Browsing by Author "Сухий, Костянтин Михайлович"

Now showing 1 - 20 of 20

Вплив зольного пилу на властивості деревинно-полімерних композитів
(ДВНЗ “Український державний хіміко-технологічний університет”, Дніпро, 2024) Криволапов, Дмитро Сергійович; Сухий, Костянтин Михайлович; Баштаник, Петро Іванович; Третьяков, А. О.; Безрукавий, В. О.
UKR: Здійснено дослідження впливу зольного пилу на експлуатаційні, технологічні та фізико-механічні властивості композитів на основі вторинного поліетилену високої густини, наповненого деревинним борошном. Показано, що при заміщенні в композиті кальциту зольним пилом покращуються експлуатаційні та технологічні властивості матеріалу: зменшуються водопоглинання, коефіцієнт лінійного термічного розширення та технологічна усадка. При використанні зольного пилу як наповнювача також спостерігається збільшення міцності при вигині композиту на 9 % (від 51,3 МПа при відсутності зольного пилу) до 55,8 МПа (при відсутності кальциту), але ударна в'язкість за Шарпі на зразках з надрізом зменшується більш ніж у 2 рази (від 11,9 кДж/м2 до 5,1 кДж/м2 відповідно).
Вплив параметрів процесу твердофазної поліконденсації поліетилентерефталату на його молекулярну масу та ступінь кристалічності
(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпро, 2024) Черваков, Денис О.; Сухий, Костянтин Михайлович; Черваков, Олег В.; Варлан, Костянтин Є.; Свердліковська, Ольга С.
UKR: Стаття присвячена розгляду та аналізу сучасних уявлень про особливості процесу твердофазної поліконденсації поліетилентерефталату. Обговорено можливі механізми процесу. На підставі аналізу достатньо змістовного масиву літературних джерел встановлено, що на ефективність твердофазної поліконденсації поліетилентерефталату переважно впливають: гранулометричний склад, наявність та вміст каталізаторів, а також утворюваних в результаті деструкції полімеру домішок, температури та часу проведення процесу. Встановлено, що із зменшенням розмірів часток поліетилентерефталату, збільшення молекулярної маси та зменшення ступеня кристалічності в ході проведення процесу твердофазної поліконденсації відбувається інтенсивніше. Визначено, що вміст діетиленгліколю та ацетальдегіду може суттєво сповільнити швидкість твердофазної поліконденсації поліетилентерефталату. Показано, що збільшення вмісту олігомерних похідних поліетилентерефталату з карбоксильними групами може суттєво підвищити якісні характеристики матеріалу після проведення твердофазної поліконденсації.
Вплив стеаринової кислоти на властивості деревинно-полімерних композитів
(ДВНЗ “Український державний хіміко-технологічний університет”, Дніпро, 2023) Криволапов, Дмитро Сергійович; Сухий, Костянтин Михайлович; Баштаник, П. І.; Третьяков, А. О.; Безрукавий, В. О.
UKR: Досліджено вплив стеаринової кислоти на технологічні, фізико-механічні та експлуатаційні властивості композитів на основі вторинного поліетилену низького тиску, наповненого деревинним борошном. Показано, що введення до деревинно-полімерного композиту до 1,1 мас. % стеаринової кислоти покращує технологічні параметри екструзії: зменшується крутний момент головного приводу екструзійного обладнання і збільшується продуктивність. При вмісті стеаринової кислоти в композиті 0,8-1,25 мас. % спостерігається зростання фізико-механічних показників композиту: збільшується міцність при вигині на 20 % (до 51,3 МПа) та ударна в'язкість за Шарпі на зразках з надрізом на 37 % (до 11,9 кДж/м2), а також зменшуються коефіцієнт лінійного термічного розширення та водопоглинання.
Вплив фосфогіпсу на властивості деревинно-полімерних композитів
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Криволапов, Д. С.; Сухий, Костянтин Михайлович; Баштаник, Петро Іванович; Суха, І. В.; Савченко, О. В.
