Browsing by Author "Прутчикова, Валентина Василівна"

Now showing 1 - 6 of 6

Аксіологічне значення німецьких паремій як складник прагматичного потенціалу
(Видавничий дім «Гельветика», 2021) Прутчикова, Валентина Василівна
UKR: Мета статті − дослідити участь аксіологічного значення німецьких паремій в актуалізації прагматичної функції в аспекті емоційно-оціночних і міжособистісних установок учасників комунікації. Зазначено, що аксіологічність є конститутивною характеристикою паремій, які у мовному фонді відрізняються своєю семантичною і комунікативною двоплановістю, автосемантією, усталеним комунікативно-прагматичним потенціалом, що визначає їх актуалізацію. Визначено, що в актуальній конситуації паремії пристосовуються до основної комунікативно-прагматичної направленості і набувають релевантного прагматичного значення, не втрачаючи свого базового прагматичного значення – дидактичного, яке корелює з основною для паремії особливістю – її здатністю давати оцінку усьому, що відбувається, з точки зору соціуму, який є імпліцитним «автором» паремії. Конситуативне значення паремії створюється кожного разу як результат нової особистісно-комунікативної орієнтації. Встановлено, що суб’єктом оцінювання паремій є імпліцитний необмежений соціум, об’єктом оцінювання – типова мовленнєва паремійна ситуація, і «моментом відліку» – оціночні стереотипи соціуму. Семантична двоплановість паремій мотивує два види оцінки: узуальну (поза конситуацією) і конситуативну (в конситуації). Оцінка подій, дій, осіб тощо актуалізується залежно від розподілу соціальних ролей і намірів учасників комунікації і генерує певний мовленнєвий вплив на адресата через схвалення або осудження стану речей як пораду, настанову, рекомендацію тощо. Зроблено висновок про те, що аксіологічне значення паремій є базовим складником їхньої прагматичної функції, потенціює суб’єктивне емоційно-оціночне ставлення комунікантів до ситуації через образність, соціально-оціночну умотивованість, раціонально-оціночну інтерпретацію дійсності, функціонально-діяльнісну орієнтацію, когнітивність за метою, асоціативно-субституційний характер. До лексичного фонду мови паремії входять як «прагматичні заготовки» з соціально-оціночною орієнтацією.
Дискурсивні характеристики комунікантів модифікованих паремій
(ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», Полтава, 2024) Прутчикова, Валентина Василівна
UKR: Статтю присвячено дослідженню дискурсивних характеристик комунікантів оказіонально модифікованих паремій, адресанта і адресата, у сучасному німецькомовному медіадискурсі. Модифіковані паремії розглядаються як результат адаптації узуальних паремій до особливостей соціокультурної переоцінки суспільних норм і стереотипів, «мовленнєвої демократизації». Зазначено, що модифікація паремій є комунікативно продуктивною завдяки текстоутворюючим особливостям узуальних паремій, які слугують шаблоном для створення нових установок і смислових асоціацій. Включення модифікацій у дискурс здійснюється адресантом з урахуванням когнітивно-комунікативних характеристик адресата. Визначено, що оказіонально модифіковані паремії, з одного боку, зберігають у собі усталені структурно-семантичні характеристики узуальної паремії, а з іншого – привносять нові комунікативні смисли та інтенції, які можуть корелювати або контрастувати з першоджерелом. Установлено, що адресант здійснює двоплановий емоційний та інтелектуальний вплив на адресата: зберігає концептуальні імплікації узуальної паремії і декларує свій суб’єктивний вектор когнітивної інтерпретації інформації та характер інтерперсональних відносин з адресатом. Зроблено висновок, що в аспекті інтерперсональних відносин між комунікантами пріоритетними є соціальні статуси. Визначальною є двоплановість соціального статусу адресанта як синергія запозиченого статусу узуальної паремії і його персонального. Успішність мовленнєвої кооперації забезпечується зацікавленістю, комунікативною тотожністю у плані фонових і пропозиційних знань, взаємозалежністю адресанта та адресата. Адресант пом’якшує соціально детерміновану авторитетність узуальної паремії заради налагодження контакту, певної інтимізації, діалогізації і спрощення комунікації з адресатом.
Мовна локалізація технічної документації
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро; ЮРСЕРВІС, 2023) Прутчикова, Валентина Василівна
UKR: Мета: Авторка ставить за мету визначити особливості та передумови мовної локалізації технічної документації. Для первинного аналізу здійснюється розмежування понять «переклад» та «локалізація», межі їх співвідношення. Конкретизується дефініція «мовна локалізація» як різновид перекладацької діяльності, спрямованої на лінгвістичну, національно-культурну та соціопсихологічну адаптацію перекладного тексту до конвенціональних норм та картини світу іншомовного адресата. Методика: Застосовано порівняльний аналіз характеристик перекладацького та локалізаційного процесів в аспекті інтернаціоналізації продукції, зіставний аналіз перекладу та мовної локалізації, описовий метод щодо видів попередньої підготовки до мовної локалізації технічної документації. Результати: Визначено, що мовна локалізація технічного документу передбачає застосування перекладачем цілої низки стратегій трансляції вихідного тексту у цільовий з урахуванням особливостей кореляції між культурою-джерелом і культурою-рецептором та жорстких вимог інтернаціоналізації, оскільки переклад здійснюється на різні мови. З використанням автоматичного машинного перекладу особливу значимість відіграє управління термінологією (Terminology Management), що передбачає систематичний відбір, обробку і систематизацію термінів у вигляді термінологічної бази з метою забезпечення узгодженого вживання усіх термінів, пов'язаних з продукцією та послугами компанії, у вихідній мові і у всіх мовах, на які перекладаються документи. Визначено основні види оптимальної попередньої підготовки технічної документації як передумови для успішної мовної локалізації. Наукова новизна: Авторка вперше здійснила систематизацію основних чинників мовної локалізації технічної документації та визначила основні види підготовчої перекладацької діяльності. Дала визначення поняття «мовної локалізації» технічної документації у перекладацькому аспекті. Практична значимість: Отримані результати можуть бути застосовані при виконанні перекладацьких проєктів у роботі з технічною документацією з метою інтернаціоналізації продукції та послуг.
Особливості перекладу модуляризованих текстів технічної документації
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2024) Прутчикова, Валентина Василівна
UKR: Мета статті – визначити особливості модульного створення контенту як новітньої тенденції у сфері міжнародних технічних комунікацій. Виокремити основні навички і компетентності, які необхідні для перекладу модуляризованої технічної документації, що презентує і супроводжує продукцію на світовому ринку відповідно до інтернаціональних стратегій бізнесу.
Переклад у галузі металургії, економіки та менеджменту (німецька мова)
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Прутчикова, Валентина Василівна
UKR: У навчальному посібнику викладено лекції та практичні завдання до автентичних німецькомовних текстів металургійної, економічної тематики та менеджменту для удосконалення навичок галузевого перекладу та засвоєння термінологічної лексики. Призначений для опанування вибіркової освітньої компоненти «Переклад у галузі металургії, економіки і менеджменту» за спеціальністю В11.041 «Філологія» для ОПП «Переклад з англійської мови».
Транскреація як перекладацький інструмент маркетингу
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2026) Прутчикова, Валентина Василівна
UKR: Мета статті – дослідити основні особливості транскреації як нового трансляційного інструменту презентації ринкового продукту у співвідношенні з поняттями «переклад», «локалізація» у сфері управління інформацією та інтернаціональних стратегій бізнесу.