Browsing by Author "Славська, Яніна Анатоліївна"

Now showing 1 - 7 of 7

Духовна спадщина музичної культури епохи бароко
(Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, 2019) Шевяков, Олексій Володимирович; Славська, Яніна Анатоліївна; Славська, Валерія Анатоліївна
UKR: У статті виявлено умови, котрі ініціювали появу і розвиток естетичного впливу музики епохи бароко. Метою статті є виявлення соціально-психологічних особливостей музичної культури епохи бароко. Завдання дослідження: надати загальну соціально-психологічну характеристику епохи бароко, включаючи поняття і стиль епохи, а також її музичну культуру; схарактеризувати соціально-психологічні особливості становлення музики епохи бароко. Об’єкт дослідження – музична культура епохи бароко, предмет – соціально-психологічні особливості її трактування.Встановлено, що рубіж ХVI-XVII століть знаменувався великими науковими відкриттями в галузі математики, астрономії, природознавства і психофізіології. Зміни характеру державної влади в Європі сприяли виникненню нової людини, що володіє новим світоглядом, новою ідеологією, новою мораллю. Ці соціально-психологічні процеси не могли не знайти відображення в мистецтві. Культура бароко (в тому числі і музична) пройшла довгий шлях розвитку (до середини ХVIII cстоліття), нерідко поєднуючи в собі багато в чому протилежні естетичні погляди. Здійснено історико-педагогічний аналіз тенденцій скрипкової музики, визначено основні характеристики її розвитку. Здійснено науково-теоретичне обґрунтування становлення жанру скрипкової сонати епохи бароко. На основі системного аналізу виявлено генезис жанру скрипкової сонати. Визначено жанрові особливості скрипкових сонат.
Педагогічні імплікації культурно-історичної теорії Л. Виготського
(СНУ ім. В. Даля, Київ, 2022) Сізов, Віталій Валерійович; Шевяков, Олексій Володимирович; Славська, Яніна Анатоліївна
UKR: У статті розглядаються суть і значення культурно-історичної теорії Л. Виготського. Під час культурної дифузії актуалізуються тенденції мультикультуралізму як противага цього процесу. Ось чому теорія Виготського набуває особливого сенсу і значення для вітчизняної педагогіки. Не може бути єдиним суспільство, в якому у кожного покоління «свої» цінності. Саме в цій тезі полягає значущість культурно-історичної теорії Л. Виготського, який розкрив соціальну природу формування психічних якостей особистості. Педагогічна модель чи технологія повинні спиратися на культурно-історичний базис, який зі свого боку дає опору для формування загальної концепції освіти в суспільстві. Звернення до культурно-історичної теорії Л. Виготського – це черговий крок до розуміння закономірностей розвитку педагогіки, формування методологічної основи педагогічної науки в сучасному соціокультурному просторі. Згідно з концепцією Л. Виготського, культурний розвиток дитини передбачає процес, в якому біологічні характеристики (здібності до пам'яті, мислення) трансформуються в соціальні, а соціальні інтеріорізуються в психологічні, видозмінюючи механізми процесів прояву і розвитку пам'яті і мислення. Л. Виготський доводить, що рефлекторні механізми відходять на другий план, а соціально-культурні стають пріоритетними. Відзначено, що не кожне соціальне відношення або соціальна взаємодія може стати внутрішньою вищою психічною функцією, а лише те, що з’являється як категорія, як одиниця драми. В акті переживання драматичне зіткнення переплавляється і виливається у зміну структури особистості, стаючи актом розвитку. Соціальні відносини формують зразки чи моделі поведінки. Соціальні відносини не завжди означають колективні відносини. Соціальність може бути джерелом особистого переживання. Розглядається концепція знака, де свідомість маніпулює символами та поняттями. Культурно-історична теорія Л. Виготського – зразок культурного релятивізму, що може бути протиставлено сучасним процесам культурної дифузії.
Психофізіологічні складові діяльності операторів атомних електростанцій як чинник аварійності в умовах загрози соціальної катастрофи
(Дніпропетровська медична академія МОЗ України, Дніпро, 2023) Шевченко, Олександр А.; Шевяков, Олексій Володимирович; Корнієнко, Вікторія В.; Бурлакова, Ірина Анатоліївна; Славська, Яніна Анатоліївна; Жигайло, Наталія І.; Вакулик, Вячеслав В.; Остапенко, Ігор Сергійович; Герасимчук, Олександр А.; Дорошенко, Е. Ю.; Приходько, Володимир Васильович; Чернігівська, Світлана Анатоліївна; Івченко, Оксана М.; Тихонович, Вікторія М.; Дорогань, Сергій Б.