UKR: Здійснено дослідження впливу фосфогіпсу на технологічні, експлуатаційні та фізикомеханічні властивості композитів на основі вторинного поліетилену високої густини, наповненого деревинним борошном. Показано, що при заміщенні у композиті кальциту фосфогіпсом експлуатаційні, фізико-механічні та технологічні властивості матеріалу залишаються стабільними. Оскільки фосфогіпс є дешевим побічним продуктом виробництва екстракційної фосфорної кислоти, то використання його як наповнювача в деревинно-полімерних композитах дозволить знизити собівартість виробів з них.
Вплив фосфогіпсу на властивості деревинно-полімерних композитів
(ННІ «Український державний хіміко-технологічний університет», Дніпро, 2025) Криволапов, Дмитро Сергійович; Сухий, Костянтин Михайлович; Баштаник, Петро Іванович; Суха, І. В.; Савченко, О. В.
UKR: Здійснено дослідження впливу фосфогіпсу на технологічні, експлуатаційні та фізико- механічні властивості композитів на основі вторинного поліетилену високої густини, наповненого деревинним борошном. Показано, що при заміщенні у композиті кальциту фосфогіпсом експлуатаційні, фізико-механічні та технологічні властивості матеріалу залишаються стабільними. Оскільки фосфогіпс c дешевим побічним продуктом виробництва екстракційної фосфорної кислоти, то використання його як наповнювача в деревинно-полімерних композитах дозволить знизити собівартість виробів з них.
Дослідження компонентів ефірних олій як потенційних дезінфікуючих засобів інгібіторів спайк глікопротеїну SARS-COV-2
(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпро, 2024) Сухий, Костянтин Михайлович; Овчинникова, Ольга О.
UKR: У цій роботі ми поєднали дві мети: створення шаблону для побудови гомологічних моделей рецептор-зв’язуючого домену спайк глікопротеїнів різних варіантів SARS-CoV-2 та його практичне застосування для сканування природних сполук як потенційних дезінфікуючих засобів. Дев'ять варіантів SARS-CoV-2: Дикий тип, Альфа, Бета, Гамма, Дельта, Епсилон, Лямбда, Мю та Омікрон – стали об'єктом цього дослідження. Розглянуто природу взаємодії між білком ACE2 та рецептор-зв’язуючим доменом з метою виявлення критичних для зв'язування амінокислот. В якості прикладу, ряд активних інгредієнтів, які часто зустрічаються в традиційних китайських лікарських засобах, були оцінені за допомогою обчислень на предмет їхньої інгібуючої активності. Результати, отримані в цьому дослідженні, свідчать про те, що метод гомологічного моделювання, випробуваний тут, може бути успішно використаний, коли 3D-структури ще недоступні. Розроблений підхід може бути використаний для моделювання мутантів, кристалічна структура яких ще не відома, та сканування більш широкої бібліотеки сполук проти інших мутованих вірусних білків.
Електролітичне осадження залізних покриттів із метансульфонатного електроліту
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Проценко, Вячеслав Станиславович; Данилов, Ф. Й.; Васильєва, О. О.; Поліщук, Ю. В.; Сухий, Костянтин Михайлович
UKR: Охарактеризовано процес електроосадження залізних покриттів із водних розчинів на основі метансульфонатного (Fe(CH3SO3)2) та сульфатного (FeSO4) електролітів із метою розробки «зеленої» технології формування нанокристалічних покриттів з покращеними механічними й антикорозійними властивостями. Вплив ключових параметрів процесу (густини струму, температури та pH) оцінювали за виходом за струмом, мікроструктурою, мікротвердістю та корозійною стійкістю покриттів. При всіх інших однакових умовах вихід за струмом в метансульфонатному електроліті суттєво вищий, ніж у сульфатному, і сягає 95–96%. Поляризаційні вимірювання показали, що причиною суттєвого зростання виходу за струмом є вища перенапруга сумісної реакції виділення водню у ході осадження покриття із метансульфонатного середовища. Середній розмір кристалітів залізних покриттів, осаджених з метансульфонатного електроліту, знаходиться у межах від 55 до 80 нм, тоді як у сульфатному електроліті формуються покриття із субмікронним розміром кристалітів. Мікротвердість покриттів із метансульфонатного електроліту зростає від 461 до 477 кг/мм2 із підвищенням густини струму від 5 до 25 А/дм2, відповідно, суттєво перевищуючи значення, притаманні для покриттів із сульфатного розчину. Корозійні випробування в середовищі 3% NaCl продемонстрували суттєво більш позитивний потенціал корозії, нижчий корозійний струм і вищий поляризаційний опір для покриттів із метансульфонатного електроліту. Таким чином, використання метансульфонатного електроліту залізнення забезпечує високий вихід за струмом реакції осадження, підвищену мікротвердість та суттєве зростання антикорозійної стійкості одержуваних гальваноосадів, що робить його перспективним для нанесення захисних покриттів у корозійно-агресивних середовищах, а також відкриває нові можливості для відновлення вузлів та агрегатів авіаційної техніки.
