Browsing by Author "Тараненко, Артем Сергійович"

Now showing 1 - 6 of 6

Вдосконалення методології тарифоутворення як засіб покращення фінансового стану підприємств міського транспорту
(Одеський національний економічний університет, Одеса, 2018) Міщенко, Максим Іванович; Тараненко, Артем Сергійович
UK: Визначена необхідність вдосконалення методології тарифоутворення для пасажирського міського транспорту. Існуюча на автомобільному транспорті звітність дозволяє визначити тільки середню собівартість на одиницю транспортної роботи. Для тарифних цілей собівартість повинна розраховуватися за тими ж ознакам, по яких диференційована тарифна система (відстань, тип рухомого складу, його приналежність і пасажиронаселенність й інш). Спосіб розрахунку собівартості перевезень для тарифних цілей ґрунтується на використанні методу видаткових ставок, при цьому застосовується система укрупнених ставок з поділом по операціях перевізного процесу (початково-кінцева – ПКО й рухома – РО). Цим методом можна розподіляти витрати, пов'язані з роботою рухомого складу й утримання, ремонтом і амортизацією, тобто як залежні, так і умовно-постійні витрати. У багатьох випадках необхідно застосовувати, поряд з методом укрупнених видаткових ставок елементи прямого рахунку для окремих видів робіт, зв'язаних зі специфікою перевезень. Модель визначення витрат підприємств міського транспорту для обґрунтування рівня плати за транспортні послуги повинна розроблятися відповідно до загальної моделі розрахунку собівартості перевезень для тарифних цілей міського пасажирського транспорту.
Моделювання сталого розвитку приватних індустріальних підприємств
(ТОВ `ДКС Центр`, 2025) Марценюк, Лариса Володимирівна; Тараненко, Артем Сергійович
UKR: У статті досліджено особливості формування моделі економічного розвитку приватного індустріального підприємства в умовах концепції сталого розвитку. Економічний розвиток приватного виробничого підприємства може здійснюватись як за певною стандартизованою моделлю, так й за унікальним симбіозом компонентів різних моделей розвитку, тому в процесі прийняття рішення про вибір моделі розвитку потрібно враховувати багато факторів економічного, екологічного та соціального змісту для створення умов для сталого розвитку приватного індустріального підприємства. У статті ретельно досліджуються екстенсивна, інтенсивна, інноваційна та мережева моделі економічного розвитку підприємств, розглядаються процеси формування умов використання кожної моделі. По кожній із моделей, що досліджені авторами, вивчено характерні відмінності, переваги та недоліки моделі. Вибір моделі розвитку приватного індустріального підприємства виконується з урахуванням індивідуальних запитів та особливостей техніко-технологічних процесів, які здійснюються на підприємствах. Кожна з досліджених моделей розглядалась с точки зору можливостей застосування в процесі формування сталого розвитку приватного індустріального підприємства, вивчались можливості адаптації до сучасних зовнішніх умов, які впливають на функціонування індустріальних підприємств. Розвиток цифрових технологій, а особливо штучного інтелекту, дозволяє багато аналітичних функцій проводити за допомогою нових засобів, створення яких відбувається шляхом удосконалення традиційних методів та моделей. Розглянуті у статті переваги та недоліки кожного з методів можуть стати підставою для створення цифрових інструментів, які дозволяють не тільки виконати моделювання сценарію розвитку підприємства за певною моделлю, але й за допомогою вимірювальних характеристик порівняти переваги та недоліки всіх можливих сценаріїв. Сталий розвиток підприємства має важливе значення не тільки для власників та робітників підприємства, алей для місцевих спільнот, тому свідомий вибір моделі економічного розвитку є запорукою не тільки економічного успіху приватного індустріального підприємства, але й екологічної безпеки та соціального розвитку суспільства.
Напрями стратегічного управління інноваційним розвитком
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Тараненко, Артем Сергійович; Марценюк, Лариса Володимирівна
UKR: У статті розглянуто основні напрями стратегічного управління інноваційним розвитком, що є ключовим фактором економічного зростання та підвищення конкурентоспроможності країни. Визначено важливість державної політики у сфері інновацій, фінансування наукових досліджень та розробок, цифровізації економіки, модернізації виробництва та розвитку людського капіталу. Особлива увага приділяється створенню сприятливого інвестиційного середовища, міжнародній співпраці та впровадженню екологічно відповідальних технологій. Автори наголошують, що ефективне стратегічне управління інноваційним розвитком потребує комплексного підходу, який включає інтеграцію передових технологій, реформування освітньої системи та стимулювання підприємництва. Наведено світовий досвід успішних країн, який може стати основою для розробки національної стратегії інноваційного розвитку. У статті обґрунтовано необхідність адаптації сучасних тенденцій та застосування інноваційних моделей для забезпечення сталого розвитку економіки.