UKR: Мета дослідження – встановити особливості операторської праці та провідних факторів формування її психофізіологічної напруженості на атомних електростанціях в умовах загрози соціальної катастрофи у зв’язку з воєнними діями. Дослідження проводились на базі Запорізької та Хмельницької атомних електростанцій (АЕС) впродовж 2020- 2021 років. Для вивчення динаміки психофізіологічного стану операторів АЕС використано вербальнокомунікативний метод діагностики для збору відомостей про досліджуваних операторів з використанням «Google Form» та традиційні фізіологічні, психологічні та психофізіологічні методики. Проаналізовано соціально-демографічні особливості досліджуваних операторів блочного щита керування. Установлено, що серед обстежених були лише чоловіки (100%) віком 24-49 років та досвідом роботи від 4 до 20 років. Усі обстежені оператори (41 особа) – мешканці міста, із закінченою вищою освітою і сімейні. Використано методики психологічних (реактивна тривожність, cамопочуття, активність, настрій, увага), фізіологічних (кардіографія, артеріальний тиск) та психофізіологічних (простих сенсомоторних та психофізичних) досліджень для емпіричної оцінки напруженості діяльності операторів блочного щита управління АЕС. Обстежено операторів, під час чергування яких фіксувалися помилки управління та передаварійні ситуації. Установлено, що психологічні, фізіологічні та психофізіологічні реакції цих операторів супроводжуються підвищеною реактивною тривожністю, погіршенням самопочуття, зниженням активності, настрою, скороченням функціональних резервів кардіореспіраторної системи, розумової та фізичної працездатності. Ці показники розглянуто як критерії розробки режимних заходів. Запропоновано при розробці заходів щодо оптимального відбору та розстановки операторських кадрів ураховувати не тільки технологічні фактори, а й психофізіологічні особливості операторів у динаміці їхнього прояву. Функціональний стан операторів АЕС може бути оцінений за допомогою комплексу методів професійного відбору та професійної підготовки, що може привести до зменшення аварійності та зайвих витрат на перепідготовку. Очікуваними ефектами є також підвищення ефективності та якості операторської діяльності, продуктивності та надійності виконання виробничих завдань, збільшення професійного довголіття, зниження травматизму та професійно зумовленої захворюваності цих фахівців.
Робота майбутніх психологів зі психотравмами в період війни
(Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, Дніпро, 2024) Шевяков, Олексій Володимирович; Корнієнко, Вікторія В.; Славська, Яніна Анатоліївна; Чередніченко, Олексій Миколайович
UKR: Визначено особливості психологічної корекції на поведінковому рівні в роботі зі психотравмами в період війни. Розроблено методичний підхід до гармонізації психологічного стану травмованої людини та oкреслено критерії формування поведінкових компонентів такого стану під час війни. З’ясовано процесуальні особливості роботи майбутніх психологів зі психотравмами. Запропоновано апробовані й оригінальні психологічні методики та описано ефективні методи надання оперативної психологічної допомоги. Узагальнено досвід практичної роботи команди фахівців різних вишів України, які за сприяння спеціалістів із Америки та Європи розробили корисні психологічні техніки та детально описали необхідну психологічну допомогу при психотравмах. Представлено систематизований комплекс науково-навчальних циклів психоосвітніх матеріалів, що формують духовність особистості, активно впроваджуються в навчальний процес та реалізуються у прикладній професійній діяльності в різних галузях психологічної науки і практики; а також комплекс дієвих практичних вправ, індивідуальні практики роботи зі власними проблемами. Проаналізовано ключові помилки поведінки людей в умовах війни, шляхи переходу з пригніченого стану у стан відновлення. Виявлено особливості соціального функціонування при роботі з психотравмою. Рекомендовано психологічну корекцію поведінки особи під час війни у зв’язку зі зростанням поширеності та збільшенням кількості людей зі психотравмами. Підкреслено значущість особистісних характеристик, психологічного потенціалу духовності, важливість упровадження різноманітних форм та методів, що впливають на стан психотравмуючого соціально-психологічного середовища. Проведені на матеріалі майбутніх психологів розвідки дозволяють сформулювати попередні висновки. Дійсно, робота зі психотравмою в умовах війни супроводжується критичними моментами, найскладнішим із яких є корекція поведінки. Надання психопрофілактичної допомоги шляхом застосування комплексного корекційного методу дозволяє запобігти вкрай негативним наслідкам, що можуть психологічно деформувати особистість. Відповідно, необхідний подальший розвиток і апробація корекційного поведінкового методу психопрофілактики на ширшому емпіричному матеріалі, щоб рекомендувати його використання фахівцям зі психології. Отримані дані можуть бути корисними при визначенні напрямів роботи зі психотравмами під час війни і в майбутньому повинні розглядатись як об’єкти психологічної підтримки при створенні програм психореабілітації майбутніх фахівців.