Електроосадження нікелевих покриттів у магнітному полі низької індукції та дослідження властивостей осадів
(Український державний університет науки і технологій, 2025) Ковальов, Станіслав В'ячеславович; Міщенко, Владислава Ігорівна; Ковальова, Надія; Сухий, Костянтин Михайлович
UKR: Стаття присвячена електрохімічному процесу одержання нікелевих покриттів в магнітному полі низької індукції при різних значеннях густини струму та дослідженню їх структури, морфології та хіміко-механічних властивостей. Показано, що магнітне поле індукцією 0,5 мТ, направлене паралельно до поверхні електрода, впливає на процес електроосадження нікелю, що приводить до зростання перенапруги процесу. При застосуванні магнітного поля 0,5 мТ при різній густині струму можливо впливати на морфологію, розмір кристалів, переважну кристалографічну орієнтацію осаду, твердість та корозійні властивості нікелевого покриття. При збільшені густини струму від 50 до 630 мА/см2 розмір кристалів одержаних осадів нікелю збільшується. Спостерігається зміна морфології поверхні покриття: при 50 мА/см2 одержана поверхня, утворена дрібнокристалічними зеренними агрегатами з хаотичною (нерівномірною) структурою; при 100–315 мА/см2 поверхня утворена чітко вираженими зеренними агрегати; при 630 мА/см2 утворюються зерна у вигляді неправильних сфер. Найбільш тверді (мікротвердість покриття складала 8600 МПа) та корозійностійкі дрібнокристалічні покриття з переважаючою кристалографічною орієнтацією піків нікелю (220) були одержані при електрохімічному осаджені нікелю під впливом магнітного поля з індукцією 0,5 мТ та густині струму 50 мА/см2.
Електроосадження нікелевих покриттів у магнітному полі низької індукції та дослідження властивостей осадів
(Український державний університет науки і технологій, 2025) Ковальов, Станіслав В'ячеславович; Міщенко, Владислава Ігорівна; Ковальова, Н. В.; Сухий, Костянтин Михайлович
UKR: Стаття присвячена електрохімічному процесу одержання нікелевих покриттів в магнітному полі низької індукції при різних значеннях густини струму та дослідженню їх структури, морфології та хіміко-механічних властивостей. Показано, що магнітне поле індукцією 0,5 мТ, направлене паралельно до поверхні електрода, впливає на процес електроосадження нікелю, що приводить до зростання перенапруги процесу. При застосуванні магнітного поля 0,5 мТ при різній густині струму можливо впливати на морфологію, розмір кристалів, переважну кристалографічну орієнтацію осаду, твердість та корозійні властивості нікелевого покриття. При збільшені густини струму від 50 до 630 мА/см2 розмір кристалів одержаних осадів нікелю збільшується. Спостерігається зміна морфології поверхні покриття: при 50 мА/см2 одержана поверхня, утворена дрібнокристалічними зеренними агрегатами з хаотичною (нерівномірною) структурою; при 100 315 мА/см2 поверхня утворена чітко вираженими зеренними агрегати; при 630 мА/см2 утворюються зерна у вигляді неправильних сфер. Найбільш тверді (мікротвердість покриття складала 8600 МПа) та корозійностійкі дрібнокристалічні покриття з переважаючою кристалографічною орієнтацією піків нікелю (220) були одержані при електрохімічному осаджені нікелю під впливом магнітного поля з індукцією 0,5 мТ та густині струму 50
Закономірності газокисневої конверсії метану на поверхні свіжовідновленого заліза
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Сухий, Костянтин Михайлович; Гришин, Олександр Михайлович; Величко, Олександр Григорович; Надточій, Анжела Анатоліївна; Камкіна, Людмила Володимирівна
