницька.
Антирелігійна політика радянської влади в кінці 20-х – 30-ті роки ХХ сторіччя (на прикладі римо-католиків Дніпропетровська)
(Миколаївська обласна організація Національної спілки краєзнавців України, 2021) Мосюкова, Наталія Геннадіївна
UKR: У статті висвітлено умови, в яких існувала Дніпропетровська римо-католицька парафія св. Йосипа в кінці 20-х – 30-ті роки ХХ ст. У цей період влада впроваджувала політику, характерними рисами якої були посилення антирелігійної пропаганди, масове закриття культових споруд, репресії проти католицьких священників і польського населення. Ймовірно, римо-католицька спільнота Дніпропетровська проіснувала довше більшості громад Південної України. Точна дата закриття костелу в обласному центрі, на жаль, невідома, але наведені аргументи дозволяють найбільш вірогідною датою вважати кінець 1936 року. Через відсутність документів немає можливості точно описати механізм закриття названого храму, можна лише «намалювати схему» цього процесу, користуючись документами про ліквідацію костелів в інших містах Півдня та Сходу України. Останній удар по парафії св. Йосипа нанесли репресії 1937 року, в результаті яких вона на певний час припинила своє існування.
Катеринославська (дніпропетровська) римо-католицька парафія у 20-ті роки ХХ сторіччя
(Миколаївська обласна організація Національної спілки краєзнавців України, 2021) Мосюкова, Наталія Геннадіївна
UKR: У статті висвітлено обставини, в яких існувала Катеринославська (Дніпропетровська) римо-католицька парафія святого Йосипа у непрості для вірян всіх конфесій 20-ті роки ХХ ст. Антирелігійна політика, що її проводила радянська влада, не створювала сприятливих умов для вільного сповідування віри. Католики жили в атмосфері нагляду, фінансового тиску, втручання у внутрішні справи спільноти з боку влади. Відсутність масових репресій проти Римо-Католицької Церкви до кінця 20-их років давала можливість громадам РКЦ діяти. У Катеринославі (Дніпропетровську) діяв костел, парафія мала священника, існувала громада, але кількість парафіян у 1920-ті роки суттєво зменшилася у порівнянні з дореволюційним періодом.
Польська національна меншина Катеринослава (Дніпропетровська) в контексті політики коренізації
(Національна металургійна академія України, Дніпро, 2021) Мосюкова, Наталія Геннадіївна
UKR: Проаналізовано особливості проведення та наслідки політики коренізації щодо польської національної меншини Катеринослава (Дніпропетровська).
Римо-католицьке духовенство в умовах антирелігійної політики СРСР у 20-ті роки ХХ сторіччя
(Український державний університет науки і технологій, Навчально-науковий інститут «Інститут промислових та бізнес-технологій», Дніпро, 2022) Мосюкова, Наталія Геннадіївна
UKR: Проаналізовано становище, в якому опинилося римо-католицьке духовенство після встановлення на українських землях радянської влади, методи тиску з боку більшовиків щодо цієї категорії населення, а також результати проведення вказаної політики.
Римо-католицькі спільноти Дніпропетровщини у другій половині 1940-х років
(Миколаївська обласна організація Національної спілки краєзнавців України, 2022) Мосюкова, Наталія Геннадіївна
UKR: У перші повоєнні роки на Дніпропетровщині існували дві римо-католицькі громади — у Дніпропетровську та Дніпродзержинську. Вони відновили свою діяльність (після репресій 1930-х років) ще у часи німецької окупації. Аналіз документів, які є в наявності, але не дають повної інформації, показав, що спільноти були подібні за своєю чисельністю, національною та віковою ознакою. В умовах певної лібералізації відносин між державою та релігійними організаціями, римо-католики плекали надію на продовження своєї діяльності і після повернення радянської влади на українські землі. Держава ж усіляко перешкоджала повноцінному існуванню парафій, здійснювала фінансовий тиск на них, у результаті спільнота Дніпропетровська була змушена відмовитися від претензій на костел (громада Дніпродзержинська зустрічалася у приватному приміщенні). Спільноти знаходилися під наглядом влади, протягом другої половини 1940-х років тиск на релігійні організації посилювався.
Російська православна церква Дніпропетровщини у повоєнні роки (ІІ половина 40-х — початок 50-х років ХХ сторіччя)
(Видавництво «Гілея», Київ, 2022) Мосюкова, Наталія Геннадіївна
UKR: В статті висвітлено умови, в яких існувала Російська Православна Церква у повоєнні роки, її взаємини з владою, особливості функціонування на території Дніпропетровської області. Для вирішення поставленого завдання було використано історико -генетичний, історико-порівняльний, системний методи. З’ясовано, що РПЦ співпрацювала з владою, але, незважаючи на це, обмеження для неї існували, її структури знаходилися під наглядом відповідних органів. Виявлено, що лібералізація релігійної політики радянської влади сприяла збільшенню кількості спільнот і чисельності духовенства Російської Православної Церкви у Дніпропетровській області, але з 1947 — 1948 років спостерігалося їх зменшення. Визначено, що значна частина служителів культу РПЦ на Дніпропетровщині не мала належного рівня освіти і не вирізнялася високою моральністю.
Християнські церкви Дніпропетровщини в кінці 40-х років ХХ сторіччя
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2023) Мосюкова, Наталія Геннадіївна
UKR: Висвітлено вплив релігійної політики держави на функціонування християнських церков Дніпропетровщини в кінці 40-х років ХХ сторіччя.