Соціальна підтримка інклюзивного музичного навчання дітей з порушеннями зору
(Scientific Publishing Center “Sci-conf.com.ua”, 2019) Шевяков, Олексій Володимирович; Шрамко, Ігор Анатолійович; Славська, Яніна Анатоліївна; Славська, Валерія Анатоліївна
UKR: Розглянуто питання щодо забезпечення соціального захисту певної категорії громадян, зокрема – дітей з особливими освітніми потребами. Досліджено вплив музичного навчання на формування особистості та розвиток адаптаційних можливостей дитини із вадами зору з оглядом на умови музичної школи.
Соціально-педагогічний супровід життєдіяльності жінок в умовах динамічної соціально-технічної системи
(Іnternational Science Group, 2020) Шевяков, Олексій Володимирович; Шрамко, Ігор Анатолійович; Славська, Яніна Анатоліївна; Сізов, В.; Алферов, О.
UKR: У статті містяться дослідження, які відображають процеси і зміни в структурі сучасної науки та тенденції її розвитку.
Теорія і практика оцінки соціально-психологічного впливу музики епохи бароко
(Класичний приватний університет, м. Запоріжжя, 2019) Шевяков, Олексій Володимирович; Славська, Яніна Анатоліївна; Славська, Валерія Анатоліївна
UKR: Метою статті є з’ясування особливостей соціально-психологічного впливу музики епохи бароко. За допомогою методу контент-аналізу виявлено умови, котрі ініціювали появу і розвиток соціально-психологічного впливу музики епохи бароко. За допомогою методик психодіагностики визначено особливості соціально-психологічного впливу скрипкових сонат. Схарактеризовано бароко з точки зору понять і стилю епохи, її музичної культури, соціально-психологічних особливостей становлення музики. Здійснено соціально-психологічний аналіз тенденцій розвитку скрипкової музики, визначено його основні характеристики. Здійснено науково-теоретичне обґрунтування становлення жанру скрипкової сонати епохи бароко. На основі системного аналізу виявлено генезис жанру скрипкової сонати. В емпіричному дослідженні визначено жанрові особливості та особливості психологічного впливу скрипкових сонат І.С. Баха та Г.Ф. Генделя. Мистецтво музики розвивається та трансформується у нерозривному зв’язку з історичними подіями, відображає їх відповіддю на соціальні катаклізми, які відбуваються у житті суспільства. В естетиці бароко музика визначалася через точні науки з метою служіння Богу (кантати Баха) та прикраси людського життя (сонати Г.Ф. Генделя). Стиль бароко відрізняється вільним пошуком художніх форм, декоративністю, схильністю до зовнішніх ефектів та взаємодії різних видів мистецтв. Виявлені закономірності впливу музики епохи бароко на психофізіологічний стан слухачів можуть бути використані для зниження стомлюваності, підвищення працездатності, поліпшення самопочуття, зниження внутрішньої напруги, для отримання повноцінного відпочинку за короткий час тощо. Пропонується на початку робочого дня з метою підвищення продуктивності праці використовувати музику. Г.Ф. Генделя, тому що вона підвищує активність, при цьому нейтрально діючи на самопочуття і настрій. Музику І.С. Баха не рекомендується використовувати протягом робочого дня, тому що вона викликає почуття тривожності, що може негативно позначитися на самопочутті слухачів. Враховуючи результати досліджень, її рекомендується слухати в індивідуальному порядку або на концертах, тому що на них приходить слухач, підготовлений і налаштований на стиль цієї музики.