UKR: Виконано термодинамічний аналіз процесу конверсії метану за участю кисню. Розглянуто теоретичні закономірності конверсії метану на металевому каталізаторі. Показано, що в температурному діапазоні, який досліджується, найбільш ймовірний прямий механізм конверсії метану. Показано вплив частки окислювача та співвідношення його компонентів на ключові параметри процесу конверсії. Проаналізовано параметри, що впливають на кінетику конверсії метану складною газовою фазою за участю кисню. Виконано експериментальне дослідження окисної конверсії метану на поверхні відновленого заліза, оцінено вплив температури металізації заліза, температури конверсії, крупності FeМЕТ та його маси, тривалості контакту вихідної газової суміші з каталізатором на показники процесу. Ефективність газокисневої конверсії зростає з підвищенням температури металізації окатишів. На основі теоретичних та експериментальних досліджень сформульовано уявлення про закономірності адсорбційно-хімічної ланки процесу конверсії метану за участю кисню.
Зміни в підходах до забезпечення радіаційної безпеки згідно рекомендацій міжнародної комісії з радіаційного захисту
(ННІ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», Дніпро, 2025) Сухий, Костянтин Михайлович; Бєліков, А. С.; Пилипенко, О. В.; Рибалка, К. А.; Андрєєва, А. В.
UKR: Постановка проблеми. Рекомендації Міжнародної комісії з радіаційного захисту – це науково обґрунтовані дослідження незалежної, міжнародної, неурядової організації науковців, яка надає рекомендації з радіаційного захисту в різних сферах життя та діяльності людини при взаємодії з навколишнім середовищем, з флорою, фауною та людиною. МКРЗ розробляє принципи та підходи до радіаційного захисту, які використовуються урядами та недержавними організаціями по всьому світу для встановлення законодавчих норм, стандартів і процедур безпеки. Мета статті полягає в проведенні всебічного аналіз публікацій Міжнародної комісії з радіаційного захисту з початку її перших звітів і до випуску останніх звітів в період 2020−2024 рр., визначити які з цих рекомендацій та встановлених регламентів були застосовані в національних нормативно-правових документах України, дослідити їх вплив на певні сфери діяльності в системі «Людина – навколишнє середовище – джерела іонізуючого випромінювання». Задачі статті. Провести поетапний аналіз виданих Рекомендацій МКРЗ по роках; побудувати блок-схеми підходів радіаційного захисту різних галузей таких як медицина, радіоактивні відходи, моніторинг територій тощо; визначити вплив виданих рекомендацій на формування, редакцію і сталий розвиток національних нормативно-правових документів України. Висновки. Розроблені в статті блок-схемах наглядно показують, як змінювались публікації МКРЗ і до яких подальших досліджень підштовхували. Спираючись на нові дослідження, які вийшли за останні 10−15 років, з’явилась життєва та професійна потреба розробити нові Норми радіаційної безпеки, Основні санітарні правила та Державні будівельні норми з питань радіаційної безпеки в будівництві, із введенням таких термінів як: адміністративні та об’єктові рівні доз, модель зовнішнього та внутрішнього опромінення персоналу, протокол дії, стандартна людина, референтний вік, індивідуальні об’єктові ризики, метаболізм радіонуклідів в організмі, фантом людини та ввести інші терміни та визначення в нормативні документи України.