Стратегічне управління економічним розвитком приватних промислових підприємств в умовах системних трансформацій економіки
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2026) Тараненко, Артем Сергійович
UKR: Дисертація присвячена розробленню теоретичних положень, методичних підходів і практичних рекомендацій щодо обґрунтування процесів розробки та впровадження стратегій економічного розвитку приватних підприємств. Розроблено методичний підхід до оцінювання результативності стратегії економічного розвитку приватного промислового підприємства, який: а) виконується за дев’ятьма етапами та базується на комплексній багаторівневій системі інтегральних показників, що інтегрує економічну результативність (Result), стійкість функціонування (Resilience) і здатність до протидії ризикам (Resistance) у межах єдиного композитного індексу стратегічного розвитку за єдиним аналітичним контуром; б) передбачає: декомпозицію кожного з узагальнених інтегральних показників в системі часткових індикаторів із урахуванням виробничо-технологічних, енергетичних, організаційних та ризик-орієнтованих характеристик підприємства; застосування процедур нормування стимуляторів і дестимуляторів для забезпечення зіставності показників; обґрунтування системи вагових коефіцієнтів, що відображають пріоритетність досягнення результативності за умов ресурсних обмежень і зростання ризиків; формування композитного інтегрального показника для кількісного порівняння альтернатив стратегічного розвитку; апробацію моделі на прикладі приватного промислового підприємства в умовах воєнно-кризової трансформації економіки. Окрему увагу приділено організаційно-економічному інструментарію вибору оптимального проєкту економічного розвитку приватного промислового підприємства, який спирається на: урахування вагомості впливу альтернативних проєктів на стратегічні орієнтири розвитку підприємства (result, resilience, resistance); інтеграцію показників економічної ефективності, рівня ризику та стратегічної релевантності проєктів у єдину систему оцінки; використання багатокритеріального підходу до відбору управлінських альтернатив із урахуванням галузевих особливостей функціонування; формалізацію впливу стратегічних орієнтирів на процес вибору проєктів розвитку підприємства; перехід від одно-критеріальної (ефективність) до багатовимірної (ефективність–ризик–стійкість) моделі прийняття рішень; забезпечення узгодженості стратегічних цілей підприємства із інструментами їх реалізації; практичну апробацію моделі на прикладі АТ «Дніпровський стрілочний завод». Для забезпечення переходу до практичної реалізації в межах єдиної аналітико-управлінської логіки обґрунтовано організаційно-методичні домінанти вибору стратегічних рішень економічного розвитку приватного промислового підприємства, які передбачають інтеграцію: а) класифікації стратегічних рішень за функціональними групами (виробничо-технологічні; організаційно-управлінські й інноваційно-цифрові; ризик-орієнтовані та ресурсно-стабілізаційні); оцінювання очікуваних результатів реалізації проєктів розвитку; багатокритеріального відбору оптимального проєкту з урахуванням впливу на стратегічні орієнтири «result–resilience–resistance»; б) процесів стратегічного ціле визначення, вибору управлінських рішень та оцінювання їх результативності в єдиному управлінському контурі з: розширенням критеріальної бази стратегічного вибору шляхом включення, поряд із економічною ефективністю, параметрів стійкості та здатності до протидії ризикам; формалізацією процедури вибору оптимального проєкту розвитку на основі узгодження показників ефективності, ризику та стратегічної релевантності; забезпеченням прикладної апробації запропонованого підходу через побудову міні-моделі стратегічного вибору, що підвищує обґрунтованість і узгодженість управлінських рішень в умовах невизначеності.
Удосконалення менеджменту підприємства на основі вартісно-орієнтованого підходу (на прикладі АТ «Дніпропетровський стрілочний завод»)
(Дніпровський національний університет залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна, Дніпро, 2020) Тараненко, Артем Сергійович
UKR: У дипломі досліджується проблема розробки теоретичних і методичних положень, прикладних рекомендацій щодо формування і впровадження системи вартісно-орієнтованого управління на АТ "ДнСЗ". Виконано аналіз сутності концепції вартісно-орієнтованого менеджменту. Визначено основні елементи, досліджено моделі і методи вартісно-орієнтованого управління. Досліджено методичні підходи до оцінки цілісного майнового комплексу. Проведено організаційний, техніко-економічний та фінансовий аналіз АТ "ДнСЗ". Досліджено діючі принципи корпоративного управління Підприємства. Визначено підходи до впровадження вартісно-орієнтованого менеджменту. Розроблено науково-методичний підхід до економіко-математичного моделювання ціни продукції (робіт, послуг) підприємства на основі критерію максимізації вартості підприємства та ряд економіко-математичних моделей ціни для різноманітних умов, які враховують характер зв'язку попиту та ціни (в тому числі, еластичність попиту за ціною), структуру операційних витрат (перш за все, умовно-постійну та змінну частини), потребу в інвестиціях, вартість капіталу, рівень ризику та інші чинники. Виконано оціночні процедури дохідного методичного підходу та визначена ринкова вартість цілісного майнового комплексу АТ "ДнСЗ".
Управління фінансовими ризиками банку в умовах воєнного стану
(Чорноморський державний університет ім. Петра Могили, ТОВ «ДКС Центр», 2024) Дронь, Марина Анатоліївна; Тараненко, Артем Сергійович
UKR: У статті досліджується проблематика управління фінансовими ризиками банків в умовах воєнного стану. Автори розглядають вплив воєнного конфлікту на банківську сферу, визначають основні фінансові ризики та небезпеки для банківської діяльності під час воєнних дій. У статті надано можливі стратегії управління кредитним, ринковим ризиками та ризиком ліквідності в умовах воєнного стану. Автори рекомендують інтегрувати гнучкі підходи до управління ризиками, зокрема реакцію на швидкозмінні обставини та розвиток адаптивних фінансових стратегій для забезпечення стійкості банківського сектору під час воєнних турбулентностей. В роботі зазначено, що в умовах воєнного стану існують можливості для банків вдосконалити свої стратегії управління фінансовими ризиками, щоб забезпечити не лише власну стійкість, але й підтримати економіку та економічну стабільність країни.