Матеріали VІ науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих вчених (17 квітня 2025 р., Дніпро)
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Сухий, Костянтин Михайлович; Савицький, Микола Васильович; Данішевський, Владислав Валентинович
UKR: У збірнику тез науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих вчених розглядаються питання архітектури та містобудування, дизайну й образотворчого мистецтва, теоретичної основи будівництва, новітніх технологій, конструкцій та матеріалів для будівництва, реконструкції та відновлення будівель і споруд, інженерних систем будівель, енергоефективності, екологічних проблем, інформаційних технологій, механічної інженерії, матеріалознавства, економіки, фінансів, підприємницької діяльності, маркетингу та менеджменту, гуманітарної складової у вимірах сучасних вимог до будівельно-архітектурної галузі, а також роль фізичної культури та спорту у вихованні здорової нації. Робочі мови конференції – українська, англійська. Для викладачів, вчених, аспірантів, магістрів, бакалаврів, студентів технічних та гуманітарних факультетів, а також для широкого кола читачів.
Матеріали VІІ науково-практичної конференції молодих вчених “Інтелектуальна власність та просування енергоефективності в Україні: проблеми та перспективи розвитку в інформаційному суспільстві”, (1 грудня 2025 р., Дніпро)
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Сухий, Костянтин Михайлович; Данішевський, Владислав Валентинович; Євсєєва, Галина Петрівна; Бабенко, Валентина Андріївна; Баранник, Олена Юріївна
UKR: У збірнику вміщено матеріали VII науково-практичної конференції молодих учених «Інтелектуальна власність та просування енергоефективності в Україні: проблеми та перспективи розвитку в інформаційному суспільстві». У публікаціях розглянуто проблеми розвитку інтелектуальної власності у будівельно-архітектурній галузі в умовах війни та в контексті національної безпеки України, а також питання відбудови України на засадах енергоефективності й принципів сталого розвитку. Матеріали конференції становитимуть інтерес для наукових і науково-педагогічних працівників вітчизняних та закордонних закладів вищої освіти, аспірантів, докторантів, здобувачів освіти, а також представників різних сфер діяльності, яких цікавлять перспективи інноваційного розвитку України в умовах воєнних викликів.
Матеріали міжвишівської науково-практичної конференції "Виховання технічної еліти в умовах викликів часу" (11 квітня 2025 р., Дніпро)
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Сухий, Костянтин Михайлович; Євсєєва, Галина Петрівна; Мамчич, Інна Петрівна
UKR: У збірнику подано матеріали міжвишівської науково-практичної конференції. Результати досліджень описують актуальні теоретичні та практичні напрацювання, спрямовані на формування висококваліфікованих фахівців у контексті сучасних викликів та інноваційних тенденцій. Матеріали збірника висвітлюють проблеми модернізації освітніх програм, інтеграції новітніх технологій у навчальний процес, а також розвиток компетентностей, потрібних для успішної діяльності в умовах швидкозмінного середовища. Матеріали конференції зацікавлять наукових, науково-педагогічних працівників вітчизняних і закордонних закладів вищої освіти, аспірантів і докторантів, здобувачів освіти, а також інших представників соціальної сфери, яких турбують перспективи розвитку української еліти в умовах воєнних викликів.
Методика комп’ютерного моделювання при створенні індивідуалізованих імплантатів
(Хмельницький національний університет, Хмельницький, 2024) Ковальов, Станіслав В'ячеславович; Ковальова, Надія; Калініченко, Олег Олександрович; Сухий, Костянтин Михайлович; Овчинников, Олександр
UKR: Робота присвячена опису методики моделювання індивідуалізованих імплантатів із застосуванням медичної інформації. Методика складається з п’яти кроків. Для реалізації методики потрібно застосування комп’ютерних програм InVesalius, SolidWorks, PrusaSlicer та деяких інших. Першим кроком є одержання скану тіла людини за допомогою комп'ютерної томографії або магніто-резонансної томографії у форматі DICOM. Другим кроком є завантаження пакету DICOM в комп'ютерну програму InVesalius для одержання комп'ютерного файлу зі зшитою поверхнею форми кістки. Третім кроком є виготовлення 3D комп'ютерної твердотільної моделі кістки в програмі SolidWorks. Четвертим є підготовка моделі до 3D друку з допомогою програми PrusaSlicer і 3D друк прототипу кістки пластиком. П’ятим кроком є друк імплантату в металі на 3D принтері. Подана методика дозволяє швидко та точно проєктувати, друкувати у пластику для узгодження плану оперативного втручання та передавати твердотільну модель для друку металом на 3D принтері з виготовленням індивідуалізованого імплантату.
Положення про принципи використання технологій штучного інтелекту в Українському державному університеті науки і технологій
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2026-04-02) Гришечкін, Сергій Анатолійович; Дмитрієва, Ірина Сергіївна; Нажа, Павло Миколайович; Очкасов, Олександр Борисович; Рибалка, Роман Володимирович; Ступак, Юрій Олександрович; Тютькін, Олексій Леонідович; Сухий, Костянтин Михайлович
UKR: Положення про принципи використання технологій штучного інтелекту в Українському державному університеті науки і технологій (далі – Положення) визначає методичні основи для ефективного та безпечного впровадження, етичного та відповідального використання технологій штучного інтелекту (далі – ШІ) в Українському державному університеті науки і технологій (далі – Університет). Положення розроблене відповідно до Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про академічну доброчесність», Регламенту (ЄС) 2024/1689 Європейського Парламенту та Ради від 13 червня 2024 року (EU AI Act), Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2020 року № 1556-р, Плану заходів з реалізації Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні на 2025-2026 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 9 травня 2025 року № 457-р, Статуту Українського державного університету науки і технологій, Кодексу академічної доброчесності Українського державного університету науки і технологій та інших внутрішніх нормативних актів Університету. Введено в дію наказом ректора Українського державного університету науки і технологій від 02.04.2026 №75
Полімерні матеріали з суміші олігоепоксидів
(Український державний університет науки і технологій, 2025) Гаврилюк, Ю. В.; Сухий, Костянтин Михайлович; Євдокименко, Наталія Михайлівна
UKR: Вивчено полімерні матеріали з суміші епоксидної смоли CHS-Epoxy 520 (Чехія) з олігомерним каучуком з кінцевими епоксидними групами (ПДІ-3А) при їх сумісному зшиванні метафенілендіаміном. Методом гель-хроматографії показано, що каучук має вузький молекулярно-масовий розподіл. Методом оптичної мікроскопії виконано аналіз процесу структуроутворення полімерного матеріалу. Спостережено бімодальний розподіл еластичних сферичних частинок зшитого каучуку в матриці зшитої смоли: у дисперсійному середовищі, утвореному епоксидною смолою, розповсюджені частинки дисперсної фази каучуку (як з діаметром 0,6–1,0 мкм, так і з діаметром 30–40 мкм). Концентраційна залежність кількості частинок розміром 0,6–1,0 мкм має екстремальний характер (максимальна кількість таких частинок утворюється при введенні 0,05–0,10 об.ч. каучуку в матрицю зі смоли). Вміст частинок розміром 30–40 мкм монотонно зростає при збільшенні вмісту каучуку. Запропоновано схему, що описує еволюцію структуроутворення полімерного матеріалу. Вивчено концентраційні залежності деформаційноміцнісних властивостей матеріалу у широкому діапазоні концентрацій. При збільшенні вмісту каучуку спостерігається стрибкоподібні зміни властивостей (перколяційний ефект). Методом калориметрії розроблено ізотермічний режим зшивання суміші олігоепоксидів, конверсія епоксидних груп складає 98–99%. Показано, що максимальний рівень деформаційно-міцнісних властивостей полімерного матеріалу реалізується для зшитої смоли, що містить гетерофазу каучуку з мінімальним розміром частинок, оптимальний вміст каучуку визначається умовами геометричного фазового переходу. Показано, що вивчені епоксидна смола та каучук змішуються при будь-яких співвідношення.
Сучасне уявлення про перебіг процесів деструкції поліетилентерефталату
(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпро, 2023) Черваков, Денис О.; Сухий, Костянтин Михайлович; Черваков, Олег В.; Свердліковська, Ольга С.
UKR: У даній роботі, наведена інформація щодо сучасних уявлень про перебіг процесів деструкції поліетилентерефталату. Представлено загальні уявлення про механізми гідролітичної, термічної, термоокислювальної, термомеханічної та фотодеструкції поліетилентерефталату. Аналізуючи достатньо широкий ряд джерел літератури, встановлено, що деструкція поліетилентерефталату під впливом вологи, температури та навантажень зсуву, відбувається за декількома механізмами та має автокаталітичний характер. В ході гідролітичної деструкції поліетилентерефталату утворюються його полімерні та/або олігомерні похідні з гідроксильними, карбоксильними та вінілестерними групами, етилен, ацетальдегіди і циклічні сполуки.
Утилізація низько-потенційної теплової енергії при експлуатації парової компресорної холодильної установки
(Видавничий дім «Гельветика», м. Київ, 2022) Бєляновська, Олена Анатоліївна ; Скляренко, О. І.; Сухий, Костянтин Михайлович; Пустовой, Г. М.; Сухий, М. П.; Прокопенко, Олена Михайлівна; Єрьомін, Олександр Олегович
UKR: Проведено дослідження процесів утилізації низько потенційної теплової енергії при експлуатації парової компресорної холодильної установки, яка працює з використанням холодильного агенту R32. Оцінено її ефективність і показано доцільність теплоти конденсації для теплопостачання підприємства. Запропоновано схеми систем холодопостачання з контуром акумуляції тепла та з модулем рекуперації тепла для опалення та з контуром геліоколектора. Розроблено алгоритм розрахунку розроблених систем, який передбачає розрахунок параметрів холодильної машини за типовою методикою, зокрема холодильного коефіцієнту, потужності конденсації, масових витрат теплоносія в конденсаторному теплообміннику, теплового навантаження на конденсаторний теплообмінник, холодопродуктивності випарникового теплообмінника, кількості тепла, яке необхідне для підігріву води в теплоакумулюючій ємності у літній і зимовий період, кількості теплоти для підтримки кліматичних умов в офісних приміщеннях, коефіцієнта рекуперації тепла та кількість теплоти рекуперації кількості теплоти, яка йде на гаряче водопостачання, масової й об’ємної витрати теплоносія в системі опалення, температури води на виході з системи опалювання . Показана кореляція коефіцієнта рекуперації теплоти, а також об’єму приміщення, яке опалюється, об’єму теплового акумулятора та температури води у контурі теплопостачання. Встановлено об’єми приміщення, які доцільно опалювати за допомогою цих систем і температури води у цих умовах. Виявлено умови, за яких доцільно використовувати сонячний колектор у подібних системах. Показано перспективність використання рекуперації теплоти конденсації у системах теплопостачання.
Фізико-хімічні закономірності газокисневої конверсії метану
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Сухий, Костянтин Михайлович; Гришин, Олександр Михайлович; Величко, Олександр Григорович; Надточій, Анжела Анатоліївна; Камкін, Володимир Юрійович
UKR: Виконано фізико-хімічний аналіз процесу конверсії метану за участю кисню. Oтримано дані про рівноважний склад газової фази, що утворюється, при різних температурах і складі вихідної газової фази. Oтримано графічні залежності впливу температури, частки кисню та співвідношення метану та окислювача на величину (PH2+PСO). Показано вплив частки окислювача та співвідношення його компонентів на важливі параметри процесу конверсії. Виконано розрахунок рівноважного складу конвертованої газової фази для різних співвідношень метан-окислювач, а також різних співвідношень компонентів окисної газової фази. Показано вплив зазначених співвідношень, частки кисню, температури на відновлювальний потенціал газової фази. Виконано розрахунок теплових ефектів реакцій конверсії СH4. Встановлено основні закономірності змін енергетичних характеристик, що мають місце при конверсії СH4, залежно від вихідних умов при 1100 К для різних відношень H2O/СH4, O2/СH4 та H2/СH4 у вихідній газовій суміші.